– Думаю, Олексій мені зраджує, – зізналася Ірина найкращій подрузі.
Віра замахала руками:
– Що ти, твій Олексій на інших баб навіть не дивиться! Звідки такі підозри?
Ірина почала перераховувати:
– Олексій став ходити до тренажерної зали, але особливого результату не видно. А коли я запитала адресу, щоб записатися туди ж, розлютився і сказав, що я його контролюю. Отримав премію, а куди витратив, не відповів, на пряме запитання розсердився. Від близькості відмовляється, додому приходить ситий, десь вечеряє.
– Знаєш, а ти маєш рацію, твій чоловік почав поглядати на бік, але ще не переступив кордон. Це саме так, повір моєму великому досвіду, – відповіла Віра.
«Може, вона має рацію», – подумала Ірина. Її подруга справді чудово розбиралася в чоловіках, бо їхній рахунок йшов на десятки. Віра відчайдушно хотіла вийти заміж за заможного чоловіка і витрачати його гроші, тому постійно знаходилася у пошуках щастя. Її єдиний поки не знайшовся, натомість подруга набула романтичного досвіду, якому позаздрила б Кері Бредшоу.
Віра тим часом продовжувала:
– Ми позбавимося його бажання зрадити в зародку. Є в мене кілька способів, які наочно покажуть йому, хто з вас кращий – ти чи та жінка.
– А може, варто відпустити Олексія? – запитала Ірина. – Якщо чоловік почав дивитись на сторону, значить, у стосунках щось не так.
– За такого чоловіка треба боротися, він у тебе багатий, гарний. Так що здивуємо його, почнемо з подружнього обов’язку.
Того ж вечора Ірина чекала на Олексія у вбранні з чорного латексу, який з доброї волі не одягла б. Вона нагадувала собі сардельку в поліетиленовій упаковці. Одягаючи її в цей одяг, Віра пояснила:
– Тобі це подобатися і не повинно, головне – бажання чоловіка.
– Не знаю, Олексій таке не любить, у нього консервативні уподобання, – засумнівалася Ірина.
– Повір моєму досвіду, – засміялася Віра.
Однак права виявилася саме Ірина. Побачивши її, Олексій спочатку розсміявся, потім розлютився.
– Моя дружина таке носити не повинна, – заявив він. – Навіть дивитися на тебе тепер не можу, неприємно!
Залишок ночі Ірина витратила, виплутуючись із костюма зі сльозами.
– Дивно, що не спрацювало, – простягла Віра, коли почула розповідь Ірини. – Нічого, ми ще знайдемо, чим його здивувати.
– Може, не треба? – Засумнівалася Ірина. – Давай я просто спитаю Олексія, чи є в нього інша.
– Так він тобі й сказав! І потім, раптом він чистий, як сльоза немовляти? Ти образиш його, і шлюб буде зруйнований. Ні, ми діятимемо інакше.
Під керівництвом Віри Ірина приготувала романтичну вечерю з екзотичними стравами, влаштувала чоловікові сюрприз та нагрянула до нього в обід на роботу, а також вигадала йому ласкаве ім’я. Стандартні «дорогий» та «коханий» Віра забракувала, заявивши, що чоловіки обожнюють щось більш індивідуальне та оригінальне. Так Олексій став «слоненятком».
Однак, незважаючи на запевнення Віри, жоден спосіб не спрацював. Екзотичні страви Олексій забракував і пробурчав:
– Краще б картоплі насмажила, і то толку більше.
Побачивши дружину посеред офісу, він змінився на обличчі від невдоволення і прошипів:
– Хочеш мене осоромити, щоб усі говорили, ніби дружина мене контролює?
А нове прізвисько довело його повного невдоволення:
– Натякаєш, що я набрав зайвого?
– Просто хотіла бути ніжною, – спробувала виправдатися Ірина.
– Мені від цих ніжностей неприємно . Що взагалі з тобою відбувається? Ти останніми днями поводишся дивно.
Вирішивши, що гіршого вже не буде, Ірина зізналася:
– Я хочу зберегти наш шлюб. Мені здається, тобі сподобалася якась жінка на стороні, от я й хотіла показати, що ти мені дорогий, а я не нудна дружина, що набридла.
На обличчі Олексія промайнув дивний вираз, суміш хвилювання і розпачу, а потім він розсміявся:
– Які нісенітниці, я тобі не зраджую! Але якби ти продовжила ці викрутаси, я точно пішов би на сторону, адже ти робила все, що мені не подобається. Тож зав’язуй і стань нудною дружиною.
Олексій обійняв дружину, погладив по волоссю і попросив:
– Обіцяй, що завжди обговорюватимеш зі мною такі питання і викинеш думки про зраду з голови!
– Обіцяю, – відповіла Ірина з легкою душею.
***
– Загалом, ми з Олексієм все обговорили, і ти мала рацію, іншою жінкою там і не пахне. Щоправда, твої поради не спрацювали, чоловік через них образився, – розповіла подрузі Ірина під час наступної зустрічі.
