Про кохання

Дмитро зробив собі бутерброд з ковбасою і тільки-но сів за стіл, коли на порозі зʼявилась його сестра Ірина. – Слухай, Дмитре, ти якийсь дивний останнім часом, – почала вона з порога. – Ти закохався, чи що? Давай, розповідай! Дмитро зітхнув і розповів Ірині, що закохався в свою подругу Тетяну… – Порадь, що мені робити! – вигукнув він. – Я навіть не знаю, з чого почати! Я прямо ніяковію перед нею. – Все зрозуміло! – сказала сестра. – Є в мене перевірений варіант. Ми підемо разом на вечірку, – сказала Ірина. – Як разом? Навіщо? – Дмитро не розумів, що відбувається

Дмитро був популярним у школі.

Дівчатка так і вилися за ним.

Але Дмитру подобалася Тетяна. Вона сиділа перед ним, на першій парті.

Дмитро звик до її шовкового русявого волосся, зібраного в пучок на маківці. Дівчина, коли була в настрої, хвостик раз у раз виляв з боку в бік, трохи зачіпаючи парту Дмитра.

Дмитро намагався приховувати свої погляди на Таню, він боявся жартів з боку хлопців.

Таня зовсім не виділяла Дмитра, його це засмучувало, але він тішився тільки тим, що всі уроки може спостерігати за нею, сидячи поряд.

Найголовніше, що нерозділене почуття, що ховалося в його душі, не могло знайти ні в кого підтримки та співчуття.

Матері чи батькові він соромився розповісти про своє захоплення.

Однак його двоюрідна сестра, яка іноді відвідувала їхню родину на вихідних, побачила смуток в очах Дмитра, як тільки запитала його про школу і про стосунки з однолітками.

Ірина була старша за Дмитра на два роки, але виглядала трохи молодшою, оскільки була невисока і худенька. Але дівчина мала яскраву зовнішність. Вона була брюнеткою з блакитними очима і гарною фігурою…

…Дмитро зробив собі бутерброд з ковбасою і тільки но сів за стіл, коли на порозі зʼявилась Ірина.

– Слухай, Дмитре, ти якийсь дивний останнім часом, – почала вона з порога. – Ти закохався, чи що? По очах бачу, що не такий, як завжди. Чи в тебе в школі проблеми? Давай, розповідай!

Дмитро, виклав Ірині про свою симпатію до Тані…

– Порадь, що мені робити! Я навіть не знаю, з чого почати. Я прямо ніяковію перед нею… – попросив Дмитро.

– Все зрозуміло, закохався по вуха… Але я пропоную чудовий випробуваний варіант. Незабаром буде новорічний вечір у школі. Ми підемо разом, – сказала Ірина.

– Разом? Ми? – не зрозумів Дмитро. – Навіщо?

– Я буду в ролі твоєї дівчини. Нехай усі так подумають. Зрозумів? Нехай вони побачать, що ти й у цій справі не новачок. Як у навчанні, і в шахах…

– А що подумає Таня? – захвилювався Дмитро. – Вона ж не стане зі мною дружити після цього.

– Ого, заспокойся! Якраз стане. Ти потім, згодом все їй розкажеш, – розповідала свій сценарій Ірина.

– Ти думаєш, це допоможе? – знову засумнівався Дмитро.

– Ось побачиш. Сто відсотків гарантію даю, обіцяю! – запевнила Ірина.

Наближався новорічний вечір. Коли хлопці й дівчата напередодні прикрашали в актовому залі ялинку, Дмитро намагався бути поруч із Танею.

Він подавав їй іграшки, а коли вона стояла на драбині, розповідав анекдоти.

Таня посміхалася, видно було, що в неї був хороший настрій.

Нарешті, Дмитро спитав, чи вона піде на вечір, і Таня відповіла:

– Звичайно, мене батьки більше поки що нікуди не пускають…

…В актовому залі у призначену годину гриміла музика. Ведучі проводили конкурси, вітали учнів і вчителів.

Зрештою, почалася дискотека, на яку так усі чекали. Школярі почали танцювати навколо ялинки, і ось тоді в залу зайшов Дмитро. Він запізнився, і його відсутності ніхто б і не помітив, але тепер, коли оголосили повільний танець, Дмитро вийшов першим у центр залу з гарною ошатною дівчиною і почав танцювати, обійнявши її за талію.

Дівчина поклала руки на плечі Дмитра, вони погойдувалися в такт музиці під світлом прожектора і були схожі на зіркову акторську пару із голлівудського фільму.

Всі замовкли, дивлячись на них. Сукня на Ірині була з блискучого матеріалу, вона світилася біля ялинки і здавалася ідеальною красунею.

– Хто це така? – почали шепотітися хлопці.

– Це Дмитро її привів. Напевно, його дівчина, – пояснювали однокласники Дмитра.

– Нічого собі Дмитро… Дівчина ого яка красуня.

– Ось тобі й мовчун, і скромник…

Інші пари теж вийшли танцювати, але Ірина з Дмитром встигли зробити фурор.

Вони так ніжно дивилися один на одного, так весело про щось розмовляли, що у всіх не було сумнівів у їхніх стосунках.

Пробувши на вечорі з пів години, Дмитро з Іриною пішли, чим знову здивували всіх.

– Пішли гуляти… Щасливі… – шепотілися дівчата.

Таня з подивом дивилася вслід парочці. Дмитро навіть не глянув у бік дівчат, ніби й не було їх зовсім.

Після канікул усі повернулися до навчання. Тепер Дмитро помітив пильну увагу до себе всіх у класі. Дівчата не зводили з Дмитра очей, намагаючись розглянути те, чого раніше не помічали. А він за наполяганням Ірини зробив модну стрижку, білий комірець сорочки вигідно підкреслював його смаглявий відтінок шкіри, а краватка і зовсім збила з пантелику всіх, навіть вчителів.

