Життєві історії

Ольга взялася навести порядок в гардеробі чоловіка. – Зараз я все поперу, – міркувала вона. – Все, що не випралося, просто викину. А завтра ми підемо в магазин по обновки, – вирішила жінка. Ольга нахилилася, щоб дістати штани чоловіка з пралки і застигла від здивування. Всередині пральної машини була купа грошей

-Для когось субота вихідний, але не для мене! З самого ранку прання, прибирання… Ні на секунду не встигаю присісти. І навіщо я тільки заміж виходила? – жалілася Ольга своїй найкращій подрузі Марині.

Вона тримала плечем телефон біля вуха і водночас завантажувала речі у пралку.

-Послухай, Олю. Візьми з чоловіком путівку в якийсь санаторій. Тобі треба відпочити, – сказала подруга.

-Марино, та яке там? Я навіть зараз на пів голосу говорю, щоб Володимир не почув. Ми всі вільні гроші відкладаємо на купівлю гаража.

Володя щоночі стоїть дивитися, чи не сталося щось з машиною. Ми в туристичну подорож хіба тільки у сні можемо поїхати.

-А я вважаю, що треба подивитися світ, поки є будь-яка можливість…

В цей момент двері ванної кімнати відчинилися, над Ольгою схилився Володимир і гучним басом у мить все розставив по своїх місцях:

-Марино, ти мені тут дружину не підговорюй! Сказав же ж, що поки що, нам не до поїздок, отже, треба почекати. Будуть гроші, то поїдемо хоч на Мальдіви.

Ольга зі сльозами вибігла і закрилася в спальні. Вона, звичайно, любила чоловіка, але з кожним днем ​​його скупість ставала все помітнішою, і далі так не могло продовжуватися.

Володимир вимкнув телевізор і вийшов з квартири, не сказавши Ользі жодного слова.

У тиші пральна машинка сповістила триразовим сигналом про закінчення процесу.

Ольга піднялася з ліжка і знову повернулася до ванної кімнати.

Того дня вона вирішила перебрати старі чоловікові речі.

Володя був дуже акуратною людиною і деякі речі, навіть через п’ять-сім років носіння, після прання виглядали як нові, ось і взялася Ольга упорядковувати гардероб чоловіка.

-Зараз все, що не випралось або вицвіло викину на сміття, а завтра підемо в магазин по обновки, – вирішила вона.

Жінка нахилилася, щоб дістати штани чоловіка з пралки і застигла від здивування.

Всередині пральної машини були безладно розкидані купюри, при тому, що в сімейному бюджеті були кошти тільки на найнеобхідніше.

Перша думка дівчини була про те, що вона так неуважно зіпсувала стільки грошей. Вона думала, як виправдовуватиметься перед чоловіком.

Незабаром реакція дівчини змінилася. Ольга розгнівалася. Вони відмовляли собі багато в чому, а в цей час у заначці чоловіка зібралася величезна сума грошей!

Жінка зі сльозами на очах відклеювала від стінок пральної машини банкноти, уявляючи свій вечірній діалог з Володимиром.

Вона не могла зрозуміти, як за якісь десять років спільного життя Володя перетворився з доброго, дбайливого чоловіка на скнару…

Вона навіть почала шукати причину в собі, намагаючись знайти виправдання його вчинку.

Причина з’ясувалась дуже швидко. Двері квартири відчинилися і Володимир, побачивши розкладені поруч із праскою гроші, одразу зрозумів, що з його заначкою стався форс-мажор…

Ольга дивилася на чоловіка повними сліз очима і чекала пояснень.

-Вибач, кохана, що одразу не сказав тобі. Я просто хотів зробити тобі сюрприз, – просто сказав він.

Чоловік простягнув Ользі договір на туристичну поїздку в Іспанію.

Він розповів, що, знаючи про її мрію, близько року відкладав гроші на цю подорож.
Вони обнялися, і засміявшись, взялися за вирівнювання випраних купюр…

Вам також має сподобатись...

Від Надії пішов чоловік Володимир. Пішов до молодої коханки. Надія важко переживала розлуку, але потім заспокоїлася… Якось вона вирішила сходити в кафе з подругою Вірою. Вони сиділи і згадували минуле. – А пам’ятаєш, як Володимир забув свій портфель на даху машини? – Віра сміялася, розмішуючи цукор у капучино. – Проїхав так пів міста, всі сигналили! Надія посміхнулася, згадуючи той день. Наразі, через три місяці після відходу Володимира, спогади вже не викликали таких переживань. У цей момент вхідні двері кафе відчинилися, впускаючи морозне повітря… Надія глянула хто зайшов і застигла від несподіванки

Світлана допомагала свекрусі розвішувати білизну. Діти бігали поряд. Дочекавшись, коли вони відійдуть, Світлана звернулася до Антоніни Іванівни. – Скажіть, – сказала вона. – Ви не любите мене, так? Антоніна Іванівна здивовано закліпала очима: – Не люблю? З чого ти взяла? – У вас немає бажання бачити мене. Але ви з ввічливості кажете, що це не так. Я права? – Світлана уважно подивилася на свекруху. Антоніна Іванівна поставила тазик із білизною на землю. І Світлана відчула: свекруха думає про щось, наважується на щось. І раптом свекруха зробила те, чого Світлана навіть уявити собі не могла

Андрій повернувся додому і одразу попрямував на кухню, ввімкнув світло. – О, а ти чому в темряві сидиш? – здивувався він, побачивши дружину, яка сиділа за столом і мовчки дивилася у вікно. – Щось сталося? – Я навіть не знаю, як тобі це розповісти, – важко видихнула Юля. – Ти про що? – не зрозумів Андрій. – Сьогодні, до мене приходила твоя мама, і дещо мені сказала. Андрію, це в голові не вкладається! – Юля зробила паузу, зібралася з думками і все розповіла чоловіку. Андрій вислухав дружину і аж скривився від почутого

Олена розлучилася з коханим Петром. Жінка дуже переживала… Пройшов якийсь час. Олена була вдома, як раптом у двері наполегливо подзвонили. Жінка пішла відчиняти. – Петро! – ахнула вона. На порозі стояв її чоловік. – Привіт, Олено, – спокійно сказав він. – Можна мені зайти? Олена відійшла вбік. Петро зайшов. Він зняв куртку, роззувся, поволі пішов на кухню й застиг. Він побачив свій улюблений пиріг на святковій тарілці посеред столу. – Оленко! – тільки й сказав чоловік. – Я не чекала на тебе, – різко заявила Олена. – Так, від нудьги приготувала. – Зрозуміло, – сказав Петро. – Я ж чого прийшов… Олено, тебе обманюють! Олена застигла від здивування