Життєві історії

Ольга взялася навести порядок в гардеробі чоловіка. – Зараз я все поперу, – міркувала вона. – Все, що не випралося, просто викину. А завтра ми підемо в магазин по обновки, – вирішила жінка. Ольга нахилилася, щоб дістати штани чоловіка з пралки і застигла від здивування. Всередині пральної машини була купа грошей

-Для когось субота вихідний, але не для мене! З самого ранку прання, прибирання… Ні на секунду не встигаю присісти. І навіщо я тільки заміж виходила? – жалілася Ольга своїй найкращій подрузі Марині.

Вона тримала плечем телефон біля вуха і водночас завантажувала речі у пралку.

-Послухай, Олю. Візьми з чоловіком путівку в якийсь санаторій. Тобі треба відпочити, – сказала подруга.

-Марино, та яке там? Я навіть зараз на пів голосу говорю, щоб Володимир не почув. Ми всі вільні гроші відкладаємо на купівлю гаража.

Володя щоночі стоїть дивитися, чи не сталося щось з машиною. Ми в туристичну подорож хіба тільки у сні можемо поїхати.

-А я вважаю, що треба подивитися світ, поки є будь-яка можливість…

В цей момент двері ванної кімнати відчинилися, над Ольгою схилився Володимир і гучним басом у мить все розставив по своїх місцях:

-Марино, ти мені тут дружину не підговорюй! Сказав же ж, що поки що, нам не до поїздок, отже, треба почекати. Будуть гроші, то поїдемо хоч на Мальдіви.

Ольга зі сльозами вибігла і закрилася в спальні. Вона, звичайно, любила чоловіка, але з кожним днем ​​його скупість ставала все помітнішою, і далі так не могло продовжуватися.

Володимир вимкнув телевізор і вийшов з квартири, не сказавши Ользі жодного слова.

У тиші пральна машинка сповістила триразовим сигналом про закінчення процесу.

Ольга піднялася з ліжка і знову повернулася до ванної кімнати.

Того дня вона вирішила перебрати старі чоловікові речі.

Володя був дуже акуратною людиною і деякі речі, навіть через п’ять-сім років носіння, після прання виглядали як нові, ось і взялася Ольга упорядковувати гардероб чоловіка.

-Зараз все, що не випралось або вицвіло викину на сміття, а завтра підемо в магазин по обновки, – вирішила вона.

Жінка нахилилася, щоб дістати штани чоловіка з пралки і застигла від здивування.

Всередині пральної машини були безладно розкидані купюри, при тому, що в сімейному бюджеті були кошти тільки на найнеобхідніше.

Перша думка дівчини була про те, що вона так неуважно зіпсувала стільки грошей. Вона думала, як виправдовуватиметься перед чоловіком.

Незабаром реакція дівчини змінилася. Ольга розгнівалася. Вони відмовляли собі багато в чому, а в цей час у заначці чоловіка зібралася величезна сума грошей!

Жінка зі сльозами на очах відклеювала від стінок пральної машини банкноти, уявляючи свій вечірній діалог з Володимиром.

Вона не могла зрозуміти, як за якісь десять років спільного життя Володя перетворився з доброго, дбайливого чоловіка на скнару…

Вона навіть почала шукати причину в собі, намагаючись знайти виправдання його вчинку.

Причина з’ясувалась дуже швидко. Двері квартири відчинилися і Володимир, побачивши розкладені поруч із праскою гроші, одразу зрозумів, що з його заначкою стався форс-мажор…

Ольга дивилася на чоловіка повними сліз очима і чекала пояснень.

-Вибач, кохана, що одразу не сказав тобі. Я просто хотів зробити тобі сюрприз, – просто сказав він.

Чоловік простягнув Ользі договір на туристичну поїздку в Іспанію.

Він розповів, що, знаючи про її мрію, близько року відкладав гроші на цю подорож.
Вони обнялися, і засміявшись, взялися за вирівнювання випраних купюр…

Вам також має сподобатись...

Тетяна з Андрієм купили хату в селі. – Як ви там влаштувалися? – подзвонила невдовзі сестра Андрія, Ганна. – Пожалкували грошей на новосілля, так? Чекайте, я приїду до вас у гості! Наступного дня її машина стояла в дворі. Так пройшов тиждень, а Ганна навіть не збиралася їхати. – Я ще у вас залишусь, – сказала вона. – Саме помідори пішли. Ти, Таню, купи солі мені, і кришок на закрутку! Поки господарі були на роботі Ганна варила варення, закручувала банки. Невдовзі родичка поїхала. Тетяна пішла в погріб, взяти баночку варення до млинців й оторопіла від побаченого

Марія повернулася з роботи пізніше, ніж звичайно. З порога вона звернула увагу на те, що у квартирі щось відбувається. А потім, побачила пальто та чоботи у коридорі, які були їй дуже знайомі. – О, Марія повернулася! – мило посміхаючись невістці, видала Віра Михайлівна, вийшовши в коридор. – Нарешті! Скільки можна працювати? – І вам доброго вечора! –  відповіла Марія. – А я тобі приготувала сюрприз, – несподівано заявила свекруха. – Сюрприз? Який ще сюрприз? – запитала Марія. – Зайди у вітальню, сама все побачиш! – якось підозріло додала свекруха. Марія насторожено підійшла до дверей вітальні, відкрила їх і… остовпіла від побаченого

Оксана бігла на свій третій поверх, перелітаючи через сходинку. Їй чомусь уже не здавалося, що в неї в житті все так погано. Та й з вітчимом Анатолієм Івановичем сваритися теж перехотілося. Оксана подзвонила в свою квартиру. Двері відкрив Анатолій Іванович. – Оксано, чому ти так пізно? – одразу ж строго запитав чоловік. – Ти ж обіцяла? А до математики ти підготувалася, у тебе завтра контрольна, а ти все по подругах бігаєш! Іди мий руки! – Добре, дядьку Толю, я випадково запізнилася і більше так не буду, – Оксана несміливо усміхнулася. В Анатолія Івановича аж обличчя витяглося від несподіванки

Марія готувала обід, коли пролунав телефонний дзвінок. – Марія, ти вдома? – почула вона голос чоловіка, як тільки взяла слухавку. – Так, – відповіла жінка. – Чудово! Я скоро теж буду вдома! І я підготував для тебе сюрприз, – якось загадково додав Микола і закінчив виклик. Марія пропустила слова чоловіка крізь вуха, і продовжила готувати обід. Через годину відкрилися вхідні двері. – Кохана, можеш вийти на секундочку! – почула жінка голос Миколи. Марія швидко витерла руки об фартух, вийшла в коридор і… ахнула від побаченого