Історії жінок

Марія ішла по вулиці, як раптом зустріла свою знайому Тетяну. – Привіт! – радісно кинулась до неї Тетяна. – Як у тебе справи? А ти новини останні знаєш?! Марія дуже поспішала, але жіноча цікавість взяла гору. – Привіт, – сказала вона. – Та ні, не знаю. А що сталося? – Уявляєш, Світланка народила! – повідомила Тетяна. – Так це ж добре. Давно пора! Їй уже скільки? Тридцять шість? – Так. А ти знаєш, від кого? – раптом запитала Тетяна. – Марія здивовано дивилася на подругу, нічого не розуміючи

Марія ішла по вулиці, як раптом зустріла свою знайому Тетяну.

– Привіт! – радісно кинулась до неї Тетяна. – Як у тебе справи? А ти новини останні знаєш?!

Марія дуже поспішала, але жіноча цікавість взяла гору:

– Привіт, – сказала вона. – Та ні, не знаю. А що сталося?

– Уявляєш, Світланка народила! – повідомила Тетяна.

– Так це ж добре. Давно пора! Їй уже скільки? Тридцять шість?

– Так. А ти знаєш, від кого?

Марія здивовано дивилася на Тетяну, нічого не розуміючи.

– Від Ольгиного чоловіка! – вигукнула Тетяна. – Ольга на роботу її взяла. І ось вона – нагорода! Відвела чоловіка у Ольги за спиною!

– Оце так поворот, – подумала Марія.

З одного боку, вона була рада за Світлану. Життя не склалося, але дитину встигло народити. А з іншого боку…

– А Ольга знає від когось дитина? – запитала Марія.

– Ні! І вона Світлані допомагає на повну силу, шкодує. Мати-одиначка. А та продовжує зустрічатися з її чоловіком!

– Оце так ситуація! – думала Марія.

Вона Ольгу знала давно. Працювали разом. Хороша жінка. У неї трапилося нещастя – не стало сина. Йому було 6 років. Велике горе. Вони з чоловіком хотіли ще народити. Але в них нічого не вийшло. І тоді вони створили свою фірму і поринула в роботу, щоб забути про свою біду. У них добре виходило. Фірма процвітала. На роботу брали лише своїх, перевірених.

– Ох, бідна Ольга… А Володимир таки народив собі дитину… – думала Марія.

Її думки зупинила подруга.

– Так це ж іще не все! – продовжила Тетяна. – Ольга зняла для Світлани квартиру. Вона ж у гуртожитку жила. Ти пам’ятаєш? Допомагає їй на повну силу. А Світлана хоче зробити її хрещеною матір’ю для свого Андрійка.

– Так, прямо серіал якийсь, – пробурмотіла Марія. – Гаразд, Тетянко, я побіжу, мені ніколи. Зідзвонимося ще…

І Марія побігла у своїх справах. А думки про цей випадок не давали їй спокою. Марії подобалася Ольга, вона щиро шкодувала її. Але як поставитися до цієї ситуації, вона не знала. Важко все це…

…Згодом вона дізналася, що Ольга з чоловіком стали хрещеними Андрійку. Допомагали Світліні і матеріально. Стали однією родиною.

Оля ні про що не здогадувалася. А як почувала себе Світлана, одному Богові відомо.

Андрійко підріс, пішов у дитячий садок. Світлана повернулася на роботу. Іноді вона їздила у відрядження. І тоді Андрійка забирали із садка Ольга з Володею. Прямо дивна сім’я якась…

Тетяна працювала з ними разом. І тому Марія знала всі подробиці цих стосунків. Світлана продовжувала спілкуватися з Володимиром.

Про це знали усі співробітники, окрім Ольги. Дружина дізнається про все останньою. Але таки дізнається…

Володимир купив Світлані квартиру в кредит. Вклав початковий внесок, а далі сплачували разом.

Ця велика розтрата і поклала край їхній таємниці. Ольга була жінка розумна. Тому вона швидко вирахувала, куди пішла велика сума грошей.

Коли вона дізналася правду, то для неї це було просто меганесподівано! Одразу дві близькі люди виявилися зрадниками!

Вона їм вірила і любила обох. Полюбила до Андрійка.

Ольга виставила з роботи Світлану. І чоловікові вказала на двері.

