Життєві історії

Дмитро з Тетяною сиділи на кухні, пили чай з печивом і згадували минулі роки. – Сашко залишив мене з двома дітьми невдовзі після весілля, – розповідала Тетяна. – Але чому ти забула про мене і вийшла заміж за нього? – запитав Дмитро. – Так я ж тебе чекала! А ти замість того, щоб одружитись зі мною, сидів на своїх заробітках в Польщі! Дмитро застиг від здивування

-Це моє останнє слово! – сказав Дмитро матері. – Я одружуюся і крапка!

Євгенія Володимирівна подивилася на сина сумним поглядом і відповіла:

-А моє останнє слово буде таке: якщо ти одружишся з Тетяною – знати я тебе більше не хочу!

Ця розмова відбулася одразу після того, як Дмитро випадково зустрівся з Тетяною на вулиці.

Побачивши Дмитра вона вигукнула таким знайомим йому й рідним голосом:

-Дмитрику! Це ти? Привіт!

-Та який я вже зараз Дмитрик? – усміхнувся Дмитро, зупиняючись і не сміючи глянути на неї, ніби переживаючи показати поглядом своє кохання.

-Був Дмитрик для мене, Дмитриком і залишишся, – поблажливо сказала Тетяна.

Дмитро докірливо глянув на неї і вже не міг відвести від неї очей. Тетяна, його Тетянка, зовсім не змінилася. Тільки кілька зморшок розкинулися від куточків великих карих очей.

-Може, зайдеш в гості? – нерішуче запитала жінка.

-А може й зайду! – посміхнувся Дмитро.

Вони довго сиділи на кухні, пили чай з печивом, згадували минулі роки. Так Дмитро й залишився в неї до ранку…

-Через п’ять років після весілля, – розповідала йому Тетяна. – Сашко залишив мене одну з двома дітьми на руках. Весь цей час я виховувала дітей сама.

-А де ж твоя мама, яка так хотіла, щоб ти вийшла заміж не за мене, а за Сашка? – єхидно запитав Дмитро.

-Мами вже немає… – сумно відповіла Таня і гірко заплакала.

-Вибач мене, – Дмитро обняв дівчину. – Я не знав… Але чому ти так швидко забула про мене і вискочила заміж за Сашка? – запитав Дмитро.

-Це не правда! – раптом вигукнула Таня. – Я чесно тебе чекала! А ти замість того, щоб одружитися зі мною все сидів на своїх заробітках в Польщі!

Здається, ніколи ще не було так важко Дмитру. Думки про його Тетяну навіть у години найбільшої зайнятості невідступно витали поруч з ним. Вони, ці думки, завжди готові були витіснити всі інші.

-Після розмови з твоєю матір’ю, я й поїхав на заробітки! Щоб заробити на наше з тобою весілля! – сказав Дмитро.

-Я нічого не знала… – прошепотіла Тетяна. – Вона мені все говорила, що ти залишив мене і вмовила вийти заміж за Сашка…

Дмитро застиг від здивування. Він не знав, що й думати.

Коли вранці наступного дня він повернувся додому, то одразу ж заявив Євгенії Володимирівні, що має намір одружитися. І розповів їй, що зустрів Тетяну і що, як і раніше, любить її.

У нього відбулася нелегка розмова з матір’ю. Євгенія Володимирівна, нарешті сказала:

-Ну й одружуйся! Бери з дітьми! І годуй тепер чужих дітей, як матір не хочеш слухати!

-Мамо, – Дмитро тихо засміявся. – Тетяна мені дещо розповіла. Діти ж ці, виявляється, мої! І Тетяна вийшла заміж за Сашка, щоб приховати, що вона вагітна! А той дізнався, що не його ці діти й залишив її…

-Твої! Господи… – Євгенія Володимирівна сплеснула руками.

Вона задумалася і нарешті сказала:

-Якщо ти так вирішив, і ви так кохаєте один одного, то що ж… Одружуйтеся… Але тільки щоб весілля обов’язково справили, як належить…

Вам також має сподобатись...

Наталя повернулася додому пізно. – Мамо, привіт! – привіталася вона з мамою, яка сиділа на кухні. – Привіт, доню, – важко видихнула жінка. – Щось сталося? – захвилювалася Наталка, помітивши, що мама дуже засмучена. – Наталю, у мене є один секрет, тільки я не знаю, як тобі це розповісти, – мама замовкла. Видно було, що вона підбирає слова. – Ти про що мамо? – не зрозуміла донька. Мама несподівано встала вийшла з кухні, і повернулася за хвилину з якоюсь папкою в руках. – Ось! Ти сама все зрозумієш, – сказала вона. Наталка взяла папку, переглянула її і аж рота відкрила від побаченого

Петро одружився з Оленою. Спочатку все було добре, а потім народився синочок Сашко, і почалося… Життя стало нудним. Жодних розваг, з друзями вже сто років не збиралися, жодних подорожей. Грошей завжди бракувало. Почалися сварки. – Сім’я тягне вниз, одні обов’язки, жодної радості! Набридло! – галасував Петро. – Не подобається, йди! – сказала Олена. – Попутного тобі вітру! І вона подала на розлучення… Батьки Петра тоді переїхали в село. Купили будинок з городом. Батько їздив на роботу в місто, а мати купила курочок, вирощувала овочі… Петро перебрався до них. Тут і почалося найцікавіше

Аліна прийняла душ і вийшла на кухню, щоб заварити собі кави. Дівчина поставила чайник на плиту, взала телефон, який лежав на столі. На екрані дівчина побачила п’ять пропущених дзвінків від своєї подруги Юлі. – Що ж там таке могло статися? – захвилювалася Аліна. Раптом надійшло повідомлення від Юлі. – Ну зараз буде ціла петиція, чому я не відповідала, – зітхнула Аліна і відкрила смс. Дівчина прочитала повідомлення і застигла на місці від прочитаного

– Віро, це ти? – почула Віра голос за спиною, обернулася і побачила свою колишню сусідку Катю. – Так, це я Катю! – радісно сказала Віра. – Це ж скільки ми не бачилися! А ходімо до мене в гості, посидимо поговоримо? – запропонувала Катя. – Не відмовлюся, – погодилася Віра. Подруги вмостилися за стіл і полилася їхня розмова. – А пам’ятаєш нашу сусідку Тетяну? – раптом сказала Катя. – Так, її не забудеш! – відповіла Віра. – А про її ситуацію знаєш? – запитала подруга. – Ні, а що там? – поцікавилася Віра. І Катя все розповіла подрузі. Віра вислухала її і зстигла від почутого