Надія пройшлася по квартирі. Вона переконалася, що все вимкнула, і що залишає порядок. Жінка любила повертатися в чисте житло. Ну, куди ж вона їде зі …
Історії жінок
Оксана в 63 роки вирішила вийти заміж. Жити вона пішла до чоловіка Юрія. З ним у великій квартирі жила дочка Інна і зять Андрій. – Знову борщ?! – якось скривився Андрій до Оксани. – Ми вчора його їли. – Я не встигла нічого приготувати, – виправдовувалася Оксана. – Поки штори перепрала, то втомилася і лягла відпочити. – Це зрозуміло, але я не люблю борщ! – відсунув тарілку зять. – Завтра Оксанка обов’язково влаштує нам справжній бенкет! – одразу сказав Юрій… І Оксана за всіх прибирала, готувала, купувала продукти! Але одного разу сталося таке, чого Оксана вже не стерпіла
Коли Оксана зібралася заміж, син з невісткою оторопіли і не знали, як правильно й реагувати на таку новину. – Ви впевнені, що готові повністю змінити …
Валентина з невісткою пололи грядки на городі. – Дякую тобі Ларисо, що допомогла! – закінчивши з грядками сказала Валя. – Та я й рада допомогти, – усміхнулася невістка. – Ну, ходімо в хату, приготуємо вечерю, бо скоро Михайло повернеться, – скомандувала свекруха. Жінки пішли в будинок і взялися за вечерю. – Ой, Ларисо, у мене ж хліба нема! Сходиш до магазину? – запитала Валентина. – Звісно, – усміхнулася Лариса, зібралася і пішла в магазин. В магазині дівчина, стала в чергу. Раптом, в черзі вона почула розмову двох жінок. Лариса прислухалася до розмови і аж рота відкрила від почутого
Валентина лягла на диван, щоб трохи заспокоїтися. Голова була важка. – Тиск, мабуть, піднявся? – думала жінка. – Зателефонувати б Олі, вона прибігла б, виміряла, …
У Ганни Степанівні був ювілей. Їй виповнилося вісімдесят років. Вона стояла посеред кімнати й дивилася на годинник. – Цікаво, що роблять діти? – вголос сказала Ганна Степанівна. – Чому не дзвонять, не відвідують мене? Раптом у двері хтось подзвонив. Ганна Степанівна встала і попрямувала в коридор. – Ганнусю, ти чого двері не відчиняла? – на порозі стояв якийсь дідок з паличкою в одній руці і букетом білих троянд в іншій. Він занепокоєно дивився на господиню. – Ви хто такий?! – старенька підозріло вдивлялася в обличчя незнайомця. – Я вас знаю? Ганна Степанівна не розуміла, що відбувається
– Про мене всі забули… – Ганна Степанівна стояла посеред кімнати, переводила погляд із календаря на годинник і назад. Маленька стрілка застигла на дванадцятій годині, але …
Ліда на два дні поїхала у відрядження. Їй довелося терміново підмінити колегу. Її чоловік Олег залишився вдома з маленьким синочком… Відрядження пролетіло швидко і Ліда повернулася додому. Вона відкрила двері в квартиру, як одразу ж назустріч їй вибіг пʼятирічний син. – Мамо! – вигукнув він. – А до нас тітка в гості приходила. – Яка ще тітка? – ахнула Ліда. – З чого ти це взяв? – Ну я прокинувся, пішов попити, а тато з якоюсь тіткою на кухні сиділи. Тато ще чомусь постійно, повторював: «Котик, котик…» Ліда так і сіла від почутого
Останнім часом у Ліди з чоловіком Олегом стосунки не складалися. Претензій один до одного було багато. Ліді не подобалося, що Олег постійно затримується на роботі. …
