Оля вийшла заміж за Олександра відразу після закінчення інституту. Її батьки були заможними людьми і часто вкладали гроші у нерухомість. – Мама з татом віддали …
Андрій був на роботі, як раптом пролунав дзвінок його телефону. Чоловік глянув на екран. Номер був незнайомий. – Хто б це міг бути, – здивовано пробурмотів він і взяв слухавку. – Доброго дня, це Андрій Миколайович? – запитав незнайомий жіночий голос. – Так, це я, – схвильовано відповів той, вже очікуючи почути щось нехороше. – А ви хто? – Вам треба терміново приїхати додому, – сказала жінка. – Це стосується вашої дочки і дружини. Справа невідкладна! Андрій застиг з телефоном в руках, не розуміючи, що відбувається
– Та ви просто подивіться на неї! Явно ж не годують! – хитала головою літня медсестра. – Де були батьки? Куди вони дивились? Та будь-яка …
Ольга Олексіївна розвішували випраний одяг на подвірʼї. Там у неї спеціально були натягнуті мотузки між двох стовпчиків. Раптом біля воріт зупинилося таксі. Ольга Олексіївна здивована підняла голову. З машини вийшла її внучка Віра і одразу кинулась до господині. – Привіт, бабусю! – обійняла вона її. В цей час, якийсь високий хлопець в окулярах, вийняв з багажника речі і таксі собі поїхало… – Віро, це хто ще такий?! – ахнула Ольга Олексіївна. – І що це тут взагалі відбувається?! Жінка дивилася на несподіваних гостей, нічого не розуміючи
Влітку у своєму будинку завжди клопотів багато, тим більше Ольга Олексіївна жила сама. А тут ще й сталося несподіване… …Ольга Олексіївна розвішували випраний одяг на …
Марія Іванівна зварила борщ, розлила його по тарілках і пішла гукати чоловіка та сина з онуком до столу. – Ходімо обідати, — сказала вона до чоловіка та внука, які дивилися мультики. – А Сергій де? До друга пішов? – Тато пішов, але не до друга, до пташки, я чув, він дзвонив їй, – озвався маленький Петрик. – До якої пташки? – не зрозуміла бабуся. – Про яку ти говорила, – відповів внук. – Петрику, поясни, – наполягла Марія. Петрик з розумним виглядом подивився на бабусю і все їй розповів. Марія Іванівна вислухала внука і аж присіла від обурення
– Петрику, куди тато пішов? До друга. Ну добре. Діду, а звози нас з онуком у магазин. Цукерки закінчились. Марія Іванівна раділа вже другий тиждень. …
Владислав дивився телевізор коли додому повернулася дружина. Яна одразу зайшла в кімнату до чоловіка. – Привіт, ну як справи? – уїдливо сказала жінка. – Привіт. Та нічого, ось з роботи прийшов, відпочиваю, – не зрозумів іронії Влад. – А я у твоєї мами в гостях була, – сказала Яна. – І знаєш, Галина Петрівна мені стільки всього розповіла. – Ти про що? – не зрозумів чоловік. – А я тобі зараза покажу, – Яна дістала телефон, відкрила на ньому якесь фото і показала його чоловіку. – Як ти поясниш ось це? Владислав глянув на фото, яке показала дружина і застиг від побаченого
– Мама мені чудову ідею подала, – радісно повідомив Владислав після телефонної розмови з Галиною Петрівною. – Яку? – нецікаво запитала Яна. – Давай ми …
Валентина з невісткою пололи грядки на городі. – Дякую тобі Ларисо, що допомогла! – закінчивши з грядками сказала Валя. – Та я й рада допомогти, – усміхнулася невістка. – Ну, ходімо в хату, приготуємо вечерю, бо скоро Михайло повернеться, – скомандувала свекруха. Жінки пішли в будинок і взялися за вечерю. – Ой, Ларисо, у мене ж хліба нема! Сходиш до магазину? – запитала Валентина. – Звісно, – усміхнулася Лариса, зібралася і пішла в магазин. В магазині дівчина, стала в чергу. Раптом, в черзі вона почула розмову двох жінок. Лариса прислухалася до розмови і аж рота відкрила від почутого
