Життєві історії

Вікторія думала, що Роман буде хорошим чоловіком. Він працював, не гуляв. Те, що ніколи не вів розмов про майбутнє, то Вікторія теж вважала плюсом. – Не фантазер, – думала вона. Роман уже був якось одружений. Про причину розлучення ніколи не розповідав. Вікторія рахувала, що це добре. Не говорить про людей значить погано… Роман переїхав до неї. Якось Вікторія занедужала. Перший день чоловік просто не заходив у кімнату дружини. А наступного дня влаштував сварку: – Ти лежиш, а вдома поїсти нема чого! Як я можу сина в такі умови привезти? Вікторія аж поперхнулася від почутого

Вікторія нервово робила в квартирі генеральне прибирання.

Хотілося змити будь-яку присутність чоловіка в квартирі, навіть хотілося змінити шпалери.

Ось як любила чоловіка шалено, так зараз хотілося зтерти спогади про його присутність у цій квартирі.

Два роки тому здавалося, ось воно щастя. Зараз же ж Вікторія розуміє, що Роман і не любив її зовсім.

Йому просто було зручно з Вікторією. Дівчина з квартирою, любить його, обслуговує усі його бажання.

А він просто людина така: мовчазний, скромний і домашній. Все, що від нього можна почути:

– Їсти хочу. Де сорочка. Там посуд брудний.

І Вікторія підскакувала, готувала, прибирала, подавала. На запитання Вікторії, як пройшов день, чоловік завжди відповідав одне слово:

– Нормально.

Зараз вона думає:

– Де мої очі були? Мабуть, кохання застилало.

Не було й гарних залицянь.

Напевно, Вікторія сама вигадала те, що Роман буде хорошим чоловіком. Він працював, не гуляв, а те, що ніколи не підтримував розмов про майбутнє, то Вікторія це теж за плюс вважала.

– Не фантазер, – думала вона.

Роман уже був одного разу одружений. Про причину розлучення ніколи не розповідав.

Вікторія вважала, що це добре, не говорить про людей погано.

Роман мав сина, який жив з матір’ю в іншому місті. Він спілкувався із сином по телефону. Те, що чоловік не забував свого сина, також добре, вважала Вікторія. Загалом плюсів у Романі було багато.

Вікторія розраховувала на довге щасливе життя у шлюбі. Квартира їй дісталася у спадок. Ще до шлюбу Вікторія зробила ремонт. Просто заходь і живи. Загалом Роман так і вчинив, зайшов і жив. Усіх все влаштовувало.

Якось Вікторія занедужала. Перший день Роман просто не заходив до кімнати дружини, щоб не злягти теж. А другого дня влаштував сварку:

– Ти лежиш, а вдома поїсти нема чого! Посуд відучора немитий. Як я можу сина в такі умови привезти?

Вікторія аж поперхнулася і запитала:

– У сенсі, сина привезти? Ти мені про це не казав. Ми з тобою про це не домовлялися.

– Хіба ти не знала, що я маю сина? Про що я з тобою мав домовитися? Його мати вийшла заміж, переїжджає із чоловіком за кордон, передає опіку над сином мені. Що тут незрозуміло?

– А в мене ти запитав, чи я згодна на це?! – ахнула жінка.

– Я повинен був у тебе питати, як мені вчинити зі своїм сином? – нервував чоловік.

– Як мінімум, чи я згодна на те, що твій син житиме в моїй квартирі.

– Ти моя дружина, яку згоду ти вимагаєш?! Хіба мало того, що я зараз тобі сказав?!

І на цьому терпець Вікторії урвався.

Вона виставила чоловіка із квартири. А коли він вивіз свої речі, Вікторія розлючена робила у квартирі генеральне прибирання…

Вам також має сподобатись...

Віра з Кирилом закохалися. Вони почали жити разом. Жінка до цього вже мала сина Дмитра. Віра давно ніде не була. Вони з Кирилом планували поїхати на море. Чоловік усі витрати в сімʼї брав на себе. Але він платив аліменти колишній дружині на дочку. Його мама теж постійно була якась слаба. Він оплачував їй процедури, давав гроші на санаторії. От Віра й почала відкладати на літню відпустку сама. Додавав трохи грошей у скарбничку й Кирило… Перед Новим роком Віра отримала премію і вирішила її всю відкласти. Вдома вона відкрила скриньку і… Ахнула від побаченого

Микола поїхав до своєї коханої Олі. Вони мали їхати з друзями на шашлики. Дівчина відкрила двері. Микола глянув на неї й здивовано зайшов у квартиру. Одягнена Оля була по-домашньому, шия закутана шарфиком, а на ногах вовняні шкарпетки… – Я занедужала, Микольцю, – ледь вимовила вона. – Вчора з подругами просиділи, а повертаючись додому, у мене змокли ноги. Ось і результат… Він дбайливо вклав її в ліжко, а в глибині душі зрадів, що не треба їхати на ці безглузді шашлики з друзями. – Ліки є? – запитав він. Виявилося, що ні. Довелося бігти в аптеку. Микола став в кінці черги і раптом оторопів від побаченого

Настя закрутила роман з Анатолієм. Мова пішла вже про весілля. – Познайомила б ти мене зі своїм нареченим, – казала мама Насті. – Я б стіл накрила, смачненьке б щось приготувала. – Ага, мабуть оту шоколадну ковбаску, як раніше готували! – посміхнулась Настя. – У тебе ж он все яке старомодне навкруги… І все ж таки Настя розповіла Анатолію про мамине запрошення. – Але хочу тебе попередити, обстановка у нас там в квартирі дивна, – сказала вона нареченому. Анатолій застиг від здивування

Максим запросив свою колегу Олену поїхати з ним на вечірку за місто. Йому просто не було з ким піти! Але хлопець не сказав дівчині, що це день народження його матері… У день свята Олена зустріла Максима у брючному костюмі. Хлопцю сподобалося. Він забрав коробку з подарунком, купив квіти й вони попрямували на свято. Біля будинку батьків Максима Олена вийшла з машини здивована. – Максиме, це що?! – ахнула вона. – Ти куди мене привіз?! – Тихше, – сказав він. – Посидимо, відпочинемо, смачно поїмо. Максим обійняв дівчину, познайомив з мамою. Вони зайшли в будинок і тут Максима аж побілів від побаченого