– Юля, де моя нова краватка? Я ж просив випрати і попрасувати її! – гукнув чоловік із кімнати.
Юлія стиснула ручку чашки і заплющила очі, намагаючись дихати глибше. В голові раптом спливли слова подруги: Ти перетворилася на відчайдушну домогосподарку! Подивися на себе! Поки ти чоловіка обходжуєш, він точно розважається з молоденькими дівчатами! ». Вільна рука, що лежить на стільниці, теж стиснулася в кулак.
– Не пам’ятаю, щоб ти просив мене це зробити, – відповіла Юлія, коли Павло увійшов на кухню і пильно подивився на жінку.
– Як не пам’ятаєш? Адже просив! Я планував одягнути її сьогодні. Увечері важлива зустріч.
– З іншою жінкою? Інакше навіщо так чепуритися?
– Серйозно? – Павло насупився, притулився до одвірка і постарався заспокоїти свої думки, готові вивалитися на дружину комом невирішених образ.
– А що мені ще думати? Коли ми кудись йдемо, ти не намагаєшся підбирати краватку настільки ідеально. Пропадаєш останнім часом на роботі, практично живеш там. Мабуть, забув, як наша дочка виглядає?
– Сама то багато робиш і стараєшся? Тобі вже сорок п’ять, Юля! У дзеркало давно виглядала? Я даю тобі купу грошей, щоб ти купила собі щось нове, зайнялася собою. Сидиш вдома, і все, на що тебе вистачає – це пліткувати з подружками, які переконують у тому, що я поганий і невірний. А я, між іншим, у розквіті сил. Задумайся про це, поки не стало надто пізно.
Чоловік пішов, а Юлія впустила обличчя у долоні та гірко заплакала. На прохання чоловіка жінка стала домогосподаркою, присвятила всю себе родині. Вона справді давно не займалася собою, але виглядала начебто непогано, а навіщо ще краще для дому? Чоловік уже давно не запрошував її на побачення. Права була подруга – напевно знайшов собі іншу! Не просто так тепер наголосив на віці і порадив подивитися в дзеркало.
Як тільки Павло поїхав на роботу, Юлія підійшла до дзеркала і подивилася на своє віддзеркалення. Вона ніколи не вирізнялася чимось особливим, була цілком звичайна. Що в ній полюбив чоловік – не знала, але завжди переживала, що він знайде собі красуню, і якщо не піде з родини, то зраджуватиме дружині. Юлія стільки разів думала – як вчинить, якщо дізнається про зраду чоловіка, та тільки вірне рішення не прийшло. Вона дуже любила чоловіка і переживала втратити його. А ось чи любив він? Можливо, подруга мала рацію?
Юлія раптом згадала слова бабусі, що треба слухати свою душу, а для свого чоловіка виглядати краще, ніж для решти. Можливо, в чомусь Павло мав рацію, і Юля насправді перетворилася на стару, хоча… була у самому розквіті сил. Чому це чоловікам можна вважати такий вік розквітом, а жінкам ні? З цією думкою Юлія вирішила зайнятися собою. Вона вирішила, що якщо дізнається про зради чоловіка, то відмовиться від нього … піде і буде одна, щаслива. Юля досить поважала себе, щоб пережити зраду, а дочка вже виросла, тому розлучення не стане проблемою для неї. Ось тільки самій ставало погано від думки, що все збудоване роками могло зруйнуватися.
В обід Юлія зустрілася з подругою і розповіла їй про розмову з чоловіком, що відбулася. Точніше – поскаржилася.
– Ні, ну ти глянь на нього! Він же тобі прямо заявив, що ти його більше не влаштовуєш! Йому з тобою неприємно перебувати, тому й проводить час із молоденькими красунями. Знаєш, що я тобі пораджу? А ти перетворися, Юля! І поквитайся з ним! Знайди собі іншого чоловіка, піди на побачення, а твій чоловік нехай переживає.
Юля уявити не могла, як можна вчинити таким чином, але чомусь завзяті поради подруги підштовхували її до цієї дії. Жінка поїхала в салон краси, вирішивши, що настав час дати друге життя своєму сірому бляклому волоссю. Їй захотілося зробити нову стрижку і пофарбувати волосся більш насиченим відтінком.
