Про кохання

Дмитро зі своєю дружиною Катериною сиділи на лавці біля кабінету і чекали своєї черги. – Ну що, ти готова? – єхидно посміхнувся до дружини Дмитро. – Добре подумала, бо назад вороття вже не буде? – Не переживай, – награно посміхнулась Катерина. – Все я ще краще за тебе обміркувала! Нарешті підійшла їх черга і вони зайшли в кабінет. – Яка причина розлучення? – запитала юристка й уважно подивилася на Дмитра і Катерину. Аж раптом Дмитро взяв пакет і дістав з нього ігристе! Всі обернулись на нього, не розуміючи, що відбувається

Дмитро зі своєю дружиною Катериною сиділи на лавці біля кабінету і чекали своєї черги.

– Ну що, ти готова? – єхидно посміхнувся до дружини Дмитро. – Добре подумала, бо назад вороття вже не буде?

– Не переживай, – награно посміхнулась Катерина. – Все я ще краще за тебе обміркувала!

Нарешті підійшла їх черга і вони зайшли в кабінет.

– Яка причина розлучення? – запитала юристка й уважно подивилася на Дмитра і Катерину.

Вона приготувалася почути традиційне: «Не зійшлися характерами».

Аж раптом Дмитро взяв пакет і дістав з нього ігристе!

Всі обернулись на нього, не розуміючи, що відбувається.

– Що ви собі дозволяєте?! – ахнула юристка.

– Тихіше! – сказав Дмитро. – Я розлучаюся перший раз у житті і хочу це відсвяткувати…

Полетів корок… Катерина, поки ще не колишня дружина, нервово засміялася.

Натомість пояснили – у вас двоє дітей, так, що подумайте.

Якщо не передумаєте, то приходьте в суд, тільки вже без ігристого.

Дмитро і Катерина поїхали додому. Ну, а куди ж іще? У паспорті – штамп і спільна адреса проживання, а ще, найголовніше, нажите за вісім років – Сашко і Наталка.

Вирішили вони дітей не засмучувати і не говорити їм поки, що тато і мама майже вільні один від одного люди…

Почалися всілякі незручні ситуації. Дмитро почав спати окремо. Дочка одразу запитала:

– Тату, а чого ти в залі спати ліг?

– Заслаб я, доню, переживаю за маму…

Потім дочка пішла до мами:

– Давай татові малиновий чай заваримо, бабуся казала, що він кращий за пігулки в сто разів?! – наївно запропонувала вона.

Катерина допомогла заварити дочці чай для батька. Потім, намагаючись бути непомітною, зворушена підглядала з-за кута за «лікуванням»…

Дмитро на роботу вставав раніше. До поїздки до юристки Катерина вставала заздалегідь – треба ж коханого чоловіка нагодувати.

Тепер вона спала. Майже колишній чоловік почав готувати сніданок сам.

Але якось дико готувати для себе одного, тож він розраховував на дітей і «сусідку-дружину».

У ролі чоловіка він міг вимагати вечерю і випрасувану сорочку. Тепер треба було попросити й подякувати…

– Дякую, люба, – казав Дмитро. – А можна мені запросити тебе в кафе?

– Так, у середу ввечері я вільна, – несподівано для себе погодилась Катя.

Час, який їм дали на «подумати» спрацював! У будинку знову закрутилося сімейне життя. І ось уже після роботи чути чоловічий голос:

– Що там є їсти, Катю?! Втомився я!

Дмитро знову відчув: все, моя, нікуди не дінеться.

Одним словом, все пішло по-старому. Просто, буденно без ніякої романтики. Ішло, ішло і знову прийшло до розлучення!

Виплакавши всі сльози надії ще до першої невдалої спроби розлучитися, Катерина була налаштована рішуче:

– Усе, з мене вистачить! – заявила вона. – Ми все правильно тоді вирішили! Нічого не змінилося! Навіщо ми живемо разом? Діти? Вони вже великі!

І оголосила:

– Діти! Ми з вашим батьком розлучаємося!

На цей раз все було по-справжньому, розлучилися офіційно. Син і дочка залишилися з мамою, а Дмитро пішов. Катерина наполягла.

Щоб бачитися з дітьми, він винайняв квартиру в будинку через дорогу. Возив їх до школи вранці. На канікули – до бабусі, влітку – на море.

Катерина, тим часом, відкрила свою справу, набрала клієнтів і з головою поринула у роботу. Вона мала хорошу освіту бухгалтерки.

