– Ну, привіт, мамо! Зустрічайте сина, дорогі батьки! – сказав з порога Сашко. – Саша! – Галина Василівна розкрила руки для обіймів. – Яким вітром? …
Марина їхала своєю машиною додому. У салоні грала музика, але й вона не заспокоювала її, а навпаки, наводила тугу. – Як же ж рано пішов мій Андрійко, – думала Марина про свого покійного чоловіка. – Тридцять один рік, хіба це вік?! Дитину чекали… Але його не стало, і малюка теж нема. Стільки часу минуло, а душа все не на місці… Попереду Марина помітила машину, яка раптом поїхала вбік і зупинилася. – Щось не так, – подумала вона. – Колесо, чи що? Марина теж зупинилася. Вона підійшла до машини, постукала в дверцята і застигла від несподіванки
Корпоратив на роботі добігав кінця. Колеги, захоплені веселими жартами, байками, музикою й танцями і не помітили, як Марина тихо вийшла з галасливої зали і вирішила …
Олена з чоловіком ще спали, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила мама дівчини, її голос був стривожений. – Спите? – з осудом пробурчала вона. – Ну так, у нас вихідний, – позіхнула в слухавку Олена і відразу напружилася, зрозумівши, що мати дзвонить не просто так. – А ми зранку на ногах. В нас тут такі новини! – напівпошепки промовила жінка. – Що сталося? – захвилювалася дівчина. – Ой, сталося доню, сталося, – схлипнула мама. – Мамо, не тягни розаповідай! – ще більше захвилювалася Олена. І мама все їй розповіла. Олена вислухала її і застигла від почутого
Олег із задумливим і засмученим обличчям зустрів із роботи дружину. – Ти вже вдома? – розмотуючи шарф, усміхнулася дівчина. – Сьогодні через сніг такі затори. …
Степан з Юлією одружилися. Жили молоді з матірʼю Степана Мариною Аркадіївною. А невдовзі вони вирішили переїхати у своє житло… Розлука була важкою. Марина Аркадіївна дуже не хотіла відпускати їх… Молоді обжилися на новій квартирі. Матір в гості не кликали, а вона, на диво, й не дзвонила… Пройшов тиждень, другий, третій… Степан захвилювався, що там з матірʼю і подзвонив сам. А з нею виявилося все гаразд. Каже, не хотіла турбувати, бо знає, скільки справ при переїзді. І тут, раптом, через місяць дзвінок у двері. Молоді відкрили й остовпіли від побаченого
Жили молодята Юлія та Степан із Мариною Аркадіївною. Мати Степана була дбайливою. Надто дбайливою… Попере Юля рушники, Марина Аркадіївна доторкнеться – а вони жорсткі висохли. …
Валентина помила посуд, і стала чекати чоловіка з роботи. У двері подзвонили. На порозі стояла свекруха. Вона була трохи розгублена. – Щось сталося, Ганно Романівно? На вас немає обличчя, – запитала Валя у свекрухи. – Можна я пройду, – тихо промовила Ганна Романівна. – Ой, звісно. Я просто розгубилася. Роздягайтесь, я вам каву наллю. А може ви їсти хочете, у мене все готове. Тільки Олег затримується, – прощебетала невістка. – Валя, Олег не прийде! – раптом сказала свекруха. – Що ви таке кажете? Як не прийде? Чому? – Валентина здивовано дивилася на свекруху, не розуміючи, що відбувається
Валентина вимила посуд. Діти поїли та пішли робити уроки. Попереду вихідні, але завтра вони мають їхати з батьками на ковзанку, а потім до бабусі на …
Петро одружився з Оленою. Спочатку все було добре, а потім народився синочок Сашко, і почалося… Життя стало нудним. Жодних розваг, з друзями вже сто років не збиралися, жодних подорожей. Грошей завжди бракувало. Почалися сварки. – Сім’я тягне вниз, одні обов’язки, жодної радості! Набридло! – галасував Петро. – Не подобається, йди! – сказала Олена. – Попутного тобі вітру! І вона подала на розлучення… Батьки Петра тоді переїхали в село. Купили будинок з городом. Батько їздив на роботу в місто, а мати купила курочок, вирощувала овочі… Петро перебрався до них. Тут і почалося найцікавіше
