Пізно ввечері Таїса прибігла додому після побачення з Андрієм, мати не спала, чекала на дочку. Вона завжди хвилювалася, поки дочка не прийде додому, і Таїса про це знала, тому намагалася особливо не засмучувати матір і до глибокої ночі не гуляла.
Сьогодні вона прибігла радісна та задоволена, Андрій зробив їй пропозицію. Тільки увійшла до будинку, як побачила, мати стоїть у дверях і вдивляється:
– Мамо, ну ти чого не спиш, – як завжди запитувала Таїса, а та незмінно відповідала:
– Заснеш тут, коли тебе вдома немає.
Жили вони в невеликому селі в своєму будинку вдвох, батька ось вже як три роки немає, важка недуга скосила його, і залишилися вдвох. Важко без чоловічих рук у будинку.
– Ти що це сяєш, як нова копійка, – здивовано спитала мати.
– А ось! Андрій мені заміж запропонував, а я погодилася, – радісно посміхалася дочка, але одразу помітила, що мати не надто рада цій новині.
– Мамо, ти не рада чи що?
– Не рада, Таїсо, я думала, що походите з Андрієм, і розбіжитеся, а у вас значить так. Не варто тобі за нього заміж, дочко?
– Ну, чому мама? Ми кохаємо одне одного. Андрійко гарний. Житимемо у нас, ось тобі чоловічі руки в домі. Ти ж завжди батька згадуєш, і кажеш, не вистачає чоловічих рук.
– Не вийде з нього хорошого чоловіка. Згадаєш мої слова. Ти подивися на його батька, гульбанить безпробудно, мати його дістає, – відмовляла вона дочку.
– Мамо, навіщо дивитись на його батька? Андрію інший, – переконувала дочка матір і щиро вірила у свої слова.
Не змогли переконати одна одну, мати відступилася.
– Зараз дочка не зрозуміє, начепила рожеві окуляри, навчиться на своїх помилках, ось тоді і… – думала мати і пішла спати, звичайно який сон, довго лежала ганяла думки в голові.
Весілля Таїси та Андрія було не шикарне, просте і звичайне. У тієї та в іншої сім’ї зайвих грошей не було. Хоч Таїса з матір’ю працювали, але на зарплати не нашикуєш. А в Андрія теж не все гаразд було в сім’ї. Батько часто гульбанив, гроші дружині не всі віддавав, Андрій працював водієм, розвозив продукти дитсадками, їздив до райцентру за продуктами на склад.
Після весілля почали жити у Таїси. Хоч і не подобався особливо зять матері, вона не показувала вигляду. Завжди була привітна, коректна із зятем, навіть жартували разом. Таїса теж ніколи не розповідала чоловікові про ту розмову, яка сталася з матір’ю перед весіллям.
Минав час, Таїса чекала на дитину. Спочатку було все добре, але останнім часом Андрій став затримуватись з роботи та приходив із трохи «веселенький».
– Андрію, з чого це ти на радощах? Не дихай на мене, від тебе дуже чути..
– Ми там із Толіком відзначали народження його сина, – сказав чоловік.
Таїса зрозуміла чоловіка і більше не питала. Але його такі «святкування» стали перетворюватися на постійність, а після народження свого сина він гульбанив тиждень і з пологового будинку забирав дружину з сином ледве стоячи на ногах.
– Так, тату, вам я сина не довірю, – промовила медсестра, побачивши Андрія в такому стані і віддала бабусі маленький пакунок із блакитним бантом.
Таїса поринула у справи, перша дитина все-таки, все вперше, добре, що мати поряд. Підказувала, допомагала, купали Дениса разом. Гуляли, купували іграшки, памперси та одяг, тільки тато в цьому ніколи не брав участі. Не до того було йому, увечері приходив веселий, а у вихідний зранку відлежувався, потім йшов до батька і там гуляли. Увечері ледве приходив, іноді залишався ночувати у батьків.
Таїса переживала, сина ріс можна сказати без батька. До дитини не підходив і не цікавився, мав один інтерес, де «поправити» здоровʼя.
