Життєві історії

Жанна дивилася свій улюблений турецький серіал, коли пролунав дзвінок телефону. Дзвонила сестра її чоловіка. – Слухаю, – сказала Жанна. – Привіт, – нерішуче промовила Лариса. – Вибач, що турбую, коли ти погано почуваєшся, але це важливо. – Погано почуваюся? З чого ти взяла? – здивувалася дівчина. – Руслан сказав! – пояснила Лариса. – Саме тому ти з ним не приїхала. – Дивно, чому він це сказав, – відповіла Жанна. – Слухай, ти можеш приїхати зараз до нас! Ти повинна побачити, що зробив твій чоловік, – несподівано сказала Лариса. – А що він зробив? – запереживала Жанна. Але жінка навіть уявити не могла, що накоїв її чоловік

– Ти куди збираєшся? – поцікавилася Жанна у чоловіка, який старанно зав’язував краватку. – Парубоцьку вечірку начебто скасували. Хіба не так?

– Друзі брата наполягли, що цей вечір все ж таки має відбутися, – Руслан поцілував дружину в щоку, і потягнувся до куртки. – Ми ненадовго, опівночі повернуся. Обіцяю, все буде дуже пристойно!

– А чому ти мене не попередив? – надула губки дівчина.

– Я якраз збирався. Просто Олег подзвонив дуже несподівано, буквально п’ятнадцять хвилин тому, і наполіг, щоб я приїхав якнайшвидше. Не сумуй, кохана.

Чоловік пішов. Жанна спостерігала у вікно, як він практично збіг із сходів і попрямував до машини. Хвилина – і її вже немає. І що такого цікавого, щоб провести вечір п’ятниці у суто чоловічому колі? Чи все ж таки хтось розбавить їхню компанію?

Самого нареченого дівчина знала погано. Двоюрідний брат чоловіка, на десять років молодше, до рідного міста повернувся зовсім недавно. Вони перетиналися кілька разів на сімейних урочистостях, але практично не спілкувалися, хоча й були приблизно одного віку.

Спочатку на сьогоднішній вечір планувалося щось на кшталт дружніх посиденьок, де всі мали бути парами. Жанна не дуже хотіла туди йти, вона не любила галасливих збіговиськ, особливо, коли там купа незнайомих людей. Але й не піти вона теж не могла, не зіпсувавши стосунки із родичем чоловіка.

Проблема вирішилася сама собою – Олег вирішив останній неодружений вечір провести виключно у чоловічій компанії. Друзі багатозначно посміхалися і обіцяли влаштувати незабутній вечір у самому його “традиційному” вигляді. За що швидко отримали від благовірних і захід мав пройти у скромному вигляді. А потім його взагалі скасували. Наче ревнива наречена постаралася.

І ось, виявляється, вечірка все ж таки відбудеться! Чому так раптово? Ну гаразд, розпитає чоловіка, коли він повернеться додому. А поки що можна подивитися улюблені мелодрами без єхидних коментарів з боку Руслана.

Від перегляду телевізора Жанну відвернув дзвінок телефону. Дзвонила молодша сестра чоловіка, і Жанна дуже здивувалася, побачивши її номер на екрані. Вона ж не надто подобалася родині Руслана? Навіщо їй дзвонять?

– Так?

– Жанно, привіт, – трохи нерішуче промовили на тому кінці дроту. – Вибач, що турбую, коли ти погано почуваєшся, але це дійсно важливо.

– Погано себе почуваю? З чого ти взяла? – здивовано перепитала дівчина. – Я чудово почуваюся! Ось, сиджу, дивлюся телевізор, поки мій чоловік зайнятий.

– Руслан сказав, що в ти занедужала, – голос дівчини змінив інтонацію. Зараз у ньому проскакували нотки образи. На брата. – Сказав, що ти лягла спати, а його відправила на дружні посиденьки. А щоб він не був там на самоті і на нього не задивлялися сторонні жінки, ти нав’язала йому в супутниці свою молодшу сестру.

– У мене немає сестри, – тільки й змогла вимовити Жанна. У неї просто дар мови пропав від таких новин! Кілька хвилин вона намагалася з собою впоратися, а коли це в неї нарешті вийшло, сказала: – А мені Руслан сказав, що там будуть тільки хлопці, без дружин і подруг. Причому сказав просто перед відходом.

– Цікаво… Значить, він вирішив взятися за старе! Ну, Руслане, ну постривай у мене!

– За старе? Що ти маєш на увазі? – зачепилась за фразу Жанна. – І не влаштовуй поки що сварок, просто скажи мені адресу, я приїду, і сама йому все висловлю! Ось тільки свято псувати не хочеться.

– Приїжджай через пару годин, там вже розходитися потихеньку почнемо, тож псувати вже нічого буде, – порадила Лариса. – А що щодо “взявся за старе”… Це його звичайна поведінка, шукати нову дівчину, не розриваючи стосунків зі старою. Саме тому мама до тебе так налаштована. Він привів тебе знайомитися, фактично залишаючись у стосунках із моєю подругою. Їй було дуже важко почути про таку зраду.

– Я не знала, чесно! Руслан ніколи не говорив про подібне … – Жанна розгублено дивилася в стіну. Сьогоднішній вечір приніс їй одні розчарування. – Отже, він знайшов собі іншу? І вирішив представити її друзям? Що ж одразу не родичам?

– Тому що ви одружені, – засміялася дівчина. – Мама йому б таке влаштувала. Ну гаразд, зараз я скину тобі адресу, під’їжджай. І будь ласка, не шкодуй його! І цю твою “сестричку” теж!

