Життєві історії

Ольга взялася навести порядок в гардеробі чоловіка. – Зараз я все поперу, – міркувала вона. – Все, що не випралося, просто викину. А завтра ми підемо в магазин по обновки, – вирішила жінка. Ольга нахилилася, щоб дістати штани чоловіка з пралки і застигла від здивування. Всередині пральної машини була купа грошей

-Для когось субота вихідний, але не для мене! З самого ранку прання, прибирання… Ні на секунду не встигаю присісти. І навіщо я тільки заміж виходила? – жалілася Ольга своїй найкращій подрузі Марині.

Вона тримала плечем телефон біля вуха і водночас завантажувала речі у пралку.

-Послухай, Олю. Візьми з чоловіком путівку в якийсь санаторій. Тобі треба відпочити, – сказала подруга.

-Марино, та яке там? Я навіть зараз на пів голосу говорю, щоб Володимир не почув. Ми всі вільні гроші відкладаємо на купівлю гаража.

Володя щоночі стоїть дивитися, чи не сталося щось з машиною. Ми в туристичну подорож хіба тільки у сні можемо поїхати.

-А я вважаю, що треба подивитися світ, поки є будь-яка можливість…

В цей момент двері ванної кімнати відчинилися, над Ольгою схилився Володимир і гучним басом у мить все розставив по своїх місцях:

-Марино, ти мені тут дружину не підговорюй! Сказав же ж, що поки що, нам не до поїздок, отже, треба почекати. Будуть гроші, то поїдемо хоч на Мальдіви.

Ольга зі сльозами вибігла і закрилася в спальні. Вона, звичайно, любила чоловіка, але з кожним днем ​​його скупість ставала все помітнішою, і далі так не могло продовжуватися.

Володимир вимкнув телевізор і вийшов з квартири, не сказавши Ользі жодного слова.

У тиші пральна машинка сповістила триразовим сигналом про закінчення процесу.

Ольга піднялася з ліжка і знову повернулася до ванної кімнати.

Того дня вона вирішила перебрати старі чоловікові речі.

Володя був дуже акуратною людиною і деякі речі, навіть через п’ять-сім років носіння, після прання виглядали як нові, ось і взялася Ольга упорядковувати гардероб чоловіка.

-Зараз все, що не випралось або вицвіло викину на сміття, а завтра підемо в магазин по обновки, – вирішила вона.

Жінка нахилилася, щоб дістати штани чоловіка з пралки і застигла від здивування.

Всередині пральної машини були безладно розкидані купюри, при тому, що в сімейному бюджеті були кошти тільки на найнеобхідніше.

Перша думка дівчини була про те, що вона так неуважно зіпсувала стільки грошей. Вона думала, як виправдовуватиметься перед чоловіком.

Незабаром реакція дівчини змінилася. Ольга розгнівалася. Вони відмовляли собі багато в чому, а в цей час у заначці чоловіка зібралася величезна сума грошей!

Жінка зі сльозами на очах відклеювала від стінок пральної машини банкноти, уявляючи свій вечірній діалог з Володимиром.

Вона не могла зрозуміти, як за якісь десять років спільного життя Володя перетворився з доброго, дбайливого чоловіка на скнару…

Вона навіть почала шукати причину в собі, намагаючись знайти виправдання його вчинку.

Причина з’ясувалась дуже швидко. Двері квартири відчинилися і Володимир, побачивши розкладені поруч із праскою гроші, одразу зрозумів, що з його заначкою стався форс-мажор…

Ольга дивилася на чоловіка повними сліз очима і чекала пояснень.

-Вибач, кохана, що одразу не сказав тобі. Я просто хотів зробити тобі сюрприз, – просто сказав він.

Чоловік простягнув Ользі договір на туристичну поїздку в Іспанію.

Він розповів, що, знаючи про її мрію, близько року відкладав гроші на цю подорож.
Вони обнялися, і засміявшись, взялися за вирівнювання випраних купюр…

Вам також має сподобатись...

Іван з дружиною Фаїною пішли на хрестини. В їхніх друзів Олексія та Віри народилася донька і вони попросили їх стати хрещеними батьками. Після хрещення всі сіли трішки відзначити… Віра вкладала доньку спати, коли Іван з дружиною зібралися йти. Прийшли вони додому пізно. Фаїна пішла в хату, а Іван залишився й сів на лавку. Вечір був теплий – не хотілося йти в будинок. Раптом з дому почулися голоси. Теща Івана, Марія Степанівна, проводжала якусь знайому. Вона вийшла з нею на вулицю. Іван прислухався про що говорять жінки й оторопів від почутого

З самого ранку Віра з мамою крутилися на кухні. Аякже ж?! Сьогодні приїде наречений Віри, знайомится. – Петро, спустись у льох, принеси закруток різних, – гукнула у вікно мати до свого чоловіка. – Ні, не треба закруток. Ігор не їсть таке, – заперечила Віра. До обіду вже все було готове. – До нас у двір хтось із квітами зайшов! – забігла на кухню молодша сестра Віри Таня. Віра побігла відкривати двері. За Вірою вийшли і її батьки. – Мамо, тату, знайомтесь! Це мій Ігор, – представила нареченого донька. Батьки глянули на «гостя» і застигли від несподіванки

Олена, повернулася додому з роботи. Жінка одразу пройшла на кухню і почала розігрівати вечерю. Через півгодини вхідні двері відкрилися, додому повернувся чоловік. – Знову плов, набридло… Я ж просив готувати його рідше! – пробурчав Ігор, як тільки зайшов на кухню. – Вперше чую, що ти плов не любиш, – здивувалася дружина. – Не буду я цього їсти! Готуй щось інше! – категорично заявив Ігор. – Я довго закривав на все очі! Але більше не можу. Набридло! – Ти про що? Що ти маєш на увазі? – Олена здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

Валерій прокинувся пізно, одразу сходив у душ, поголився і вирушив на кухню. – Що у нас на сніданок?! – ще з коридору промовив він до дружини, але осікся, побачивши, що на кухні Оксани немає. Чоловік заглянув у іншу кімнату, але і там дружини не було. – Можливо в магазин пішла? – вирішив чоловік. Валерій взяв свій телефон і набрав номер Оксани, але абонент не відповідав. – Та що ж це таке?! – вигукнув сам до себе чоловік. Раптом, на тумбочці він побачив якийсь аркуш паперу. Валерій взяв його, прочитав і…ахнув від побаченого