Подивившись на себе в дзеркало після того, як майстер закінчив роботу, жінка навіть здригнулася, бо не впізнала власного відображення. Чи це вона? Побачене сподобалося, і Юля вирішила не зупинятись на початому. Жінка пройшлася магазинами і купила новий одяг. Вона давненько не робила цього, все економила, думала, що повинна берегти сімейний бюджет, а не витрачати його ліворуч і праворуч, але як же піднявся її настрій, коли потішила себе обновками. Косметику теж давно слід було оновити, чим Юля й зайнялася. Додому жінка повернулася у чудовому настрої. Так як приготувати вечерю вона не встигала, оформила замовлення та зателефонувала дочці по відеозв’язку.
– Мамо! Ось це зміни! Що це з тобою? Ти випадково не закохалася? – запитала Діана.
– Може, й закохалася! – загадково посміхнулася Юлія.
– У кого? А як же тато, мамо? Ви ж з ним так любите одне одного…
Юлія згадала ранкову розмову із чоловіком. У голові вкотре спливли слова подруги, що Павло точно зраджує своїй дружині, і та має кинути йому монету у відповідь, відплатити так за всі роки, що вона присвячувала себе сім’ї.
– Хіба обов’язково закохуватися в когось? Може, я закохалася у життя?
– Яка ж ти красуня! Очей не відвести. Тато вже оцінив?
– Тато ще не повернувся додому.
А чи повернеться? Юлії хотілося вірити, що так… ось тільки чоловік зателефонував і повідомив, що він із партнерами за містом, а оскільки зустріч затягнулася, він переночує у готелі.
– Яка не розумна відмовка! – хриплуватим голосом видавила з себе Юля, але чоловікові вона не сказала ні слова. Напевно, має рацію подруга. Треба було подумати про себе і перестати журитися про втрачене. Якщо чоловік вважав, що він у самому розквіті сил і гідний більшого, Юлі слід було подумати про себе.
Підготуватися до неминучого розлучення. Саме так вона і вирішила вчинити. Вранці жінка написала подрузі, що готова піти на побачення, бо та обіцяла познайомити її з якимсь цікавим імпозантним чоловіком. Пообіцявши, що повідомить про місце та час зустрічі, подруга відправила купу радісних смайлів, написавши, що Юля ухвалила вірне рішення. Однак осад залишався. Якби воно справді було таким вірним, було б зараз настільки неприємно? Відповіді на це питання не було, а гіркота розповзалася всередині.
Павло повернувся наступного дня в обід. Він дуже здивувався змінам у дружині, навіть зробив їй комплімент.
– Я хотів вибачитись, що зірвався вчора вранці. Все це… Ти мені будь-яка подобаєшся. Просто ти мене вже настільки дістала своїми підозрами, що я не зміг стриматись. У всього має бути міра. Твої підозри звучать так безглуздо.
Юлія тільки видавила із себе усмішку у відповідь. Їй важко було вірити чоловікові. Своїми словами він лише зміцнив підозри. Невже не розумів цього тепер? А може, побачив дружину в новому образі і вирішив, як сильно помилявся?
Павло виглядав стомленим. Він звалився на ліжко та заснув, а Юлія поїхала на прогулянку. У цей час подруга надіслала час і місце майбутнього побачення. На душі стало хвилююче. А якщо вона не має рації? Якщо чоловік насправді не зраджував її? Тоді вона, Юля, стане тією, хто зруйнує їхній шлюб. Останнім часом жінка так рідко могла нормально поспілкуватися із чоловіком. Павло втомлювався на роботі через новий великий проєкт – так говорив він, а подруга шепотіла, що це точно молода коханка витягає з нього всю життєву енергію. Кому вірити, якщо всі факти були проти чоловіка? Відповіді на це питання не було. Юля здавалася собі чужою і розгубленою. Можливо, невпевненість у собі так давалася взнаки? Подруга завжди казала, що Юля зовсім проста і блякла, і їй пощастило відхопити собі такого красеня в чоловіки.
– Краще б ти був не таким красивим… – з розпачом прошепотіла собі під ніс Юля.
Наступного дня жінка гарно вбралася. Її голову хвилювали відчайдушні думки. Вона збиралася піти на побачення з іншим чоловіком, непевна, напевно, чи є у Павла інша. Якщо вона помилилася, то не зможе спати спокійно… вона буде змушена розповісти правду чоловікові. І чи зможе поводитися природно на побаченні? Радіти? Юлія так поспішала, що забула свій телефон на комоді.
