Життєві історії

Від Ані пішов чоловік. Прийшов, зібрав речі і сказав, що йде. Жінка не могла прийти до тями. Аня вирішила написати подрузі, про те що з нею відбулося. Раптом жінка помітили, що до неї в друзі попросився якийсь незнайомий чоловік. Після цього від нього надійшло повідомлення: – Аня, привіт! Це Сергій! Ти не пам’ятаєш мене? Нарешті я знайшов тебе! А наступного дня у двері подзвонили

Через десять років подружнього життя шлюб Ані з Олегом розпався. Вони не сварилися, просто одного дня чоловік зібрав свої речі та оголосив, що йде і вийшов з квартири. Назавжди. Дітей у них не було, можливо, через це він і пішов?

Але Аня все одно не чекала такої, як їй здавалося, зради.

***

Кілька днів вона не могла прийти до тями. І саме на піку цієї так би мовити “сімейної драми” у одній з соціальних мереж до неї у друзі попросився незнайомий чоловік. Після цього від нього надійшло повідомлення:

– Аня, привіт! Це Сергій! Ти не пам’ятаєш мене? Нарешті я знайшов тебе! Ти не уявляєш, який я щасливий! Минуло вже багато років, але я не втрачав надії знайти тебе. Єдина зустріч на випускному, а я все пам’ятаю, все! Як ми могли загубитися? Я не знаю, чи ти заміжня? Якщо так, то просто будемо друзями.

Аня почала згадувати. Сергій, Сергій… Майнула здогадка: випускний! Як давно це було! Цього вечора вона познайомилася з молодим чоловіком, так, його звали Сергієм. Вони прогуляли всю ніч. Єдиний поцілунок на прощання і більше нічого. Ні адресами, ані телефонами вони не обмінялися. Наступного дня треба було терміново їхати. Але вона ще довго пам’ятала цю зустріч.

Аня вдивлялася в обличчя. Він не він? Стільки років минуло.

Спочатку вони переписувалися, зідзвонювалися, почали приїжджати один до одного і зрештою одружилися. Через рік народився синочок, щастю не було меж!

А ще через якийсь час, спілкуючись у фейсбуці з родичами, увагу Сергія привернула одна фотографія зі стрічки “можливих друзів”. Він якось довго і уважно її розглядав.

Аня підійшла до нього, обійняла за шию:

– Що це ти на Аню задивився?

– Аню?

– Так, Микитенко Аню, навчалися разом, із паралельної групи. Ми з нею схожі були тоді і нас весь час плутали.

– Аню, не знаю, як і сказати тобі …. До мене тільки що дійшло – адже це ж я з нею зустрічався тоді на випускному, а не з тобою!

Відкрили сторінку цієї Ані, переглянули фото.

– Ну що чоловік, пиши листа Ані, що нарешті знайшов її, – посміялася над чоловіком Аня. Вона вже давно все зрозуміла.

– Та нізащо на світі! Дякувати Богу, що я тоді помилився! Ні на що не проміняю своє щастя.

Вам також має сподобатись...

Настя насмажила картоплі, запекла ароматну курочку, і стала чекати чоловіка з роботи. На годиннику була майже десята, але Андрія все ще не було. – Що ж це таке? – запереживала дружина і набрала номер чоловіка. Телефон Андрія не відповідав. Настя обдзвонила всіх його та друзів, ніхто не знав де Андрій. Чоловік з’явився за кілька днів. Прийшов і почав збирати речі. – Може, поясниш хоч щось? – тихо запитала Настя, до кінця не розуміючи, що відбувається. І Андрій все розповів… Розповів те, що Настя навіть у поганому сні уявити собі не могла

Наталка готувала на кухні вечерю, коли зайшов син. – Мамо, а чому ти ніколи свій день народження не святкуєш? – раптом запитав він. – Ти знаєш, що я не люблю це свято, – байдуже відповіла Наталка. – Мамо, а чому? – продовжував ставити питання син. – Це сумна історія… навіть не хочу згадувати. Давай закриємо цю тему, – відповіла Наталка. – Ну мамо, розкажи! – не відступав син. І Наталка все розповіла, син аж ніяк не очікував такої відповіді

Віктор прокинувся рано. Чоловік вийшов на кухню, зробив собі каву, і попиваючи ароматний напій, дивився у вікно. Раптом, пролунав сигнал телефону. Прийшло якесь повідомлення. Віктор глянув на стіл, і побачив телефон дружини. – Знову, Вероніка, забула свій телефон тут, – усміхнувся він. Віктор підвівся, взяв телефон Вероніки, зайшов у спальню, дружина ще солодко спала. – Не будитиму, – вирішив чоловік. – А раптом щось важливе? Віктор розблокував телефон Вероніки, відкрив повідомлення, швидко прочитав його і… очам своїм не повірив

Віра готувала на кухні вечерю, щось наспівуючи собі під ніс. На кухню зайшов її чоловік Ігор. – І як це розуміти! – невдоволено вигукнув він. – Що розуміти? – не зрозуміла дружина. – Так…не чекав я від тебе такого! Це підло з твоєї сторони! – не заспокоювався Ігор. – Ігоре, я тебе не розумію! Ти можеш нормально пояснити, що сталося? – попросила Віра. – Що сталося? Ось що сталося! – чоловік кинув на стіл якусь папку. – А я ж тобі довіряв! – Що це? – здивувалася Віра, взяла папку в руки, переглянула документи які були в ній і…розсміялася від побаченого