– Сашко, давайте в нас зберемося? Я не приїду. Дружина почне виступати. Там же Оля буде… – почула Галина вкрадливий голос чоловіка, коли хотіла покликати …
Історії жінок
Луїза вийшла з автобуса і швидко пішла на таксі. Вона щойно повернулася з відрядження і дуже втомилася. По дорозі додому Луїза заїхала на роботу і швидко написала звіт про відрядження. Вона навіть не сказала своєму чоловікові Микиті, що повернулася… Луїза зайшла у свою квартиру. Там стояла тиша. Але це й не дивно, адже нікого нема вдома. Швидко знявши кросівки й куртку, Луїза пройшла на кухню. – Треба було б зазирнути в холодильник і сходити в магазин, – вирішила жінка. Луїза зайшла на свою гарненьку, завжди чистеньку кухню, й побіліла від побаченого
Луїза швидкими кроками дійшла до машини, таксі вона замовила, як тільки вийшла з автобуса. Поїздка позаду – як же ж вона не любила все це. …
Оля повернулася зі школи додому. Дівчина відкрила квартиру своїм ключем, зайшла в коридор. – Цікаво, що там смачненького мама приготувала на обід? – подумала вона і одразу помчала на кухні. Тільки-но Оля відкрила холодильник, як раптом з кімнати батьків почулися якісь дивні звуки. – А це ще що таке? – подумала Оля і вирішила подивитися. Дівчина зайшла в спальню батьків і застигла від побаченого. – Тату… Тату?! Це що таке? Що Тамара Степанівна робить у вашій спальні з мамою? Ще й у такому вигляді? – тільки й вигукнула Оля, здивовано дивлячись на батька
– Тату… Тату?! – вигукнула Оля, притиснувши долоні до обличчя. – Це що таке? Що Тамара Степанівна робить у вашій спальні з мамою? Ще й …
Оля приїхала у гості до своєї бабусі Марії. Старенька почала ремонт кухні. Треба їй допомогти… Майстри поки що працювали на даху у сусідів. – І як вони можуть на такій спеці там сидіти? – зітхнула Оля. – Це їхня робота, їм гроші треба… – сказала баба Марія. – Якби не спека, то давно б за мою кухню взялися. А так через три дні прийдуть. Там, до речі, холостяк один є. Дивись уважніше! Ми пустимо в хід найважливіший козир. – Це який же цікаво?! – засміялася Оля. Вона дивилася на стареньку, не розуміючи до чого та веде
День стояв сонячний, спекотний і безвітряний. Над сільським городом стояла спека. Навіть змовкли комарі й мухи, тільки постукувала молотками бригада майстрів на сусідньому подвірʼї. – …
Валя вийшла на пенсію рано – робота така була, важка. Але й тепер їй ніколи було відпочивати. Дочка розійшлася з чоловіком, залишивши на виховання матері двох дівчаток. Довелося Валі знову йти працювати. – На стару роботу не піду, досить! Краще у двірники, на свіже повітря! – казала вона всім і посміхалася. Дочка почала влаштовувати своє особисте життя, знайшовши нового коханого. – Зрозумій мене, мамо, я молода і ми з Віктором любимо один одного… – сказала вона. – Ну як я йому ще своїх двох дівчат приведу? Він втече… І тут Валя застигла від несподіваної здогадки
Валя відгрібала сніг із доріжки до під’їзду. – Привіт, робітникам! Ти не зарано сьогодні вискочила? Ще темно і так холодно, Валечко, – сусідка поспішала на …
Юля ще солодко спала, як раптом пролунав наполегливий дзвінок телефону. Дівчина взяла телефон. На екрані було імʼя її свекрухи Марини Петрівни. Юля зітхнула і взяла слухавку. – Ой, Юлечко, у нас велика радість! – вигукнула Марина Петрівна. – Ти просто собі не уявляєш! Жінка кілька разів повторила цю фразу. Юля нервово чекала, коли ж свекруха скаже, що там таке. – Нагадай, будь ласка, в якому салоні ти купувала весільну сукню? – раптом запитала свекруха. – Напевно, у тебе залишилася картка на знижку? – Так, залишилася, – розгублено відповіла Юля. Вона так і сіла на ліжку від почутого
