Коханий і єдиний синочок Ігорчик одружився. Ох, не таку невістку хотіла Ганна, не таку! Що їй не скажи, все зробить по своєму! Начебто й непогано …
Життєві історії
Ірина вирішила сказати своєму коханому Євгену, що у них буде дитина. На її подив, радості на обличчі чоловіка вона не побачила. – Якщо так, то ми розлучимося! – заявив Євген. – Добре, я подумаю, – сумно сказала Ірина. Тієї ночі вона ночувала у своїх батьків. – Будь, що буде, – вирішила вона зранку. – Дитину я залишаю, а Євгену доведеться збрехати… Ірина пішла до свого коханого додому. Вона відкрила двері своїм ключем і зайшла в коридор. З кухні чулися якісь голоси. Ірина зайшла на кухню й оторопіла від побаченого. – Як ти міг! – тільки й вигукнула вона
Ірина познайомилася з Олексієм в автосервісі. Дорогою з роботи в неї зламалась машина. Якось вона дотягнула до найближчого ремонту. Але майстер, який підійшов до неї, …
З самого ранку Віра з мамою крутилися на кухні. Аякже ж?! Сьогодні приїде наречений Віри, знайомится. – Петро, спустись у льох, принеси закруток різних, – гукнула у вікно мати до свого чоловіка. – Ні, не треба закруток. Ігор не їсть таке, – заперечила Віра. До обіду вже все було готове. – До нас у двір хтось із квітами зайшов! – забігла на кухню молодша сестра Віри Таня. Віра побігла відкривати двері. За Вірою вийшли і її батьки. – Мамо, тату, знайомтесь! Це мій Ігор, – представила нареченого донька. Батьки глянули на «гостя» і застигли від несподіванки
– Віра, ну, розкажи, який він – твій наречений? – смикала старшу сестру за рукав дванадцятирічна Таня. – Він чудовий! Ввічливий такий, вихований! А ти …
Віталій встав раненько, задоволено потягнувся й пішов готувати собі сніданок. Він щойно поклав собі на тарілку омлет з помідорами, коли в двері хтось подзвонив. – І хто це так рано? – здивовано пробурмотів чоловік і пішов у коридор. Віталій відкрив двері й оторопів від побаченого… На порозі його орендованої квартири стояли його тесть разом з тещею! Вони, не питаючи дозволу, безцеремонно відставили зятя вбік і зайшли в квартиру. – Значить, ось де ти живеш? – озирнувшись, з усмішкою сказав тесть. – Винаймаєш житло, так? І дорого платиш? Віталій стояв і не розумів, що відбувається
Віталій встав раненько, задоволено потягнувся й пішов готувати собі сніданок. Він щойно поклав собі на тарілку омлет з помідорами, коли в двері хтось подзвонив. – …
Оксана відсвяткувала свій ювілей у кафе, в колі друзів та рідних. Ближче вечора жінка з чоловіком Сергієм повернулися додому. – Оксано, нам треба серйозно поговорити, – невпевнено сказав Сергій, як тільки подружжя зайшло в коридор. – На роботі проблеми? — схвильованим голосом запитала Оксана. – Ні, – усміхнувся Сергій. – На роботі все гаразд, навіть підвищення пропонують. – Ну, дякувати Богу, – видихнула Оксана. – А що тоді сталося? – Оксано, ти повина дещо дізнатися. І краще від мене особисто! – несподівано почав Сергій і все розповів дружині. Оксана вислухала його і аж рота відкрила від подиву
Те, що Сергій міг завести собі когось на стороні, Оксана цілком припускала. Все-таки видний чоловік, керівник великого підприємства. Та й виглядає куди молодший за свої …
