Життєві історії

Від Ані пішов чоловік. Прийшов, зібрав речі і сказав, що йде. Жінка не могла прийти до тями. Аня вирішила написати подрузі, про те що з нею відбулося. Раптом жінка помітили, що до неї в друзі попросився якийсь незнайомий чоловік. Після цього від нього надійшло повідомлення: – Аня, привіт! Це Сергій! Ти не пам’ятаєш мене? Нарешті я знайшов тебе! А наступного дня у двері подзвонили

Через десять років подружнього життя шлюб Ані з Олегом розпався. Вони не сварилися, просто одного дня чоловік зібрав свої речі та оголосив, що йде і вийшов з квартири. Назавжди. Дітей у них не було, можливо, через це він і пішов?

Але Аня все одно не чекала такої, як їй здавалося, зради.

***

Кілька днів вона не могла прийти до тями. І саме на піку цієї так би мовити “сімейної драми” у одній з соціальних мереж до неї у друзі попросився незнайомий чоловік. Після цього від нього надійшло повідомлення:

– Аня, привіт! Це Сергій! Ти не пам’ятаєш мене? Нарешті я знайшов тебе! Ти не уявляєш, який я щасливий! Минуло вже багато років, але я не втрачав надії знайти тебе. Єдина зустріч на випускному, а я все пам’ятаю, все! Як ми могли загубитися? Я не знаю, чи ти заміжня? Якщо так, то просто будемо друзями.

Аня почала згадувати. Сергій, Сергій… Майнула здогадка: випускний! Як давно це було! Цього вечора вона познайомилася з молодим чоловіком, так, його звали Сергієм. Вони прогуляли всю ніч. Єдиний поцілунок на прощання і більше нічого. Ні адресами, ані телефонами вони не обмінялися. Наступного дня треба було терміново їхати. Але вона ще довго пам’ятала цю зустріч.

Аня вдивлялася в обличчя. Він не він? Стільки років минуло.

Спочатку вони переписувалися, зідзвонювалися, почали приїжджати один до одного і зрештою одружилися. Через рік народився синочок, щастю не було меж!

А ще через якийсь час, спілкуючись у фейсбуці з родичами, увагу Сергія привернула одна фотографія зі стрічки “можливих друзів”. Він якось довго і уважно її розглядав.

Аня підійшла до нього, обійняла за шию:

– Що це ти на Аню задивився?

– Аню?

– Так, Микитенко Аню, навчалися разом, із паралельної групи. Ми з нею схожі були тоді і нас весь час плутали.

– Аню, не знаю, як і сказати тобі …. До мене тільки що дійшло – адже це ж я з нею зустрічався тоді на випускному, а не з тобою!

Відкрили сторінку цієї Ані, переглянули фото.

– Ну що чоловік, пиши листа Ані, що нарешті знайшов її, – посміялася над чоловіком Аня. Вона вже давно все зрозуміла.

– Та нізащо на світі! Дякувати Богу, що я тоді помилився! Ні на що не проміняю своє щастя.

Вам також має сподобатись...

Віктор повернувся додому з відрядження. Чоловік зайшов в квартиру із шикарним букетом в руках. – Кохана, я вдома! – гукнув він до дружини. В коридор вийшла Ірина. – Привіт, а я вечерю готую, – сказала сумно жінка. – Це тобі! – Віктор вручив дружині букет. – Дякую, – байдуже сказала Ірина. Раптом, Віктор помітив, що Ірина якось дивно поводиться. – Ірино, щось сталося? Ти якась не така, – запитав він. – Все гаразд, – відповіла Ірина, розвернулася і пішла на кухню. – Ірино, я ж все бачу, – сказав їй вслід чоловік. Але Віктор навіть уявити не міг, що приховує від нього його дружина

Василина поверталася додому з роботи, біля підʼїзду вона зустріла свою свекруху. – Ніна Анатоліївна? А ми вас тільки у вечері чекали, – розгубилася дівчина. – Денис, ще на роботі… – Я вирішила раніше прийти, поговорити з тобою, – якось підозріло сказала свекруха. Василина з Ніною Анатолівною піднялися у квартиру. Невістка зробила чай, поставила на стіл вазочку з печивом. – Ну, про що ви хотіли поговорити? – запитала Василина, сівши навпроти гості. – Василино, у мене до тебе є одне прохання, – нерішуче сказала свекруха. – Я вас слухаю, – усміхнулася невістка. Але Василина навіть уявити не могла, що попросить у неї свекруха 

Ліда приїхала в село до сестри Тетяни. Сама сестра саме лежала в лікарні. Жінка підійшла до хвіртки і побачила, що на ґанку її вже чекає сусід Василь Миколайович. – Привіт, Миколайовичу, – привіталася Ліда. – Ти наче мене чекаєш? – Так я щодня тут на вас чекаю після приходу автобуса, – сказав старий. – Бо ж мало що… Ось, приймай господарство. Як там Тетяна наша? Одужує? – Так, скоро повернеться, – сказала Ліда. – От тільки я її тут не залишу! Старий раптом змінився на обличчі. – Що ти таке говориш, Лідо?! – ахнув він. Ліда не зрозуміла, що відбувається

В Олексія з Тетяною народився син Миколка. Подивитися на онука приїхали новоспечені бабусі Ганна й Світлана. – Діти, ми зі свахою хочемо вручити вам подарунок на народження онука, – сказала Ганна. Це – гроші. Не хвилюйтеся, вони в нас не останні, ми назбирали заздалегідь. Купуйте на них самі, що вам потрібне! Ми не хочемо дарувати непотрібні речі, зараз стільки всього сучасного… – Дякуємо! – сказали молоді батьки… Невдовзі вони пішли у кімнату. Свахи ж вирішили подивитися бразильський серіал. Раптом з кімнати Олексія й Тетяни почувся галас! Світлана з Ганною прислухалися й застигли від почутого