– Ось у чому була моя помилка! – думала вона. – Я надто багато часу віддавала сім’ї. А тепер, коли діти підросли і колишній чоловік взяв на себе частину обов’язків по догляду за ними, я почуваюся вільною!

Квартири поряд, діти бігали туди-сюди, а потім почалося:

– Мамо, тато хоче, щоб ми всі разом поїхали на пікнік. Така погода хороша, будь ласка! Ну, мамо!

І як їм відмовити? Пікнік, аквапарк, потім Карпати на тиждень…

А потім Дмитро одного разу залишився ночувати… Потім ще раз…

– Катю, скажи, а навіщо я витрачаю гроші на орендовану квартиру? – нарешті, через якийсь час, запитав він.

І почали вони жити знову разом. Розписалися! Такі випробування пройшли – разом важко, нарізно ще гірше…

І знову на тобі! Через три роки туга така вже найшла, претензій накопичилося в них, один до одного знову…

На цей раз пішла Катя… Бізнес у неї йшов чудово, вона купила собі квартиру, подала на розлучення і пішла.

Діти два тижні жили з нею, два тижні з батьком. Колишні чоловік і дружина не бачилося, не розмовляли, повний ігнор, одним словом.

Декілька місяців вони спілкувалися виключно через дітей – а батько передав, а мама сказала…

А потім був день народження Сашка. Стіл, повітряні кульки, свічки…

Дмитро прийшов з букетом троянд – для Каті. Одягнений з голочки, за останнім словом моди, навіть від ігристого відмовився…

…Новий медовий місяць у Дмитра і Каті був таким чарівним, як ніколи. Вони поїхали у Венецію.

– А як ви хотіли?! – сміялася Катя. – Я ж тепер наречена з посагом!

Дмитро запропонував розписатися. В третій раз!

Але тут уже Катерина була проти. Вона остаточно зрозуміла – у ролі нареченого Дмитро прекрасний, а як чоловік – ну зовсім нестерпний.

І він не один такий. Майже всі ми такі.

Недарма ж кажуть, що справжнє кохання, це не те, що витримує роки розлуки, а те, що витримує роки близькості…

Вам також має сподобатись...

Віктор та Олена одружилися, зняли квартиру, і сьогодні прокинулися в одному ліжку. – Я дещо згадала, – раптом сказала Олена. Сьогодні у моєї подруги день народження. – То ми йдемо у гості? – зрадів Віктор. – В які ще гості? – Олена з подивом подивилася на чоловіка. – Сьогодні я йду в ресторан. – Ми йдемо! – поправив Віктор. – Ні, любий, я йду. Без тебе. І хочу попередити, що я можу бути там до самого ранку, бо ж там будуть гарні чоловіки! – пояснила дружина. – Що? Які ще чоловіки? – Віктор здивовано дивився на Олену, не розуміючи, що відбувається

Андрій заслаб і сидів у своєму будинку за містом сам. Його дружина Марина поїхала. Вона дзвонила, розпитувала про самопочуття Андрія, але ці дзвінки були більше для ввічливості… – Не любить вона тебе! – казала про невістку мати Андрія. – Ти слабий, а де вона? По салонах вештається і гроші твої тринькає? – Ну мамо, гроші ж у неї й свої є, – казав Андрій. – Досить про це, мамо. В сотий раз одне й те ж саме. Я й сам усе розумію! Бувай. Бережи себе… Андрій поклав слухавку, глянув у вікно і застиг від побаченого

Микола прокинувся рано, насмажив млинців, зварив борщ. Зібрав гостинці і вирушив відвідати дружину. Ганна занедужала і вже кілька тижнів лежала в палаті. – Ну як ти, кохана? – усміхнувся Микола, зайшовши в палату. – Краще, але я відчуваю, не довго мені лишилося, – сумно промовила вона. – Не говори нісенітниць, – спробував змінити тему Микола. – Миколо, я винна перед тобою. І я повинна тобі відкрити одну таємницю. Скільки мені ще лишилось…, – раптом почала Ганна. – Ти про що? – здивувався чоловік. – Не зупиняй, послухай, – сказала Ганна і все розповіла чоловіку. Микола вислухав дружину і застиг від почутого

Оксана прокинулася рано, приготувала сніданок, як раптом у двері подзвонили. Жінка відкрила двері – на порозі стояв Денис. – Чому ти прийшов? Я тебе не кликала, – розізлилася Оксана. – Кохана, я розлучився з дружиною, – сказав Денис і дістав з кишені обручку. – Я не просила про це! – раптом сказала Оксана. Денис застиг від несподіванки