Був вихідний і Юля ще солодко спала. Раптом пролунав наполегливий дзвінок телефону. Дівчина сонно зітхнула, потягнулася і взяла з тумбочки телефон. На екрані було імʼя …
Вероніка була єдиною дочкою в сімʼї. – Ми з Миколою одружуємося! – заявила дівчина батькам. – Хм, ну гаразд, – байдуже сказав батько. – Ой, як же ж так?! – заголосила мати. – Єдина дочка… – Мамо, ми з Миколою зустрічаємося два роки, – засмутилася Вероніка. – Та хоч п’ять! – вигукнула жінка. – Не хочу нічого чути! Мені такий зять не потрібен і грошей на весілля ми не дамо… За тиждень до весілля Вероніці зателефонувала мати. – Я ж хотіла сказати тобі дещо важливе, – сказала вона. Вероніка застигла в очікуванні якогось сюрпризу до її свята. Вона аж підстрибнула від почутого
Єдина дочка Петренків зранку приголомшила батьків важливою новиною. – Ми з Миколою одружуємося! – Хм, ну гаразд, – байдуже знизав плечима батько. – Заміж?! Ой, …
Ніна влаштувалася на роботу покоївкою. Робота їй дуже подобалася. Невдовзі вона взяла до себе працювати сусідську дівчину Наталку. – Наталя дуже старається, – нахвалювала її Ніна. – Одним словом, молодчина дівчина! Через пів року Наталя зробила ремонт у квартирі. Дівчина раділа, що стало чистіше й світліше. Вона купила нові штори й оновила кухонний гарнітур… – А ти знаєш, що у нас тут на роботі дуже цікаві новини? – якось сказала чоловікові Ніна. – Про нашу Наталку, до речі! – І що ж там за новини такі? – Сергій здивовано дивився на дружину, не знаючи, що й думати
Ніна пропрацювала викладачкою в школі десять років. Але потім її життя круто змінилося завдяки одному знайомству… Запросила її колишня однокласниця на нову роботу. – Кидай …
Зіна цілий день крутилася на кухні. Аякже ж?! Завтра у Зіни ювілей. Приїде донька з сімʼєю, прийдуть родичі, друзі. Зіна якраз крутила голубці, коли з роботи повернувся Павло, чоловік підійшов до дружини із загадковим виглядом. – Зіна, ось, вітаю тебе з ювілеєм! Подарую сьогодні, а то завтра в метушні забуду, – несподівано сказав чоловік. Павло дістав з кишені невелику коробочку і підніс її дружині. – Павло, що це? – здивувалася Зіна. – А ти відкрий і сама все зрозумієш. Зіна швидко помила руки, взяла коробочку з рук чоловіка, відкрила її і застигла від побаченого
Наближався ювілей Зінаїди Семенівни – шістдесят п’ять років. Чоловік Павло знав, що його дружина ніколи не мала коштовностей, бо в сім’ї було все для дочки …
Було 31 грудня. Ірина сиділа на роботі перед монітором, а перед нею красувався аркуш з меню для святкового столу. Вона перевіряла, чи нічого не забула купити для салатів і закусок, коли задзвенів її телефон. – Стасик! – радісно подумала вона про свого коханого і взяла слухавку. Але на неї чекало велике розчарування… – Іриночко, вибач мені, кохана! – сказав Станіслав. – Бабуся заслабла… Я повернуся як тільки зможу, обіцяю! Усі плани на свято вдвох були зіпсовані. З цими невеселими думками Ірина приїхала додому. Вона викликала ліфт. Двері безшумно відкрилися, й Ірина ахнула від побаченого
31 грудня – короткий робочий день і піднесений передноворічний настрій. Ірина сиділа перед монітором, а перед нею красувався аркуш з меню для святкового столу. Вона …