Життєві історії

Ольга взялася навести порядок в гардеробі чоловіка. – Зараз я все поперу, – міркувала вона. – Все, що не випралося, просто викину. А завтра ми підемо в магазин по обновки, – вирішила жінка. Ольга нахилилася, щоб дістати штани чоловіка з пралки і застигла від здивування. Всередині пральної машини була купа грошей

-Для когось субота вихідний, але не для мене! З самого ранку прання, прибирання… Ні на секунду не встигаю присісти. І навіщо я тільки заміж виходила? – жалілася Ольга своїй найкращій подрузі Марині.

Вона тримала плечем телефон біля вуха і водночас завантажувала речі у пралку.

-Послухай, Олю. Візьми з чоловіком путівку в якийсь санаторій. Тобі треба відпочити, – сказала подруга.

-Марино, та яке там? Я навіть зараз на пів голосу говорю, щоб Володимир не почув. Ми всі вільні гроші відкладаємо на купівлю гаража.

Володя щоночі стоїть дивитися, чи не сталося щось з машиною. Ми в туристичну подорож хіба тільки у сні можемо поїхати.

-А я вважаю, що треба подивитися світ, поки є будь-яка можливість…

В цей момент двері ванної кімнати відчинилися, над Ольгою схилився Володимир і гучним басом у мить все розставив по своїх місцях:

-Марино, ти мені тут дружину не підговорюй! Сказав же ж, що поки що, нам не до поїздок, отже, треба почекати. Будуть гроші, то поїдемо хоч на Мальдіви.

Ольга зі сльозами вибігла і закрилася в спальні. Вона, звичайно, любила чоловіка, але з кожним днем ​​його скупість ставала все помітнішою, і далі так не могло продовжуватися.

Володимир вимкнув телевізор і вийшов з квартири, не сказавши Ользі жодного слова.

У тиші пральна машинка сповістила триразовим сигналом про закінчення процесу.

Ольга піднялася з ліжка і знову повернулася до ванної кімнати.

Того дня вона вирішила перебрати старі чоловікові речі.

Володя був дуже акуратною людиною і деякі речі, навіть через п’ять-сім років носіння, після прання виглядали як нові, ось і взялася Ольга упорядковувати гардероб чоловіка.

-Зараз все, що не випралось або вицвіло викину на сміття, а завтра підемо в магазин по обновки, – вирішила вона.

Жінка нахилилася, щоб дістати штани чоловіка з пралки і застигла від здивування.

Всередині пральної машини були безладно розкидані купюри, при тому, що в сімейному бюджеті були кошти тільки на найнеобхідніше.

Перша думка дівчини була про те, що вона так неуважно зіпсувала стільки грошей. Вона думала, як виправдовуватиметься перед чоловіком.

Незабаром реакція дівчини змінилася. Ольга розгнівалася. Вони відмовляли собі багато в чому, а в цей час у заначці чоловіка зібралася величезна сума грошей!

Жінка зі сльозами на очах відклеювала від стінок пральної машини банкноти, уявляючи свій вечірній діалог з Володимиром.

Вона не могла зрозуміти, як за якісь десять років спільного життя Володя перетворився з доброго, дбайливого чоловіка на скнару…

Вона навіть почала шукати причину в собі, намагаючись знайти виправдання його вчинку.

Причина з’ясувалась дуже швидко. Двері квартири відчинилися і Володимир, побачивши розкладені поруч із праскою гроші, одразу зрозумів, що з його заначкою стався форс-мажор…

Ольга дивилася на чоловіка повними сліз очима і чекала пояснень.

-Вибач, кохана, що одразу не сказав тобі. Я просто хотів зробити тобі сюрприз, – просто сказав він.

Чоловік простягнув Ользі договір на туристичну поїздку в Іспанію.

Він розповів, що, знаючи про її мрію, близько року відкладав гроші на цю подорож.
Вони обнялися, і засміявшись, взялися за вирівнювання випраних купюр…

Вам також має сподобатись...

Оля якраз закінчила готувати вечерю, коли додому повернуся чоловік. – О, я якраз вчасно, – усміхнувся Сашко, зайшовши на кухню. – Так. Швиденько мий руки, будемо вечеряти, поки все гаряче, – відповіла дружина. Через декілька хвилин сімʼя сіла за стіл. Раптом пролунав дзвінок телефону чоловіка. – Мама дзвонить, – сказав Сашко, глянувши на екран, вийшов у іншу кімнату і підняв слухавку. Повернувся він за пʼять хвилин. Виглядав Сашко схвильованим. – Що сталося? – запереживала жінка. – Це кінець… кінець нашого спокійного життя, – несподівано сказав він. – Ти про що? Який кінець? – Оля здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається 

– Олено, уявляєш, Вадим пішов від дружини, – несподівано повідомила подрузі Вероніка. – Невже? Не чекала… Скільки він тебе годував обіцянками? – запитала Олена. – Чотири роки, – тихо відповіла Вероніка. – Дивно… Я була впевнена, що він свою дружину ніколи не покине. Тільки щось я не бачу радості у твоїх очах. Ти ж так мріяла, що ви разом будете, – Олена подивилася на подругу. – Мріяла…, – повторила Вероніка. – Так в чому справа? Чого засмучена? – не зрозуміла Олена. – Він не до мене пішов, Олено! – Вероніка розплакалася. – А до кого? – Олена здивовано дивилася на подругу, не розуміючи, що відбувається

Ганна прокинулася від того, що її безцеремонно трусили за плече. – Ганнусю, прокинься, мені потрібно в тебе дещо спитати! – звучав просто біля вуха хрипкий голос. – Га?.. Що?.. Хто це?.. – пробурмотіла вона невдоволеним сонним голосом. – Як це хто? Це я, Борис! – вигукнув обурено чоловік. – Ганно, прокинься негайно! – Що таке? – ніяк не могла прокинутися дружина. – Я хочу дізнатися – де лежить наше свідоцтво про шлюб? – несподівано запитав Борис. – Борисе, навіщо тобі посеред ночі наше свідоцтво про шлюб? – Ганна повільно прийняла в ліжку сидяче положення, і здивовано подивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

Олексій з дружиною Мариною купили квартиру. Пожити там раптом напросилася мати чоловіка. – Синку, ти ж знаєш, як мені тісно у моїй квартирці! – сказала Світлана Петрівна. – Можна мені там пожити поки у вас нема дітей? Олексій з Мариною спершу дуже здивувалися, але подумали і погодилися. Після того, як Світлана Петрівна переїхала, вона майже не спілкувалася з родичами. Жінка тільки говорила, що все добре… Минуло чотири місяці. На вихідних Олексій і Марина вирішили заїхати на квартиру, щоб перевірити, чи все гаразд. Раптом вони побачили, що двері прочинені, а з квартири чути якісь голоси… Олексій з дружиною не розуміли, що відбувається