Життєві історії

Максим зробив Оксані пропозицію. Закохані одружилися. Одразу після весілля Оксана переїхала у квартиру свого чоловіка. Невдовзі дівчина повідомила Максиму радісну звістку – в них буде дитина! Через два місяці Оксану поклали в лікарню на збереження… Того вечора Максим був удома сам. Він щойно повернувся з лікарні. Відвідувачів не пускали, і Максим просто передав коханій дружині пакет фруктів… Коли Максим переступив поріг квартири, то почув, як за вікном почалася злива. А через пару хвилин раптом пролунав дзвінок у двері. Максим здивовано пішов у коридор. Він відкрив двері й оторопів від несподіванки

Маргарита народила першу доньку Оксану, коли їй тільки-но виповнилося девʼятнадцять років.

Жінка одразу відправила дитину жити до своїх батьків.

Батько Оксани, з яким у Маргарити зав’язався роман, був у цьому місті у відрядженні.

Після його закінчення, чоловік зник з поля зору Маргарити, не залишивши жодних координат…

Маргарита не довго переживала і, маючи привабливу зовнішність, вирушила жити у велике місто.

На той момент дівчина не мала ані спеціальної освіти, ані професії.

Але знову ж таки, завдяки ефектним зовнішнім даним, їй вдалося влаштуватися офіціанткою в один з ресторанів.

Дівчина не збиралася присвятити своє життя цій професії. Але ця посада давала їй шанс на випадкове знайомство із заможним чоловіком…

Краса – це сила, з допомогою якої можна легко підкорювати чоловічі серця.

Вже незабаром вона була помічена одним із відвідувачів, який виявився далеко не бідною людиною.

І нічого, що Сергій був вдвічі старший за неї! Це анітрохи не бентежило Маргариту. За щасливим збігом обставин, новий залицяльник був розлучений.

Незважаючи на свою молодість, Маргарита вже освоїла прийоми спокушання потрібних їй кавалерів. Вже незабаром Сергій був шалено в неї закоханий. А коли вона заявила йому, що матиме дитину, він негайно запропонував їй руку і серце.

Та Сергій був не такий простий, як здавалося.

Маючи за спиною сумний досвід розлучення і поділу майна, він, перед укладанням шлюбу, запропонував Маргариті ознайомитися зі шлюбним контрактом.

З важким серцем, Рита таки підписала цей документ…

Після народження сина вони найняли няньку, щоб та доглядала за малюком. Саме вона й виконувала материнські обовʼязки.

А ось Рита помічала дитину тільки в присутності чоловіка. Коли Сергій був весь у турботах і справах, у Маргарити, навпаки, було повно вільного часу, що дозволяло їй стати постійною відвідувачкою салонів краси.

Сергій обдаровував дружину дорогими подарунками, не обмежуючи майже нічого. Рита купалася в розкоші, і її безбідне життя могло б тривати довгі роки, якби чоловік, одного разу, повернувшись раніше терміну з ділової поїздки, не застав її в обіймах незнайомця…

Після цього відбулося розлучення, при цьому дитина за рішенням суду залишилася з батьком.

А Маргарита знову була вільна, як вітер!

Вона не зневірилася, навіть після того, як її розлучили з дитиною.

Дитина, власне, була їй і не потрібна…

А потім у Рити було ще кілька романів, як із одруженими, так і з розлученими чоловіками.

І змінюючи одного за іншим супутників життя, вона так і не знайшла собі притулку. Але пошуки продовжувалися далі…

…Після закінчення університету, дочка Рити – Оксана одразу влаштувалася за спеціальністю в офіс однієї з великих компаній.

Зовнішністю та фігурою вона була вся у свою маму – така ж красуня!

І вже незабаром після працевлаштування до неї почав залицятися син власника компанії – Максим.

Високий статний чоловік був мрією багатьох дівчат. Роман між Оксаною та Максимом розвивався стрімко. І вже через кілька місяців після знайомства Максим зробив Оксані пропозицію.

Напередодні весілля у своє рідне місто раптом заявилася… Рита!

Коли Оксана представила своїй матері нареченого, то Рита пильним поглядом оцінила молодого чоловіка так, ніби приміряючи його для себе…

Максим навіть зніяковів від такого погляду досвідченої жінки.

