Життєві історії

Показує: 711 - 720 з 1 186 РЕЗУЛЬТАТІВ
Життєві історії

Віктор повернувся додому рано. Сьогодні у гості приїхали його діти. Чоловік зайшов на кухню, побачивши дітей, він кинувся обніматися. – Ти не хочеш мені випадково нічого розповісти? – докірливо запитала дружина. – Ні, – байдуже озвався чоловік. – Про подарунок, який діти тобі подарували на день народження, не хочеш розповісти? – Лариса схрестила руки. – Що про нього сказати? – спантеличено промовив Віктор. – Не прикидайся! Діти мені все розповіли! Як ти міг зі мною так вчинити? – вигукнула приречено жінка і повільно опустилася на стілець. – Ти про що? – Віктор здивовано дивився на дружину та дітей, не розуміючи, що відбувається

Життєві історії

Віктор повернувся додому рано. Сьогодні у гості приїхали його діти. Чоловік зайшов на кухню, побачивши дітей, він кинувся обніматися. – Ти не хочеш мені випадково нічого розповісти? – докірливо запитала дружина. – Ні, – байдуже озвався чоловік. – Про подарунок, який діти тобі подарували на день народження, не хочеш розповісти? – Лариса схрестила руки. – Що про нього сказати? – спантеличено промовив Віктор. – Не прикидайся! Діти мені все розповіли! Як ти міг зі мною так вчинити? – вигукнула приречено жінка і повільно опустилася на стілець. – Ти про що? – Віктор здивовано дивився на дружину та дітей, не розуміючи, що відбувається

Три роки тому Віктор захотів купити нову машину. Стара йому здавалася вже не такою презентабельною. – Уяви, купимо нову, сядеш у неї, всі навколо дивитимуться …

Читати
Життєві історії

Свекруха з своєю родиною вирішила відвідати невістку Ірину. Ключі від квартири свекруха мала. Ірину про свій візит родичі не попередили. – Дивись, як вона добре живе, меблі змінили, – сказала зовиця Олена до матері. – І холодильник у неї заповнений вщент, – сказав брат чоловіка Борис. – Тут салатики, напевно, до свята готувала. Налітайте. Салати та інші продукти швидко зникли. Косметика опинилася у сумочці Олени. – Ну що, чекатимемо на Ірину, – запитала свекруха у рідні. – Іншим разом відвідаємо, – відповіла донька. Тільки-но рідня зазбиралася йти, як вхідні двері відкрилися. Свекруха глянула, хто прийшов і застигла від побаченого

Ірина часто згадувала чоловіка. Жили вони дуже щасливо. Валерій з неї порошинки здував, на руках носив. Нікому не дозволяв втручатися в їхню родину, навіть своїй …

Читати
Життєві історії

Василь із Сергієм були найкращими друзями. З дитинства вони жили в одному будинку, гуляли на одному подвірʼї, ходили в одну школу. І треба ж було такому статися, що сподобалася їм одна дівчина – Галя! Вона жила по-сусідству. І нічого ж особливого в ній наче й не було. А ось так сталося… Коли вони стали дорослими Василь із Галею одружилися. Молоді поїхали в інше місто. Через рік Сергій дізнався, що Галя народила сина – Сергійка. Минуло ще пару років. Василь пішов на службу. А потім до батьків Василя раптом постукали у двері

поновлено

Василь та Сергій були друзями. З дитинства вони жили в одному будинку, гуляли й росли на одному подвірʼї, ходили в одну школу. І треба було …

Читати
Життєві історії

Марина прибирала в будинку, коли у двері постукали. На порозі стояла її сестра. – Привіт, пригостиш чаєм? Розмова є, – одразу сказала Наталка. – Привіт. Звісно, проходь, – запросила сестра. Марина швидко накрила стіл, і сіли з Наталкою пити чай. – Я ось навіщо приїхала, – почала та. – Ти коли мені борг віддаси? – Який борг? Я не позичала у тебе нічого? – здивувалася Марина. – Так, не позичала. Але ти винна мені кругленьку суму! Знаєш за що? – Наталка єхидно подивилася на сестру. – За що? – запитала Марина. І Наталка все розповіла їй. Марина вислухала сестру і застигла від почутого

поновлено

Наталка та Марина хоч і були рідними сестрами, але дружби між ними ніколи не було, навіть у дитинстві. Наталя була старша за сестру на 3 …

Читати
Життєві історії

Віра Миколаївна розвішували одяг після прання на балконі. Раптом у кімнаті задзвонив телефон, жінка поставила тазик на стілець, зайшла у кімнату глянула на екран – дзвонила майбутня невістка. – Цікаво, що сталося? – здивувалася Віра такому дзвінку і підняла слухавку. – Віро Миколаївно, привіт! Вам зручно говорити? – прощебетала Настя. – Привіт, Настя. Щось сталося? Говори, я не зайнята, – відповіла Віра. – Знаєте, я хочу вам подякувати! – несподівано сказала дівчина. – Павло мені все розповів. І знайте, я цілком підтримую Ваш вчинок! – Настя, ти про що? – здивовано запитала Віра Миколаївна, не розуміючи, що відбувається

