Життєві історії

Ольга взялася навести порядок в гардеробі чоловіка. – Зараз я все поперу, – міркувала вона. – Все, що не випралося, просто викину. А завтра ми підемо в магазин по обновки, – вирішила жінка. Ольга нахилилася, щоб дістати штани чоловіка з пралки і застигла від здивування. Всередині пральної машини була купа грошей

-Для когось субота вихідний, але не для мене! З самого ранку прання, прибирання… Ні на секунду не встигаю присісти. І навіщо я тільки заміж виходила? – жалілася Ольга своїй найкращій подрузі Марині.

Вона тримала плечем телефон біля вуха і водночас завантажувала речі у пралку.

-Послухай, Олю. Візьми з чоловіком путівку в якийсь санаторій. Тобі треба відпочити, – сказала подруга.

-Марино, та яке там? Я навіть зараз на пів голосу говорю, щоб Володимир не почув. Ми всі вільні гроші відкладаємо на купівлю гаража.

Володя щоночі стоїть дивитися, чи не сталося щось з машиною. Ми в туристичну подорож хіба тільки у сні можемо поїхати.

-А я вважаю, що треба подивитися світ, поки є будь-яка можливість…

В цей момент двері ванної кімнати відчинилися, над Ольгою схилився Володимир і гучним басом у мить все розставив по своїх місцях:

-Марино, ти мені тут дружину не підговорюй! Сказав же ж, що поки що, нам не до поїздок, отже, треба почекати. Будуть гроші, то поїдемо хоч на Мальдіви.

Ольга зі сльозами вибігла і закрилася в спальні. Вона, звичайно, любила чоловіка, але з кожним днем ​​його скупість ставала все помітнішою, і далі так не могло продовжуватися.

Володимир вимкнув телевізор і вийшов з квартири, не сказавши Ользі жодного слова.

У тиші пральна машинка сповістила триразовим сигналом про закінчення процесу.

Ольга піднялася з ліжка і знову повернулася до ванної кімнати.

Того дня вона вирішила перебрати старі чоловікові речі.

Володя був дуже акуратною людиною і деякі речі, навіть через п’ять-сім років носіння, після прання виглядали як нові, ось і взялася Ольга упорядковувати гардероб чоловіка.

-Зараз все, що не випралось або вицвіло викину на сміття, а завтра підемо в магазин по обновки, – вирішила вона.

Жінка нахилилася, щоб дістати штани чоловіка з пралки і застигла від здивування.

Всередині пральної машини були безладно розкидані купюри, при тому, що в сімейному бюджеті були кошти тільки на найнеобхідніше.

Перша думка дівчини була про те, що вона так неуважно зіпсувала стільки грошей. Вона думала, як виправдовуватиметься перед чоловіком.

Незабаром реакція дівчини змінилася. Ольга розгнівалася. Вони відмовляли собі багато в чому, а в цей час у заначці чоловіка зібралася величезна сума грошей!

Жінка зі сльозами на очах відклеювала від стінок пральної машини банкноти, уявляючи свій вечірній діалог з Володимиром.

Вона не могла зрозуміти, як за якісь десять років спільного життя Володя перетворився з доброго, дбайливого чоловіка на скнару…

Вона навіть почала шукати причину в собі, намагаючись знайти виправдання його вчинку.

Причина з’ясувалась дуже швидко. Двері квартири відчинилися і Володимир, побачивши розкладені поруч із праскою гроші, одразу зрозумів, що з його заначкою стався форс-мажор…

Ольга дивилася на чоловіка повними сліз очима і чекала пояснень.

-Вибач, кохана, що одразу не сказав тобі. Я просто хотів зробити тобі сюрприз, – просто сказав він.

Чоловік простягнув Ользі договір на туристичну поїздку в Іспанію.

Він розповів, що, знаючи про її мрію, близько року відкладав гроші на цю подорож.
Вони обнялися, і засміявшись, взялися за вирівнювання випраних купюр…

Вам також має сподобатись...

Марія Іванівна поралася на подвірʼї, коли біля її воріт зупинилася машина. З авто вийшов чоловік і молода дівчина. – Доброго дня! Ми шукаємо жінку на ім’я Марія Іванівна, – гукнула дівчина. – Так, це я! – відповіла Марія. – Що вам потрібно? – Ми до вас із дуже дивного приводу. Двадцять років тому вам мав прийти лист, але помилково залишився в нашій родині, – раптом повідомив чоловік. – Який ще лист? – здивувалася Марія. – Ось, тримайте, – дівчина витягла з сумки пожовклий конверт і простягла його Марії. Марія Іванівна взяла конверт, глянула на нього і…ахнула від побаченого

Євген повернувся з відрядження пізно. – Привіт, коханий! – в коридорі його зустріла дружина Оля. – Вечеряти будеш? – Так, тільки з донечкою привітаюся, – сказав чоловік. Євген попрямував в кімнату Лілі. – Привіт, доню! – ласкаво сказав Євген. – Тату! – зраділа донька. – Я так чекала тебе, щоб тобі дещо розповісти. – Розповідай, – усміхнувся Євген. – Коли тебе не було, до мами якийсь дядько приходив! Він ночувати лишався, – раптом сказала донька. В цей момент в кімнату зайшла Ольга і все почула. – Ліля, який дядько? Навіщо ти обманюєш? – Ольга розгублено дивилася то на чоловіка, то на доньку, не розуміючи, що відбувається

Павло зі Світланою вирішили одружитися. Молоді зі своїми батьками домовилися зібратися й обговорити майбутнє весілля. Всі розташувалися за столом у будинку Миколи, батька нареченого. Все ніби йшло добре, але Миколі не давало спокою одне питання… Запитувати прямо йому було незручно, тож чоловік чекав, поки батьки Світлани самі все скажуть… – А я так і не почув, який посаг у нареченої? – раптом не витримав Микола. Запала незручна тиша… – Щось я не зрозуміла, – здивувалася мати Світлани, Валентина. – Ти про що це, Миколо? Вона дивилася на майбутніх сватів, і не розуміла, що відбувається

Оксана з Іриною були у відпустці. Влаштувалися класно, відпочили також. Вони познайомились з двома чоловіками. Обидва неодружені. Правда Оксані вони не дуже подобалися, а от Ірина вирішила, що один з них дуже навіть нічого. – Оксанко, цей Славко мені подобається, – казала вона. – Начебто й не жадібний, пригощає, все що забажаю – все купує! Говорить, що бізнесмен і неодружений. Але щось мене насторожує, ще не знаю що… – А мені він навпаки не сподобався, – сказала Оксана. – Він постійно десь іде з телефоном, щоб ми не чули… І от одного дня, подруги зустріли Славка. Вони придивилися з ким він і очі вирячили від побаченого