Катя познайомилася з майбутнім чоловіком на корпоративі, коли фірма, зібравши працівників усіх філій, відзначала черговий ювілей.
Ігор одразу сподобався дівчині: уважний, доброзичливий погляд, приємна посмішка, стримані манери. І якась загадковість, яка огортала чоловіка, наче хмарою.
Ігор кілька разів запросив Катю на танець, а потім запропонував провести додому. Дівчина погодилася.
Це було дуже дивна прогулянка. Говорили мало, більше мовчали. Але в цьому мовчанні Катя почувала себе напрочуд комфортно, ніби поряд знаходився старий друг. Прощаючись біля під’їзду, Ігор попросив номер телефону Каті. Вони почали зустрічатись.
За кілька тижнів дівчина вже не уявляла свого життя без Ігора. Він відчував те саме. А ще за місяць чоловік зробив Каті пропозицію.
– Ти впевнений? – спитала вона, допитливо дивлячись у кохані сірі очі.
– Абсолютно.
– Я маю зараз відповісти, чи маю час подумати? Занадто швидко все…
– Подумай, звісно. Крім того, я повинен дещо тобі розповісти, перш ніж ти даси відповідь.
– Говори…
– Ні, не сьогодні. Давай у неділю поїдемо на пікнік. Там і поговоримо.
– Домовилися …
Коли Катя поділилася з подругою на роботі, що Ігор кличе її заміж, та відреагувала несподівано:
– Та ти що! Не роби цього! Ти не уявляєш, що на тебе чекає.
– Про що це ти? – Здивувалася Катя.
– У нас всі вважають, що він трохи того…
– Не схоже…
– Облиш, Катю, такі люди вміють прикидатися…
– Гаразд, я з’ясую, в чому там справа. Дякую тобі…
– Завжди будь ласка, подруго
У неділю до будинку Каті під’їхав Ігор. Вивіз її в ліс на дуже затишну, гарну галявину, де було обладнано місце для багаття, стояли дерев’яні хитромудрі лавки і круглий стіл. Дівчині не терпілося запитати Ігоря, чому про нього ходять не дуже приємні чутки, але чоловік її випередив:
– Пам’ятаєш, я обіцяв розповісти щось важливе? Відразу скажу: я за чесність у стосунках і не хочу, щоб ти прийняла мою пропозицію, не знаючи, що сталося в моєму житті кілька років тому.
Катя застигла. Захотілося втекти, не чути, що Ігор розповість. Дівчина ніби відчула, як на неї насувається щось страшне.
– Ти тільки не зупиняй мене, Катю. Мені й так важко про це говорити, – тихо попросив Ігор, мимоволі нагнітаючи ще більше.
– Добре, – Катя відверто дивилася в очі Ігора.
– Справа в тому, що я вдівець. І ще батько-одинак. Якось увечері ми з дружиною поверталися з кіно. По дорозі з автомобілем сталася біда, моєї дружини не стало.
Ігор замовк. Мабуть, сказав усе, що хотів. Катя дивилася на нього і не могла повірити, що ця людина пережила таке. Він ніколи не скаржився, завжди був у гарному настрої, поводився стримано і тактовно. І раптом таке…
– Катю, прошу тебе, не мовчи, – благаючим голосом попросив Ігор, – коли я познайомився з тобою, світ навколо остаточно ожив, я хочу знову радіти життю, зробити тебе та Андрійка щасливими. Я впевнений, що він тобі сподобається. Я думав, що вже ніколи не зможу полюбити.
– Я теж люблю тебе, Ігоре. І згодна стати твоєю дружиною, – несподівано сказала Катя.
Сьогодні у Ігора та Каті троє дітей. Вони живуть дружно та дуже щасливі.
Андрій збирається вступати до інституту. Катя дуже хвилюється за нього, не хоче відпускати від себе.
– Не хвилюйся, мамо, – заспокоює її хлопчина, – я вас з татом не підведу …