Такої зради батьків Петро ніяк не очікував. Сім’я у них була звичайна, дружня, Петра любили батьки, він любив батьків. Батько Микола Іванович працював на заводі, …
Мар’яна зі своїм нареченим Ігорем поїхали по магазинах, вибирати весільне плаття та костюм. Побувавши в кількох магазинах, вони заїхали в кафе, випити кави і обговорити те, що бачили і вирішити нарешті, що купуватимуть. – Мені сподобався темно-синій костюм, – казала Мар’яна, дивлячись на Ігоря. – А тобі? – А мені сподобається все, що тобі сподобалося, – усміхнувся чоловік. Раптом, до їхнього столика підійшла незнайомка. – Навіть не думай виходити за нього заміж! – сказала вона до Мар’яни. – Що ви таке говорите? Хто ви така? – Мар’яна здивовано дивилася на незнайомку, не розуміючи, що відбувається
Майже до тридцяти років Мар’яна не виходила заміж, а зараз уся в передвесільних клопотах. Це дуже приємний клопіт, майбутні події радують душу. Їй потрібно встигнути …
Віолетта вирішила поїхати у гості до матері. – Мамо, привіт! А я була поряд, вирішила зайти, – сказала з порога донька. – Проходь, – запросила доньку Лілія Олександрівна. Віолетта пройшла на кухню, сіла за стіл. – А ти чому не сказала, що ремонт зробила? – запитала вона, окинувши поглядом кухню. – Та що я там зробила… Так, шпалери переклеїла, – усміхнулася жінка. – Мамо, а звідки у тебе на все це гроші? – здивувалася Віолетта. Раптом донька помітила у матері нову мікрохвильову піч, вона видалася їй дуже знайомою. Віолетта придивилася до неї і застигла від несподіваної здогадки
– Гроші нема куди подіти, – пробурчала Лілія Олександрівна, почувши від дочки новину про те, що вони з Ярославом збираються грати весілля. – Навіщо вам …
Олег Андрійович сидів на дивані й дивився телевізор. Його дружина Лідія Михайлівна теж була у кімнаті і прасувала одяг. Раптом пролунав наполегливий дзвінок у двері. Раз, другий, третій… – Господи, та кому там вже не терпиться?! – Олег Андрійович скочив з дивана і пішов у коридор. Лідія Михайлівна поставила праску й прислухалася… Чоловік відкрив двері. На порозі стояла його дочка Настя, зять і внучка… – Ви що знову до нас прийшли?! – невдоволено запитав Олег Андрійович. Він прочинив ширше двері. Олег Андрійович запитливо дивився на дочку із зятем, не знаючи, що робити далі
Олег Андрійович сидів на дивані й дивився телевізор. Його дружина Лідія Михайлівна теж була в кімнаті і прасувала одяг. Раптом пролунав наполегливий дзвінок у двері. …
До Марини прийшла подруга Надія. – Марино, мій Степан сказав, що тобі по-господарству може допомогти Олег, – сказала вона. При згадці про Олега Марина раптом стрепенулася. Колись він був її сусідом, а потім поїхав і жінка довго його не бачила… – Це що виходить, – Марина глянула на подругу. – Олег приїхав, чи що? – Приїхав, – сказала Надія. – У сестри поки живе. – Ясно, а як його знайти? – запитала Марина. – Я Степана попрошу, – відповіла Надія… Наступного дня Марина прокинулася від якихось дивних звуків на подвірʼї. Жінка накинула домашній халатик, вийшла на ґанок і застигла від побаченого
Марина вийшла на ґанок і насупилася. Роботи було непочатий край, а ось часу на всю цю роботу зовсім не вистачало. От і доріжки всі снігом …