На цей раз квартира була невелика, будинок не новий. Господарі обоє старенькі, але такі доглянуті, охайні. – Ви проходьте, це нас донька вмовила. Турбується за …
Світлана приїхала до своєї подруги, і побачила, що Марина вся в сльозах. – Що сталося? – захвилювалася Світлана. – Світлано, я такого наробила, ти навіть уявити не можеш, – схлипнула Марина. – Розповідай, що сталося, – наполягла Світлана. Марина сиділа на дивані, і не знала – відкрити свою таємницю чи ні. – Світлано, я вагітна! – раптом сказала Марина. – О, так це ж чудово, я вас з Денисом вітаю від щирої душі! – зраділа Світлана. – Але це ще не все…, – несподівано додала Марина, зробила глибокий подих і все розповіла подрузі. Світлана вислухала її і аж рота відкрила від почутого
– Світлано, я такого наробила, ти навіть уявити собі не можеш, і не знаю, що з цим тепер робити. А час іде, годинник цокає. – …
Ніна, закутавшись у легкий кардиган, йшла парком і насолоджувалася останніми теплими днями. В руках вона тримала паперову склянку з ароматною кавою. Допивши каву, Ніна прискорила крок. Дісталася додому, зайшла в квартиру. – Василю, я вдома! – сказала вона. Але чоловік не відповідав. Раптом, вона почула голоси. Василь в кімнаті, із кимось розмовляв телефоном. – Ну, тоді не заважатиму, – вирішила Ніна, і хотіла було вирушити на кухню, але випадково почула, що чоловік розмовляє про неї. – А це вже цікаво! – вирішила жінка. Ніна причаїлася в коридорі, прислухалася до розмови чоловіка і ахнула від почутого
Бабине літо цього року було навіть тепліше, ніж звичайно. Ніна, закутавшись у легкий кардиган, йшла парком і насолоджувалася останніми теплими днями. У руках вона тримала …
В Людмили з самого ранку задзвенів телефон. – Від кого там вже прийшло повідомлення? – запитав дружину Микола. – Від дітей, чи від твоєї подруги Віри? Повідомлення було явно від подруги. Віра писала Людмилі, чи не щодня, надсилала кумедні відео, хоча бачилися вони мабуть років 50 тому. – І що ж цього разу твоя Віра надіслала? – зазирнув з-за плеча Людмили чоловік. – Відео про котиків? – Почекай, Микольцю, я щось не зрозумію, що це вона таке пише… – Людмила вже втретє уважно перечитувала її повідомлення. – Ну і що ж вона такого пише? – здивовано запитав дружину Микола. Він не розумів, що відбувається
– Від кого повідомлення прийшло? Від дітей чи від твоєї Віри? – запитав Людмилу чоловік Микола. Він почув, як телефон дружини задзвенів. Людмилі зазвичай із …
– Тебе Валерій покликав на знайомство з батьками? – запитала Надію її бабуся. – Коли йдете? – Сьогодні ввечері, – відповіла дівчина. – Якраз буде день народження його батька. – Ти ж розумієш, що не тільки на день народження йдеш? – раптом запитала старенька. – А й на оглядини теж! – Ой, бабусю, я і так хвилююся, а ти ще й нагадала… – зітхнула Надія. Вона вдягнула синю сукню, туфельки, зробила зачіску. Батьки Валерія зустріли Надію із сином у коридорі. Вони запросили молодих до столу. Надія зайшла в кімнату глянула на диван і… Не повірила своїм очам! Надія стала, як укопана
У Надії з дитинства було густе волосся. Усі милувалися її косами. Бабуся казала: – У мене ти вся, внученько. Ось і я не виблискувала особливою …
