– Дівчатка, досить вже працювати, ану-но ходімо на чай! – Жанна Андріївна вийняла з мікрохвильовки бутерброди з ковбаскою і сиром. Жінка дістала з холодильника коробку …
Світлана лежала на дивані і дивилася турецький серіал. Раптом у коридорі почувся звук ключа в замку і чиїсь кроки. Світлана здивовано встала з ліжка. – Оленка, донька приїхала, чи що? – пробурмотіла вона. Жінка накинула домашній халатик і пішла в коридор. На порозі стояла її донька Олена і якийсь літній чоловік. Примружуючись Світлана подивилася на незнайомця. – Мамо, а до тебе тут гість! – сказала Олена. Жінка дістала окуляри. Її погляд зупинився на обличчі гостя. І раптом… Вона від здивування приклала долоню до рота! – Це ти?! – ахнула вона. Світлана не вірила своїм очам
Микола Іванович мав свою власну ювелірну крамничку. Колись вона належала його батькові, а потім у спадок перейшла до нього. Ну а невдовзі вона належатиме сину …
– Мамо, я виходжу заміж! Мені Сергій пропозицію зробив, – вигукнула Віра, повернувшись додому. – Це чудово. Але коли ж ти нас познайомиш? – Ліля глянула на доньку. – За тиждень, я покличу його на бабусин ювілей! – пояснила дівчина. У суботу вся родина зібралася за столом. – А ось і ми! – Віра тримала за руку симпатичного хлопця. – Це мій наречений, Сергій! – Приємно познайомитись, я…, – почав представлятися Сергій, але не встиг. – Геть звідси! Пішов геть! – Ліля схопилася з місця і кинулася до зятя. – Мамо, ти чого? Що сталося? – Віра здивовано дивилася на матір, не розуміючи, що відбувається
Лілія неспішно йшла порожнім коридором. Сьогодні їй довелося затриматися на роботі майже на дві години, але почуття глибокого задоволення від виконаної роботи компенсувало всі незручності. …
– Таня, не відволікаю? – у слухавці почувся трохи схвильований голос Ліди. – Лідо, все гаразд? – Таня захвилювалася. – Все добре. Але тобі варто мене привітати. У Галини Ігорівни я тепер теж погана невістка, – промовила Ліда і розсміялася в слухавку. – А ти за що? – здивувалася Таня, адже Галина Ігорівна обожнювала другу невістку. – Що там у вас сталося? – Ой Таню, навіть не знаю, чи таке можна розповідати, – раптом сказала Ліда. – А ти спробуй, – наполягла Тетяна. І Ліда все їй розповіла. Таня вислухала Ліду і застигла від почутого
-Таня, не відволікаю? – у слухавці почувся трохи схвильований голос Ліди. -Лідо, все гаразд? – Таня захвилювалася. -Все добре. Але тобі варто мене привітати. У …
Ольга Михайлівна приїхала на цвинтар до свого сина. Потім жінка збиралася йти в церкву. Ольга Михайлівна протерла мармуровий памʼятник. На фото її Юрко посміхається… І серце знову стрепенулося – сина не повернути. Жінка відвернулася й витерла сльози, як раптом помітила неподалік якогось незнайомого чоловіка. Той стояв і запитливо дивився на церковні дзвони. Вони зустрілися поглядами, і раптом Ольга Михайлівна сказала: – А я… Сина втратила. Нема більше мого Юрка… І сльози тут же покотилися по її щоках. Чоловік здивовано глянув на Ольгу, і раптом змінився на обличчі
Валерій Іванович сидів на нараді, але думки його були зовсім не про роботу. Напрацювався видно. Натякнули вже, навіть, що на пенсію йому пора. Та тільки …
Марина з мамою сиділи на кухні та пили чай. – А ми вчора запрошення на весілля роздали, – поділилася новиною донька. – Я й тобі принесла! Марина швидко покопалася в сумочці і дістала з неї красиву листівку. – Ось тримай! – вона передала її мамі. – Чекаємо тебе на нашому весіллі! Алла Петрівна взяла запрошення, покрутила його в руках а потім важко видихнула. – Марино! Я не прийду на ваше весілля! – раптом сказала мама. – Як не прийдеш? Чому? – Марина здивовано дивилася на маму, не розуміючи, що відбувається
– Проміняла мене на квартиру, – ображено заявила мама дочці. – Вперше виходиш заміж, а я до тебе не прийду на весілля, якщо там буде …
Петро повернувся додому з величезним букетом троянд. Прямо з порога він урочисто вручив його своїй дружині Марині. – Люба моя, Мариночко! – сказав чоловік. – Ці квіти тобі! – Господи! – вигукнула здивовано жінка. – Це з якого ще приводу? Я що забула, що у нас із тобою сьогодні якесь свято?! Та ніби ж ні… – Немає ніякого свята, – посміхнувся Петро. – Точно? – перепитала його Марина. – Сто відсотків! – відповів чоловік. – Але тоді, навіщо всі ці шикарні квіти?! – ахнула Марина. Вона дивилася то на букет, то на чоловіка й не розуміла, що відбувається
Дочекавшись, коли мати першою піде на роботу, Олег підійшов до батька і невпевнено сказав: – Тату, можна тебе попросити про одну маленьку позику? Тільки ти …
Настя повернулася з роботи і одразу взялася за приготування святкової вечері. Аякже ж?! Сьогодні у неї день народження. Відзначати вирішила удвох із своїм коханим Михайлом. Настя швидко накришила салат, запекла курочку. У двері подзвонили. Настя відкрила і побачила на порозі Михайла. – Кохана! З днем народження! – вигукнув чоловік і вручив їй шикарний букет та ще якусь коробочку. Настя відкрила її, глянула на подарунок і застигла від побаченого
Настя виросла у дуже небагатій сім’ї, яка жила на зарплату матері. Батько, за рідкісними винятками, свою прогулював. З дитинства Настя звикла жити бідно. Вона доношувала …
Настя розлучилася з чоловіком Павлом. Жінка взяла дочку Марічку і приїхала до матері в село. Там вони побули недовго – мати не дуже зраділа гостям… Вранці, коли всі спали Настя і Марічка поїхали. Перший автобус був о шостій ранку. Куди йти? Треба шукати квартиру, або хоча б кімнату. Настя вирішила попроситись пожити в своєї знайомої старенької – Тетяни Андріївни. – Ти хазяйнуй собі тут, – сказала бабуся. – А там розберемося. Так вони й залишилися жити у баби Тані. Через тиждень пролунав дзвінок телефону. Дзвонила мати Насті. Жінка взяла слухавку й застигла від почутого
Після розлучення з чоловіком Павлом, Настя приїхала до матері в село. Розлучення було важким. Свекруха Насті, Наталя Іванівна, виробляла, що хотіла. Вони разом із її …
До Сергія з Оленою приїхали в село онуки – Сашко і Злата. Після обіду, бабуся сказала: – Ходімо на город, полуницю збирати! Олена дала їм по відерцю. Через годину усі відра були повні. – Тепер ходімо хвостики на ягодах оббирати! – сказала баба Олена. – Наваримо варення. Візьмете собі додому. Втомлені внуки хотіли було щось заперечити, як раптом у хату зайшов дід Сергій. – Сашко, ходімо зі мною, – сказав він. – Треба город полити. Сашко поливав город, як тут пролунав голос бабусі. – Що ти робиш?! – галасувала вона. Хлопець відволікся від свого телефону і застиг від побаченого
У селах і так зазвичай рано встають, але сьогодні Сергій та Олена встали ще й на світ не благословилося. А як же ж?! Адже сьогодні …