Життєві історії

Віра готувала вечерю, коли пролунав телефонний дзвінок. Номер був не знайомий. – Слухаю! – сказала Віра, піднявши слухавку. – Привіт, Віро! – радісно вигукнула її сестра Оля. – Привіт, – без жодної радості відповіла сестра. – Потрібна твоя допомога…, – почала здалеку Оля. – Нічим не можу допомогти! – відразу повідомила Віра, не бажаючи слухати прохання. – Ти що, на мене чомусь образилася? – не зрозуміла Оля. – Ти ще питаєш? Після того, що ти зробила, я й знати тебе не хочу! – не витримала Віра. – Ти про що? Що я такого зробила? – здивовано запитала Оля, не розуміючи, що відбувається

Молодша сестра Віри Оля знову з’явилася у її житті зовсім несподівано.

Після того як батьків не стало, рідні сестри не спілкувалися. Оля отримала у спадок їхню квартиру, що не могло не зачепити Віру.

Як їй вдалося це зробити, старша сестра не знала. За словами батьків, вони мали розділити її на двох, але що вже вийшло, те вийшло…

Саме квартира і стала причиною розбрату між сестрами, вона ж стала приводом для примирення.

– Хочу запропонувати тобі пожити у моїй квартирі. Платитимете тільки за комуналку, – з важливим виглядом запропонувала Оля.

Віра хоч і була ображена на неї, але схвально поставилася до витівки. Для молодої родини заощадити на оренді було на руку.

– Чому ти раптом згадала про мене? – недовірливо запитала старша сестра.

– Ми переїжджаємо, тому вирішили здати обидві квартири, – діловито повідомила Оля.

– На який термін? Нам треба знати, щоб не було несподіванок, – задумливо спитала Віра.

– На рік точно! – запевнила Оля. – Якщо ви ще там зробите ремонт, то взагалі можете жити безплатно.

Віра, повіривши сестрі, погодилася на її умови. Проте, як тільки вони з чоловіком закінчили ремонт, Оля знову з’явилася.

Вона без попередження приїхала і, відкривши квартиру своїми ключами, з порога повідомила:

– Пожили, і вистачить! Звільняйте мою квартиру. Я вирішила її продати!

Віра, що зустріла сестру в коридорі, від несподівано випустила з рук чашку, яка, доторкнувшись до підлоги, розлетівся на дрібні уламки.

– Прибери за собою! – Скомандувала Оля і, не роззувавшись, пройшла на кухню.

– Як продати? – схаменувшись, перепитала Віра. – Ти ж обіцяла, що рік ми можемо в ній жити…

– Обіцяла тоді, а зараз передумала! – безглуздо посміхнулася сестра. – Ми вирішили продати обидві квартири! Я її вже виставила на продаж. Сьогодні люди прийдуть дивитися.

Від слів Олі Віра застигла. Вона повірити не могла в те, що знову повірила сестрі, і та знову обманула її.

– Чого застигла? Речі пакуйте! – посміхнулася Оля, яку начебто навіть розвеселило здивування Віри.

Зателефонувавши чоловікові та розповівши про те, що вони залишилися без квартири, жінка почала мовчки збирати речі.

За цей час прийшло кілька пар, які зголосилися подумати над покупкою цієї квартири.

– Хто нам поверне гроші за ремонт? Ми тут стільки не прожили, – поцікавився у Олі чоловік Віри.

– Ніхто. Я точно нічого не збираюся вам віддавати, – зневажливо посміхнулася дівчина і закотила очі.

Більше жодних розмов між родичами не було. Подружжя мовчки пакували речі, а Оля пильно стежила за тим, щоб вони нічого зайвого не прихопили з собою.

Не сказавши ні слова, Віра та Максим покинули квартиру. На якийсь час вони вирішили переїхати до батьків чоловіка і там накопичувати на початковий внесок.

Тим часом Оля продала обидві квартири та зі спокійною душею та великою сумою грошей виїхала з міста.

Знову про старшу сестру вона згадала лише тоді, коли їй раптом знадобилася допомога.

– Привіт, Віро! – радісно вигукнула в слухавку Оля.

– Привіт, – без жодної радості відповіла сестра, яка вже пошкодувала, що відповіла на незнайомий номер.

– Потрібна твоя допомога…

– Нічим не можу допомогти! – Відразу повідомила Віра, не бажаючи слухати прохання.

– Стривай, ти мене ще навіть не вислухала! – обурено вигукнула Оля.

– Все одно не зможу допомогти! – стояла на своєму сестра.

– Ти на мене образилася чи що? Взагалі ви пару місяців жили в моїй квартирі на халяву! – гордо нагадала дівчина.

– Напевно, ти забула, що ми власним коштом зробили в ній ремонт! – Поспішила відповісти Віра. – Правда, ти нас одразу вигнала…

– Ти б вчинила так само, – роздратовано пирхнула Оля.

