Історії жінок

Марія чекала, що Ігор з дня на день покличе її заміж. Якось ввечері жінка готувала вечерю, коли Ігор повернувся з роботи. Чоловік одразу зайшов на кухню. – Нам потрібно поговорити, – раптом заявив він. – Я тебе слухаю, – відповіла Марія. – Ти помітила, що ми віддалилися один від одного, – сказав він. – Ти про що? – не розуміла його Марія. – Я веду до того, що нам треба розлучитися, – несподівано закінчив Ігор. Марія застигла на місці, незрозуміло дивлячись на Ігора

Марія хотіла заміж, але вийти заміж не виходило. Марії було 28 років.

Два останні роки свого життя вона присвятила Ігорю. Вони жили з ним на орендованій квартирі, і ніби все в них було добре. Марія чекала, що Ігор з дня на день покличе її до ЗАГСу, але Ігор зовсім несподівано запропонував їй розлучитися, бо, на його думку, їхні стосунки вичерпали себе, зайшли в глухий кут, і він засумував.

Марія повернулася до мами. Вони мешкали з мамою в однокімнатній квартирі. Марія хотіла б жити самостійно, але ніяк не могла накопичити хоча б на початковий внесок. Ні, якісь гроші у неї були, вона не була марнотратом, але цього було мало.

Марія одразу після інституту прийшла працювати до проектного архітектурного бюро. Вона не вирізнялася яскравою красою, але була цілком собі симпатичною дівчиною, стежила за собою, добре готувала. Заміж виходили подруги, а їй чомусь не щастило.

Одного прекрасного дня до їх трудового колективу прийшов новий співробітник Владислав. Він став надавати Марії знаки уваги і вона підбадьорилася. Правда, було одне але… Влад жив із жінкою, і мали маленького синка. З дружиною вони були не розписані, і, за його словами, справа в них йшла до розлучення. Влад часто скаржився на дружину: лінива, нічого не хоче робити, вдома бардак, готувати не вміє і не готує.

Він із задоволенням уплітав пиріжки, принесені Марією і зітхав,

– От би мені таку дружину.

Вони почали зустрічатись. Владислав мав ключі від квартири молодшого брата. Брат часто їхдив на заробітки. Під час його поїздок квартира була у їхньому розпорядженні.

Через півроку Владислав вирішив нарешті розлучитися зі своєю громадянською дружиною і вона, забравши дитину, пішла від нього.

Марія переїхала до нього за умови, що вони офіційно оформлять стосунки. Він погодився, але попросив трохи зачекати.

Марія самозабутньо почала наводити лад у квартирі. Дружина в нього справді була не господиня, і квартира мала поганий вигляд.

Марія зробила ремонт, поміняла меблі. На це пішли майже всі її заощадження.

Марія готувалася до весілля, але Владислав чомусь постійно знаходив усілякі відмовки та тягнув час. Він вважав, що їм і так добре живеться, що може змінити штамп у паспорті?

Настав момент, коли Марія зрозуміла, що так триватиме довго. Вони з Владом серйозно посварилися.

Марія вирішила на деякий час переїхати до мами, щоб коханий зрозумів, як йому без неї погано, як вона потрібна! Марія чекала, що він кинеться слідом, і нарешті призначить день весілля. Їй уже виповнилося 29 років, скільки можна зволікати?

Але щось пішло не так. Владислав скористався її відсутністю та помирився зі своєю колишньою дружиною.

Він перевіз їх із сином у відремонтовану квартиру, обставлену новими меблями.

Марія спробувала отримати з нього гроші за ремонт та за меблі, але Влад лише цинічно посміхнувся і відповів, що не просив її робити ремонт та купувати меблі.

З роботи Марія звільнилася, не могла бачити зрадника Владислава, і дратували співчуття колег.

Роботу вона знайшла іншу, а ось новий наречений поки що на горизонті не з’явився.

Так, і заміж їй більше не хочеться. Два рази пролетіла із заміжжям, скільки можна?

P.S

Милі дівчата, навіть якщо вам дуже хочеться вийти заміж, не поспішайте і не вкладайте свої гроші в ненадійні проекти, дочекайтеся стабільності у відносинах!

Вам також має сподобатись...

До Ірини мала приїхати в гості свекруха. Жінка дуже хвилювалася. У день приїзду матері чоловіка вона встала раніше й одразу ж побігла поратися на кухні. Їй дуже хотілося здивувати Марину Григорівну різними смаколиками. Ірина приготувала дві гарячі страви, салати, закуски. А до чаю спекла пиріг із малиновим варенням… Свекруха похвалила невістку. – Але вистачило б і одного супчику й пари салатиків, – усміхнулася Марина Григорівна. Минув тиждень. – Ірино, я маю до тебе дуже серйозну розмову! – раптом сказала свекруха. – Присядь біля мене, будь ласка. Ірина здивовано подивилася на жінку, не розуміючи, що відбувається

Наталя розійшлася з Сергієм. Подруга Аліна підтримувала її, як могла… Пройшло два роки і раптом Сергій подзвонив… Аліні! Чоловік попросив зустрітися і нічого не казати про це Наталі. Аліна подумала, і все ж таки прийшла на зустріч. Сергій зустрів її з трояндою в руці. – Що це таке, Сергію?! – обурилася Аліна. – Ми з тобою чужі люди! – Вибач… Незручно було з порожніми руками. – Гаразд, – сказала Аліна. – Навіщо покликав? – Ой, Аліно, справа дуже серйозна, – якось загадково почав чоловік. – Я навіть не знаю, як тобі сказати… – Що ж там такого серйозного? – здивувалася Аліна. Він пояснив у чому справа, й Аліна оторопіла від почутого

Ірина закохалася в Андрія. Але дівчина ніяк не могла наважитися запросити його на побачення. Ось і зараз вони трохи пожартували й Андрій пішов. Ірина знову так нічого йому й не запропонувала… – Ірино, – гукнула її колежанка, Ольга Петрівна. – Що ти таке виробляєш, га? Ти прямо стрибаєш, коли з’являється Андрій. А він же ж нещодавно одружився. – Що?! – ахнула та. – Що ви таке говорите?! Ірина не вірила своїм вухам. – Що знаю, те й говорю. Ось, дивись, – Ольга Петрівна простягла Ірині свій телефон. Та глянула на екран й очі вирячила він побаченого

Олена повернулася додому з важкими пакетами в руках. Зайшла на кухню та почала викладати продукти, як раптом туди зайшла дочка. – Мамо, я просила  купити ковбаси, а ти знову зелені накупила! Хто це буде їсти? – ображено сказала донька, – Я. Це буду їсти я, – відповіла жінка. – Чому ти не купила те, що я просила? – з натиском запитала дочка. І тут Олена не витримала і сказала все, про що так довго думала