– Ти на директора школи став схожий, Дмитрику, – сміялися хлопці. – Ти не одружуватися часом зібрався?

– Поки що ні, але, якщо доведеться… – загадково посміхався Дмитро і замовк.

Він намагався не показувати вигляду, що вражений Іриною та її пророцтвом.

Таня почала якось мило йому посміхатися, частенько питаючи в нього то стирачку, то переписати домашнє завдання, яке вона не встигла вдома доробити.

Слово за слово, Таня й Дмитро почали невимушено спілкуватися, а невдовзі і разом повертатися після уроків. Жили вони недалеко один від одного.

– Ну, сестричко, з мене буде, – весело говорив Дмитро Ірині під час зустрічі.

– А я що казала? – сміялася Іра. – Звертайся, якщо що. До речі, я люблю молочний шоколад!

Незабаром дружба Тані і Дмитра стала звичною для всього класу. Пара вже сиділа разом на першій парті. Таня підтяглася в навчанні, і час від часу на перерві було чути її сміх. Значить, Дмитро знову радує її своїми дотепами.

– І хто б міг подумати? Наш скромник і мовчун раптом розповідатиме анекдоти… – шепотілися хлопці за їхньою спиною. – Ох, спокусник…

Тільки одного разу Таня спитала Дмитра про ту дівчину, яку бачила на новорічному вечорі з ним.

– А, та це моя найулюбленіша… Сестричка, – раптом видав Дмитро.

– Сестричка? – оторопіла Тетяна.

– Так, захотілося їй на наш вечір потрапити, от я й пошкодував її і взяв, щоб удома їй не сумувати. Вона дуже хороша, я вас познайомлю, – пообіцяв Дмитро.

Таня посміхнулася. Вона так прив’язалася до Дмитра, що нізащо не захотіла б з ним розлучатися. Навіть якби в нього і була раніше кохана. А тут – сестра всього лиш.

А Дмитро, проводжаючи Таню додому після побачення, читав її улюблені вірші, ходив навколо неї, як артист під час вистави, жестикулював та зображував закоханого.

Вони йшли весняною алеєю, Таня сміялася, а Дмитро раптом підхопив її на руки і поніс, трохи пританцьовуючи.

– Що ти, Дмитре, що ти, постав мене! Побачать! – просила Таня.

А Дмитро говорив:

– Якщо скажеш, що любиш мене, тоді поставлю…

– Люблю, люблю, звісно, сам знаєш!

Дмитро поставив Таню на стежку, і вони пішли під руку далі.

– Як же ж ти змінився, – сказала Таня. – Став зовсім іншим.

– Через тебе став, це факт. А це добре, чи погано? – не вгавав Дмитро.

– Добре. Мені добре… – сміялась Таня.

…З тих шкільних років минуло багато часу. А ця весела парочка «Тетяна плюс Дмитро» стала єдиною у класі, хто поєднав свої долі.

Вони досі щасливі і радіють успіхам своїх двох синочків…

Вам також має сподобатись...

Андрій був чоловіком не бідним. Жив він сам, тож вирішив найняти хатню робітницю. Ганна виявилася хорошою працівницею. З роботою справлялася на всі сто! І вікна сяяли чистотою, і сантехніка, і на кухні ідеальний порядок, не кажучи вже про кімнати. – Нічого собі! – сказала кохана Андрія Наталя. – Тепер і побут не важкий з такою помічницею. Правда, Андрію? – До чого це вона? – подумав чоловік, але розпитувати не став. Його турбувало інше – звідки він знав цю жінку? Звідки знав Ганну?! А якось вранці Андрій прокинувся і аж сів на ліжку від несподіваної здогадки

Микола прокинувся рано. Він гарненько поснідав, одягнувся, причепурився й пішов у магазин. Чоловік купив величезний букет квітів, торт і пішов провідати свою нову знайому Наталю. Вона лежала вдома слаба. Микола підійшов до дверей квартири дівчини й натиснув кнопку дзвінка. За мить двері відкрилися. Яким же ж було здивування Миколи, коли двері йому відкрила… Сама Наталя! Вона виглядала повністю здоровою. Та це було ще не головне… Наталя запросила Миколу на чай і чоловік попрямував на кухню. Там його чекав дуже неприємний сюрприз

Андрій заслаб і сидів у своєму будинку за містом сам. Його дружина Марина поїхала. Вона дзвонила, розпитувала про самопочуття Андрія, але ці дзвінки були більше для ввічливості… – Не любить вона тебе! – казала про невістку мати Андрія. – Ти слабий, а де вона? По салонах вештається і гроші твої тринькає? – Ну мамо, гроші ж у неї й свої є, – казав Андрій. – Досить про це, мамо. В сотий раз одне й те ж саме. Я й сам усе розумію! Бувай. Бережи себе… Андрій поклав слухавку, глянув у вікно і застиг від побаченого

Світлана лежала на дивані і дивилася турецький серіал. Раптом у коридорі почувся звук ключа в замку і чиїсь кроки. Світлана здивовано встала з ліжка. – Оленка, донька приїхала, чи що? – пробурмотіла вона. Жінка накинула домашній халатик і пішла в коридор. На порозі стояла її донька Олена і якийсь літній чоловік. Примружуючись Світлана подивилася на незнайомця. – Мамо, а до тебе тут гість! – сказала Олена. Жінка дістала окуляри. Її погляд зупинився на обличчі гостя. І раптом… Вона від здивування приклала долоню до рота! – Це ти?! – ахнула вона. Світлана не вірила своїм очам