Весілля було в самому розпалі!
Всі привітання вже залишилися позаду, і невтомна тамада, не даючи гостям жодної хвилини перепочинку, змінювала один за одним розважальні конкурси.
У якийсь момент Михайло, запрошений разом зі своєю дружиною на весілля до двоюрідного брата, раптом побачив, що його дружина десь зникла.
Коли гості сіли за стіл, щоб сказати черговий тост, Михайло всерйоз запереживав через відсутність своєї жінки.
Надворі був теплий літній вечір, і Михайло, не знайшовши своєї половинки в ресторані, вийшов на вулицю.
Він глянув на лавку яка була неподалік і оторопів! Там сиділа його Оксана в обіймах якогось чоловіка!
На весіллі було чимало друзів та подруг нареченого та нареченої. За віком вони були років на десять молодші за Михайла з Оксаною.
Але в цьому випадку різниця у віці не стала для Оксани на заваді.
Молодий чоловік, який обіймав дружину Михайла, був на цілу голову вищий за неї. Тому, цілуючи її, він трохи схилив свою голову, а вона ж, була настільки захоплена ним, що навіть стала навшпиньки.
– Вибачте, я вам не завадив? – запитав Михайло.
Обійми відразу ж розімкнулися, і дружина Михайла поспішила за стіл.
Святковий настрій Михайла зник. Не бажаючи більше бачити свою дружину, Михайло викликав таксі та поїхав додому.
Незабаром за ним у квартиру з’явилася і Оксана.
Збираючись на весілля подружжя відправило свою восьмирічну доньку до батьків Михайла. Тому цієї ночі Михайло з Оксаною залишилися одні.
– Михайле, вибач, я не знаю, як так вийшло, – почала виправдовуватися Оксана.
– Знаєш, не треба жодних виправдань, – зупинив дружину Михайло. – Давай без усяких цих сцен тихо, мирно розбіжимося.
– Але в мене нічого не було з ним! – заперечила Оксана.
– Ти вже краще помовч, – попросив Михайло дружину, – я завтра вранці переїжджаю до своїх батьків.
– Мені, здається, ти приймаєш поспішне рішення. Не забувай, у нас з тобою є дочка, – намагалася напоумити чоловіка Оксана.
– Про дочку я ніколи не забуду. І якщо вона захоче залишитися зі мною, я буду тільки радий, – поставив крапку у розмові Михайло.
Наступного ранку Михайло переїхав до своїх батьків. Дочка залишилася жити з матір’ю.
Настали нелегкі для Михайла дні. Оксана кілька разів намагалася помиритися з чоловіком. Але Михайло був непохитний.
У його душі перемішалися і образа, і ревнощі, і вражене самолюбство. Були хвилини розпачу, коли він ладен був здатися. Але щоразу гору брала гордість…
Зрештою, втомившись метатися, Михайло подав заяву на розлучення.
А потім, не з кохання, а з бажання досадити своїй дружині, він став зустрічатися з іншою жінкою – колегою по роботі.
Через пів року відбулося весілля, а ще за рік у новій родині з’явилася донька.
Михайло справно платив аліменти та робив дорогі подарунки своїй першій дочці, намагаючись не віддалятися від неї.
А у своїй новій сім’ї він намагався бути зразковим сім’янином.
Оксана більше не одружувалася, присвятивши своє життя вихованню доньки.
А Михайло був щасливий. Тепер він мав дружину, яка ніколи б його не зрадила…