– Як же мені набридла твоя гулянки, – якось не витримавши, влаштувала чоловікові сварку. – Син підростає і що він бачить? Який приклад ти йому подаєш? Перестань, інакше я з тобою розлучуся.
Мати була на кухні, коли у дочки з чоловіком виникла сварка, вона чула, як Андрій у відповідь сказав:
– Куди ти дінешся, житимеш зі мною. Мій батько ніколи не слухався матері, і я не слухатиму тебе. Як хочу, так і житиму. А багато говоритимеш, інакше поясню.
Таїса після цих слів плакала від образи, вона зрозуміла, що чоловік ніколи не покине цієї звички. Надто яскравий приклад батька у нього був перед очима все життя. Мати його закривала очі, влаштовувала сварки чоловіку, Андрій думає, що всі так живуть.
Наступного дня була субота, Андрій знову пішов до батька, мати складала на подвірʼї дрова. Два дні тому привезли маленьку машину дров. Обидві сподівалися, що Андрій побачить купу дров та прибере їх в дровітню. Але не тут було. Пройшов повз, не до цього йому.
– Андрію, ти бодай дрова прибрав із двору, дощ піде, намочить, – сказала йому дружина.
– Тобі треба, ти й прибирай, або ось теща здорова, нехай прибирає, – отримала у відповідь від чоловіка і сильно замислилась.
– Мамо, як же ти мала рацію! Чому я тебе не послухалася, ти як у воду дивилася. Вдався Андрій у свого батька. Зустріла Надію, начальницю Андрія, вона мені сказала, що швидше за все звільнять його з роботи. Попадався пару разів за кермом після гулянок, правда викрутився, але … до наступного разу. – казала Таїса матері.
Мати все бачила, розуміла, у справи їхні сімейні не лізла, шкода дочку було, але вирішила, що та сама дійде до пуття. Жодної допомоги від зятя, навіть жодного разу молоток до рук не взяв, абсолютно ніякої допомоги. Мовчала, знала, що дочці й так тяжко.
– Дочко, бачу, дійшло до тебе. Розлучайся поки не пізно. Дениса виховаємо, я ще не стара, не переживай, упораємося. Тим більше оформили в садок його. Потрібно позбутися цього баласту-Андрія. Грошей він тобі майже не приносить, навіщо такий чоловік тобі. Денису тільки три роки. Зустрінеш ти ще своє щастя. Ти ж пам’ятаєш, який у нас був добрий та дбайливий батько. А що це? Одне непорозуміння.
– Так, мамо. Завтра поїду і подам на розлучення.
Поки Таїсу розвели з Андрієм, він похвилював нерви і їй і тещі.
– Це ти, налаштувала Таїсу проти мене, – сварився він на весь будинок з тещею, але вони разом виставили його на вулицю, той ішов до своїх батьків.
Свекруха шкодувала Таїсу, приходила до них, грала з Денисом, приносила йому іграшки і все перепрошувала.
– Пробач, Таїсо, і ти свахо, вибачте за мого недолугого сина. Адже в батька пішов. Одні проблеми мені з ними, а куди піти, сама я з дитбудинку.
Нарешті, розвели Таїсу з чоловіком. Речі чоловіка вона давно вже зібрала і разом із матір’ю понесли до свекрухи. Тому того вечора після розлучення, коли Андрій з’явився на порозі будинку Таїси і почав ломитися в двері, Таїсія відразу викликала дільничого. Приїхали швидко, і забрали тепер вже колишнього чоловіка. Після цього він не з’являвся.
– Дякувати Богу, відстав, – думали однаково мати і дочка.
Ішов час. Денису було шість років, коли Таїсія познайомилася з Ігором. Цього разу вона вирішила діяти інакше, відразу ж познайомила його з матір’ю і вирішила прислухатися до її порад. Ігор викладав у школі фізику старшокласникам. З дітьми міг знаходити спільну мову.
Познайомились у школі, коли Таїсія прийшла до школи, адже син вже цього року піде до першого класу. Тільки-но увійшла до школи, одразу ж і побачила Ігора, той теж акцентував увагу на ній.
