Про кохання

Анатолій поїхав у чергове відрядження. Чоловік приїхав, заселився в готелі, повечеряв. – Алло, я заїхав. Все добре, – подзвонивши дружині з холу готелю сказав він, і пішов у номер спати. Наступного дня Анатолій прокинувся рано, прийняв душ і почав збиратися на конференцію. Чоловік дістав із сумки сорочку, яку з любов’ю поклала йому дружина. Анатолій одягнув її, як раптом помітив, що в нагрудній кишені щось є. Він акуратно дістав з кишені маленький, акуратно складений аркуш паперу, прочитав його і застиг від несподіванки

Алла, як завжди, бездоганно одягнена і причесана, зупинилася біля жінок на лавці біля під’їзду.

– Добридень, – сказала вона.

– Доброго дня, вітаю, – відповіли безладним квартетом. – А де Данилович?

– Зараз вийде, зачекаю на свіжому повітрі.

За хвилину спустився чоловік Алли, Анатолій Данилович, привітався і, взявши дружину під руку, попрямував у бік супермаркету.

– Гарна пара, – сказала одна із жінок на лавці. – Ось тільки здають вже обоє.

– Що ти хотіла, 55 років разом – це серйозно. А вони як були солодкою парочкою, так і залишилися, – замріяно промовила друга жінка. – Рідко кому таке кохання випадає.

Це подружжя у райцентрі завжди було на увазі. Він 25 років був головним редактором районної газети, вона майже 20 років очолювала дитячий садок, який сама ж відкривала.

Усюди бували тільки разом, ходили виключно під ручку, зараз — тим паче, бо чоловік має вже проблеми. Їх завжди сприймали як єдине ціле. Ось і зараз жінки насамперед поцікавилися, де чоловік. А нещодавно йому довелося вийти в місто без Алли, і перший же зустрічний спитав:

— А чому ви сьогодні один?

Свого часу Анатолій Данилович був найкрасивішим чоловіком у райцентрі. Жінки не просто звертали на нього увагу – навіть жартує дружина, залицялися, проте він завжди залишався вірним їй. У газеті вів колонку на теми моралі та відкрито засуджував зрадників. А ще всі роки, що вони разом, у нього в паспорті лежить фотографія дружини. І зараз вона там.

Кохання у них взаємне. Аллі завжди хотілося зробити чоловікові приємне – так з’явився її фірмовий секрет. Записочки для коханого. Виїжджав на сесію (навчався заочно), пакувала речі і в рушник засовувала листок зі словами «Доброго ранку!». Складала сорочку, а в неї клала записку: «Ми вже скучили!». Навіть тут, вдома, коли ходив з друзями в кафе, примудрялася вкласти в кишеню куртки записку: «Приємно відпочити!».

Начебто просто, а скільки позитивних емоцій для обох! Та що записочки, вона сама завжди викликала в нього лише захоплення. Добре одягалася та одягається. Досі не вийде з дому у спортивних штанах — як можна в такому вигляді?!

З постаттю Алла ніколи не мала проблем (у молодості була гімнасткою). Слідкує за харчуванням, робить гімнастику. Захопилася скандинавською ходьбою та своєю жіночою компанією нарізають кола на шкільному стадіоні.

На лавці біля під’їзду не сидить, ніколи. Але якщо є хвилинка, висаджує квіти на клумбах біля під’їзду або прополює. Захопилася соломоплетенням, виготовляє вироби із будь-якого підручного матеріалу.

А ще, дивуючи чоловіка-журналіста, почала писати вірші. Причому її надихає все, аж до звичайної травинки.

Вірші на ура сприймають колишні колеги, учасники творчих зустрічей. Якось читала їх зі сцени у санаторії і, як вона ж сама сміється, прокинулася знаменитою. Наступного дня  відпочиваючі просили дозволу переписати рядки.

У Алли з чоловіком троє дітей, п’ятеро онуків — чудові. І це не їхня суб’єктивна думка! Виховувати дітей допомагала свекруха, з якою прожили разом 35 років. Тим не менше, мама завжди знала, з ким дружать, де бувають, запрошувала друзів дітей до себе.

Діти відчували батьківську справедливість та турботу, звідси й віддача.

P.S – Пам’ятайте, що жіноча привабливість не має віку. Слідкуйте за собою! Знаходьте захоплення, заняття до душі, займайтеся творчістю. Так ви будете цікаві собі та іншим.

Зберігайте в сім’ї вірність і даруйте один одному приємні миті.

Вчіться поступатися – це не слабкість, а ознака сили.

Живіть радісно!

Вам також має сподобатись...

Софія трохи почекала біля паркану і тільки потім постукала в двері тітки Марії. – Заходьте! – почула вона і зайшла в хату. – Софійко, привіт! А я бачиш, заслабла… – Тітко Марія, вам бабуся бульйон передала. – Ой, дякую вам, мої любі! Раптом гримнули двері в сінях і в хату зайшов Віктор з глечиком молока. Щойно побачивши Софію, він чомусь густо почервонів

Марина залишила свого синочка в бабусі й пішла в торговий центр. Через пару днів у них із чоловіком Славком мала бути річниця – десять років шлюбу. Марина довго розглядала запонки, і нарешті купила гарні, з блакитним камінцем. – Якраз під колір його очей, – задоволено подумала Марина. Вона йшла по торговому центру повз інші відділи. В обід біля прилавків було галасливо й багатолюдно. Марина якраз ішла повз відділ жіночого одягу. Вона не збиралася туди заходити, але за звичкою глянула на вітрини і ледь не скрикнула від того, що вона там раптом побачила

Андрій заслаб і сидів у своєму будинку за містом сам. Його дружина Марина поїхала. Вона дзвонила, розпитувала про самопочуття Андрія, але ці дзвінки були більше для ввічливості… – Не любить вона тебе! – казала про невістку мати Андрія. – Ти слабий, а де вона? По салонах вештається і гроші твої тринькає? – Ну мамо, гроші ж у неї й свої є, – казав Андрій. – Досить про це, мамо. В сотий раз одне й те ж саме. Я й сам усе розумію! Бувай. Бережи себе… Андрій поклав слухавку, глянув у вікно і застиг від побаченого

Ліда прокинулася рано. Вона встала з ліжка, потягнулася і виглянуло у вікно. – Яка ж хороша погода! – посміхнулася дівчина. Ліда зробила собі запашну каву, приготувала омлет і гарненько поснідала. – Ну все, тепер до роботи! – сама собі сказала вона. Ліда ще вчора вирішила зробити генеральне прибирання в будинку, тому взялася до справи. Вона вже майже поприбирала і дістала з духовки пиріг з яблуками. Раптом хтось наполегливо постукав у двері. – Зараз! – гукнула Ліда, загортаючи пиріг рушником. Вона відкрила двері і рота відкрила від несподіванки