Історії жінок

Марія ішла по вулиці, як раптом зустріла свою знайому Тетяну. – Привіт! – радісно кинулась до неї Тетяна. – Як у тебе справи? А ти новини останні знаєш?! Марія дуже поспішала, але жіноча цікавість взяла гору. – Привіт, – сказала вона. – Та ні, не знаю. А що сталося? – Уявляєш, Світланка народила! – повідомила Тетяна. – Так це ж добре. Давно пора! Їй уже скільки? Тридцять шість? – Так. А ти знаєш, від кого? – раптом запитала Тетяна. – Марія здивовано дивилася на подругу, нічого не розуміючи

Марія ішла по вулиці, як раптом зустріла свою знайому Тетяну.

– Привіт! – радісно кинулась до неї Тетяна. – Як у тебе справи? А ти новини останні знаєш?!

Марія дуже поспішала, але жіноча цікавість взяла гору:

– Привіт, – сказала вона. – Та ні, не знаю. А що сталося?

– Уявляєш, Світланка народила! – повідомила Тетяна.

– Так це ж добре. Давно пора! Їй уже скільки? Тридцять шість?

– Так. А ти знаєш, від кого?

Марія здивовано дивилася на Тетяну, нічого не розуміючи.

– Від Ольгиного чоловіка! – вигукнула Тетяна. – Ольга на роботу її взяла. І ось вона – нагорода! Відвела чоловіка у Ольги за спиною!

– Оце так поворот, – подумала Марія.

З одного боку, вона була рада за Світлану. Життя не склалося, але дитину встигло народити. А з іншого боку…

– А Ольга знає від когось дитина? – запитала Марія.

– Ні! І вона Світлані допомагає на повну силу, шкодує. Мати-одиначка. А та продовжує зустрічатися з її чоловіком!

– Оце так ситуація! – думала Марія.

Вона Ольгу знала давно. Працювали разом. Хороша жінка. У неї трапилося нещастя – не стало сина. Йому було 6 років. Велике горе. Вони з чоловіком хотіли ще народити. Але в них нічого не вийшло. І тоді вони створили свою фірму і поринула в роботу, щоб забути про свою біду. У них добре виходило. Фірма процвітала. На роботу брали лише своїх, перевірених.

– Ох, бідна Ольга… А Володимир таки народив собі дитину… – думала Марія.

Її думки зупинила подруга.

– Так це ж іще не все! – продовжила Тетяна. – Ольга зняла для Світлани квартиру. Вона ж у гуртожитку жила. Ти пам’ятаєш? Допомагає їй на повну силу. А Світлана хоче зробити її хрещеною матір’ю для свого Андрійка.

– Так, прямо серіал якийсь, – пробурмотіла Марія. – Гаразд, Тетянко, я побіжу, мені ніколи. Зідзвонимося ще…

І Марія побігла у своїх справах. А думки про цей випадок не давали їй спокою. Марії подобалася Ольга, вона щиро шкодувала її. Але як поставитися до цієї ситуації, вона не знала. Важко все це…

…Згодом вона дізналася, що Ольга з чоловіком стали хрещеними Андрійку. Допомагали Світліні і матеріально. Стали однією родиною.

Оля ні про що не здогадувалася. А як почувала себе Світлана, одному Богові відомо.

Андрійко підріс, пішов у дитячий садок. Світлана повернулася на роботу. Іноді вона їздила у відрядження. І тоді Андрійка забирали із садка Ольга з Володею. Прямо дивна сім’я якась…

Тетяна працювала з ними разом. І тому Марія знала всі подробиці цих стосунків. Світлана продовжувала спілкуватися з Володимиром.

Про це знали усі співробітники, окрім Ольги. Дружина дізнається про все останньою. Але таки дізнається…

Володимир купив Світлані квартиру в кредит. Вклав початковий внесок, а далі сплачували разом.

Ця велика розтрата і поклала край їхній таємниці. Ольга була жінка розумна. Тому вона швидко вирахувала, куди пішла велика сума грошей.

Коли вона дізналася правду, то для неї це було просто меганесподівано! Одразу дві близькі люди виявилися зрадниками!

Вона їм вірила і любила обох. Полюбила до Андрійка.