Павло повернувся додому раніше. Він радів, адже робота над проєктом завершилася, а його підвищили, і тепер він був керівником нової філії. Хотілося якнайшвидше поділитися з дружиною радісною новиною, але вдома її не виявилося. Лише шлейф її улюбленого парфуму казав, що вона пішла на прогулянку. Цим парфумом Юля користувалася у особливі дні. На душі Павла стало хвилююче. Він набрав номер дружини, але телефон задзвонив у коридорі.
– Ось! – сказав Павло собі під ніс.
Він узяв телефон дружини і побачив відкрите повідомлення, від якого очі на лоба полізли. Його дружина пішла на побачення? Вона справді вирішила знайти собі іншого чоловіка? Що підштовхнуло її до такого рішення? Невже думала, що він, Павло, справді здатний зрадити кохану жінку? Стиснувши телефон дружини сильніше, Павло кинувся на парковку. Йому слід було запобігти біді.
Павло примчав до ресторану, де його дружина мала зустрітися з іншим чоловіком. Складнощів знайти необхідний столик не склало, але Юлі там не було, а стурбований кавалер знову і знову набирав її номер. Виходить, не прийшла? Павлу полегшало, але не сильно. Де його дружина? Може, трапилося щось дорогою? Це все він був винний. Він так втомився від вічних підозр, прикро було, що дружина звинувачує його без вини… сказав ті образливі слова, підштовхнув змінитись. І зрадити? Остання думка завдавала неприємного відчуття.
Наблизившись до столика, Павло показав незнайомцю телефон своєї дружини.
– Те, що вона заміжня тобі ніхто не говорив?
Незнайомець змінився на обличчі . Він повідомив, що не знав про сімейний статус жінки, а із заміжніми зв’язуватися не збирається, і поспішив залишити ресторан.
Павло не знав, де шукати дружину. Він переживав. Поїхавши на Набережну, де вони часто гуляли раніше, чоловік довго блукав там, намагаючись упорядкувати свої думки. Коли на номер дружини почала дзвонити її подруга, Павло висловив все, що думав про неї і її спроби зруйнувати їх з Юлею шлюб. Чоловік повернувся додому, вирішивши, що дочекається повернення Юлі, а якщо найближчим часомвона не приїде, то почне обдзвонювати всі служби. А може вона в дочки? Піднявшись на поверх, Павло планував зателефонувати Діані, але дружина вже була вдома.
– Ти повернувся. А я вирішила романтичну вечерю приготувати… Мені здається, ми з тобою віддалилися один від одного. І я так хвилююся, що все зруйнується… Павло, скажи мені чесно, якщо ти маєш іншу.
– Не розумна! Ну, яка ж ти не розумна! – Павло наблизився до дружини і міцно притис її до себе. – Я думав, що не стримаюся, коли побачив, того чоловіка у ресторані… Я так переживав, що ти зробиш помилку.
– Я теж злякалася. Я дійшла до зупинки, але зрозуміла, що не можу так… Це не спосіб поквитатися… це якась нісенітниця. Та й за що з тобою квитатися? За власні висновки та припущення?
– Я забороняю тобі спілкуватися з подругою, яка завжди налаштовує тебе проти мене. Зрозуміла? Досить уже постійно підозрювати мене. Якщо не віриш, можеш у всіх моїх колег запитати – я пропадав на роботі цілодобово, щоб досягти підвищення. Та хоч камери подивися в нашому офісі – мені приховувати нічого. Я чистий перед тобою. І я радий, що ти теж не припустилася помилки, про яку обов’язково пошкодувала б згодом.
Цього вечора Павло та Юлія змогли поговорити відверто. Чоловік зізнався, що за роки спільного життя він втомився від необґрунтованого ревнощів, адже все намагався робити для дружини та сім’ї. Юлія зуміла зробити правильні висновки і наступного разу, коли подруга знову спробувала налаштувати її проти чоловіка, заявила, що вона перестане спілкуватися з нею. І так скоротила спілкування до мінімуму. Тепер Юлія більше займалася собою. Їй хотілося відповідати новим статусом свого чоловіка. Павло часто брав дружину з собою на благодійні вечори та зустрічі з партнерами і з гордістю представляв її всім. Стосунки подружжя налагодилися, а Юлія нарешті стала впевненішою в собі і відпустила всі підозри. Вона з хвилюванням думала, яку страшну помилку могла зробити, якби таки вирушила на те побачення і дякувала Всевишньому за те, що не дозволив їй цього зробити.
