Життєві історії

Тетяна приготувала вечерю, накрила святковий стіл. Аякже ж?! Сьогодні її чоловік Олег купив їм нову кваритру. – Коханий, а я тут вечерю приготувала, – усміхнулася Таня, зустрівши чоловік в коридорі. – Чудово, – Олег скинув куртку і пройшов на кухню. – Ти мене вибач, але я не втрималася і подзвонила до власника квартири, яка нам дуже сподобалася. Він сказав, що ти її купив! – не втрималася Тетяна. – Яку таку квартиру? – здивувався Олег. – Я нічого не купував! – Нашу квартиру! Яку ми з тобою дивилися, – пояснила Таня. – Ти щось плутаєш! – Олег здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи

Олег та Таня жили вже понад десять років разом, у законному шлюбі. Так повелося в їх сім’ї, що гаманці були у чоловіка та дружини різні, та й покупки теж різні. Із самого початку Таня поставила ультиматум: чоловік-годувальник! Інших варіантів не може бути. Так, Таня працювала, але знаєте, як дорого жінці завжди бути красивою? Скільки на це потрібно витрачати часу, сили, а головне грошей. Ось Таня й заробляла на те, щоб бути красивою та око чоловіка тішити. Дітей народжувати Таня поки що теж не хотіла, ну навіщо їй, такій молодій, свою красу псувати?

– Таня, я тут подумав, може, купимо ще одну квартиру? – Запитав чоловік.

– Навіщо? – Здивувалася Таня. – У нас є квартира.

– Ну, поки молоді, поки сили є. Та й гроші праворуч, ліворуч розлітаються. А так вкладення буде. – Сказав Олег. – До того ж, у нас рано чи пізно будуть діти?

Таня невдоволено пирхнула.

– У мене особисто, на квартиру грошей немає!

Чоловік подумавши сказав:

– Добре. Я поїду бодай придивлюся, що і як. Я так розумію, що ти зі мною не поїдеш, якщо тобі квартира не потрібна?

– Чому це? – Запитала Таня округливши нафарбовані очі. – Звичайно, я поїду!

Цього дня вони переглянули кілька квартир. Одна з них дуже сподобалася обом.

– Ну так що? – знову запитав Олег. – Будемо купувати?

Таня знову знизала плечима:

– Ну ти й плати, а в мене грошей на квартиру нема! Я збираю на косметичні процедури, а вони знаєш, як дорого коштують?

– Ну добре. – відповів чоловік. – Як скажеш.

Більше Олег до цієї теми не повертався. Та Таня бачила і чула, що чоловік від цієї ідеї купівлі квартири не відмовився. І це Таню дуже тішило, адже у разі розлучення їй точно дістанеться хоча б одна кваритра.

Олег вів переговори з господарем квартири, що сподобалася, щось уточнював, вивчав документи, надіслані на пошту. А потім раптом все стихло.

Не витримавши, Таня сама зателефонувала власнику тієї самої квартири.

– А ви пам’ятаєте, ми з чоловіком приходили дивитися вашу квартиру тиждень тому? – Запитала вона.

– Звичайно, пам’ятаю, адже ваш чоловік до мене і повернувся, – відповів власник квартири.

– То він її у вас купив? – Запитала Таня.

– Ні, не він. Купила його матір. А ваш чоловік просто поряд був, стежив, щоби все правильно оформили. – відповів власник квартири.

Таня розгублено поклала слухавку. А коли чоловік повернувся з роботи, вона почала просити пояснень.

– З якого дива ти оформив квартиру на свою матір? – уперши руки в боки, грізно спитала Таня.

– Яку таку квартиру? – Олег вдав, що нічого не розуміє.

– Нашу квартиру! – злилася Таня.

– Люба, ти помиляєшся! Це квартира не наша. Мама мала гроші і вирішила їх вигідно вкласти, купити квартиру і пустити туди квартирантів. – Сказав Олег. – Тому ти даремно ображаєшся, це квартира моєї мами, але ні як не наша!

Вам також має сподобатись...

Наталя вважала себе головою сімʼї. Вона і заробляла більше, і возила свого чоловіка по санаторіях. Сергій любив відпочивати, а от вдома допомагати Наталі не поспішав… – Мамо, ти хоч прибирання віддай батькові! – радила Наталі донька. – Тобі вже п’ятдесят вісім, на роботу ходиш, а він тепер не пенсії! Наталя тільки усміхалася. Вона знала, що толку з цього не буде. Її Сергій після докорів дружини тільки сідав на диван і перемикав канали на телевізорі… Наталя весь час була на роботі, а чоловік сидів вдома сам. І раптом про Сергія зʼясувалося несподіване! – Як він міг таке зробити?! – тільки й заплакала Наталя

До Катерини та Ярослава прийшла у гості подруга жінки, Наталка. Катя приготувала смачну вечерю. Вечір пройшов у дружній атмосфері. – Знаєш, мені напевно час, – промовила Наталка під кінець вечора. – Ти чого? Час ще дитячий, – усміхнулася Катя. – Та мені рано завтра вставати, справи…, – додала Наталка. – А, ну гаразд, – сумно сказала Катерина. Наталка посміхнулася і, підвівшись, попрямувала до дверей. – Ти дещо забула, – сказала їй вслід Катя. – Так, що? – озираючись навколо, запитала подруга. – Чоловіка мого забула, подружко! – вигукнула Катерина. – Катю! Що ти таке говориш?! – Наталка здивовано дивилася на подругу, не розуміючи, що відбувається

Іван дивився телевізор, захотілося перекусити. Чоловік підвівся і вийшов в коридор, щоб піти на кухню. Раптом він почув, що дружина з кимось розмовляє по телефону. – Невже Іван зрадив? Як він міг? – перепитала Юля у співрозмовника і отримавши стверджувальну відповідь закінчила виклик. Іван так і застиг почувши цю розмову. – Іване, йди сюди! – гукнула Юля чоловіка. – Поговорити треба. Іван зайшов на кухню. – Ну що будемо робити? – раптом сказала Юля. – Це все неправда! Хтось наговорює на мене! – несподівано вигукнув чоловік. – Ти про що? – Юля здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи про що він

Олена подивилася на себе в дзеркало, поправила ідеально вкладене волосся і зітхнула. Вона йшла на зустріч випускників… Бенкетна зала шуміла голосами, сміхом та музикою. Колишні однокласники сміялися, обіймалися, обговорювали своє життя. Олена трималася впевнено, хоч усередині щось і тремтіло. – Олена?! – хтось гукнув її. – Оце зустріч! Вона обернулася і побачила Віку – свою колишню шкільну подругу. Вони обійнялися, наче й справді скучили одна за одною. – Слухай, ти взагалі не змінилася! – захоплено вигукнула Віка. – Навіть кращою стала! У її погляді прослизнула жіноча заздрість, але тут же згасла… Олена посміхнулася їй і раптом краєм ока вловила якийсь рух. Вона застигла від несподіваної здогадки