Життєві історії

У Інни на роботі почалися пологи. Викликали швидку. Жінка подзвонила свекрусі, щоб вона привезла їй вже приготовану сумку. Допомогти більше не було кому. Батьки Інни жили в іншому місті, а чоловік поїхав у відрядження. Свекруха все привезла. – Все буде добре, – сказала вона, гладячи Інну по руці. – Ти знаєш, все буде гаразд… Інну все дратувало. Звідки свекрусі знати, що все буде гаразд?! Підійшов лікар: – Ну що, люба, народжувати будемо? Пологи перші? – Другі, – вставила своє слово свекруха. Інни аж очі вирячила від її слів. Вона дивилася на свекруху, нічого не розуміючи

Що сталося зі свекрухою після весілля сина, Інна не розуміла. Все було добре. Свекруха Інну до весілля називала донечкою.

А зараз ніби щось сталося, зайвого слова не скаже, у гості не кличе, і сама не приходить. Інна питала чоловіка:

– Максиме, що відбувається?

Але Максим тільки знизав плечима, сказав, що не знає.

Пізніше від родички чоловіка Інна почула, що свекруха говорить всім:

– Не таку дружину я хотіла синові, ох, не таку. Кажу синові, що вона гуляє, а він відмахується. Не вірить мені…

Хотілося, звичайно, Інні прийти до свекрухи і влаштувати сварку, за те що чутки такі розпускає свекруха.

Але Інна передумала, згадала, що найнадійніший спосіб остаточно зіпсувати стосунки, почати розбиратися в них, а остаточно псувати стосунки зі свекрухою не хотілося.

Увечері Інна запитала чоловіка, але він знову відмахнувся:

– Не звертай уваги. Я тебе люблю, а це головне. Нехай каже, що хоче. Язик без кісток.

Інна вирішила, може, й краще, що немає близьких стосунків зі свекрухою.

Подружки скаржаться на те, що свекрухи лізуть у їхнє життя порадами й повчаннями. А Інна такого не має, але все одно було прикро.

Минув рік, Інна вже звикла до прохолодного ставлення свекрухи. Здавалося, що так і має бути.

Максим поїхав у відрядження на три дні, а вагітна Інна пішла на роботу, треба було написати якусь заяву. Залишалося менше місяця до пологів.

Ось там на роботі й прихопило її. Викликали швидку. Інна зателефонувала свекрусі, щоб вона привезла приготовлену сумку. Допомогти більше не було кому, батьки Інни жили в іншому місті.

Свекруха дуже швидко приїхала, привезла все, що потрібно. І сиділа в спокої поруч з Інною, гладила її по руці і заспокоювала:

– Все буде добре. Ти ж знаєш, все буде гаразд.

Інну все дратувало – і те, що довго немає лікаря, і слова свекрухи, що все буде добре. Звідки їй знати, що все буде гаразд? Вона навіть хотіла виказати це свекрусі, коли підійшов лікар:

– Ну що, люба, народжувати будемо? Пологи перші?

– Другі, – вставила своє слово свекруха.

Інни аж очі вирячила від слів свекрухи. Вона дивилася на неї, нічого не розуміючи.

– З чого це ви таке взяли? У мене перші пологи? – здивувалася Інна.

– Ходімо, люба, ходімо. Зараз розберемося, які у вас пологи, – засміявся лікар.

Першого ж дня, після виписки Інни з донькою, свекруха прийшла з подарунками. Інна спитала її:

– Чому ви вважаєте, що в мене другі пологи?

– А як же ж той хлопчик на весіллі? Скажеш, що він не твій син? Ви схожі, як дві краплі.

– Це мій брат, – засміялася Інна.

– Ой, гаразд, усі так кажуть, щоб приховати ганьбу. Зізнайся, що народила в сімнадцять років, а батьки записали його на себе.

Щось доводити свекрусі було марно.

З братом Інна, справді були дуже схожі. Не дивно, адже вони діти своїх батьків.

Брат добра, ласкава дитина. Він усе весілля ходив по п’ятах за Інною, обіймав її і цілував у щічку.

Інна також любила свого брата.

А свекруха зробила свої висновки, і що б їй не говорили зараз, вона впевнена, що це син Інни…

Вам також має сподобатись...

Наталя Іванівна ліпила вареники, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонив її внук Денис. – Бабусю, я до вас на тижні заїду, хочу у дідуся книги взяти, – повідомив Денис. – Звісно приїжджай. Чекаємо! – зраділа Наталя. Денис приїхав через два дні. Наталя дуже зраділа, млинців напекла, улюблене варення Дениса малинове дістали. Увечері Наталія Іванівна випадково почула, як Денис батькам дзвонить, і про щось розмовляє. Жінка підійшла ближче, до кімнати у якій був внук, прислухалася до розмови і застигла від почутого

Від Ані пішов чоловік. Прийшов, зібрав речі і сказав, що йде. Жінка не могла прийти до тями. Аня вирішила написати подрузі, про те що з нею відбулося. Раптом жінка помітили, що до неї в друзі попросився якийсь незнайомий чоловік. Після цього від нього надійшло повідомлення: – Аня, привіт! Це Сергій! Ти не пам’ятаєш мене? Нарешті я знайшов тебе! А наступного дня у двері подзвонили

Ліля прибирала в квартирі, коли пролунав дзвінок у двері. На порозі стояв її колишній чоловік Денис. – Ти тільки зараз за речами з’явився? – здивувалася вона. – Привіт! Чудово виглядаєш! – пробурмотів він. – Дякую. Речі на балконі, – сказала жінка. Денис пройшов на балкон та забрав речі. – Ти допоможеш мені вниз знести?, – запитав чоловік. Ліля швидко накинула пальто, і вони вийшли надвір. – Ну де твоя машина? – запитала Ліля. – Машина на парковці, – відповів Денис. Вони підійшли ближче до автомобіля, Ліля глянула на заднє сидіння і застигла на місці. – Це що таке!? – тільки й вигукнула вона

Наталя та Роман одружилися, відгуляли шикарне весілля та вирушили у весільну подорож. За десять днів молодята повернулися додому. – Я така щаслива, – говорила Наталя зайшовши у квартиру. – Я маю терміново подзвонити Риті, та розповісти їй, як все пройшло. Наталка зняла туфлі, пройшла у кімнату і застигла – всі меблі були не на своїх місцях. – Коханий, швидко йди сюди! – покликала вона чоловіка. – Що тут відбувалося? – Наталю, ти повинна дещо дізнатися, – почав Роман і зупинився. Чоловік ще не знав, як наважитися розповісти дружині, що відбувалося в їхній квартирі, поки вони були у весільній подорожі