Життєві історії

Від Ані пішов чоловік. Прийшов, зібрав речі і сказав, що йде. Жінка не могла прийти до тями. Аня вирішила написати подрузі, про те що з нею відбулося. Раптом жінка помітили, що до неї в друзі попросився якийсь незнайомий чоловік. Після цього від нього надійшло повідомлення: – Аня, привіт! Це Сергій! Ти не пам’ятаєш мене? Нарешті я знайшов тебе! А наступного дня у двері подзвонили

Через десять років подружнього життя шлюб Ані з Олегом розпався. Вони не сварилися, просто одного дня чоловік зібрав свої речі та оголосив, що йде і вийшов з квартири. Назавжди. Дітей у них не було, можливо, через це він і пішов?

Але Аня все одно не чекала такої, як їй здавалося, зради.

***

Кілька днів вона не могла прийти до тями. І саме на піку цієї так би мовити “сімейної драми” у одній з соціальних мереж до неї у друзі попросився незнайомий чоловік. Після цього від нього надійшло повідомлення:

– Аня, привіт! Це Сергій! Ти не пам’ятаєш мене? Нарешті я знайшов тебе! Ти не уявляєш, який я щасливий! Минуло вже багато років, але я не втрачав надії знайти тебе. Єдина зустріч на випускному, а я все пам’ятаю, все! Як ми могли загубитися? Я не знаю, чи ти заміжня? Якщо так, то просто будемо друзями.

Аня почала згадувати. Сергій, Сергій… Майнула здогадка: випускний! Як давно це було! Цього вечора вона познайомилася з молодим чоловіком, так, його звали Сергієм. Вони прогуляли всю ніч. Єдиний поцілунок на прощання і більше нічого. Ні адресами, ані телефонами вони не обмінялися. Наступного дня треба було терміново їхати. Але вона ще довго пам’ятала цю зустріч.

Аня вдивлялася в обличчя. Він не він? Стільки років минуло.

Спочатку вони переписувалися, зідзвонювалися, почали приїжджати один до одного і зрештою одружилися. Через рік народився синочок, щастю не було меж!

А ще через якийсь час, спілкуючись у фейсбуці з родичами, увагу Сергія привернула одна фотографія зі стрічки “можливих друзів”. Він якось довго і уважно її розглядав.

Аня підійшла до нього, обійняла за шию:

– Що це ти на Аню задивився?

– Аню?

– Так, Микитенко Аню, навчалися разом, із паралельної групи. Ми з нею схожі були тоді і нас весь час плутали.

– Аню, не знаю, як і сказати тобі …. До мене тільки що дійшло – адже це ж я з нею зустрічався тоді на випускному, а не з тобою!

Відкрили сторінку цієї Ані, переглянули фото.

– Ну що чоловік, пиши листа Ані, що нарешті знайшов її, – посміялася над чоловіком Аня. Вона вже давно все зрозуміла.

– Та нізащо на світі! Дякувати Богу, що я тоді помилився! Ні на що не проміняю своє щастя.

Вам також має сподобатись...

Надії зрадив чоловік Євген. Вона виставила його зі своєї квартири і сказала, щоб ішов жити до коханки. Пройшов час. Якось Євген прийшов до Надії без попередження. – Чого тобі? – запитала вона. – Пів року як розійшлися, а ти все ходиш. – Мені нема де жити! – сказав Євген. – Не виписуй мене з квартири! – І що? – запитала Надія. – Я маю вирішувати твої проблеми? Ти начебто дорослий хлопчик. Як по чужих жінках бігати, так у мене дозволу не питав! – Тоді мені доведеться піти на крайні заходи! – сказав Євген. – На які? – запитала Надія. – Я розповім нашому сину твою таємницю. Нашу таємницю! Надія застигла від обурення

Вадим був на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонив батько і попросив терміново приїхати. Після роботи Вадим заїхав до батьків. – Що сталося? До чого такий поспіх? – сказав Вадим, коли зайшов у батьківську квартиру. – Батько на кухні. Він все пояснить, – відповіла мати. Вадим зайшов на кухню. – Ну що, розповідай, чому ти нам онуків не привозиш? – одразу запитав батько. – Катя проти, – тихо відповів Вадим. – Не обманюй! Ми бачили Катю і вона все нам розповіла! – не витримала мати. – Ви про що? Що розповіла? – Вадим здивовано дивився на батьків, нічого не розуміючи

Тетяна готувала обід, як раптом на подвірʼї почулися якісь голоси й гамір. Дівчина швидко визирнула у вікно. До них у хвіртку заходили якісь люди… Тетяна придивилася хто ж це там такий прийшов. Це був друг її батька зі своїм дорослим сином Олегом. – Хм, і чого ж це вони прийшли до нас? – задумалася Тетяна. – Ще й так одягнені обоє святково. Дивно це все, дуже дивно… Дівчина уважно прислухалася до розмови гостей з батьком, і раптом оторопіла від почутого. – Господи, це що якийсь жарт? – тільки й пробурмотіла вона

Марина зібрала свої речі. Рано-вранці, як тільки її коханий Андрій пішов на роботу, вона пішла. Через кілька днів Марина подзвонила Андрію, щоб виказати йому все. Той благав пробачити його. І Марина… Пробачила! Щоправда, сказала, що жити разом вони не будуть, бо вона повернулася до батьків… – Іро, це все! – через якийсь час Марина дзвонила подрузі Ірині і плакала в слухавку. – Я не уявляю, що мені робити! – Куди ти знову влізла? – запитала та. – Я вагітна! – вигукнула Марина. – Ого! Так це ж чудово! – сказала Іра. – Твій вже знає? – Іро! – сказала Марина. – Це не його дитина! Ірина аж розгубилася від почутого