– А мені вони допомогли, – з дивною інтонацією озвалася Віра.
– Я бачу, – усміхнулася Ірина і вказала на її палець. – Гарна обручка, платина?
Віра розчепірила пальці, щоб на них було краще видно прикрасу:
– І діаманти! Це мені мій новий чоловік подарував. Щоправда, довелося постаратися, щоб дістати каблучку. Уявляєш, він спочатку припер мені некрасиве кольє, величезний червоний камінь у формі серця, тут ось таке оздоблення, тут ряд камінців, все в стилі «дорого-багато». З чого він узяв, що мені сподобається такий несмак, величезні прикраси носять люди, у яких уявлення про стиль повністю відсутні.
Ірина машинально поправила масивне кольє із геометричним орнаментом. Віра помітила це, зніяковіла і закінчила удавано-жвавим тоном:
– Загалом, виставила його разом із цим несмаком, сказала без нормального подарунка не повертатися. І ось що він мені зробив!
Ірина щиро вигукнула:
– Я так за тебе рада!
«Мій шлюб врятований, а в Віри нарешті з’явився гідний кавалер. Тепер наше життя налагодиться», – подумала вона.
І почалося…
Олексій і справді став уважнішим до дружини, оточив її турботою, майже перестав затримуватися на роботі. Віра порадила не розслаблятись, але Ірина відмахнулася, вирішивши не слухати подругу.
“Зрештою, я чоловіка знаю краще”, – подумала вона.
Олексій навіть організував її день народження, він запропонував відзначити свято вдвох, навіть сам замовив їжу та накрив стіл. На краю він поклав подарунок у червоній упаковці, що так і приваблював Ірину.
За роки шлюбу у них склалася традиція, дружина дарувала Олексію на день народження дорогу краватку, а чоловік їй – прикрасу. Вони чудово вивчили уподобання один одного, ніколи не помилялися з вибором, тому Ірина відкрила коробочку з приємним хвилюванням, готуючись щиро захоплюватися подарунком. Однак, побачивши презент, слова захоплення застигли десь всередині.
На чорному оксамиті лежало кольє з великим каменем у формі серця. Ірина згадала слова Віри: «Тут камінці, тут ось таке оздоблення». Все збіглося до дрібниць.
Пазл нарешті склався, поради подруги, відлучки чоловіка, загадковий чоловік у житті Віри, якого вона не поспішала знайомити, хоча хвалилася кожним кавалером. Ірина вразилася, як спритно її водили за ніс, як легко вона дала себе обманути. Руки, що тримають прикрасу, дрібно затремтіли.
Олексій спитав, не дочекавшись компліментів:
– Так шикарно, що нема чого сказати?
Ірина підняла на нього погляд і повільно вимовила:
– Так, але я незнаю що сказати тільки від твоєї підлості. Яким негідником треба бути, щоб подарувати дружині те, від чого відмовилася коханка? Приніс чужі недоїдки!
З хвилювання в очах Олексія Ірина зрозуміла, що чоловік чудово її зрозумів, але вирішив до останнього ламати комедію, тому образливо сказав:
– Не розумію, про що ти. Якщо не подобається, віддай сюди.
– Я все знаю, – зупинила його Ірина. – Ти подарував цю прикрасу моїй подрузі Вірі. Очевидно, ти вибирав кольє за звичною схемою, навіть не подумав, що купуєш його для іншої жінки. Віра відмовилася від нього і попросила обручку. Не розумію тільки, навіщо дарував забракований подарунок мені, а не купив щось інше?
Олексій зрозумів, що вдавати далі безглуздо, і зізнався:
– Я загубив чек, без нього назад приймають. Та яка різниця?! Тобі подобається такий стиль, от і носи його із задоволенням.
– Доношувати його за Вірою так, як доношую тебе? Ні, дякую.
Ірина захлопнула футляр і засунула його чоловікові.
– Бери цю красу і тупай до моєї подруги. Я навіть кофтинками ділитися не люблю, а чоловіками – тим паче.
– Я нікуди не піду, – заявив Олексій. – Роман з Вірою нічого не означає, за дружину ця дівчина не годиться, так, спустити пару. У ролі дружини я бачу тільки тебе, ти гарна, з доброї родини, саме така, якою має бути у чоловіка мого статусу. Я з тобою тому одружився.
– Тоді до чого цей роман із Вірою, подарунки? – Здивувалася Ірина.
– Твоя подруга сама крутила переді мною… Усім крутила. Я як чоловік був зобов’язаний взяти те, що йому активно пхають у руки, але одружитися з такою жінкою не став би, це сором. А подарунки… Жінкам зі зниженою відповідальністю треба платити.
Ірина затиснула вуха руками. «Нехай Віра мене зрадила, але слухати, як Олексій міркує про неї, немов про річ, я не можу», – подумала вона. – «Якщо чоловік так говорить про одну жінку, він думає так само про всіх».
– Не хочу чути та бачити тебе! – Заявила вона і кинулася в спальню.