Треба було ділити бізнес і спільне майно.

А Володимир раптом дав задню, почав говорити, що любить Ольгу і хоче залишитися з нею.

А Світлана це швидкоплинне. Він із нею через сина, якого він любить і не може покинути.

Вони довго сварилися, та Ольга так і не пробачила чоловіка. І зрештою Володя пішов до Світлани…

Бізнес занепав. В житті почалася чорна смуга.

Вони закрили бізнес і поділили гроші. Ольга перебивалася випадковими заробітками, а Володимир влаштувався на якусь будівельну фірму. Світлана теж знайшла роботу. Андрійко ріс. Гарний хлопчик. Чи знав він про ці інтриги навколо себе, невідомо…

Ольга була сильною жінкою. Вона стала мандрувати. Їй потрібно було відволіктися від свого буття. Більше вона не вийшла заміж, і, наскільки було відомо, жодних стосунків з чоловіками в неї більше не було.

А Світлана з Володею жили погано. Постійно сварилися. Не дарма ж кажуть, що на чужому нещасті щастя не збудуєш.

А потім Володі не стало…

Як то кажуть: не дістався нікому.

Кажуть, Ольга дуже плакала з цього приводу, схоже, що вона його все ще любила, не дивлячись ні на що.

А Світлана, якщо дивитися збоку, не дуже й переживала. Хоча в душу їй ніхто не заглядав…

Ще за життя Володимир все майно оформив на неї та сина. Тому із цим питанням проблем не виникло.

Ось така історія із трагічним кінцем. Мабуть, не доля була бути разом Володі зі Світланою…

А Ольгині двері були для нього назавжди зачинені. І він пішов від усіх в інший світ…

Вам також має сподобатись...

Таня народила донечку. Дівчинка була дуже слабенькою і невдовзі її не стало… Так розпорядилася доля. Її чоловік Микола, дізнавшись про це все, навіть не прийшов до дружини жодного разу. У день виписки на Таню чекала тільки валіза з речами, яку передав у лікарню її чоловік… Микола усе завбачливо зібрав і надіслав їй кур’єром. Сам він не став показуватись навіть персоналу лікарні. Таня чекала будь-чого, але не такої зради! Йти їй було нікуди… Пізніше вона знайшла у валізі записку від Миколи. Таня читала написане і не вірила своїм очам

В Андрія був день народження. Його наречена Зоряна з його матір’ю накрили стіл. Приїхали друзі батьків Андрія зі своєю дочкою Катею. Катя одразу кинулася до Андрія в обійми. – Привіт, Андрійку! – вигукнула вона. – Бажаю тобі щастя, удачі, ну і палкого кохання. Взявши Андрія за руку, вона посадила його поруч із собою за стіл. Всі розсілися, а Зоряна стояла й не знала куди їй подітися. Довелося прилаштуватися на куті столу… Коли гості вже збиралися йти, Зоряна раптом почула, що Катя щось шепоче Андрію. Дівчина прислухалася, й очі вирячила від почутого

Ольга розлучилася з чоловіком Марком. Через рік вона вирішила поїхати у відпустку в село. Там у неї була хатина, яка залишилась від бабусі. Будинок бабусі стояв пустий і закритий. – Кілька днів на природі мені піде на користь, – вирішила жінка й вирушила в дорогу. Погода була дощова. Ґрунтову дорогу розмило. Машина Ольги застрягла. – Допомоги чекати немає звідки! – махнула рукою Ольга. – Доведеться йти пішки. Аж раптом неподалік з’явився чорний джип… З машини вийшов якийсь чоловік. Ольга глянула на нього і ахнула від побаченого

Люба зайшла в квартиру з важкими пакетами продуктів у руках. З кухні одразу вибігла її мати. – Ти чого так довго?! – запитала Надія Денисівна. І тут погляд матері зупинився на пакетах. В них були дорогі продукти! Явно не по їхніх грошах… – Це що таке?! – ахнула жінка. – На, мамо, неси на кухню, – спокійно простягла пакети Люба. – Зараз я тобі все розкажу. – А чого ти посміхаєшся? – здивувалась Надія Денисівна. – Зараз все розповім! – повторила дочка. – Ти не повіриш! Надія Денисівна не розуміла, що відбувається