Життєві історії

Тетяна приготувала вечерю, накрила святковий стіл. Аякже ж?! Сьогодні її чоловік Олег купив їм нову кваритру. – Коханий, а я тут вечерю приготувала, – усміхнулася Таня, зустрівши чоловік в коридорі. – Чудово, – Олег скинув куртку і пройшов на кухню. – Ти мене вибач, але я не втрималася і подзвонила до власника квартири, яка нам дуже сподобалася. Він сказав, що ти її купив! – не втрималася Тетяна. – Яку таку квартиру? – здивувався Олег. – Я нічого не купував! – Нашу квартиру! Яку ми з тобою дивилися, – пояснила Таня. – Ти щось плутаєш! – Олег здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи

Олег та Таня жили вже понад десять років разом, у законному шлюбі. Так повелося в їх сім’ї, що гаманці були у чоловіка та дружини різні, та й покупки теж різні. Із самого початку Таня поставила ультиматум: чоловік-годувальник! Інших варіантів не може бути. Так, Таня працювала, але знаєте, як дорого жінці завжди бути красивою? Скільки на це потрібно витрачати часу, сили, а головне грошей. Ось Таня й заробляла на те, щоб бути красивою та око чоловіка тішити. Дітей народжувати Таня поки що теж не хотіла, ну навіщо їй, такій молодій, свою красу псувати?

– Таня, я тут подумав, може, купимо ще одну квартиру? – Запитав чоловік.

– Навіщо? – Здивувалася Таня. – У нас є квартира.

– Ну, поки молоді, поки сили є. Та й гроші праворуч, ліворуч розлітаються. А так вкладення буде. – Сказав Олег. – До того ж, у нас рано чи пізно будуть діти?

Таня невдоволено пирхнула.

– У мене особисто, на квартиру грошей немає!

Чоловік подумавши сказав:

– Добре. Я поїду бодай придивлюся, що і як. Я так розумію, що ти зі мною не поїдеш, якщо тобі квартира не потрібна?

– Чому це? – Запитала Таня округливши нафарбовані очі. – Звичайно, я поїду!

Цього дня вони переглянули кілька квартир. Одна з них дуже сподобалася обом.

– Ну так що? – знову запитав Олег. – Будемо купувати?

Таня знову знизала плечима:

– Ну ти й плати, а в мене грошей на квартиру нема! Я збираю на косметичні процедури, а вони знаєш, як дорого коштують?

– Ну добре. – відповів чоловік. – Як скажеш.

Більше Олег до цієї теми не повертався. Та Таня бачила і чула, що чоловік від цієї ідеї купівлі квартири не відмовився. І це Таню дуже тішило, адже у разі розлучення їй точно дістанеться хоча б одна кваритра.

Олег вів переговори з господарем квартири, що сподобалася, щось уточнював, вивчав документи, надіслані на пошту. А потім раптом все стихло.

Не витримавши, Таня сама зателефонувала власнику тієї самої квартири.

– А ви пам’ятаєте, ми з чоловіком приходили дивитися вашу квартиру тиждень тому? – Запитала вона.

– Звичайно, пам’ятаю, адже ваш чоловік до мене і повернувся, – відповів власник квартири.

– То він її у вас купив? – Запитала Таня.

– Ні, не він. Купила його матір. А ваш чоловік просто поряд був, стежив, щоби все правильно оформили. – відповів власник квартири.

Таня розгублено поклала слухавку. А коли чоловік повернувся з роботи, вона почала просити пояснень.

– З якого дива ти оформив квартиру на свою матір? – уперши руки в боки, грізно спитала Таня.

– Яку таку квартиру? – Олег вдав, що нічого не розуміє.

– Нашу квартиру! – злилася Таня.

– Люба, ти помиляєшся! Це квартира не наша. Мама мала гроші і вирішила їх вигідно вкласти, купити квартиру і пустити туди квартирантів. – Сказав Олег. – Тому ти даремно ображаєшся, це квартира моєї мами, але ні як не наша!

Вам також має сподобатись...

В чоловіка Надії був ювілей. Святкували у шикарному ресторані. Запросили багато гостей, всі вітали Романа, говорили тости, дарували подарунки. Свято було в самому розпалі, коли двері ресторану відкрилися і в святкову залу увійшла якась дівчина. Гості миттю на неї глянули, і відразу відвернулися, вирішивши, що вона просто помилилася дверима. Але дівчина прийшла туди, куди треба. Озирнувшись, вона пішла до мікрофона. – Усім добрий вечір! – вимовила дівчина в мікрофон. – Це хто? – запитала Надя в чоловіка. Роман повернув погляд в бік сцени, придивився до непроханої гості і…ахнув від побаченого

Оля була у відрядженні. Вона гуляла по місту, коли натрапила на якусь крамничку. Жінка зайшла і з цікавістю розглядала різні речі, які там продавалися. – Доброго дня, чим можу допомогти?! – раптом з комірчини вийшов сивий чоловік. – Здрастуйте, – привіталася Оля. – Та не знаю… Просто гуляла от і зайшла до вас. Раптом щось сподобається. – Може, ви шукаєте оце? – сказав чоловік і зняв з полиці важку чорну коробку. Він поставив її на стіл поруч з касою. – Що це? – здивовано запитала Оля. – Річ, яка давно чекає того, кому вона дійсно потрібна, – сказав чоловік і відкрив кришку. Ольга зазирнула всередину й ахнула від побаченого

Олег повернувся додому з роботи. Відкрив квартиру та здивувався. Чомусь діти не вибігли його зустрічати. Та й у квартирі була підозріла тиша. Світло було ввімкнене лише на кухні. – Сплять чи що…, – подумав Олег, і поспішив на кухню. – А ти чого тут сидиш сама? Діти де? – спитав він у дружини. – Діти в моєї мами. – сухо відповіла Олена. – Коли ти їх відвезти встигла? – здивувався чоловік. – Встигла! Поки ти весь день розважався з своєю коханкою! – єхидно відповіла Олена. – З коханкою? Олено, ти про що? – Олег здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається

Віктор повернувся додому рано. Сьогодні у гості приїхали його діти. Чоловік зайшов на кухню, побачивши дітей, він кинувся обніматися. – Ти не хочеш мені випадково нічого розповісти? – докірливо запитала дружина. – Ні, – байдуже озвався чоловік. – Про подарунок, який діти тобі подарували на день народження, не хочеш розповісти? – Лариса схрестила руки. – Що про нього сказати? – спантеличено промовив Віктор. – Не прикидайся! Діти мені все розповіли! Як ти міг зі мною так вчинити? – вигукнула приречено жінка і повільно опустилася на стілець. – Ти про що? – Віктор здивовано дивився на дружину та дітей, не розуміючи, що відбувається