Антоніна варила на кухні зелений борщ. Раптом у двері подзвонили. – Дивно…Хто б це міг бути, я нікого не чекаю! – здивувалася вона. Тоня витерла руки, вийшла в коридор, відкрила двері. – Ти? – вигукнула здивована жінка. – Я, Тоня, це я. Впустиш? – усміхнувся їй чоловік, який стояв по той бік порогу. – Як це взагалі можливо! – округлила очі жінка. Перед Антоніною стояв її чоловік. Її Генадій, якого не стало пʼять років тому. – Я зараз все тобі поясню, – сказав він. – Що ти поясниш? Це ж неможливо?! – Антоніна здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається
Антоніна сиділа на кухні і, зітхаючи, дивилася на котлети, які вже встигли охолонути. Вже півгодини стояла на столі вечеря, до якої її чоловік Геннадій так …
Віка зайшла в кімнату до чоловіка. Олег, як завжди, лежав на дивані і дивився телевізор. – Коли ти, нарешті, знайдеш роботу? – обурено запитала жінка. – Знайду, я вже подав пару резюме, – пробурчав Олег, який не любив, коли дружина нагадувала йому про роботу. Несподівано в цей момент на телефон чоловікові надійшло повідомлення, телефон лежав на столі. – Подивись, що там прийшло! – щоб не вставати з дивану попросив чоловік у Вікторії. Віка взяла телефон чоловіка, відкрила повідомлення і заціпеніла від побаченого
– Ти взагалі працювати не збираєшся? – Віка поставила руки в боки і грізно дивилася на свого цивільного чоловіка. Олег у відповідь розплився в самовдоволеній …
Софія дізналася, що в неї буде дитина. – Мій Андрійко буде у захваті! – подумала жінка. Весь день вона готувалася до особливої вечері. Софія приготувала улюблені страви чоловіка, поставила свічки – все мало бути ідеально… І ось гримнули вхідні двері. Андрій повернувся з роботи раніше. – Андрійку, у мене для тебе є приголомшлива новина! – вигукнула Софія. Вона вискочила в коридор і раптом застигла. Щось було не так. Андрій стояв, опустивши очі, його плечі були напружені… – Нам треба поговорити, – тихо сказав він. – Я… – він зробив паузу. – Я йду, Софійко. – Що-о-о? Це якийсь жарт? – тільки й промовила вона
Іноді доля дає нам такі сюрпризи, від яких перехоплює подих. І не завжди в хорошому сенсі… Софія схвильовано дивилася на дві смужки на тесті. Вагітна! …
Оксана зранку сіла в свою машину і відвезла свекруху в лікарню на процедури. Забрати вона її мала до обіду. Олені Віталіївні зробили процедури. Вона відпочила в палаті і по обіді вийшла з лікарні. Жінка трохи постояла, але невістки ніде не було! Олена Віталіївна вийшла за територію лікарні і сіла на лавку біля входу. Люди приїжджали і виїжджали. Але даремно Олена Віталіївна виглядала знайому фіолетову машину! Зрештою вона заплакала… Раптом біля неї зупинилася якась машина. До Олени Віталіївни підійшла молода елегантна жінка. – Впізнаєте мене? – запитала вона. Олена Віталіївна дивилася на цю жінку й не розуміла, що відбувається
Денис навчався вже на останньому курсі, але досі серйозно не зустрічався з жодною дівчиною. Хоча дівчаткам він подобався – симпатичний, привітний, спілкуватися з ним було …
Ніна Петрівна прогулювалася містом, як раптом в самому центрі побачила свого сина. Михайло останнім часом став дивно поводитися, не ночує вдома, на запитання відмовчується. Ніна Петрівна мало не впоперек дороги встала. – Досить, синку, закінчився мій терпець. Вдома майже не живеш! Хто вона така? Пішли до неї, познайомиш! – заявила вона сину. – Мамо, може, не треба? – промимрив Михайло. – Ні, не вмовляй! Все вирішено! Пішли! – не відступала жінка. Ну, син і повів. Пройшли пару кварталів, повернули за ріг крайнього будинку і…Ніна Петрівна застигла від побаченого
Якби поява онуків залежала від Ніни Петрівни, вона вже давно все організувала. Але син єдиний засидівся в холостяках, та й дуже грамотна нині молодь пішла. …