Життєві історії

Олексій повернувся з роботи увечері. Вдома його зустріла незвична картина – дружина сиділа у кріслі із блокнотом і щось зосереджено записувала… – Що пишеш? – поцікавився чоловік, цілуючи жінку в щічку. – Список покупок, – відповіла Рита, і її очі загадково блиснули. – Завтра я маю великі плани… Наступного дня Рита піднімалася сходами до квартири своєї свекрухи, з пакетами покупок у руках. – Галино Павлівно! – радісно вигукнула вона, коли приголомшена свекруха відкрила двері. – А я до вас! З візитом у відповідь, так би мовити. – Як це… У відповідь? – розгубилася жінка. – Ну як же ж! – Рита пройшла на кухню і почала відкривати шафки. Свекруха застигла від здивування

Рита стояла біля вікна, розглядаючи химерний візерунок на склі, залишений першим осіннім заморозком. У голові настирливо крутилися думки про вчорашній візит свекрухи. – Риточко, ну …

Життєві історії

Ганні дуже сподобався Артем, але хлопець не звертав на неї уваги. Якось у Ганни задзвонив телефон. Номер був невідомий. Ганна відповіла. – Здрастуйте, Ганно? – пролунав знайомий голос. – Це Артем. Пам’ятаєте мене? Я вам ноутбук ремонтував. Спочатку Ганна навіть не повірила своїм вухам. Їй це сниться?! – Звісно, ​​пам’ятаю, – сказала вона. – Ви щось хотіли? – Хотів дізнатися, як ваш ноутбук, – сказав той. – І як ви самі поживаєте? Ганна посміхнулася. Артем що, фліртує з нею?! – Дякую, що подзвонили, Артеме, – сказала вона. – Все гаразд. – Чудово, – засміявся той. – Ганно, а ви не знаєте… Які квіти любить Варвара? – Що-о-о?! – Ганна просто не вірила своїм вухам

Ганна, Софія та Варвара дружили вже майже двадцять років, а знайомі були ще більше. Разом навчалися у школі, разом вступили до інституту на один факультет. …

Життєві історії

Наталка вийшла з квартири, щоб спуститися в магазин. Раптом, в підʼїзді на сходах, вона помітила свого сусіда Василя Георгійовича. – Василь Георгійович, щось сталося? – запитала Наталка, помітивши, що чоловік засмучений. – Наталю, сумно мені це говорити, – тихо сказав він. – Що таке? – захвилювалася жінка. – Напевно, ти образишся на мене, але не можу я мовчати! – Василь Георгійович підвів очі і подивився на Наталку. – Василю Георгійовичу, ви мене хвилюєте. Говоріть вже! – поквапила його Наталка. Василь важко зітхнув, зібрався з духом і все виклав Наталці. Наталка вислухала його і…ахнула від почутого

– Поки суп гарячий, віднесу тарілочку Василю Георгійовичу, – промовила Наталка, наливаючи суп у контейнер. Вона спеціально купила багато одноразових, щоб було в чому виносити …