Життєві історії

Тетяна приготувала вечерю, накрила святковий стіл. Аякже ж?! Сьогодні її чоловік Олег купив їм нову кваритру. – Коханий, а я тут вечерю приготувала, – усміхнулася Таня, зустрівши чоловік в коридорі. – Чудово, – Олег скинув куртку і пройшов на кухню. – Ти мене вибач, але я не втрималася і подзвонила до власника квартири, яка нам дуже сподобалася. Він сказав, що ти її купив! – не втрималася Тетяна. – Яку таку квартиру? – здивувався Олег. – Я нічого не купував! – Нашу квартиру! Яку ми з тобою дивилися, – пояснила Таня. – Ти щось плутаєш! – Олег здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи

Олег та Таня жили вже понад десять років разом, у законному шлюбі. Так повелося в їх сім’ї, що гаманці були у чоловіка та дружини різні, та й покупки теж різні. Із самого початку Таня поставила ультиматум: чоловік-годувальник! Інших варіантів не може бути. Так, Таня працювала, але знаєте, як дорого жінці завжди бути красивою? Скільки на це потрібно витрачати часу, сили, а головне грошей. Ось Таня й заробляла на те, щоб бути красивою та око чоловіка тішити. Дітей народжувати Таня поки що теж не хотіла, ну навіщо їй, такій молодій, свою красу псувати?

– Таня, я тут подумав, може, купимо ще одну квартиру? – Запитав чоловік.

– Навіщо? – Здивувалася Таня. – У нас є квартира.

– Ну, поки молоді, поки сили є. Та й гроші праворуч, ліворуч розлітаються. А так вкладення буде. – Сказав Олег. – До того ж, у нас рано чи пізно будуть діти?

Таня невдоволено пирхнула.

– У мене особисто, на квартиру грошей немає!

Чоловік подумавши сказав:

– Добре. Я поїду бодай придивлюся, що і як. Я так розумію, що ти зі мною не поїдеш, якщо тобі квартира не потрібна?

– Чому це? – Запитала Таня округливши нафарбовані очі. – Звичайно, я поїду!

Цього дня вони переглянули кілька квартир. Одна з них дуже сподобалася обом.

– Ну так що? – знову запитав Олег. – Будемо купувати?

Таня знову знизала плечима:

– Ну ти й плати, а в мене грошей на квартиру нема! Я збираю на косметичні процедури, а вони знаєш, як дорого коштують?

– Ну добре. – відповів чоловік. – Як скажеш.

Більше Олег до цієї теми не повертався. Та Таня бачила і чула, що чоловік від цієї ідеї купівлі квартири не відмовився. І це Таню дуже тішило, адже у разі розлучення їй точно дістанеться хоча б одна кваритра.

Олег вів переговори з господарем квартири, що сподобалася, щось уточнював, вивчав документи, надіслані на пошту. А потім раптом все стихло.

Не витримавши, Таня сама зателефонувала власнику тієї самої квартири.

– А ви пам’ятаєте, ми з чоловіком приходили дивитися вашу квартиру тиждень тому? – Запитала вона.

– Звичайно, пам’ятаю, адже ваш чоловік до мене і повернувся, – відповів власник квартири.

– То він її у вас купив? – Запитала Таня.

– Ні, не він. Купила його матір. А ваш чоловік просто поряд був, стежив, щоби все правильно оформили. – відповів власник квартири.

Таня розгублено поклала слухавку. А коли чоловік повернувся з роботи, вона почала просити пояснень.

– З якого дива ти оформив квартиру на свою матір? – уперши руки в боки, грізно спитала Таня.

– Яку таку квартиру? – Олег вдав, що нічого не розуміє.

– Нашу квартиру! – злилася Таня.

– Люба, ти помиляєшся! Це квартира не наша. Мама мала гроші і вирішила їх вигідно вкласти, купити квартиру і пустити туди квартирантів. – Сказав Олег. – Тому ти даремно ображаєшся, це квартира моєї мами, але ні як не наша!

Вам також має сподобатись...

Василь поїхав на заробітки. Чоловік працював вже декілька місяці, коли одного дня, йому зателефонувала мати. – Привіт Васю! – сказала Лідія Петрівна. – Я дзвоню повідомити, що я виставила твою дружину з дому! – Що ти зробила? – Василь подумав, що не дочув. – Я вигнала твою Катю! – повторила мати. – Чому? – не вірив у почуте чоловік. – Після того, що вона зробила, я по іншому не могла вчинити! – уїдливо додала Лідія Петрівна. – Мамо, ти про що? – запитав Василь. Лідія Петрівна хвилину помовчала, щоб зібратися з думками і все виклала сину. Василь вислухав матір і ахнув від почутого

Тамара з Іваном вечеряли на кухні, коли у двері подзвонили. На порозі стояла їхня донька Олена, вся в сльозах. – Доню, що сталося?! – захвилювалася Тамара, відкривши двері. – Що сталося, ви мене питаєте? – схлипнула дівчина. – Наче ви самі не здогадуєтеся?! – Доню, ти що таке говориш? – запитала мама і провела Олену на кухню, дала склянку води. Коли донька трохи заспокоїлася мати сказала: – Ну, тепер розповідай! – Максим скасував весілля! І все через вас! – несподівано сказала Олена. – Через нас?! А ми тут до чого? – мати з батьком здивовано переглянулися між собою, не розуміючи, що відбувається

Оля готувалася до Нового року. Жінка прибрала в квартирі, навела порядок у шафах. Оля взяла порожні коробки з-під ялинкових прикрас, і хотіла було сховати їх назад на антресоль. Вона встала на стілець, і раптом звернула увагу на якийсь дивний згорток в глибині антресолі. – Що це? Може подарунок від Максима? – припустила жінка, і спробувала дістати знахідку, але зрозуміла, що без драбини не обійтися. Оля взяла на балконі драбину, дістала знахідку. – Ні, це не подарунок. Лежить тут давно, навіть пилом покрився, – промовила вона. Оля швидко розгорнула згорток і заціпеніла від побаченого

Олексій повернувся додому з роботи. – Мамо, я вдома! – гукнув він, як тільки зайшов в коридор. За хвилину, в коридорі зявилася мати, виглядала вона дуже схвильовано. – Привіт, синку! – сказала вона. – Мамо, у тебе щось сталося? – одразу запитав, він помітивши схвильована обличчя матері. – Ой, сину, у нас гості, – несподівано сказала мама. – Які ще гості, ти про що? – не зрозумів Олексій. – Іди на кухню, сам все побачиш, – якось підозріло додала жінка. Олексій швидко роззувся, зайшов на кухню і…застиг від побаченої картини