– Здрастуйте, ви щось хотіли? – звернувся він до Таїси.
– Здрастуйте, так. У мене син цього року йде до першого класу, ось я й…
– Зрозуміло, – усміхнувся він. – Моє ім’я – Ігор Сергійович, викладаю тут фізику, ходімо, проводжу вас куди потрібно.
З того часу вони зустрічалися. Кохання у них було з першого погляду. Таїса після походу до школи розповіла матері про Ігора Сергійовича.
– Мамо, такий молодий і симпатичний вчитель фізики, ну може років на два-три старший за мене. Але все мені пояснив, заспокоїв, сказав, що діти швидко вливаються у шкільний колектив, тож не треба турбуватися за Дениса.
– Звичайно, наш Денис активний та товариський, все буде добре, підтримала мати. А ось яким виявиться цей Ігор Сергійович, не знаю.
– Мамо, я приведу його до нас, поспілкуєшся, я тепер покладатимуся на твій життєвий досвід та інтуїцію, – сміялася дочка.
Ігор Сергійович переступив поріг їхнього будинку, одразу ж вручив квіти матері.
– Доброго вечора, – привітався він. – Я трохи хвилююся, розумію, що Таїса мене привела до вас на оглядини і розумію, що без цього ніяк, – приємно посміхаючись м’якою та доброю усмішкою промовив він.
– Проходьте, Ігоре Сергійовичу, – промовила мати.
– Який я вам Ігор Сергійович, просто Ігор. Це для учнів я «Сергійович».
Вечір пройшов добре, весело. Виявилося, Ігор із іншого міста, невеликого райцентру, там його батьки. Після інституту приїхав працювати до цієї школи та затримався. Подобається йому викладати, і з учнями склалися добрі стосунки.
Денис, побачивши Ігора, не соромлячись підійшов, простягнув руку:
– Я – Денис, – сказав він по-дорослому, але посміхнувшись додав, – А взагалі я – Дениско, – і простяг йому велику шоколадку.
– Привіт, Денисе, здорово, що у мами такий помічник підростає. Я бачу, що окрім тебе чоловіків у домі немає?
– Ні! Я тут головний чоловік, – гордо відповів Денис.
З цього дня він завжди чекав на прихід Ігоря, потім пішов до першого класу. Спілкувалися вони здорово, Денис ні на крок не відходив від нього, а одного разу навіть приголомшив усіх, коли за столом усі пили чай.
– Дядько Ігор, мені хочеться тебе татом називати, можна?
Дорослі розгубилися, переглядалися, але встав Ігор і сказав:
– Ну ось життя само підказує, вірніше Денис, Таїсо виходь за мене заміж. Я вже давно думаю про це, але все не наважуюсь. Згодна?
– Мамо, виходь, я хочу, щоб у мене був тато Ігор, я люблю його.
Мати Таїси сиділа розгублена, потім сказала:
– Доню, я не проти, Ігор гідний хлопець.
Ігор із Таїсією живуть щасливо, виховують Дениса та доньку Віру. Щоправда, мати Таїси не стало рано. Денис уже дорослий, Ігора дуже любить та поважає. Коли в них народилася дочка, підросла, він завжди казав:
– Віро, бери приклад зі свого старшого брата, – цією фразою він підтримував сина, щоб той розправляв за своєю спиною крила, і Денис дуже намагався бути слухняним і добрим прикладом сестричці.
Якось Денис зустрів батька, коли приїхав на канікули, навчався в інституті, той на нього чекав, зовсім втомлена і неохайна людина.
– Денисе, ти мій син, знаєш про це? Бачу добре живеш, дай грошей, бачиш мені погано. Попроси у своєї матері, на машині їздить зі своїм… – він додав непристойне слово.
Денис пройшов мимо, а увійшовши до дому, сказав:
– Мамо, добре, що ти вчасно пішла від батька.
Ці слова сина були для Таїси високою оцінкою, син не хоче бачити такого рідного батька, зате має кращого батька Ігоря.