Валентина лягла на диван, щоб трохи заспокоїтися. Голова була важка. – Тиск, мабуть, піднявся? – думала жінка. – Зателефонувати б Олі, вона прибігла б, виміряла, …
Ганна Михайлівна мріяла про хату в селі. І от на ювілей син Євген з невісткою Валерією подарували їй дачу. Перед черговим сезоном Євген сказав матері: – Торік ти посадила мало овочів, тепер давай більше. – Навіщо більше?! – здивувалася Ганна Михайлівна. – Закрутки зробиш, – сказав син. – Взимку домашнім будемо харчуватися. – Я не вмію робити закрутки і не хочу вчитися! – строго відповіла Ганна Михайлівна. Та син зрозумів її по-своєму… Якось жінка приїхала в село і раптом побачила на своєму подвірʼї якогось незнайомця. Ганна Михайлівна глянула, що він робить, і за голову взялася від побаченого
Ганна Михайлівна завжди мріяла про хатину в селі. Її уява малювала пишний квітник, рівний газончик, обсипані ягодами вишні й гамак, звідки вона милуватиметься всією цією …
Лариса закінчила робити ремонт на дачі в багатої замовниці. Вона займалася дизайном і власниці все дуже сподобалося. – Оце зовсім інша справа! – сказала Тамара. – Яка ви молодець! Замовниця дістала конверт, і простягла Ларисі. – Ой, що ви, не треба! Ви мені вже заплатили, – зніяковіла та. – Беріть, це премія за хорошу роботу, – сказала Тамара. Вони розійшлися, задоволені. Лариса летіла додому, як на крилах. На світлофорі вона зупинилася. Зʼявилося зелене світло, але жінка застигла на місці… Навпроти неї зупинився якийсь гарний білий джип. Лариса глянула хто сидів за кермом і не повірила своїм очам
Лариса поспішала додому. Вона мала хорошу новину для чоловіка, та що там хорошу, просто чудову! Вона зайшла дорогою в магазин і купила ігристого. – Зараз …
У Ганни Степанівні був ювілей. Їй виповнилося вісімдесят років. Вона стояла посеред кімнати й дивилася на годинник. – Цікаво, що роблять діти? – вголос сказала Ганна Степанівна. – Чому не дзвонять, не відвідують мене? Раптом у двері хтось подзвонив. Ганна Степанівна встала і попрямувала в коридор. – Ганнусю, ти чого двері не відчиняла? – на порозі стояв якийсь дідок з паличкою в одній руці і букетом білих троянд в іншій. Він занепокоєно дивився на господиню. – Ви хто такий?! – старенька підозріло вдивлялася в обличчя незнайомця. – Я вас знаю? Ганна Степанівна не розуміла, що відбувається
– Про мене всі забули… – Ганна Степанівна стояла посеред кімнати, переводила погляд із календаря на годинник і назад. Маленька стрілка застигла на дванадцятій годині, але …
Мар’яна Олегівна гуляла з онуком у парку. Раптом вона побачила свого колишнього зятя Сашка. Той був з якоюсь жінкою і хлопчиком. Мар’яна Олегівна дочекалася, коли Сашко залишиться сам, взяла онука й сіла поряд із ним на лавку. – Сашко, це ти, чи що?! – запитала вона. – І вам, здрастуйте, – сказав Сашко. – В тебе, я дивлюся, є дитина, – сказала жінка. – Великий хлопчик, напевно, непросто тобі з ним… Сашко не одразу зрозумів, на що йому натякає його колишня теща. Він глянув на жінку і раптом посміхнувся від несподіваної думки
Розлучення було важким і довгим. Юля й Сашко прожили у шлюбі майже п’ять років. До цього зустрічалися два роки. Весілля було скромне – тільки близькі друзі …