Історії жінок

Марія чекала, що Ігор з дня на день покличе її заміж. Якось ввечері жінка готувала вечерю, коли Ігор повернувся з роботи. Чоловік одразу зайшов на кухню. – Нам потрібно поговорити, – раптом заявив він. – Я тебе слухаю, – відповіла Марія. – Ти помітила, що ми віддалилися один від одного, – сказав він. – Ти про що? – не розуміла його Марія. – Я веду до того, що нам треба розлучитися, – несподівано закінчив Ігор. Марія застигла на місці, незрозуміло дивлячись на Ігора

Марія хотіла заміж, але вийти заміж не виходило. Марії було 28 років.

Два останні роки свого життя вона присвятила Ігорю. Вони жили з ним на орендованій квартирі, і ніби все в них було добре. Марія чекала, що Ігор з дня на день покличе її до ЗАГСу, але Ігор зовсім несподівано запропонував їй розлучитися, бо, на його думку, їхні стосунки вичерпали себе, зайшли в глухий кут, і він засумував.

Марія повернулася до мами. Вони мешкали з мамою в однокімнатній квартирі. Марія хотіла б жити самостійно, але ніяк не могла накопичити хоча б на початковий внесок. Ні, якісь гроші у неї були, вона не була марнотратом, але цього було мало.

Марія одразу після інституту прийшла працювати до проектного архітектурного бюро. Вона не вирізнялася яскравою красою, але була цілком собі симпатичною дівчиною, стежила за собою, добре готувала. Заміж виходили подруги, а їй чомусь не щастило.

Одного прекрасного дня до їх трудового колективу прийшов новий співробітник Владислав. Він став надавати Марії знаки уваги і вона підбадьорилася. Правда, було одне але… Влад жив із жінкою, і мали маленького синка. З дружиною вони були не розписані, і, за його словами, справа в них йшла до розлучення. Влад часто скаржився на дружину: лінива, нічого не хоче робити, вдома бардак, готувати не вміє і не готує.

Він із задоволенням уплітав пиріжки, принесені Марією і зітхав,

– От би мені таку дружину.

Вони почали зустрічатись. Владислав мав ключі від квартири молодшого брата. Брат часто їхдив на заробітки. Під час його поїздок квартира була у їхньому розпорядженні.

Через півроку Владислав вирішив нарешті розлучитися зі своєю громадянською дружиною і вона, забравши дитину, пішла від нього.

Марія переїхала до нього за умови, що вони офіційно оформлять стосунки. Він погодився, але попросив трохи зачекати.

Марія самозабутньо почала наводити лад у квартирі. Дружина в нього справді була не господиня, і квартира мала поганий вигляд.

Марія зробила ремонт, поміняла меблі. На це пішли майже всі її заощадження.

Марія готувалася до весілля, але Владислав чомусь постійно знаходив усілякі відмовки та тягнув час. Він вважав, що їм і так добре живеться, що може змінити штамп у паспорті?

Настав момент, коли Марія зрозуміла, що так триватиме довго. Вони з Владом серйозно посварилися.

Марія вирішила на деякий час переїхати до мами, щоб коханий зрозумів, як йому без неї погано, як вона потрібна! Марія чекала, що він кинеться слідом, і нарешті призначить день весілля. Їй уже виповнилося 29 років, скільки можна зволікати?

Але щось пішло не так. Владислав скористався її відсутністю та помирився зі своєю колишньою дружиною.

Він перевіз їх із сином у відремонтовану квартиру, обставлену новими меблями.

Марія спробувала отримати з нього гроші за ремонт та за меблі, але Влад лише цинічно посміхнувся і відповів, що не просив її робити ремонт та купувати меблі.

З роботи Марія звільнилася, не могла бачити зрадника Владислава, і дратували співчуття колег.

Роботу вона знайшла іншу, а ось новий наречений поки що на горизонті не з’явився.

Так, і заміж їй більше не хочеться. Два рази пролетіла із заміжжям, скільки можна?

P.S

Милі дівчата, навіть якщо вам дуже хочеться вийти заміж, не поспішайте і не вкладайте свої гроші в ненадійні проекти, дочекайтеся стабільності у відносинах!

Вам також має сподобатись...

У Зої одружився син. Відгуляли скромне весілля. Невісточку Зоя полюбила одразу. Оксана – вихована дівчина, добра, дбайлива. – Ось це тобі пощастило з дружиною, – говорила Зоя сину Борису. І все в родині було добре, як раптом до Зої у гості зайшов Борис. – Мамо, ми з Оксаною розлучаємося, – заявив з порога син. – Як розлучаєтеся? Чому? У вас же все так добре було, – дивувалася мама. Борис пішов, нічого не пояснивши. Але незабаром Зоя все ж дізналася, чому Борис розлучився з Оксаною. Такого повороту подій Зоя навіть уявити собі не могла

Таїса швидко одягнулася, вмилася й причесалася. Вона взяла свою сумку і вибігла з хати. Через десять хвилин жінка стояла біля воріт свого племінника Андрія. Таїса трохи постояла біля хвіртки… Нарешті вона зважилась і рішуче зайшла на подвірʼя. Таїса постукала у двері. В хаті почулися кроки і невдовзі на порозі зʼявився Андрій – син її покійного брата Миколи. – Тітко Таїсо, привіт! – здивувався він. – Що ви тут робите? Щось трапилось? – Привіт, Андрію, – сказала Таїса. – Так, трапилось… Ось тримай. Таїса дістала із сумки чорний пакет. Андрій розгорнув пакунок і застиг від побаченого

Олена Сергіївна поверталася додому з роботи. По дорозі жінка заскочила в магазин, і накупила два важких пакети продуктів на вечерю. За півгодини Олена зайшла в свій під’їзд, зупинилася біля поштової скриньки перевірити пошту. Раптом, поміж купи квитанцій та рекламних брошур, жінка помітила який конверт. – Дивно, що це може бути? – подумала вона. Олена швидко відкрила конверт, і побачила у ньому декілька фотографій. Вона переглянула фото і застигла від побаченого

Олена поливала на балконі квіти, як раптом у двері хтось подзвонив. – Дивно, – подумала Олена. – І хто б це міг бути? Може Леся? Але вона б на телефон набрала… Олена відкрила двері і ахнула. На порозі стояв Сашко! – Оленочко, зустрічай! – радісно сказав її колишній. – Я повернувся! Можна ж мені зайти? Він сказав це так, ніби нічого й не сталося! Сашко спокійно заніс валізу в коридор і, посміхаючись, вже почав знімати своє пальто. Олена оторопіла