– Як вони посміли вигнати тебе з дому? – не вгамовувалася Лариса, обіймаючи подругу, що схлипувала. – Наче ти зробила щось погане! Діти – це радість!
– У мене ні освіти, ні роботи, – передражнила матір дівчина. – На що я взагалі збираюся виховувати цю дитину? Чому головою не думала?
– Ти на п’ятому курсі! Дивись диплом отримаєш вже будучи глибоко вагітною! Що в цьому такого? – Лариса щиро не розуміла ситуації, що склалася. ЇЇ батьки стрибали б до стелі від радості, якби вона з такою новиною заявилася!
– Микита мене покинув, сказав, що йому діти не потрібні! Я хочу цю дитину, розумієш, хочу! – плакала Аліна, притулившись до надійних плечей найкращої подруги. – І мама сказала, що якщо я його залишу, то можу відразу з’їжджати з квартири. Щоб їх перед сусідами не соромити! Сусідами! Чому думка сторонніх людей для них важливіша за власну дочку?
– Чесно кажучи, від тітки Наталі я такого не очікувала, – Лариса не знала, чому зазвичай розважлива жінка, яка все розуміє, раптово вчинила так дивно. Виставити власну доньку на вулицю! Причому дочка у положенні! – Ну нічого, все налагодиться! Спочатку я тобі допоможу, влаштую працювати у фірму Євгена. Будеш з дому працювати, зарплатою не образимо. І з квартирою поможу. Прорвемося!
– Не кажи чоловікові, – дівчина здавалася дуже схвильованою. – Він же в тебе такий суворий! Раптом нам заборонить спілкуватися? Скаже, що на тебе погано впливаю.
– Не кажи нісенітниць, – засміялася Лариса. – Ось побачиш, він ще й на твою сторону встане. Сваритиме твоїх батьків і надаватиме тобі всіляку допомогу. Він тільки на вигляд строгий, а на ділі найдобріша людина!
Лариса була абсолютно права. Євген, ледь почувши про ситуацію, що склалася, розвинув бурхливу діяльність. Проблему з житлом було вирішено того ж вечора, речі дівчини перевезли, на роботу влаштували. Живи та радій!
Ось тільки коли Лариса допомагала подрузі збирати речі, її набік відкликала Наталя. І сказала дуже дивну річ, яка переконала дівчину всерйоз замислитися.
– Ти б не лізла в цю справу, Ларисо. Ти ж не знаєш усієї історії, чи не так? Що тобі Аліна сказала? Що я така погана, виставила її з дому? Що просила не залишати дитину? А ти знаєш, хто батько цієї дитини? По очах бачу, що ні.
– Знаю. Микита, – спокійно промовила дівчина. А жінка, почувши це, тільки посміхнулася.
– І близько ні. Що, якщо я скажу, що батьком є одружений чоловік? Залишишся на боці Аліни?
– А ви звідки знаєте? – грубувато озвалася Лариса. – Та навіть якщо так, то це не ваша справа! Ні б допомога дочці, що помилилася! А ви її на вулицю виставляєте!
– Ну-ну, подивимося, як ти далі заспіваєш.
І все більше нічого вона говорити не стала. Пішла до спальні і демонстративно зачинила за собою двері. Лариса потім тихенько поцікавилася у подруги, чи це правда, що розповіла її мама. Аліна знову розплакалася і сказала, що так, це правда.
– Я не знала, що він одружений, клянусь! Я просто закохалася! Так, я не розумна, але ми відразу ж розлучилися! Я… Я…
– Все, заспокойся, я зрозуміла, – Ларисі стало соромно, що вона змусила згадувати подругу неприємні речі. – Ти не зобов’язана нічого розповідати!
Так потяглися дні. Аліна з комфортом влаштувалася на орендованій квартирі, освоїлася на роботі і з усією відповідальністю готувалася стати мамою. Купила купу дитячих дрібничок і показувала їх усіх, хто до неї заглядав. Особливо часто – Ларисі.
А Лариса з сумом в очах розглядала мініатюрні кофточки та штанці, і щосили намагалася не розплакатися. Вона теж хотіла малюка! Дуже хотіла! Але на оглядах спеціалісти їй однозначно сказали – ні.
Добре ще, що Євген любить її і не тикає пальцем в її проблеми. Він навіть запропонував усиновити малюка. І Лариса збиралася на це погодитись. Особливо тепер.
********************
– Чому я повинна так жити? – Аліна, притримуючи круглий животик, наступала на чоловіка. – Хіба ти не казав, що кинеш дружину і одружишся зі мною? Скільки мені ще чекати?
– Мені потрібно завершити всі справи по роботі, ну як ти не розумієш! Батько Лариси – мій компаньйон, я не можу так просто кинути його дочку! Він може закрити мою фірму за кілька днів!
– І далі що? Мені скоро народжувати, розумієш? Я хочу, щоб мій син народився в законному шлюбі!
– Залишилося кілька тижнів, обіцяю! – Євген підійшов до дівчини і притягнув її до своїх обіймів. – Почекай трохи. Я не лишу свою дитину, обіцяю. І взагалі, Ларисі треба дякую сказати, за те, що вона нас познайомила.
– Вона дістала мене зі своєю допомогою! ТБ довго не дивися, більше гуляй, їж здорову їжу, – скривилася Аліна. – І вона постійно чіпає мій животик! Це так дратує!
– Ну сама вона не може стати мамою, – жорстокі слова потрапили прямо в душу Лариси. Вона наївна, вірила, що чоловік її кохає і такий вірний їй…
Насамперед дівчина попрямувала в гості до Наталі, не дарма ж та прямо сказала – не лізь. І жінка підтвердила її найгірші переживання.
– Так я знала. Застала їх якось разом, тому й виставила, – з легкою усмішкою промовила вона. – Я ж тобі казала, не лізти?
– А чому ви просто правду не сказали мені? Ви ж мене з дитинства знаєте!
– Аліна негідниця, але моя дочка.
І все? Цим можна виправдати небажання говорити правду? Мовляв, я ж натякнула…
Лариса ледве стримувала себе. Вона лише хотіла допомогти нещасній подрузі! А вийшло все так…
P.S.
Лариса розлучилася з чоловіком і вмовила батька не руйнувати бізнес колишнього чоловіка. Просто відійти вбік і більше не надавати жодної допомоги. Цього, до речі, виявилося достатньо.
А Аліна народила сина. Ось тільки живе вона досі на орендованій квартирі і отримує аліменти у твердій грошовій сумі. Від Микити. Син виявився його…