Ольга виставила з роботи Світлану. І чоловікові вказала на двері.

Треба було ділити бізнес і спільне майно.

А Володимир раптом дав задню, почав говорити, що любить Ольгу і хоче залишитися з нею.

А Світлана це швидкоплинне. Він із нею через сина, якого він любить і не може покинути.

Вони довго сварилися, та Ольга так і не пробачила чоловіка. І зрештою Володя пішов до Світлани…

Бізнес занепав. В житті почалася чорна смуга.

Вони закрили бізнес і поділили гроші. Ольга перебивалася випадковими заробітками, а Володимир влаштувався на якусь будівельну фірму. Світлана теж знайшла роботу. Андрійко ріс. Гарний хлопчик. Чи знав він про ці інтриги навколо себе, невідомо…

Ольга була сильною жінкою. Вона стала мандрувати. Їй потрібно було відволіктися від свого буття. Більше вона не вийшла заміж, і, наскільки було відомо, жодних стосунків з чоловіками в неї більше не було.

А Світлана з Володею жили погано. Постійно сварилися. Не дарма ж кажуть, що на чужому нещасті щастя не збудуєш.

А потім Володі не стало…

Як то кажуть: не дістався нікому.

Кажуть, Ольга дуже плакала з цього приводу, схоже, що вона його все ще любила, не дивлячись ні на що.

А Світлана, якщо дивитися збоку, не дуже й переживала. Хоча в душу їй ніхто не заглядав…

Ще за життя Володимир все майно оформив на неї та сина. Тому із цим питанням проблем не виникло.

Ось така історія із трагічним кінцем. Мабуть, не доля була бути разом Володі зі Світланою…

А Ольгині двері були для нього назавжди зачинені. І він пішов від усіх в інший світ…

Вам також має сподобатись...

Ірина поїхала до бабусі в село. Поки вона добиралася автобусом, то пішов такий дощ, що хоч не виходь на вулицю! А виходити треба, інакше автобус завезе у чужі краї… Ірина зістрибнула зі сходинки і втрапила прямо в калюжу. Вибралася – туфлі мокрі, парасольки немає… Нарешті дівчина дійшла до бабусиної хати. Бабуся сплеснула руками, принесла тазик з водою, рушник, шкарпетки. Ірина із задоволенням вимила ноги, одягла пухнасті шкарпетки й переодяглася у халат. – Сідай, доню, зараз чайку гаряченького з дороги попʼємо, – сказала старенька. Ірина підійшла до великого трюмо й ахнула від побаченого

Тамара з чоловіком Віктором вийшли на пенсію і переїхали жити в село. Віктор ходив на риболовлю. Тамара займалася квітами й городом. У них часто гостювали внучки. Дід брав їх із собою на риболовлю. – Вітю, дівчатка ж ростуть! – сміялася Тамара. – А ти їх, як хлопів, виховуєш! – Нічого, Тамарочко, все буде в житті в нагоді, – говорив чоловік… А одного дня Тамара прокинулася, як завжди, раніше за чоловіка. Вона приготувала сніданок, зварила каву і здивувалася. Зазвичай Віктор уже виходив у цей час з кімнати. Вона пішла в спальню й остовпіла від побаченого

Оксана сиділа на кріслі в кімнаті і дивилася на килим. Вона не знала, що їй робити. Щойно підтвердилося те, за що вона переживала найбільше в житті! Це було несподівано і нікому не потрібно… -Що ж скаже Євген? – подумала жінка й заплакала. Та йти їй не було куди… Принаймні у цьому місті

Ніна влаштувалася на роботу покоївкою. Робота їй дуже подобалася. Невдовзі вона взяла до себе працювати сусідську дівчину Наталку. – Наталя дуже старається, – нахвалювала її Ніна. – Одним словом, молодчина дівчина! Через пів року Наталя зробила ремонт у квартирі. Дівчина раділа, що стало чистіше й світліше. Вона купила нові штори й оновила кухонний гарнітур… – А ти знаєш, що у нас тут на роботі дуже цікаві новини? – якось сказала чоловікові Ніна. – Про нашу Наталку, до речі! – І що ж там за новини такі? – Сергій здивовано дивився на дружину, не знаючи, що й думати