Життєві історії

Ангеліна виставила свого чоловіка Сергія з речами за двері. Дізнавшись про це, її подруга Марія дуже здивувалася. Але пізніше Марія дізналася, що зробила вона так, тільки тому, що зустріла іншого чоловіка! А сказати прямо про це Сергію не наважилася. – Ангеліна ми купимо квартиру на двадцятому поверсі у хмарочосі! У найдорожчому і наймоднішому районі міста! – щоразу говорив їй її новий супутник Андрій. І Ангеліна вирішила діяти

Кожна людина має право жити так, як вона хоче. І якщо жінка вирішує розлучитися з чоловіком, не варто одразу казати, що вона якась погана, чи робить щось не те.

Але ж випадки бувають різні…

Інша річ, що одного разу пройшовши через розлучення і отримавши штамп у паспорті, напевно, вже не потрібно старатися знову увійти до тієї ж річки…

Ангеліна виставила чоловіка з речами, бо він на її думку забагато гульбанив.

Дізнавшись про це, її подруга Марія дуже здивувалася, адже Сергій якщо і гульбанив, то тільки хіба трішки, у вихідні, сидячи біля екрану телевізора за переглядом футбольного матчу з пінним в руках.

Пізніше Марія дізналася, що зробила вона так, тільки тому, що зустріла іншого чоловіка, а сказати прямо про це чоловікові не наважувалася.

Її новий супутник вирізнявся темпераментом, кермував новою дорогою машиною і мав безліч планів і бізнес проектів, втіливши які, він міг би безбідно жити все життя.

-Ангеліна ми купимо квартиру на двадцятому поверсі у хмарочосі у найдорожчому і наймоднішому районі міста! – щоразу говорив їй Андрій.

І Ангеліна вирішила діяти.
Жінці хотілося змінити квартиру у старому панельному будинку на дорогі апартаменти. Щоб бути впевненою в тому, що Андрій не втече з її грошима, Ангеліна знову вирішила оформити ці стосунки офіційно і подалася у ЗАГС…

Тепер, змінивши прізвище, вона не переживаючи віддала всі свої заощадження Андрію.

Більше року тривала ця гра у “монополію”. Андрій орендував офіс, обставив його меблями.

Іноді Ангеліна відвідувала коханого на роботі. У ці хвилини, не виходячи з кабінету, по телефону Андрій маневрував рухом складів насіння соняшника і пшениці. Але довгоочікуваних мільйонів не було, і не було…

Чоловік переконав Ангеліну взяти кредит на розвиток бізнесу, а коли й ці гроші закінчилися, Андрій просто пішов до іншої, більш заможної жінки, залишивши Ангеліну в боргах, як у шовках!

Ой, як не любить згадувати ті часи Ангеліна. Жити на зарплату медсестри, та ще й з дитиною від першого шлюбу на руках!

Але, на щастя Ангеліни, Сергій дізнався про важке становище рідних.

Сергій почав закривати борги за кредитами, а перед Ангеліною знову стояв вибір сукні для весільної церемонії…

Потрібно було більше трьох років, щоб сім’я змогла розрахуватися з боргами від невдалої фінансової діяльності Андрія.

Сергій справно приносив зароблені гроші в дім, а про гульбанити тепер і не йшлось!

Але така ідилія тривала недовго, Ангеліна знову виставила чоловіка, так і забувши про те, як багато він зробив для неї…

Вона знову знайшла якогось темпераментного Артура. Він знову обіцяє їй золоті гори, а вона наївно вірить йому і знову збирається в ЗАГС…

Вам також має сподобатись...

Людмила весь день крутилася на кухні, готуючи новорічну вечерю. Цей Новий рік Люда з чоловіком вирішили відзначити вдвох. Постеливши яскраву скатертину, жінка почала гарно сервірувати стіл. Потім привела себе в порядок, і стала чекати на Ігоря. У двері подзвонили. Людмила посміхнулася і поспішила в коридор. – Привіт, коханий! Я вже зачекалася! – радісно вигукнула Людмила, відкривши двері. Проте радість швидко змінилася здивуванням. – Здрастуйте, – посміхнулася якась незнайома дівчина, яка стояла поряд з чоловіком Людмили. – А ви хто?! – запитала Людмила, здивовано дивлячись то на чоловіка, то на незнайомку, не розуміючи, що відбувається

– Надю, ти допомагати збираєшся? – гукнула Ліда до доньки, зайшовши в будинок. Надія мовчала. Ліда зайшла в кімнату до Наді і помітила, що та збирає сумку. – А ти це куди? – здивувалася мати. – До Марини до міста поїду, на день народження, – усміхнулася Надя. – Ага, до Марини значить, ну-ну, – Лідія Іванівна поправила хустку на голові. – Я ненадовго, мамо, приїду і допоможу тобі, – ніби виправдовуючись, додала Надя.  Ага…, – прошепотіла Ліда, і вже голосніше, додала. – Доню, я все знаю! – Мамо, ти це про що? – Надя здивовано дивилася на матір, нічого не розуміючи

Наталя з чоловіком Сашком, вперше прийшла в гості до свекрухи. – Швидше до столу! – з порога сказала молодим Ірина Петрівна. – Мамо, давай хоч обіймемося! – забурчав Сашко. – Що ти починаєш? – Спершу поїмо! – продовжила мати. – Наталю, скажи чесно, ти ж дуже зголодніла? – Дуже! – лукаво сказала невістка. Коли вони побачили накритий стіл, Сашко ахнув: – Мамо, куди ти стільки наготувала?! – А що, гарний стіл, – знизала плечима Наталка. – Та мені здається, що тут чогось не вистачає. Чогось, такого… Такого собі… Зараз я скажу… – Якого ще такого?! – Ірина Петрівна дивилася на невістку, не розуміючи, що відбувається

Валентина готувала вечерю, деруни з м’ясом, улюблену страву її сина Андрія. – І де ж це Андрій? – глянувши на годинник подумала Валя. – Вже мав би бути вдома. Жінка вирішила подзвонити до сина і запитати, коли він повернеться. Але телефон Андрія не відповідав. – Та що ж це таке?! – почала хвилюватися Валентина. Пройшла година, за нею ще одна, Андрія все не було. Валя ходила по квартирі, не знаходячи собі місця. Раптом пролунав дзвінок телефону. – Андрій! – вигукнула Валя, підняла слухавку і почула те, що навіть уявити собі не могла