Олексій побіг услід, почав стукати у двері, кликати її, але Ірина не відгукнулася. Вона замкнулася і кинулася на ліжко, накривши голову подушкою, щоб забути про це все.
***
Але забути їй не дали. Олексій зранку пішов на роботу, так і не вмовивши дружину з ним поговорити, натомість замість нього заявилася Віра. Ірину так вразило нахабство подруги, що вона впустила ту додому. Заблищала слабка надія, що Віра прийшла вибачитися, визнати те, що сталося, помилкою, але та нахабно заявила:
– Олексій сказав, ти про нас дізналася. Смішно все вийшло, навіть краще, ніж я задумувала, я хотіла просто вас посварити і заманити твого чоловіка тим, що ти йому дати не в змозі.
– Прийшла, щоб мені це сказати? – Усміхнулася Ірина.
– Ні, щоб тебе виставити з цієї квартири. Тепер немає сенсу ховатися, ми з Олексієм можемо бути разом. Ти розлучишся і отримаєш крихти від сімейного майна, а я підставлю коханому плече, яке буде йому опорою. Звичайно, зараз він злий, але коли заспокоїться, зрозуміє, що все на краще.
– Ми ж були подругами, навіщо ти так зі мною? – Запитала Ірина.
– Просто відновлюю справедливість, Олексій надто гарний для такої як ти. Йому потрібна жінка яскрава, пристрасна, з якою він не нудьгує. А він точно занудьгував, раз так легко впав у мої обійми.
Сказавши це, Віра самовдоволено подивилася в дзеркало, милуючись собою. Ірині стало її шкода, вона пам’ятала, якими словами крив подругу Олексій учора ввечері.
– Олексій не хоче розлучатися, з тобою він просто розважався, – сказала вона, і в голосі мимоволі пролунало співчуття.
– Неправда, ти просто хочеш збити мене з пантелику! – відмахнулася Віра.
– Ти так думаєш? Так давай перевіримо, ти сховаєшся в кімнаті, а я покличу Олексія сюди і розпитаю в нього. Якщо він скаже, що у вас все було серйозно, я тут же зберу речі і не заважатиму вам, обіцяю.
– Ну давай, мені це на руку, – посміхнулася Віра, впевнена у своїй перемозі.
***
Щоб викликати чоловіка додому, Ірина написала йому: “Треба все обговорити, поговоримо зараз чи ніколи”.
Олексій примчав моментально, мабуть, він і справді хвилювався втратити Ірину. Однак її це не порадувало: «Чоловік сказав, що я красива, статусна, але жодного слова не промовив про кохання. Він цінує мене так само, як хорошу машину або дорогий годинник, не більше».
Ірина змусила себе посміхнутися та оголосила:
– Я вирішила, що прийняла твій роман близько до душі, і готова залишитись, якщо ти доведеш, що твоя інтрижка з Вірою нічого не варта.
– Я ж сказав це, – здивувався Олексій.
– Скажи ще раз. І докладніше, хочу переконатися, – попросила Ірина. – Ти справді не любиш Віру?
– Ні, звичайно! Такими жінками користують, але не люблять.
Ірина уявила, що відчуває зараз подруга, яка чудово чує ці слова з іншої кімнати. Вона відігнала жалість і продовжила:
– Якби ми розлучилися, ти одружився б з Вірою?
– Ні за що, твоя подружка була легкою розвагою, на таких не одружуються. Так, я дарував їй подарунки, але тільки тому, що так працюють стосунки з такими жінками, вона мені веселий вечір, я їй гроші. Давай відверто, твоя подруга справжня …
Олексій промовив слово, якого Віра винести не змогла. Наче ураган, вона вискочила із сусідньої кімнати і накинулася на чоловіка Ірини:
– Ще недавно ти говорив інше, називав Ірину останніми словами, нібито вона така ж холодна, а мене обсипав поцілунками. Який же ти…!
Олексій позадкував, здивований її появою, але тут же розсердився і відсторонив колишню подружку так, що вона відлетіла до стіни. Про Ірину обоє забули, сварилися один на одного і з’ясовуючи стосунки.
Вона спостерігала якийсь час за цією парочкою, відчуваючи дедалі більше неприязнь. «Дарма Олексій не хоче одружитися з Вірою, вони прекрасна пара», – подумала Ірина і пішла до виходу.
– Ти куди? – схаменувся Олексій.
– Поїду до мами, за речами надішлю когось завтра. А ти насолоджуйся спілкуванням свого коханого Олексія, – звернулася Ірина до подруги. – Хоча все вийшло так, як я хотіла, я все одно поступаюсь тобі чоловіка. Сподіваюся, це вартує нашої багаторічної дружби.
***
Олексій довго засипав Ірину подарунками та квітами, вмовляв повернутися.
– Вибач мені цю інтрижку, клянуся, я покинув Віру! – вимовив він, дочекавшись дружину біля виходу.
– Справа не в ній. Ти обманював мене кілька тижнів, а коли все з’ясувалося, навіть жодного разу не вибачився. Значить, ти вважаєш себе правим, і незабаром з’явиться нова Віра. Я цього чекати не буду.
