Життєві історії

Ольга взялася навести порядок в гардеробі чоловіка. – Зараз я все поперу, – міркувала вона. – Все, що не випралося, просто викину. А завтра ми підемо в магазин по обновки, – вирішила жінка. Ольга нахилилася, щоб дістати штани чоловіка з пралки і застигла від здивування. Всередині пральної машини була купа грошей

-Для когось субота вихідний, але не для мене! З самого ранку прання, прибирання… Ні на секунду не встигаю присісти. І навіщо я тільки заміж виходила? – жалілася Ольга своїй найкращій подрузі Марині.

Вона тримала плечем телефон біля вуха і водночас завантажувала речі у пралку.

-Послухай, Олю. Візьми з чоловіком путівку в якийсь санаторій. Тобі треба відпочити, – сказала подруга.

-Марино, та яке там? Я навіть зараз на пів голосу говорю, щоб Володимир не почув. Ми всі вільні гроші відкладаємо на купівлю гаража.

Володя щоночі стоїть дивитися, чи не сталося щось з машиною. Ми в туристичну подорож хіба тільки у сні можемо поїхати.

-А я вважаю, що треба подивитися світ, поки є будь-яка можливість…

В цей момент двері ванної кімнати відчинилися, над Ольгою схилився Володимир і гучним басом у мить все розставив по своїх місцях:

-Марино, ти мені тут дружину не підговорюй! Сказав же ж, що поки що, нам не до поїздок, отже, треба почекати. Будуть гроші, то поїдемо хоч на Мальдіви.

Ольга зі сльозами вибігла і закрилася в спальні. Вона, звичайно, любила чоловіка, але з кожним днем ​​його скупість ставала все помітнішою, і далі так не могло продовжуватися.

Володимир вимкнув телевізор і вийшов з квартири, не сказавши Ользі жодного слова.

У тиші пральна машинка сповістила триразовим сигналом про закінчення процесу.

Ольга піднялася з ліжка і знову повернулася до ванної кімнати.

Того дня вона вирішила перебрати старі чоловікові речі.

Володя був дуже акуратною людиною і деякі речі, навіть через п’ять-сім років носіння, після прання виглядали як нові, ось і взялася Ольга упорядковувати гардероб чоловіка.

-Зараз все, що не випралось або вицвіло викину на сміття, а завтра підемо в магазин по обновки, – вирішила вона.

Жінка нахилилася, щоб дістати штани чоловіка з пралки і застигла від здивування.

Всередині пральної машини були безладно розкидані купюри, при тому, що в сімейному бюджеті були кошти тільки на найнеобхідніше.

Перша думка дівчини була про те, що вона так неуважно зіпсувала стільки грошей. Вона думала, як виправдовуватиметься перед чоловіком.

Незабаром реакція дівчини змінилася. Ольга розгнівалася. Вони відмовляли собі багато в чому, а в цей час у заначці чоловіка зібралася величезна сума грошей!

Жінка зі сльозами на очах відклеювала від стінок пральної машини банкноти, уявляючи свій вечірній діалог з Володимиром.

Вона не могла зрозуміти, як за якісь десять років спільного життя Володя перетворився з доброго, дбайливого чоловіка на скнару…

Вона навіть почала шукати причину в собі, намагаючись знайти виправдання його вчинку.

Причина з’ясувалась дуже швидко. Двері квартири відчинилися і Володимир, побачивши розкладені поруч із праскою гроші, одразу зрозумів, що з його заначкою стався форс-мажор…

Ольга дивилася на чоловіка повними сліз очима і чекала пояснень.

-Вибач, кохана, що одразу не сказав тобі. Я просто хотів зробити тобі сюрприз, – просто сказав він.

Чоловік простягнув Ользі договір на туристичну поїздку в Іспанію.

Він розповів, що, знаючи про її мрію, близько року відкладав гроші на цю подорож.
Вони обнялися, і засміявшись, взялися за вирівнювання випраних купюр…

Вам також має сподобатись...

– Андрійку, як же ж добре, що ми змогли взяти відпустку разом! – радісно сказала Тетяна чоловікові. – Ох, стільки планів на цей тиждень! Виберемо, нарешті, нову шафу в магазині, будемо багато гуляти. Виспимося, а на вихідних поїдемо кудись за місто! Микола посміхнувся, але посмішка вийшла якоюсь винуватою… – Щось не так? – насупилася Тетяна. Вони так давно планували цю відпустку, а Микола був, начебто, чимось незадоволений! – Та все так… Просто сталося дещо непередбачуване, – раптом почав чоловік. Тетяна застигла , очікуючи почути найгірше

В чоловіка Надії був ювілей. Святкували у шикарному ресторані. Запросили багато гостей, всі вітали Романа, говорили тости, дарували подарунки. Свято було в самому розпалі, коли двері ресторану відкрилися і в святкову залу увійшла якась дівчина. Гості миттю на неї глянули, і відразу відвернулися, вирішивши, що вона просто помилилася дверима. Але дівчина прийшла туди, куди треба. Озирнувшись, вона пішла до мікрофона. – Усім добрий вечір! – вимовила дівчина в мікрофон. – Це хто? – запитала Надя в чоловіка. Роман повернув погляд в бік сцени, придивився до непроханої гості і…ахнув від побаченого

Ганна затрималася на роботі допізна. Кав’ярня була вже закрита. Раптом у двері постукали. Ганна визирнула. За дверима стояв чоловік. – Вибачте, ми вже закриті, – сказала Ганна. – Я шукаю пекаря цієї кондитерської, – гукнув гість. – Я пекар. Але ми вже закриті, – сказала Ганна. –  Це не може чекати. Ми можемо поговорити? – додав гість. Ганна впустила відвідувача. – У мене траплялася незвичайна історія, – усміхнувся відвідувач. – Майже як у кіно! – Яка ще історія? – не зрозуміла жінка. – Ви створили справжнє диво, – загадково сказав чоловік, зібрався з думками, і все розповів Ганні. Ганна вислухала його і ахунла від почутого 

Антон приїхав до матері в село. Вони сіли на кухні. Раптом жінка визирнула у вікно. – О, дивись хто йде! – гукнула вона сину. – Мабуть, машину твою видно на все село! За вікном пролунав вимогливий стукіт у хвіртку. – Здоровенькі були, Петрівно! – долинув з двору хрипкий голос. – А я дивлюся – машина незнайома, дай, думаю, зайду… – Заходь, заходь! – гукнула у вікно Параска. – А у мене тут міський гість з’явився… Антон глянув хто там прийшов, скривився і аж відійшов у дальній куток кухні. А вхідні двері вже скрипнули двері, і в сінях загуркотіли важкі чоботи