– Ви все-таки вирішили робити гучне весілля, а не просто розписатися? – поцікавилася Тетяна.
– Так, рідня дуже просить, – радісно сказала своїй зовиці Олена.
– Де будете відзначати? Вдома? – хитро запитала Тетяна дружину брата.
– Ні, ми орендуємо кафе, – не помітивши каверзи в словах Тетяни, відповіла дівчина.
– В цю суботу?
– Так. О другій збираємося до РАГСу, до третьої години – біля кафе, – поділилася Олена. – Адреса скину повідомленням, щоби не забули.
– Добре, – задумливо відповіла зовиця і, сухо попрощавшись, поклала слухавку.
– Уяви собі, ця біднота вирішила собі весілля зіграти! – звернулася Тетяна до чоловіка. – Навіть подумати складно, що там буде. Однак саме з цієї причини я й хочу туди сходити…
– Ти свого брата зовсім не любиш? – зробивши висновки, з усмішкою поцікавився Ігор.
– Чому ж не люблю? Люблю. Просто не можу бачити, коли люди вдають із себе тих, ким вони не є, – жінка закотила очі. – Олена з такої родини, що не приведи Господь! Звідки гроші? Наші з Віктором батьки сказали, що не вкладатимуться в це діло. Так що, думаю, у нас волосся на голові в суботу дибки стане від побаченого…
…Тетяна завжди вважала молодшого брата невдахою. Зневажливо вона стала ставитись до нього після того, як вдало вискочила заміж за багатого бізнесмена.
Жінка дуже не хотіла, щоб брат був не дай Бог кращим і багатшим за неї!
З полегшенням Тетяна видихнула лише тоді, коли побачила обраницю Віктора.
На тлі маленької скромної дівчини довгонога блондинка виглядала справжньою королевою.
– Треба подарунок їм придивитися. Не підеш же з порожніми руками, – сказала Тетяна.
Весь наступний день вони з чоловіком кілька годин ходили торговими центрами.
Ігорю набридло безцільно тинятися по магазинах, і він спитав, чому дружина не хоче купити перше-ліпше, що їм трапиться.
– Не хочу, щоб наш подарунок коштував дорожче за їхні кафе, – єхидно сказала Тетяна.
У результаті, не знайшовши нічого кращого, вона зупинилася на комплекті постільної білизни.
Наступної суботи Тетяна чекала з нетерпінням. Їй якнайшвидше хотілося побачити, як зганьбляться брат і невістка.
– У РАГСі нічого цікавого не буде, тож поїдемо тільки на святкування, – попередила Ігоря дружина.
О третій годині вони під’їхали на своєму чорному джипі до кафе. Адресу Тетяні надіслала невістка.
З діловитим виглядом родичі вийшли зі своєї дорогої машини і повільно піднялися по сходах до дверей кафе.
Відкривши двері, Тетяна одразу побачила гостей і молодят. Стиснувши губи, жінка втрималася від спокуси розсміятися.
Віктор з Оленою зустріли родичів із розкритими обіймами. Ігор вручив нареченій букет квітів і запакований подарунок.
– Прошу за стіл, – наречений прийняв вітання від родичів і запросив їх приєднатися до гостей.
Тетяна вибрала їм найліпше місце і поманила чоловіка за собою.
Щойно пара вмостилася, жінка стала уважно вивчати весільний стіл.
– Гіршого сервірування я ще не бачила, – скривилася вона. – Повний несмак!
– Як на мене, так дуже навіть непогано, – заперечив Ігор, який вважав, що п’ять різних салатів, три гарячі страви, всілякі нарізки і фруктові тарілки – більш ніж достатньо для тридцяти семи людей.
– Не говори дурниць! Стіл бідний, я, мабуть, нічого тут не спробую і залишуся голодною! – заявила Тетяна.
Слова зовиці почула Олена. Вона дуже засмутилася, почувши таке.
