Життєві історії

Катерина посмажила котлетки, зварила картопляне пюре, відкрила баночку огірочків. До повернення чоловіка, вечеря якраз була готова. Вхідні двері відкрилися. Катерина пішла зустріти чоловіка. А чоловік із серйозним обличчям сказав: – Нам треба серйозно поговорити! – Ходімо на кухню, повечеряєш, якраз і поговоримо, – усміхнулася Катя. Чоловік пішов у ванну, помив руки, і за хвилину вже сидів за кухонним столом. – Загалом так, у мене до тебе буде прохання. І відмови я не прийму! – раптом сказав чоловік. – Ти про що? – здивувалася жінка. І чоловік все розповів дружині. Катя вислухала його і застигла від почутого

Чоловік Катерини двічі на тиждень дорогою з роботи заходить до своєї матері. Це вже традиція, Катерина до цього звикла і користується вільним часом у своє задоволення.

У шлюбі вони живуть вже п’ять років. Дочці нещодавно виповнилося три роки, вона пішла до дитячого садка. У дні, коли чоловік затримується у матері, Катерина забирає доньку з садка раніше, і вони йдуть розважатися в парк, в кафе або просто вдома займаються чимось цікавим. Катерина розуміє, що чоловікові хочеться побути з мамою, у них досі прихильність, наче він ще маленький.

Двері гримнули, Катерина з дочкою радісні пішли зустріти чоловіка та тата. А чоловік із серйозним обличчям сказав:

– Загалом так: або ти виходиш на роботу, або ми розлучаємося. Мені набридло одному тягнути сім’ю. Скільки ти ще сидітимеш на моїй шиї?

Катерина від несподіванки навіть не знайшла що відповісти. І тільки коли дочка заснула, Катерина повернулася до цієї розмови:

– Ти розумієш, що дочка ще маленька, часто нездужає. Якщо вийду на роботу, то хто сидітиме з дитиною? Бабусі обидві працюють. Ти? Навряд чи. Тобто я?

Чоловік промовчав.

Всю ніч Катерина думала про це. Вона чудово розуміла, що накручує чоловіка свекруха. І розмову про роботу чоловік заводив уже не вперше. Раніше лише умов не ставив. А лише наводив приклади. У когось дитина зовсім нечасто нездужає, а в іншого дружина взагалі майже одразу після народження вийшла на роботу. Ось тільки він не згадав, що з дитиною няньчиться рідна бабуся.

Насправді Катерина зовсім не сидить на шиї у чоловіка. Ще коли оформила декретну відпустку, знайшла віддалену роботу. Спочатку заробляла трохи, чоловік з неї посміювався: 

– Чим би дитина не тішилася, аби не сумувала. 

А за три роки заробіток Катерини зріс до рівня тієї зарплати, яку б вона отримувала, якби ходила в офіс. Вона говорила про це чоловікові, але він відмахувався, не сміши. Не вірив. Катерина перестала говорити про свій заробіток.

Чоловік ніколи не замислювався про те, що за великим рахунком вони живуть, якщо враховувати тільки його зарплату – невідповідно до своїх достатків. 

Ще свекруха щоразу говорила Катерині, як її синові важко утримувати дружину з дитиною. А дружина то нову сукню купить, то туфлі за казковими цінами. Та й дитину можна одягати в простих магазинах.

Вранці чоловік мовчки пішов працювати. Катерина вирішила: «Ну що ж, ультиматум так ультиматум. Підкоряюся твоєму проханню, коханий!»

Вона відвела дочку до саду, а сама зібрала речі та переїхала до мами.

Пізніше, після розлучення, чоловік дзвонив, казав, що поквапився. Казав, що вдома немає приготовленої їжі, що посуд мити та сорочки прасувати йому ніколи.

– Ти думаєш, якби я працювала в офісі, мені на все це вистачало б часу? Не влаштовує тебе дружина-фрілансер, справляйся сам із побутом. Можеш маму свою покликати. Думаю, вона після важкого трудового дня з радістю допоможе тобі.

Повертатися до колишнього чоловіка Катерина не погодилася.

Вам також має сподобатись...

До Люди в гості приїхала троюрідна сестра Наталка. Сестра провела у Люди декілька тижнів, побачила місто, відпочила. – Дякую тобі Людо, що прийнял, – говорила за вечерею Наталка. – Завтра вже додому поїду. – Завжди рада таким гостям! – усміхалася Людмила. Вранці Люда відвезла Наталку на вокзал, купила квиток, перекус в дорогу та подарунки для її доньки. Жінка повернулася додому і вирішила трохи прибрати в квартирі після гості. Людмила відкрила шафу у спальні і застигла, побачивши «сюрприз», який залишила їй сестра

Вікторія глянула на свого батька Миколу Петровича, а потім непомітно поклала йому під ялинку подарунок – мобільний телефон. – Тату, може таки поїдеш з нами на дачу? – запитала вона. – Відтоді, як не стало мами, ми вперше зустрінемо Новий рік нарізно. Та батько нічого не відповів. Він задумливо дивився у вікно… Вікторія подзвонила батькові з дачі. – Татусю, як ти? – запитала вона. – Все добре, дочко! – радісно сказав старий. – Зустріли Новий рік. От сидимо за столом – я, Ганнуся й мій кіт Тимко. – Яка ще Ганнуся?! Ти про кого говориш, тату?! – Вікторія застигла від почутого

Алла вирішила зустрітися з нареченою сина, та обговорити майбутнє весілля. – Іване, дай мені номер Ганни, хочу зустрітися з нею, – сказала сину жінка. Іван залюбки дав номер дівчини матері. Алла призначила зустріч у кафе. – Доброго дня! Що ви хотіли обговорити? – усміхнулася Ганна, підійшовши до столика, за яким сиділа майбутня свекруха. – Сідай, – рішуче сказала Алла. – Ось, це тобі! Ганна сіла за столи, і побачила перед собою якийсь конверт. – Що це? – не зрозуміла вона. – Відкрий, сама все зрозумієш, – якось єхидно сказала Алла. Ганна взяла конверт, відкрила його і застигла від побаченого

Ганна Сергіївна приїхала до себе на дачу. Жінка важко відчинила двері у старенький будинок, оглянула всі кімнати. – Ех, і як я тепер буду без тебе Андрійку? – сказала сама до себе Ганна Сергіївна, згадуючи свого чоловіка, якого не стало півроку тому. Весь десь жінка наводила лад у будинку. Ближче вечора насмажила картоплі на вечерю, повечеряла і зазбиралася спати. Ганна лежала у ліжку і довго не могла заснути, все їй у цому будинку нагадувало про її Андрія. І раптом вона аж підскочила з ліжка! Їй на думку спала несподівана ідея