Життєві історії

Ольга взялася навести порядок в гардеробі чоловіка. – Зараз я все поперу, – міркувала вона. – Все, що не випралося, просто викину. А завтра ми підемо в магазин по обновки, – вирішила жінка. Ольга нахилилася, щоб дістати штани чоловіка з пралки і застигла від здивування. Всередині пральної машини була купа грошей

-Для когось субота вихідний, але не для мене! З самого ранку прання, прибирання… Ні на секунду не встигаю присісти. І навіщо я тільки заміж виходила? – жалілася Ольга своїй найкращій подрузі Марині.

Вона тримала плечем телефон біля вуха і водночас завантажувала речі у пралку.

-Послухай, Олю. Візьми з чоловіком путівку в якийсь санаторій. Тобі треба відпочити, – сказала подруга.

-Марино, та яке там? Я навіть зараз на пів голосу говорю, щоб Володимир не почув. Ми всі вільні гроші відкладаємо на купівлю гаража.

Володя щоночі стоїть дивитися, чи не сталося щось з машиною. Ми в туристичну подорож хіба тільки у сні можемо поїхати.

-А я вважаю, що треба подивитися світ, поки є будь-яка можливість…

В цей момент двері ванної кімнати відчинилися, над Ольгою схилився Володимир і гучним басом у мить все розставив по своїх місцях:

-Марино, ти мені тут дружину не підговорюй! Сказав же ж, що поки що, нам не до поїздок, отже, треба почекати. Будуть гроші, то поїдемо хоч на Мальдіви.

Ольга зі сльозами вибігла і закрилася в спальні. Вона, звичайно, любила чоловіка, але з кожним днем ​​його скупість ставала все помітнішою, і далі так не могло продовжуватися.

Володимир вимкнув телевізор і вийшов з квартири, не сказавши Ользі жодного слова.

У тиші пральна машинка сповістила триразовим сигналом про закінчення процесу.

Ольга піднялася з ліжка і знову повернулася до ванної кімнати.

Того дня вона вирішила перебрати старі чоловікові речі.

Володя був дуже акуратною людиною і деякі речі, навіть через п’ять-сім років носіння, після прання виглядали як нові, ось і взялася Ольга упорядковувати гардероб чоловіка.

-Зараз все, що не випралось або вицвіло викину на сміття, а завтра підемо в магазин по обновки, – вирішила вона.

Жінка нахилилася, щоб дістати штани чоловіка з пралки і застигла від здивування.

Всередині пральної машини були безладно розкидані купюри, при тому, що в сімейному бюджеті були кошти тільки на найнеобхідніше.

Перша думка дівчини була про те, що вона так неуважно зіпсувала стільки грошей. Вона думала, як виправдовуватиметься перед чоловіком.

Незабаром реакція дівчини змінилася. Ольга розгнівалася. Вони відмовляли собі багато в чому, а в цей час у заначці чоловіка зібралася величезна сума грошей!

Жінка зі сльозами на очах відклеювала від стінок пральної машини банкноти, уявляючи свій вечірній діалог з Володимиром.

Вона не могла зрозуміти, як за якісь десять років спільного життя Володя перетворився з доброго, дбайливого чоловіка на скнару…

Вона навіть почала шукати причину в собі, намагаючись знайти виправдання його вчинку.

Причина з’ясувалась дуже швидко. Двері квартири відчинилися і Володимир, побачивши розкладені поруч із праскою гроші, одразу зрозумів, що з його заначкою стався форс-мажор…

Ольга дивилася на чоловіка повними сліз очима і чекала пояснень.

-Вибач, кохана, що одразу не сказав тобі. Я просто хотів зробити тобі сюрприз, – просто сказав він.

Чоловік простягнув Ользі договір на туристичну поїздку в Іспанію.

Він розповів, що, знаючи про її мрію, близько року відкладав гроші на цю подорож.
Вони обнялися, і засміявшись, взялися за вирівнювання випраних купюр…

Вам також має сподобатись...

Тетяна довго думала, як би їй сходити до свекрухи і виконати незвичне прохання матері. – Та незручно якось про таке питати, – все думала жінка. Нарешті, зібравшись з думками, вона все таки вирішила сходити й поговорити зі свекрухою… Наступного дня після роботи Тетяна приїхала до Наталі Микитівни додому. Попередньо вона попередила про свій приїзд. – Щось трапилося, Тетянко?! – стурбовано запитала з порога свекруха. – Ну… – невістка раптом зам’ялася. – Просто мені вчора дзвонила моя мама і казала, що їй здається, ніби ви образилися на неї… – Образилася?! – ахнула свекруха. – Я? На що?! Жінка не розуміла, що відбувається

Людмила готувала вечерю, коли на кухню зайшов чоловік. – Люда, а у мене до тебе серйозна розмова, – сказав Віктор. – Я тебе слухаю, – відповіла Людмила, продовжуючи, кришити овочі на салат. – Ти памʼятаєш, яка у нас важлива подія наступного тижня? – поцікавився чоловік. – Ти про свій день народження? – перепитала жінка. – Так, – кивнув Віктор. – Звісно я памʼятаю, – додала Людмила. – Чудово! Тоді тобі варто ознайомитися з ось цим! – усміхнувся Віктор, дістав з кишені акуратно складений листок і поклав його на стіл. – Що це? – здивувалася Люда, підійшла до столу, взяла листок, розгорнула його і…ахнула від побаченого

Оля вийшла на обідню перерву у кафе, пообідати. – О, Марія, привіт! Біля тебе не зайнято, – підійшла вона до столика за яким сиділа її подруга. – Не зайнято, – кивнула у відповідь Марія. – А ти чому така сумна? Щось сталося? – запитала Оля у Марії, сідаючи поряд. – Сталося, Олю! Ще й як сталося! – сказала Марія і гірко заплакала. – Ну, розповідай! – скомандумала Оля, дочекавшись коли подруга трохи заспокоїться. Марія зробила ковток води і все розвоаіла Ользі. Оля вислухала подругу і аж рота відкрила від почутого

Віка з своєю подругою Ларисою сиділи в кафе та пили каву. – Віка, вибач, що говорю це, але Сергій тобі зраджує, –  несподівано сказала Лариса. – Звідки знаєш? – спокійно спитала Віка. – Сам мені сказав, – усміхнулася подруга. –  Тобі? – здивувалася Вікторія. – А що тебе дивує? Я твоя подруга. Отож і поділився, – пояснила Лариса. – Цікаво…, – якось байдуже простягла Вікторія. – І що, подробиці не запитаєш? – Лариса не очікувала, що Віка відреагує так мляво. – А були подробиці? – перепитала та. – Ще й які! – несподівано сказала Лариса і все розповіла подрузі. Віка вислухала її і застигла від почутого