До Ірини мала приїхати в гості свекруха. Жінка дуже хвилювалася. У день приїзду матері чоловіка вона встала раніше й одразу ж побігла поратися на кухні. Їй дуже хотілося здивувати Марину Григорівну різними смаколиками. Ірина приготувала дві гарячі страви, салати, закуски. А до чаю спекла пиріг із малиновим варенням… Свекруха похвалила невістку. – Але вистачило б і одного супчику й пари салатиків, – усміхнулася Марина Григорівна. Минув тиждень. – Ірино, я маю до тебе дуже серйозну розмову! – раптом сказала свекруха. – Присядь біля мене, будь ласка. Ірина здивовано подивилася на жінку, не розуміючи, що відбувається
Андрій з Іриною були одружені вже п’ять років, а жінка тільки один раз зустрічалася з мамою Андрія, своєю свекрухою Мариною Григорівною. Марина Григорівна приїжджала до …
Ганна Дмитрівна набрала номер доньки Тані. – Мамо, тільки кажи швидко, щось термінове?! – сердито запитала донька. – Ні, ні, Таню, нічого термінового, так, хотіла дізнатися, як у вас справи? – відповіла Ганна Дмитрівна. – Справи не дуже, мамо, я потім передзвоню! – сказала дочка. – Все, бувай… Таня подзвонила через три дні. – Мамо, ти вибач, я зовсім закрутилася, – сказала вона. – Все добре, доню, ти за мене не хвилюйся! – відповіла Ганна Дмитрівна. – А мене тут у гості в село запросили. Як думаєш, їхати? – Мамо, яке ще село?! – ахнула Таня. – Хто тебе запросив? Донька не розуміла, що відбувається
Ганна Дмитрівна вийшла з поліклініки і мало не розплакалася! Очі бачать погано, ноги майже не йдуть, та ще й схудла – апетиту зовсім немає. І …
Олена приїхала з міста в село. Вона давно не була вдома, бо посварилася з батьками. Дівчина зайшла в сільський магазин. Олена озирнулася – нічого тут не змінилося. Праворуч був прилавок з товарами і продавчиня тітка Зіна. – Дайте хліба, будь ласка, – сказала Олена і відрахувала гроші. – О, з’явилася! – сказала продавчиня. Олена не підняла голову, а тільки повторила: – Хліб, будь ласка. – Та на, – байдуже сказала та. Олена вийшла на вулицю, відламала від шматочок хліба і заплющила очі. – Олена?! – пролунав просто перед нею чийсь голос. Дівчина відкрила очі, й застигла від несподіванки
– Навіщо ти приїхала? – Мати тримала двері, трохи прочинивши. – Як мені тепер людям у вічі дивитися? Не дочка ти мені. Тільки пліткувати перестали, …
– На Великдень поїдемо у село, познайомлю тебе з моїми батьками! – сказав Олексій своїй коханій Валентині. Сина Мишка із собою брати Валентина не стала. Валя вирішила, що не варто везти дитину в незнайоме місце до незнайомих людей. Хто зна, яка там ситуація? Згодом вона зрозуміла, що зробила абсолютно правильно! В будинку батьків Олексія їй не сподобалося. Його мати запросила Валю пройти до хати, але більше на гостю уваги не звертала. А після вечері, коли Олексій із матір’ю були на кухні, Валентина випадково почула їхню розмову. Жінка прислухалася й застигла від почутого
Цілих три роки Валентина навіть не дивилася у бік чоловіків. Занадто пам’ятним було її розлучення з Анатолієм, з яким Валя прожила у законному шлюбі п’ять …
Віка з Яною раз на місяць ходили разом у кафе. Вони розмовляли, обговорювали новини, знайомих. Частенько Яна позичала у подруги гроші, а та ніколи їй не відмовляла… Якось Віка подзвонила Яні. – Алло, подруго, привіт! – сказала вона в слухавку. – Нам треба терміново побачитись! Хочу поділитись з тобою чимось дуже важливим! Не по телефону! – Привіт, Віко! – сказала Яна. – Добре, я заїду до тебе після роботи… Яна приїхала до Віки як і обіцяла. – Ну, розказуй, що там у тебе сталося? – почала з порога вона. Віка загадково посміхнулася. Яна не розуміла, що відбувається
– Знаєш, подруго, я так тобі заздрю! Чоловік хороший, діти, живете дружно. А що я? Мені вже сорок років скоро, а я одна. Не щастить …