Христина була довгоочікуваною дитиною. От тільки через два роки після її народження мати з батьком розлучилися.
Сергій поїхав залишивши їх жити у невеликій квартирі.
Квартира спочатку була його, і переписувати її він не став. Навіть сам там був прописаний.
Дружина Алла обурювалася, але нічого не вдієш. А так хотілося після розлучення квартиру отримати.
Аліменти платив Сергій справно, великі, сплачував усі комунальні платежі. Приїжджав він рідко, приблизно раз на рік, бо був на заробітках.
Через ці довгі розлуки і сталося розлучення. Алла загуляла.
Сергій приїхав із заробітків раніше. Він вирішив не дзвонити дружині, бо дуже хотів зробити сюрприз.
Він відкрив двері своїм ключем, ступив за поріг і раптом почув якісь голоси, які долинали зі спальні.
Сергій здивовано відкрив двері у спальню і застиг.
Його дружина була у ліжку з іншим чоловіком.
Сергій, не сказавши ні слова, взяв свою сумку і вийшов з квартири…
Після розлучення у Христини одразу з’явився вітчим. Прийшов жити до матері.
На дівчинку мати перестала звертати увагу.
-Не маленька, сама впорається! – вирішила Алла.
Жили вони на аліменти, які платив Сергій і на випадкові підробітки вітчима.
Алла, влаштувавши Христину в садочок, теж вийшла на роботу. Її грошей вистачало тільки їй на одяг, а гарно одягатися вона любила. Вітчим майже не працював і весь час лежав на дивані.
Минув ще один рік. Сергій приїхав у відпустку, щоб відвідати дочку.
Двері йому відкрила Христина.
-Привіт, доню, – сказав він. – Ти чого така сумна? Чому не в садочку?
Дівчинка мовчки посміхнулася.
-Мене не було кому відвести, – сказала дівчинка.
Сергій зайшов у коридор і ахнув. В квартирі було неприбрано, на кухні була купа брудного посуду, а вітчим просто лежав на дивані і дивився телевізор.
Такого Сергій вже не стерпів і просто виставив ледаря з квартири.
Той одразу побіг до Алли на роботу.
Алла прийшла тільки увечері. За її спиною ховався її новий чоловік.
-Ось його, щоб тут більше не бачив, – сказав з порога Сергій, вказуючи на чоловіка Алли. – Тут моя донька живе. Це її квартира!
-Ми поговорити прийшли, – сказала Алла.
-Ну кажіть.
-Ми хочемо квартиру побільше купити. Ціʼї нам мало, скоро поповнення у нас буде.
-Ну, купуйте, ваша діло. Я тобі ніхто, хіба що колишній. Живіть, як хочете. Тільки тут, щоб більше ноги твого коханці не було!
-Ну ось ми й хотіли, щоб ти на мене переписав квартиру, – тихо сказала Алла. – Ми б її змінили з доплатою.
-А доплата у вас є? Я щось сумніваюся, – відповів Сергій.
-Поки що нема…
-А коли буде?
-Не знаю.
-Ось і закрили запитання. Ще щось?
-Можна Олег тут житиме? – невпевнено запитала Алла.
-А що йому нема де? Ця квартира моя і моєї дочки. А він нехай живе де він там прописаний. Якщо тебе це не влаштовує, то йди живи в нього. Ще питання є? Ні. А у мене є.
Чому донька так погано одягнена? Грошей мало? Я тобі місяць тому вислав додатково на одяг Христинці. Ти подивися на неї, ти сама носитимеш такі чоботи? А курточка їй до пояса скоро. І чому в квартирі брудно?
-Ну я все до школи їй купила…
-Ану покажи!
Показувати не було чого…
Наступного дня батько сам купив усе для Христини.
-Я дивлюся ти доньку зовсім не балуєш покупками! – сказав Сергій.
-А що її балувати, вона ще маленька, нічого не розуміє. Сам і одягай її, а в нас скоро з Олегом дитина буде, їй треба тепер купувати, – відповіла Алла.
-Я її й одягатиму. І взагалі можу забрати Христинку з собою, у мене там квартира. І школа велика є. У нас багато там живуть сім’ями, тільки у відпустки їздять. Я ж тобі теж пропонував. Але ти ж – ні! Зате таких диванних мешканців розводиш, – кивнув він на співмешканця Алли.
-Ну і забирай, а то мені ніколи з нею уроками займатиметься.
-Ти серйозно?
-Так!
-А я й заберу! Христиночко, поїдеш зі мною? – запитав він доньку.
Дівчинка зраділа. Вона завжди дуже любила тата.
-От і домовилися. Документи оформимо і поїдемо, – сказав Сергій.
Документи на проживання дочки із батьком Алла підписала. А ось із квартири їй довелося з’їхати. Це дуже здивувало її співмешканця. Він звик не працювати і лежати на дивані.
Грошей Аллі не вистачало. Жити вони стали в батьків співмешканця, але потім довелося винайняти квартиру.
Алла працювала, а її новий чоловік сидів із дитиною.
А Христина так і почала жити з батьком. Щороку вони приїжджали до міста, де жила Алла. Тільки ось дівчинка за матірʼю зовсім не сумувала, і запитувала батька, коли вони вже назад поїдуть, до себе. Там у неї друзі і улюблений песик. А ще там є тітка Валя – татова нова дружина.
І у тата з тіткою Валею незабаром весілля.
Тітка Валя на них чекає і дуже любить…