Заради справедливості треба сказати, що у свої 42 роки Маргарита виглядала бездоганно.

Причому, до цього часу вона вже вміла подати себе так, щоб чоловік, який їй сподобався, був в одну миттю зачарований її красою.

Весілля проходило з розмахом у ресторані. Рита прийшла туди не з порожніми руками.

Вона подарувала доньці дороге намисто, а нареченому дорогий годинник.

Ніхто, звичайно, і не здогадувався, що всі її подарунки – це все, що залишилося в неї від колишнього життя.

Причому з годинником була ціла історія. Коли вона, збираючись вкотре вийти заміж, то придбала своєму майбутньому супутнику життя цей годинник на день народження, але він того дня просто не з’явився…

…На весіллі Рита познайомилася із батьком Максима. Безперечно, вона привернула його увагу, тим більше, що заможний чоловік рік тому став удівцем.

Здавалося б, що в Маргарити з’явився ще один шанс закохати заможного чоловіка. Але в цей момент її думки були зайняті зовсім іншим…

Щоразу, коли вона дивилася, як наречений під вигуки «Гірко!» цілує наречену, її серце починало битися швидше.

І не тому, що перед нею стояла її рідна дочка у весільній сукні.

У той же ж момент Рита вирішила, що цей гарний хлопець, який цілує її дочку, незабаром… Повністю належатиме їй!

А своїх цілей Рита вміла досягати… І її анітрохи не бентежила та обставина, що на шляху до досягнення мети потрібно буде «переступити» через свою дочку…

…Одразу після весілля Оксана переїхала до квартири до свого чоловіка. А невдовзі повідомила йому радісну звістку, що в них буде дитина.

Через два місяці Оксану поклали в лікарню на збереження.

Того вечора Максим був удома сам. Він щойно повернувся з лікарні.

У стаціонар відвідувачів не пускали, і він просто передав коханій дружині пакет фруктів.

Коли Максим переступив поріг своєї квартири, то почув, як за вікном почалася злива.

А через пару хвилин раптом пролунав дзвінок у двері.

Максим здивовано пішов у коридор. Він відкрив двері й оторопів від несподіванки.

На порозі стояла його теща. Вона була вся мокра від дощу.

– Ось дощ застав у дорозі, – нарікала жінка. – А я якраз повз ваш будинок проходила довелося заскочити…

– Що ж ви стоїте, – схаменувся Максим. – Проходьте, Маргарито Степанівно.

Опинившись у квартирі, Маргарита заявила:

– Я, мабуть, душ прийму, а то так ще й занедужаю.

З ванної Маргарита вийшла, одягнувшись у халат своєї дочки. Максим, як гостинний господар запросив тещу на кухню, щоб пригостити її чаєм.

– Щось прохолодно мені, – поскаржилася теща. – Максиме, у тебе ігристого не знайдеться.

Максим дістав ігристе.

– Максиме, я ж одна не буду. Може, підтримаєш компанію?

Маргарита вміла вмовляти і відмовити їй було дуже важко. Коли не залишилось ані краплі, Максим вирішив викликати тещі таксі.

– Максиме, ти що мене виставляєш? – образилася вона.

– Ні, що ви! – Максим відійшов назад. – Можете залишатися тут на ніч, я вам у залі на дивані постелю…

…Коли Максим уже засинав, до нього у спальню раптом зайшла Рита…

…– Що ж я накоїв, – казав сам собі вранці Максим, взявшись за голову руками.

– Та не переживай ти так, нічого страшного, – заспокоювала його Рита.

А Максим, опустивши голову, несподівано заявив:

– Ви, будь ласка, не приходьте сюди більше! Я не зможу у вашій присутності поводитись, як нічого не було!

…У той день після роботи Максим, передавши своїй дружині пакет із продуктами, подався відвідати свого батька, і там залишився у нього до ранку.

Він ніби відчував, що Маргарита знову прийде до нього.

А Рита тим часом, дзвонила в дверний дзвінок. Двері їй так ніхто й не відкрив.

Тоді вона набрала номер Максима, але цього разу додзвонитися йому не вдалося. Максим заблокував номер тещі…

Додому Максим повернувся тільки напередодні виписки дружини, щоб прибрати до її приходу в квартирі.

Йому довелося величезним зусиллям сили волі взяти себе в руки, щоб не викликати в дружини жодної підозри.

