Життєві історії

Від Ані пішов чоловік. Прийшов, зібрав речі і сказав, що йде. Жінка не могла прийти до тями. Аня вирішила написати подрузі, про те що з нею відбулося. Раптом жінка помітили, що до неї в друзі попросився якийсь незнайомий чоловік. Після цього від нього надійшло повідомлення: – Аня, привіт! Це Сергій! Ти не пам’ятаєш мене? Нарешті я знайшов тебе! А наступного дня у двері подзвонили

Через десять років подружнього життя шлюб Ані з Олегом розпався. Вони не сварилися, просто одного дня чоловік зібрав свої речі та оголосив, що йде і вийшов з квартири. Назавжди. Дітей у них не було, можливо, через це він і пішов?

Але Аня все одно не чекала такої, як їй здавалося, зради.

***

Кілька днів вона не могла прийти до тями. І саме на піку цієї так би мовити “сімейної драми” у одній з соціальних мереж до неї у друзі попросився незнайомий чоловік. Після цього від нього надійшло повідомлення:

– Аня, привіт! Це Сергій! Ти не пам’ятаєш мене? Нарешті я знайшов тебе! Ти не уявляєш, який я щасливий! Минуло вже багато років, але я не втрачав надії знайти тебе. Єдина зустріч на випускному, а я все пам’ятаю, все! Як ми могли загубитися? Я не знаю, чи ти заміжня? Якщо так, то просто будемо друзями.

Аня почала згадувати. Сергій, Сергій… Майнула здогадка: випускний! Як давно це було! Цього вечора вона познайомилася з молодим чоловіком, так, його звали Сергієм. Вони прогуляли всю ніч. Єдиний поцілунок на прощання і більше нічого. Ні адресами, ані телефонами вони не обмінялися. Наступного дня треба було терміново їхати. Але вона ще довго пам’ятала цю зустріч.

Аня вдивлялася в обличчя. Він не він? Стільки років минуло.

Спочатку вони переписувалися, зідзвонювалися, почали приїжджати один до одного і зрештою одружилися. Через рік народився синочок, щастю не було меж!

А ще через якийсь час, спілкуючись у фейсбуці з родичами, увагу Сергія привернула одна фотографія зі стрічки “можливих друзів”. Він якось довго і уважно її розглядав.

Аня підійшла до нього, обійняла за шию:

– Що це ти на Аню задивився?

– Аню?

– Так, Микитенко Аню, навчалися разом, із паралельної групи. Ми з нею схожі були тоді і нас весь час плутали.

– Аню, не знаю, як і сказати тобі …. До мене тільки що дійшло – адже це ж я з нею зустрічався тоді на випускному, а не з тобою!

Відкрили сторінку цієї Ані, переглянули фото.

– Ну що чоловік, пиши листа Ані, що нарешті знайшов її, – посміялася над чоловіком Аня. Вона вже давно все зрозуміла.

– Та нізащо на світі! Дякувати Богу, що я тоді помилився! Ні на що не проміняю своє щастя.

Вам також має сподобатись...

Рита була на роботі, коли до неї в кабінет зайшла її колега Марина. – Рито, привіт! – сказала вона. – Як справи? – Привіт, Марино! Справи,  добре, – усміхнулася Рита, і помітила, що подругу явно щось хвилює. – У тебе щось сталося? – Ти, як завжди, маєш рацію, – важко зітхнула Марина. – Але сталося не у мене, дещо сталося у тебе подруго! – У мене? – здивувалася Рита. – Так. У тебе і твого чоловіка! Ви з Сашком скоро розлучитеся! – несподівано заявила Марина. – Розлучимося? Чому? Що ти таке говориш? – Рита здивовано дивилася на подругу, не розуміючи, що відбувається

Ганна з дітьми та чоловіком, прийшла у гості до своєї сестри. – З новим роком! – вигукнула Ганна, зайшовши в будинок Марини. – Де мої улюблені племінники? Ось вам по шоколадці, це Миколай передав! Родичі трохи постояли в коридорі, обмінюючись своїми новинами, а потім Марина стрепенулась. – Ой, що ж це ми в коридорі стоїмо! Проходьте до столу, – запросила гостей господиня. Ганна швидко зняла своє пальто, роззулася. – Стіл, як завжди у вітальні? – запитала вона. – Угу, – якось підозріло кивнула Марина. Ганна рішуче відкрила двері у вітальню, пройшла всередину і… заціпеніла від побаченого

Микола приїхав на ювілей до своєї матері. Гості гарненько посиділи… Вранці Микола з дружиною почали прибирати в хаті. Коли все вже було зроблено, раптом прийшла сестра Миколи Катерина. – А що ви тут робите?! – запитала вона з порога. – Посуд прибрали, перемили все, – здивувався Микола. – А-а-а, ви вирішили бути добрими, так? – єхидно запитала сестра. – Я прийшла все прибрати! – То все вже, – сказав брат. – Сідай, чаю поп’ємо і ми поїдемо. Катерина похмуро сіла за стіл. Микола з дружиною поїхали… А коли вони приїхали до матері через місяць, то ахнули від побаченого

Роман повернувся додому пізно. – Кохана, я вдома, – гукнув він з порога. – Вечеря на столі, – обізвалась Юлія. – Посидиш зі мною? – сказав чоловік, зайшовши на кухню. – Добре, – погодилася Юля. Роман почав вечеряти, як раптом зупинився і подивився на дружину. – Юля, нам треба поговорити…, – тихо сказав чоловік. – Що сталося? – захвилювалася дружина. – Юля, – чоловік узяв дружину за руки і продовжив. – Я вирішив придбати собі житло. – Ти, що, йдеш від мене? – не розуміла дружина. – Юля, заспокойся, дослухай мене! – видихнув Роман і все розповів дружині. Юля вислухала його і застигла від почутого