– Не подобається їй, ну і нехай, – прошепотів дружині Віктор. – Не знаю, напевно, вона очікувала побачити чорну ікру та інші делікатеси. Тетяна завжди була всім незадоволена…
Близько години Тетяна з невдоволеним виглядом длубалася у своїй тарілці, а потім мовчки вийшла з-за столу.
Ігор запитливо глянув на дружину, але та нічого не сказала.
Чоловік, якого все влаштовувало, вирішив не ходити за дружиною і продовжив сидіти за столом.
Через годину Ігор помітив, що Тетяна десь затримується. З’явилася вона з поважним виглядом тільки згодом. В її руках були два паперові пакети.
Ігор глянув, що там таке несе його дружина і аж почервонів від сорому.
Вона несла… Два великі паперові пакети з ресторану швидкого харчування!
– Маю ж я щось поїсти! – присівши на своє місце, пояснила чоловікові Тетяна. – Тобі й собі взяла ось!
– Мені не треба. Я й тут добре наївся, не розумію, що тебе не влаштовує, – буркнув Ігор.
– Ну якщо ти готовий їсти все підряд, то будь ласка, я не проти! – пирхнула Тетяна і, відкривши один із пакетів, стала наминати картоплю фрі.
Своєю поведінкою вона привернула увагу гостей, які з подивом спостерігала за жінкою, яка їла замовлену їжу.
Олена не втрималася і розплакалася, відчувши незручність та образу за те, що відбувається перед присутніми на весіллі.
– Смачно тобі? – Віктор рішуче підвівся і підсів до сестри. – Навіщо вся ця вистава?
– Смачно! Набагато краще, аніж ваша їжа, – Тетяна смачно захрумтіла крильцями.
– Може, тобі варто піти? – напівпошепки запитав чоловік.
– Ні, мабуть, я дочекаюся торт. Сподіваюся, хоч він буде смачним і виправдає мій подарунок, – діловито сказала жінка.
– Не слухай ти її, – скривився Ігор, вирішивши втрутитися в розмову сестри і брата. – Все дуже смачно!
Віктор кивнув йому, подякувавши за підтримку і відійшов від столу, за яким сиділа Тетяна.
Коли справа дійшла до торта, жінка одна з перших стала за ним у чергу.
– Не смачно, – відкусивши шматочок, пробурчала вона і виплюнула торт на тарілку.
Гості, які сиділи поруч, роти порозкривали від подиву і миттю перехотіли пробувати торт.
– Вибачте, – збентежено пробурчав Ігор і, взявши дружину під руку, потягнув на вихід. – Це вже перебір! Твої батьки б з сорому би не витримали, побачивши те, що ти виробляєш на весіллі рідного брата. Май хоч краплю совісті…
– Ти ж визнаєш, що стіл у них був ганебний?! – сказала Тетяна біля машини.
– Ні, я вважаю, що ти влаштувала виставу, щоб насолити братові. Хіба так можна робити? Він єдиний, хто залишився з твоєї рідні. Чому ти так поводишся? – почав відчитувати жінку Ігор.
– Як хочу себе, так і поводжуся, – сказала Тетяна.
– А не боїшся, що він перестане з тобою спілкуватися? – поцікавився чоловік.
– Не вигадуй, нічого не буде, – засміялася дружина і сіла в машину. – Поїхали, набридли вже. Краще вдома в джакузі полежу, аніж буду дивитися, як біднота розважається.
Віктор був дуже радий, що Тетяна поїхала. Після її від’їзду він зміг розслабитись.
Олена теж заспокоїлася після того, як поїхала зовиця. Поговоривши з чоловіком, вони дійшли висновку, що більше не варто спілкуватися з Тетяною.
Про це жінка дізналася лише після того, як набрала номер брата і почула короткі гудки.
– Заблокував, чи що? – після п’ятої спроби набрати номер брата здивовано пробурмотіла Тетяна.
– Я тебе попереджав. Ти отримала те, що заслужила. Я б вчинив так само на їхньому місці, – сказав дружині Ігор.
Він вийшов з кімнати, залишивши здивовану Тетяну наодинці зі своїми думками…