Коли Максим заїхав вкотре до свого батька, то, на свій подив, виявив там Маргариту.

– Я зробив Маргариті Степанівні пропозицію! – зізнався батько.

Максим оторопів від вчинку батька, але змушений був промовчати, адже тепер він був залежний від Маргарити.

А коли батько відлучився на кілька хвилин, Маргарита повідомила Максиму ще одну новину:

– Максиме, я в положенні. Твій батько впевнений, що це його дитина, але я ж знаю, що вона твоя.

Від цієї новини Максим поперхнувся, не знаючи, що відповісти…

Після того, як вона вийшла заміж Маргарита не припинила спроб продовжити стосунки з Максимом.

Але тільки він тепер сахався від неї, зразу, як тільки бачив.

Маргарита була рішуче налаштована, і Максим побоювався її всерйоз, на його думку, від цієї жінки можна було очікувати всього, чого завгодно.

А потім сталося несподіване…

Одного вечора Маргарита відчула себе недобре і її забрала швидка. Після обстеження, її попередили про необхідність проведення процедур на серці.

Але вона заявила, що до пологів нічого не робитиме.

Коли у сім’ї Максима народилася донька, то він був на сьомому небі від щастя.

А потім прийшла черга народжувати Маргариті…

Під час пологів сталося те, про що її попереджали. Рити не стало… Серце…

А хлопчик, який з’явився на світ, був абсолютно здоровий. З пологового будинку малюка забирали Максим з Оксаною…

– Нехай поки поживе у вас, – погодився батько Максима з рішенням свого сина та його дружини. – Буде старшим, заберу його до себе…

Тепер у родині Оксани й Максима було двоє дітей. Діти росли, як брат і сестра.

Причому і дівчинка, і хлопчик були схожі на дві краплі води на Максима.

Але в Оксани це не викликало жодних підозр. Адже Максим теж був схожий на свого батька…

Вам також має сподобатись...

Настя пилососила килим, як раптом пролунав дзвінок у двері. На порозі стояв якийсь незнайомий хлопець. – Вам кого? – здивовано запитала вона. – Вас, якщо ви Настя, – раптом відповів той. – Можна зайти? Та не переживайте! Не на сходах же ж ми будемо розмовляти? Настя впустила гостя в квартиру. Поки він знімав верхній одяг, вона розглядала його. Модно вдягнений, симпатичний, трохи старший за неї… – Чим тут у тебе пахне? – скривився він, перейшовши на «ти». – Пахне? – Настя зніяковіла. – Я не помічаю, звикла… То хто ж ви такий?! Настя дивилася на гостя, й не розуміла, що відбувається

Ольга Андріївна переїхала жити з села у місто до сина Валерія. У нього з невісткою Мариною вона жила вже чотири місяці… Одного дня Ольга Андріївна прокинулася від якихось голосів. Жінка прислухалася… Говорили явно про неї! Валерій говорив своїй дружині: – Пенсія її нам зайвою не буде! Потерпи… А матері багато не треба! – Тобі б тільки вигоду мати, а я годуй її! – обурювалась Марина. – Та що її там годувати – миска супу! – ахнув Валерій. – Апетит у неї добрячий! – не вгавала невістка. Ольга Андріївна застигла від несподіванки. Вона не вірила своїм вухам

Ольга, замішувала тісто на пиріжки, як раптом у двері подзвонили. Вона витерла руки від борошна і пішла відкривати. На порозі з валізами стояв Іван! Її колишній чоловік Іван, якого вона не бачила вже купу років… – Можна? – нарешті сказав він. Ольга не знала, що й думати

Ірина повернулася додому з двома важкими пакетами у руках. – Коханий, я вдома, – гукнула дружина до чоловіка з коридору. – Забери, будь ласка пакети і віднеси на кухню. Віктор не відповідав. Ірина скинула пальто, пройшла у спальню. – Ти чому не відповідаєш? – здивувалася вона, побачивши Віктора. – Ти що у відрядження збираєшся? – Ні! Я йду від тебе! – тихо сказав він і продовжив складати речі. – Як йдеш? Чому? – не могла повірити жінка. – Ти сама знаєш чому! – відповів чоловік. – Поясни! Я справді не знаю чому! – Ірина здивовано дивилася на Віктора, нічого не розуміючи