Надя не знаходила собі місця. Сьогодні вона дізналася, що її коханий чоловік, єдиний годувальник у сім’ї має коханку.
Про те, що Стас їй зраджує, жінка дізналася випадково. Чоловік – дуже любить загульбанити у вихідні, ось і сьогодні, у суботній вечір, він дозволив собі зайвого і розслабився.
Проте Надя зауважила, що Стасу постійно хтось кудись дзвонить, і чоловік іде розмовляти до іншої кімнати.
Вона навіть спробувала підслухати, але з його розмови нічого не зрозуміла.
– Хто дзвонив? – недовірливо поцікавилась Надя.
– З роботи.
– Дай телефон! – Жінка простягла руку. – Негайно!
– Ні, це мій особистий простір, – засміявся чоловік і засунув телефон собі в кишеню.
Проте Надя так просто здаватися не збиралася.
Вона знала, що зробить усе, щоб задовольнити свою цікавість.
Через півгодини Стас став ще «веселішим», і жінці вдалося витягти у нього телефон.
Надя подивилася список вхідних. Весь вечір чоловік розмовляв з номером, записаним у нього лише однією літерою.
Надя рішуче натиснула на номер і почала насторожено слухати довгі гудки.
– Стасику, невже вже скучив? – За кілька секунд їй відповів дзвінкий жіночий голос.
Надя схвильовано скинула дзвінок і притиснула телефон до себе, з переживанням усвідомлюючи, що її чоловік має коханку.
Вийшовши зі ступору, жінка кинулась до Стаса і влаштувала сварку.
– Я все знаю! Ти негідник! – вигукувала Надя.
– Ти навіщо полізла у мій телефон? – Здавалося, чоловік відразу прийшов в себе.
– Хто вона? – вигукнула жінка. – Тільки не обманюй!
– Я з нею вчився, – пробурчав Стас, розуміючи, що вигадувати щось марно.
– Як її звати?
– Марійка.
– Скільки триває ваш зв’язок?.
– Тиждень. Ми тільки переписувалися, – обманув чоловік, сподіваючись, що дружина йому повірить.
– А ось це ми зараз перевіримо! – жінка набрала номер коханки. – Я дружина Стаса, і хочу, щоб ти припинила йому дзвонити.
– Я йому дзвоню? – Незнайомка на тому кінці дроту виявилася не з полохливих. – Це твій чоловік надзвонює мені десять років.
– Скільки? – Надя застигла. – Десять років?
Обман чоловіка, який стверджував протилежне, розкрилася з першого ж речення.
– Надя, вона сама до мене залицялася, хоча знала, що я одружений, – виправдовувався Стас і вихопив з рук розгубленої дружини свій телефон.
– Десять років? – Очі Наді налилися слізьми. – Збирай свої речі та вали з моєї квартири!
– Ти, здається, забула, що вона записана на мене, тож я нікуди звідси не піду, – відповів чоловік. – Кому не подобається, той і йде.
– Ще умови мені ставитимеш, – Надя знову сварилася на чоловіка, проте слова Стаса переконали її задуматися.
Будучи не дуже кмітливою в юридичній справі, вона відразу вирішила, що чоловік має рацію.
Надя всю ніч не спала, прокручуючи в голові той факт, що Стас їй зраджував стільки років і тепер розлучення з ним призведе до втрати квартири.
Звичайно, вона помилялася, але більше намагалася вмовити себе не руйнувати сім’ю.
Справа була тут не тільки в тому, що вона трималася за чоловіка, а Надя не хотіла, щоб суперниця виграла.
Списавши з телефону чоловіка номер Марії, вона написала їй повідомлення, яке закликає назавжди забути про інтрижку зі Стасом.
Проте суперниця приголомшила Надю іншою новиною, від якої жінка не витримала.
– Стас має сина, – написала Марія і скинула ошуканій дружині фотографію восьмирічної дитини.
Надю не витримувала від усвідомлення того, що її чоловік на стороні багато років тому народив сина.
– Ти вісім років приховував від мене дитину! – Жінка влетіла в кімнату.
Стас відразу ж зрозумів, що Марія розповіла про сина, який, як дві краплі води, був схожий на нього.
– Це не моя дитина, – замахав руками чоловік. – Він навіть на мене не схожий. Сама подивися. До того ж їй аліменти платить взагалі інший чоловік.
– Все через те, що ти хотів сина, а в нас доньки? – Жінка несподівано для себе знайшла Стасу виправдання.
– Так! – сказав чоловік, зрадівши, що Надя за його зраду раптом взяла провину на себе.
– Так, – передражнила його дружина. – Я не знаю що я з вами зроблю!
Вона знову кинулася писати суперниці повідомлення, не скуплячись у словах.
Проте Марія виявилася кмітливою. Вона заявила Наді, що подасть на аліменти, і тоді міцній родині доведеться витрачатися.
– Що ти з мого Стаса візьмеш, якщо і я ще на нього подам? У нас двоє дітей! Мало ти з нього грошей отримаєш! Зате я можу по всьому місту пустити плітки, що ти чужих чоловіків відводиш і обманюєш того, хто аліменти платить, він думає, що своїй дитині щомісяця відраховує! – сказала суперниці жінка.
Вона раптом вирішила, що нізащо не віддасть Стаса іншій жінці.
Звичайно, приводом став і той факт, що Надя була впевнена, що може у разі розлучення залишитися ні з чим.
Рішення жінки підтримала і свекруха, з якою у неї були натягнуті стосунки і яка всі ці роки мріяла про те, щоб пара розпалася.
Однак зараз все, що трапилося, об’єднало їх у боротьбі проти чужої жінки.
– Правильно, за свою сім’ю треба боротися! – схвалила всі дії невістки мати Стаса. – Та й дитина, чесно кажучи, не схожа. Обманює ця Марія! Хоче сина мого прив’язати до себе. Ти давай, Надю, не здавайся!
Надя на розлучення так і не подала, хоча щодня продовжувала говорити чоловікові, що це зробить.
Щиро кажучи, вона трималася за Стаса не лише з цієї причини. Жінка знала, що вона сама не до кінця чесна…
Багато років тому вона зрадила тоді ще свого майбутнього чоловіка, і не приховувала від нього цей факт.