Іван стояв перед дзеркалом, намагаючись зав’язати собі краватку, та в нього нічого не виходило. – Та що ж це таке?! – занервував він, але одразу посміхнувся. А чого нервуватися?! Сьогодні він стане одруженим чоловіком! І його Христинка сама завʼязуватиме йому краватку. – Ти чого біля дзеркала крутишся? – підійшов друг Івана Микола. – Досі не готовий? Ходи, допоможу… Микола завʼязав краватку. – Ти тільки не ображайся, – раптом сказав він. – Але ти дуже поспішаєш з весіллям! – Чому?! – здивувався Іван. Микола мовчав. Він знав таку таємницю, що навіть не знав, як її розповісти другу
Іван стояв перед дзеркалом і вже кілька хвилин намагався зав’язати краватку, але все одно в нього виходила якась нісенітниця. – Та що це таке, – …
Іван купив квіти і приїхав на цвинтар, відвідати свою дружину. Лариси не стало рік тому, чоловік все ще важко переживав це горе. Іван швидко підійшов до пам’ятника, поклав квіти. – Як же важко без тебе кохана, – тихо промовив він. Раптом за спиною він почув якісь звуки. Озирнувшись, Іван побачив юнака з великим букетом троянд. Той уважно вдивлявся у напис на табличці. – А ви мабуть чоловік? – несподівано запитав незнайомець. – Так, чоловік, Іван. А ви хто? Ви знали Ларису? – розгублено промовив Іван. Але він навіть уявити не міг, хто цей незнайомець
Рік тому у Івана не стало дружини, він часто відвідував її на цвинтарі. Тягнуло його туди, постоїть біля пам’ятника, поговорить з нею і начебто легше …
Михайло з дружиною Ритою поїхали в село на оглядини будинку. Вони хотіли купити собі хату. По дорозі їм трапився місцевий старенький, який зголосився показати дорогу. – Туди, – показав пальцем дідусь на один з сільських будинків. Вони всі зайшли в ту хату. Літня господиня сиділа на стільці біля столу і щось вʼязала. – Хто там ще прийшов? – запитала вона. – Я, – відповів дідусь. – Зустрічай-но, Ганно, гостей! – Яких ще гостей? – невдоволено перепитала господиня. – А ти сама глянь! – сказав дід і увімкнув світло. Михайло, як глянув на стіни хати, то так і оторопів від побаченого
Михайло впевнено їхав машиною по асфальтованій дорозі, яка пролягала через безкраї поля, засіяні соняшниками. – Подивися, яка краса, – звернувся він до дружини, яка їхала, …
У Ігоря не стало його коханої дружини Аліси. Чоловік сидів на дивані і дивився в одну точку. Дружини не стало, діти живуть без нього… Що робити далі він не знав. – Господи, в мене ж сьогодні ще й день народження! – раптом згадав чоловік. Він сумно зітхнув, як раптом пролунав дзвінок у двері. – Дивно, кого там ще принесло, – пробурмотів він і пішов у коридор. Ігор глянув у дверне вічко і аж відсахнувся від побаченого! – Ні, мені це здається, цього просто не може бути, – тільки й прошепотів він
Настя не хотіла йти з високою, і як вона вважала недоброю тіткою. Але тій було байдуже. Закон є закон. Настя разом зі своїм братом–близнюком їхала …
Тамара переїхала в місто з села і влаштувалася працювати офіціанткою. Вона навіть змогла зняти кімнату в гуртожитку. Багатих залицяльників чомусь не було… Ніхто не хотів зв’язуватися зі звичайною приїжджою дівчиною. Матері в Тамари не стало, а до батька вона приїжджала рідко. – Господи, як я втомилася! – скаржилася Тамара подрузі. – От якби в мене була власна квартира, то я б легко вийшла заміж! – А ти продай хату в селі і купи. – Та я б з радістю, от тільки батько заважає! І тут Тамара зважилася на одну не дуже хорошу річ
Михайло Семенович з сумом чекав на той момент, коли стане немічним, нікому не потрібним старим. Здавалося, він напам’ять вивчив слова своїх батьків, які щодня твердили …