– Ні, не суди людей по собі! Я завжди тримаю своє слово! – парирувала у відповідь Віра.

– Ой, не треба мені твоїх моралей, – обсмикнула старшу сестру дівчина. – Мені потрібні гроші!

– Сказала ж, що нічим не можу допомогти! – байдуже відповіла Віра.

– Я знаю, що ви живете у твоїх свекрів, а це означає, що ви збираєте на іпотеку…

– І що з того?

– Я зловила тебе на обмані! – захоплено повідомила Оля. – Мені потрібні гроші. Ми з Павлом купили машину і трохи не вистачає на квартиру. Позич гроші.

– Ні, – пирхнула Віра, здивована нахабством сестри.

– Ось ти безсовісна! – не витримала дівчина. – Я дозволила вам жити у своїй квартирі, а ти мені не хочеш навіть допомогти!

– Я жила у квартирі батьків, якою ти хитрістю заволоділа, – сестра знову порушила забути тему. – Як тобі це вдалося? Мені все ніяк не дає спокою це питання. Будь добра, задовольни мою цікавість.

– Підсунула документи у потрібний момент. Вони до останнього були впевнені, що квартира дістанеться нам обом. Вибач, але що можна було взяти із половини квартири? – холодно промовила Оля, ніби нічого поганого не сталося.

– Дякую за правду, а я вже вирішила, що вони мене обділили. Так і думала, що мама з татом тут ні до чого! Вони б ніколи так зі мною не вчинили! – З полегшенням видихнула Віра.

– Так що з приводу мого питання?

– Грошей я тобі не дам! Ні зараз, ні післязавтра ніколи! Ми з чоловіком збирали не для того, щоб подарувати їх тобі! – повчальним тоном вимовила старша сестра.

– Я ж сказала, що потім віддам! Чи ти не чуєш? – сердито вигукнула Оля.

– У мене до тебе прохання: більше ніколи не згадуй мене! У тебе нема більше сестри. Ти втратила її тоді, коли вирішила провернути справу із батьківською квартирою! – голосно промовила Віра і, не чекаючи відповіді, скинула дзвінок і внесла нахабну сестру до “чорного списку”.

Вам також має сподобатись...

Олексій повертався з додому від матері. Вчора він посварився з своєю дружиною Світланою, тому вирішив переночувати у мами. – Треба, мабуть, вибачення просити у Світлани, бо так і до розлучення дійде, – думав дорогою додому чоловік. Через декілька хвилин він був біля свого під’їзду. Швидко піднявся на свій поверх, тихо відкрив двері своїм ключем. З кухні долинали два жіночі голоси.  – Знову ця, Марина прийшла, – подумав Олексій. – Напевно, Світлану проти мене налаштовує. Олексій прислухався до розмови дружини та її подруги і застиг від почутого

– Привіт, мамо! – сказав з порога Сашко. – Сину! – Галина Василівна розкрила руки для обіймів. – Чому не попередив? – Вирішив сюрприз зробити. Взяв на роботі відпустку і до вас приїхав, – усміхнувся син. – Ой, ти з дороги, мабуть голодний… Мий руки і за стіл! – забігала на кухні мама. Сашко кивнув, поставив сумки на диван і подався у ванну. За кілька хвилин він вийшов із ванної, і  тільки-но хотів піти на кухню, як почув стукіт у двері. – Сашко, не відчиниш? – почувся голос матері. Сашко відкрив двері і застиг на місці, як тільки побачив, несподіваних “гостей”

– Віро, у нас проблема, – схвильовано сказав Сашко. – Моя мама збирається приїхати. – Коли? – спокійно запитала Віра, сідаючи на диван. – Нууу…, вона… ніби… вже їде, – нерішуче відповів Сашко. Віра глянула на нього і суворо запитала: – Чому ти мені раніше не сказав? – Я сам не знав, – приречено відповів Сашко. – Вона мені щойно подзвонила. Із поїзда. – Отже, так, – вирішила Віра. – Ти сьогодні залишаєшся вдома. Зустріти маму. А ввечері я приготую святкову вечерю і разом посидимо, відзначимо її приїзд, – сказала Віра і побігла на роботу. Але жінка навіть уявити не могла, чим закінчиться приїзд свекрухи

Весілля у брата Михайла було в самому розпалі! Всі привітання вже залишилися позаду, і тамада змінювала конкурси один за одним. Михайло був запрошений на свято зі своєю дружиною Оксаною. У якусь мить він раптом побачив, що його кохана десь зникла! Коли гості сіли за стіл, Михайло всерйоз запереживав через відсутність жінки. Чоловік не знайшов Оксану в ресторані і вийшов на вулицю. Він глянув на лавку яка була неподалік і оторопів! Там сиділа його Оксана в обіймах якогось чоловіка