поновлено

– Ми з Настею вирішили одружитися, – повідомив батькам Павло. – Молодці, вітаємо! Коли весілля плануєте? Де? – пожвавилася Віра Миколаївна. Чоловік Володимир відволікся від …

Читати
Життєві історії

Ольга Данилівна готувала на кухні обід, коли у двері подзвонили. На порозі стояла невістка з дітьми. – Доброго дня! – привіталася Світлана. – Доброго дня, – відповіла свекруха. – Можна дітям побути у вас пару днів? – прощебетала молода жінка. – Усього два дні. Мене відправляють у відрядження, а Василь повернеться тільки за тиждень. – Гаразд, але тільки два дні! – процідила Ольга Данилівна. Першого ж дня, повернувшись додому, Світлана поїхала за дітьми. – З’явилася! – зустріла її у дверях ображена свекруха. – Онуки були в мене вперше і востаннє! – Що сталося? – Світлана здивовано дивилася на свекруху, не розуміючи, що відбувається

Ольга Данилівна здивовано прочинила вхідні двері і розгублено дивилася на невістку і трьох онуків. – Доброго дня! – дружелюбно сказала Світлана. – Доброго дня, – …

Читати
Життєві історії

Віра зі своєю мамою Лідією Миколаївною сиділи на кухні та пили чай. Раптом пролунав дзвінок телефону, Віра глянула на екран – дзвонила її двоюрідна сестра Рита. – Дивно, Рита дзвонить, – здивувалася Віра. – Так, дивно. Вона ж у нас на другому поверсі, що зійти і самій сказати, що потрібно важко, – погодилася мама. Віра підняла слухавку, але Рита мовчала, було чутно тільки якісь знайомі голоси десь далеко. – Може сталося щось? – запереживала Віра і кинулася в кімнату до сестри. Віра відкрила двері в кімнату Рити, зайшла всередину і застигла від побаченого

поновлено

– Мамо, мамо, дивися… Це Олег? – тихо спитала Рита у своєї матері. По другий бік торгового центру, біля ювелірної крамниці стояли двоє: чоловік і …

Читати
Життєві історії

Віра сиділа на кухні, пила чай і щось дивилася в телефоні. Пролунав дзвінок у двері. – А це ще хто? – здивувалася жінка, поставила чашку на стіл і пішла відкривати. На прозі стояла зовиця Наталка. – Де вона? – сказала зовиця і невдоволено глянула на Віру. – Хто? – не зрозуміла Віра. – Мама моя де? – уточнила Наталка. – У своїй кімнаті, де ж їй ще бути, – спокійно відповіла Віра. Наталка одразу кинулася до кімнати матері, і почала про щось голосно розмовляти з Маргаритою Василівною. Віра підійшла ближче, прислухалася до розмови свекрухи із зовицею і… застигла від почутого

поновлено

Ігор, будь ласка, забери мене звідси. Віра вже вкотре просила чоловіка, щоб він відвіз її з маленькою донькою додому. – Тобі треба щось вирішити з …

Читати
Життєві історії

Світлана допомагала свекрусі розвішувати білизну. Діти бігали поряд. Дочекавшись, коли вони відійдуть, Світлана звернулася до Антоніни Іванівни. – Скажіть, – сказала вона. – Ви не любите мене, так? Антоніна Іванівна здивовано закліпала очима: – Не люблю? З чого ти взяла? – У вас немає бажання бачити мене. Але ви з ввічливості кажете, що це не так. Я права? – Світлана уважно подивилася на свекруху. Антоніна Іванівна поставила тазик із білизною на землю. І Світлана відчула: свекруха думає про щось, наважується на щось. І раптом свекруха зробила те, чого Світлана навіть уявити собі не могла

Світлана витерла останню тарілку, поставила її в шафу і втомлено опустилася на стілець. – Домила! Кухня сяяла чистотою. З прочиненого вікна в кімнату тягнуло морозцем. …

Читати
Життєві історії

Віра з колегою по роботі обідали у кафе. – Ти помітила, як наша Лариса Федорівна на тебе дивиться? – запитала подруга про начальницю. – Помітила. Мені навіть ніяково якось, – відповіла Віра. – Може, вона закохалася в тебе? – засміялася подруга. – Не вигадуй! – не зрозуміла жарту Віра. Але це помітили й інші співробітники, тому Віра вирішила розібратися в ситуації, прийшла до начальниці і запитала: – Чому до мене особливе ставлення? Лариса Федорівна встала і зачинила двері на ключ. – Віра, ти мене не памʼятаєш? – запитала Лариса. – Ви про що? – Віра здивовано дивилася на начальницю, не розуміючи, що відбувається

Вірі зателефонувала подруга: – Слухай, Віро, ти ж хотіла поміняти роботу? У нас вакансія у відділі є. Але тільки я не буду за тебе просити. …

Читати