Історії жінок

Марія чекала, що Ігор з дня на день покличе її заміж. Якось ввечері жінка готувала вечерю, коли Ігор повернувся з роботи. Чоловік одразу зайшов на кухню. – Нам потрібно поговорити, – раптом заявив він. – Я тебе слухаю, – відповіла Марія. – Ти помітила, що ми віддалилися один від одного, – сказав він. – Ти про що? – не розуміла його Марія. – Я веду до того, що нам треба розлучитися, – несподівано закінчив Ігор. Марія застигла на місці, незрозуміло дивлячись на Ігора

Марія хотіла заміж, але вийти заміж не виходило. Марії було 28 років.

Два останні роки свого життя вона присвятила Ігорю. Вони жили з ним на орендованій квартирі, і ніби все в них було добре. Марія чекала, що Ігор з дня на день покличе її до ЗАГСу, але Ігор зовсім несподівано запропонував їй розлучитися, бо, на його думку, їхні стосунки вичерпали себе, зайшли в глухий кут, і він засумував.

Марія повернулася до мами. Вони мешкали з мамою в однокімнатній квартирі. Марія хотіла б жити самостійно, але ніяк не могла накопичити хоча б на початковий внесок. Ні, якісь гроші у неї були, вона не була марнотратом, але цього було мало.

Марія одразу після інституту прийшла працювати до проектного архітектурного бюро. Вона не вирізнялася яскравою красою, але була цілком собі симпатичною дівчиною, стежила за собою, добре готувала. Заміж виходили подруги, а їй чомусь не щастило.

Одного прекрасного дня до їх трудового колективу прийшов новий співробітник Владислав. Він став надавати Марії знаки уваги і вона підбадьорилася. Правда, було одне але… Влад жив із жінкою, і мали маленького синка. З дружиною вони були не розписані, і, за його словами, справа в них йшла до розлучення. Влад часто скаржився на дружину: лінива, нічого не хоче робити, вдома бардак, готувати не вміє і не готує.

Він із задоволенням уплітав пиріжки, принесені Марією і зітхав,

– От би мені таку дружину.

Вони почали зустрічатись. Владислав мав ключі від квартири молодшого брата. Брат часто їхдив на заробітки. Під час його поїздок квартира була у їхньому розпорядженні.

Через півроку Владислав вирішив нарешті розлучитися зі своєю громадянською дружиною і вона, забравши дитину, пішла від нього.

Марія переїхала до нього за умови, що вони офіційно оформлять стосунки. Він погодився, але попросив трохи зачекати.

Марія самозабутньо почала наводити лад у квартирі. Дружина в нього справді була не господиня, і квартира мала поганий вигляд.

Марія зробила ремонт, поміняла меблі. На це пішли майже всі її заощадження.

Марія готувалася до весілля, але Владислав чомусь постійно знаходив усілякі відмовки та тягнув час. Він вважав, що їм і так добре живеться, що може змінити штамп у паспорті?

Настав момент, коли Марія зрозуміла, що так триватиме довго. Вони з Владом серйозно посварилися.

Марія вирішила на деякий час переїхати до мами, щоб коханий зрозумів, як йому без неї погано, як вона потрібна! Марія чекала, що він кинеться слідом, і нарешті призначить день весілля. Їй уже виповнилося 29 років, скільки можна зволікати?

Але щось пішло не так. Владислав скористався її відсутністю та помирився зі своєю колишньою дружиною.

Він перевіз їх із сином у відремонтовану квартиру, обставлену новими меблями.

Марія спробувала отримати з нього гроші за ремонт та за меблі, але Влад лише цинічно посміхнувся і відповів, що не просив її робити ремонт та купувати меблі.

З роботи Марія звільнилася, не могла бачити зрадника Владислава, і дратували співчуття колег.

Роботу вона знайшла іншу, а ось новий наречений поки що на горизонті не з’явився.

Так, і заміж їй більше не хочеться. Два рази пролетіла із заміжжям, скільки можна?

P.S

Милі дівчата, навіть якщо вам дуже хочеться вийти заміж, не поспішайте і не вкладайте свої гроші в ненадійні проекти, дочекайтеся стабільності у відносинах!

Вам також має сподобатись...

Тетяна зі своїм чоловіком Микитою, пішли на день народження до сусіда Романа. На порозі їх зустріла дружина Романа – Лариса. – Ой, а я ж забула сказати! – заявила вона. – Роман у відрядженні! Але ми й так відзначимо! Тетяна здивувалась, але сіла за стіл… – Микито, нам пора, – сказала вона через дві години. – Сина треба вкладати. – А ти вклади його і приходь знову! – влізла в розмову Лариса. – А ми почекаємо! Тетяна пішла вкладати малюка. Вона збиралася йти назад, як раптом у коридорі почувся якийсь галас. Тетяна глянула у вічко й оторопіла від побаченого

Валентина підійшла до дзеркала, приклала до себе сукню своєї юності і важко зітхнула… Раптом пролунав настирливий дзвінок у двері. Валентина поклала сукню на крісло й пішла відчиняти. На порозі стояв її сусід Юрко. – Тобі чого, Юрко? – запитала жінка. – Та я цей.., – не наважувався заговорити чоловік. – Ти красуня, – несподівано видав він. – Ти тут жартувати прийшов, чи що?! – розсердилася Валентина. – Іди вже давай! Ходять тут… Вона хотіла зачинити двері, але сусід раптом дістав те, що тримав за спиною! Валентина очі витріщила від несподіванки

Андрій з Оленою одружилися. Почалося сімейне життя. Першою великою спільною покупкою стала машина, яку вони взяли в кредит. В Олени були права, але їздив на машині переважно Андрій. Іноді чоловік забирав її з роботи. Одного з таких вечорів Андрій сказав: – Мамі скоро мають привезти пральну машинку. Вона попросила допомогти занести… Коли вони підʼїхали до під’їзду, доставка вантажу вже встигла поїхати. Зінаїда Петрівна стояла біля великої коробки одна, озираючись на всі боки. – Синку, ну нарешті! – сказала вона. – Нема кому занести машинку. Стійте тут, я по сусідах пройдуся. І тут Андрій видав несподіване

Весь тиждень Ніна готувалася до Великодня. Квартиру вимила до блиску, пасок напекла… А вже яєць нафарбувала! І звичайних, і в лушпинні цибулі, і з чаєм каркаде! І ось настала Страсна субота. Ніна почала збиратися в церкву, щоб освятити все, що приготувала до свята… Вона вбралася в нове біле пальто, взяла яскравий шарфик і вирушила до церкви. Ніна вийшла на зупинці і пішла по тротуару до церкви… До храму, окрім неї йшло багато людей. Раптом Ніна обернулася і застигла від побаченого. – Боже, та хто це такий? – тільки й подумала вона