**********************

Сімейний вечір проходив у заміському будинку, де Жанна була кілька разів. Охорона пропустила її машину без проблем, вона вже була в базі і не було необхідності зв’язуватися з господарями будинку. Це могло б зіпсувати весь сюрприз!

Зустріла дівчину Лариса. Оцінивши рівень готовності Жанни, дівчина задоволено кивнула і повела на простору веранду, де й зібралася велика компанія.

Руслан сміявся з якогось жарту, а поряд з ним сиділа дуже знайома дівчина. І ні, вона не була родичкою Жанни. Вона була їхньою сусідкою по під’їзду.

Ганна приїхала до міста з невеликого села, зняла кімнату у бабусі з першого поверху і була готова на все, щоб не повертатися додому. Схоже, навіть на те, щоб відвести чужого чоловіка. Цікаво, як сильно вона розчарується, коли дізнається, що квартира належить Жанні та куплена вона ще до шлюбу? У Руслана ж своєї житлоплощі немає, після розлучення йому доведеться повернутися до батьківського дому, а його мати дуже строга жінка. Розлучницю на поріг не пустить! Жанна відчула це на власній шкурі, хоча й не розуміла причин такого ставлення до себе.

– Який цікавий парубоцький вечір, – з сарказмом вимовила дівчина, привертаючи загальну увагу. Руслан сильно зблід, Ганна невдоволено скривила носик. Занадто рано все розкрилося, вона ще не встигла добре прив’язати чоловіка до себе.

– Жанночко, ти все неправильно зрозуміла, – почав виправдовуватися чоловік, озираючись на всі боки. Він вже встиг помітити відверто обурені погляди. – Це це…

– І сестричка у мене раптово з’явилася … – Жанна підійшла до сусідки практично впритул. – І хто ж мені так подружив? Мама чи татко? А? Чого мовчиш?

– Руслан не твоя власність, він може вирішувати, з ким йому жити! – Схопилася дівчина, намагаючись обернути ситуацію на свою користь. – Він тебе не любить! І живе з тобою лише з жалю! Він…

– Я сам за себе говоритиму, – процідив крізь зуби чоловік. – І ти помиляєшся, я люблю дружину!

– Мені вже все одно… – байдуже знизала плечима Жанна. І хто б знав, скільки зусиль їй коштувала подібна показуха. – Я подаю на розлучення. Свої речі зможеш забрати завтра вранці, я все зберу і залишу у консьєржа. Тебе бачити більше не хочу.

– У сенсі забрати речі? – здивовано заплескала очима Ганна. – Хіба це не твоя квартира? Ти ж казав…

– Та помовч ти вже! – сказав до дівчини Руслан і обернувся до дружини. – Не квапся, будь ласка! Ми ж стільки разом пережили! Так, я помилився, але…

– Саме так. Ми багато чого пережили. І знаєш, я не дозволю ображати себе. Прощай.

Потрібно було раніше думати, а не тягнути дівчину з друзями знайомити… Таке не прощають…

Вам також має сподобатись...

Олег летів додому, як на крилах. А як же ж?! Щойно його кохана Іра погодилася вийти за нього заміж. Олег вже підходив до свого будинку, як раптом почув, що на третьому поверсі знову сваряться сусіди. Хлопець зайшов у під’їзд, і почав підніматися на свій поверх. На майданчику третього поверху він побачив дядька Івана. То був той самий сусід, який щойно сварився з дружиною. – Здрастуйте, – посміхаючись привітався з ним Іван. Сусід похмуро глянув на Олега. – Ніколи не одружуйся хлопче! – раптом вигукнув він. – Ніколи! – Чому це?! – здивувався Олег. Він не розумів, про що це сусід таке говорить

– Так! – заявила Христина. – Або ти купуєш мені цей телефон, або ми розлучаємося. Михайло розумів, що продовжувати цю розмову  – собі дорожче. – Добре, купуй, – коротко відповів чоловік. – Дівчино, запакуйте, мені його, – сказала Христина продавцю. Але продавець довго не підходив. – Покличте мені директора, – не витримала і вигукнула на весь магазин Христина. На її прохання вийшла дівчина років тридцяти. – Вибачте, але директора зараз немає, – сказала вона. – Можливо я допоможу? Михайло глянув на цю дівчину і не повірив своїм очам. – Цього не може бути! – тільки й подумав він

Алла вирішила зустрітися з нареченою сина, та обговорити майбутнє весілля. – Іване, дай мені номер Ганни, хочу зустрітися з нею, – сказала сину жінка. Іван залюбки дав номер дівчини матері. Алла призначила зустріч у кафе. – Доброго дня! Що ви хотіли обговорити? – усміхнулася Ганна, підійшовши до столика, за яким сиділа майбутня свекруха. – Сідай, – рішуче сказала Алла. – Ось, це тобі! Ганна сіла за столи, і побачила перед собою якийсь конверт. – Що це? – не зрозуміла вона. – Відкрий, сама все зрозумієш, – якось єхидно сказала Алла. Ганна взяла конверт, відкрила його і застигла від побаченого

Михайло купив розкішний букет тюльпанів. – Ну ось, те що треба! – задоволено усміхнувся він, ще раз перевірив футляр з обручкою, і вийшов з магазину. До зустрічі з Дариною було ще години чотири, він їхав додому, треба переодягнутися, перед найважливішим рішенням у житті. Михайло вибудовував у своїй голові різні сцени їхньої сьогоднішньої ​​зустрічі, уявляв, як робитиме їй пропозицію. – Нарешті вона стане моєю дружиною! – радісно роздумував він. Раптом, біля його припаркованої машини зупинилася дорога іномарка, з якої вийшла якась парочка. Михайло придивився до цієї парочки і остовпів від побаченого