Життєві історії

Тетяна приготувала вечерю, накрила святковий стіл. Аякже ж?! Сьогодні її чоловік Олег купив їм нову кваритру. – Коханий, а я тут вечерю приготувала, – усміхнулася Таня, зустрівши чоловік в коридорі. – Чудово, – Олег скинув куртку і пройшов на кухню. – Ти мене вибач, але я не втрималася і подзвонила до власника квартири, яка нам дуже сподобалася. Він сказав, що ти її купив! – не втрималася Тетяна. – Яку таку квартиру? – здивувався Олег. – Я нічого не купував! – Нашу квартиру! Яку ми з тобою дивилися, – пояснила Таня. – Ти щось плутаєш! – Олег здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи

Олег та Таня жили вже понад десять років разом, у законному шлюбі. Так повелося в їх сім’ї, що гаманці були у чоловіка та дружини різні, та й покупки теж різні. Із самого початку Таня поставила ультиматум: чоловік-годувальник! Інших варіантів не може бути. Так, Таня працювала, але знаєте, як дорого жінці завжди бути красивою? Скільки на це потрібно витрачати часу, сили, а головне грошей. Ось Таня й заробляла на те, щоб бути красивою та око чоловіка тішити. Дітей народжувати Таня поки що теж не хотіла, ну навіщо їй, такій молодій, свою красу псувати?

– Таня, я тут подумав, може, купимо ще одну квартиру? – Запитав чоловік.

– Навіщо? – Здивувалася Таня. – У нас є квартира.

– Ну, поки молоді, поки сили є. Та й гроші праворуч, ліворуч розлітаються. А так вкладення буде. – Сказав Олег. – До того ж, у нас рано чи пізно будуть діти?

Таня невдоволено пирхнула.

– У мене особисто, на квартиру грошей немає!

Чоловік подумавши сказав:

– Добре. Я поїду бодай придивлюся, що і як. Я так розумію, що ти зі мною не поїдеш, якщо тобі квартира не потрібна?

– Чому це? – Запитала Таня округливши нафарбовані очі. – Звичайно, я поїду!

Цього дня вони переглянули кілька квартир. Одна з них дуже сподобалася обом.

– Ну так що? – знову запитав Олег. – Будемо купувати?

Таня знову знизала плечима:

– Ну ти й плати, а в мене грошей на квартиру нема! Я збираю на косметичні процедури, а вони знаєш, як дорого коштують?

– Ну добре. – відповів чоловік. – Як скажеш.

Більше Олег до цієї теми не повертався. Та Таня бачила і чула, що чоловік від цієї ідеї купівлі квартири не відмовився. І це Таню дуже тішило, адже у разі розлучення їй точно дістанеться хоча б одна кваритра.

Олег вів переговори з господарем квартири, що сподобалася, щось уточнював, вивчав документи, надіслані на пошту. А потім раптом все стихло.

Не витримавши, Таня сама зателефонувала власнику тієї самої квартири.

– А ви пам’ятаєте, ми з чоловіком приходили дивитися вашу квартиру тиждень тому? – Запитала вона.

– Звичайно, пам’ятаю, адже ваш чоловік до мене і повернувся, – відповів власник квартири.

– То він її у вас купив? – Запитала Таня.

– Ні, не він. Купила його матір. А ваш чоловік просто поряд був, стежив, щоби все правильно оформили. – відповів власник квартири.

Таня розгублено поклала слухавку. А коли чоловік повернувся з роботи, вона почала просити пояснень.

– З якого дива ти оформив квартиру на свою матір? – уперши руки в боки, грізно спитала Таня.

– Яку таку квартиру? – Олег вдав, що нічого не розуміє.

– Нашу квартиру! – злилася Таня.

– Люба, ти помиляєшся! Це квартира не наша. Мама мала гроші і вирішила їх вигідно вкласти, купити квартиру і пустити туди квартирантів. – Сказав Олег. – Тому ти даремно ображаєшся, це квартира моєї мами, але ні як не наша!

Вам також має сподобатись...

Олена була в захваті від майбутньої свекрухи! Ольга Олексіївна ще при знайомстві сказала: – Лізти у ваші стосунки я не збираюся. Сама в минулому натерпілася, тож постараюся не стати сварливою свекрухою. Якщо ви любите один одного, я тільки рада за вас! – Мамо, ми хочемо жити в моїй кімнаті, якщо ти не проти! – прямо сказав Віталій. Олена напружилася, чекаючи, що зараз мати нареченого їм відмовить. – Зрозуміло, – кивнула Ольга Олексіївна. – Я й сама хотіла це запропонувати. Але мене є тільки одне прохання… – Ну от і почалося, – подумала Олена й почула несподівану умову Ольги Олексіївни

Микола з Яною вечеряли, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила сестра чоловіка Ліда. Микола одразу включив гучний зв’язок. Секретів у сім’ї ніколи не було. – Миколо. Ти мій молодший брат. У мене більше нікого немає і можу звернутися тільки до тебе, – одразу почала сестра. – Правильно, – погодився брат. – У мене до тебе буде одне делікатне прохання, – раптом сказала Ліда і зупинилася, не наважуючись продовжити. – Ну, кажи! Я тебе слухаю, – поквапив її Микола. І Ліда все розповіла. Микола з Яною вислухали жінку, переглянулися між собою і застигли від почутого

Зіна посварилася з чоловіком. Василь образився і десь пішов у мороз. Вже почало темніти, а його все нема! Зіна почала переживати. Вона вже збиралася йти шукати чоловіка. Жінка одягла куртку, як раптом почула квапливі кроки і знайомий скрип хвіртки! Зіна вискочила в сіни, і тут зайшов Василь. – Ну і де тебе, старого, носило? – запитала вона. – А тебе куди, стару, оце понесло? – відповів той. – У клуб на танці зібралася, раптом ти там? – не розгубилася жінка. Вони разом зайшли до хати. І тут Зіна помітила в руках у Василя вузлик. – А це що таке? – підозріло запитала вона, не розуміючи, що відбувається

Олег був на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила його мати. – Олег! Терміново додому! І Марині дзвони, нехай теж їде! Біда! – сказала Ольга Віталіївна. – Мамо, що сталося? – запереживав чоловік. – Вдома розповім! Швидше! – додала мати і закінчила виклик. Олег вибіг з кабінету і кинувся додому, по дорозі набрав до дружини і попросив також їхати додому. Через півгодину чоловік влетів у квартиру. – Мамо, що сталося? – запитав він. Ольга Віталіївна стояла в коридорі і тримала в руках якийсь зошит. – Ось! Сам помилуйся, – сказала жінка. Олег взяв зошит, відкрив його і…заціпенів від прочитаного