Життєві історії

Від Ані пішов чоловік. Прийшов, зібрав речі і сказав, що йде. Жінка не могла прийти до тями. Аня вирішила написати подрузі, про те що з нею відбулося. Раптом жінка помітили, що до неї в друзі попросився якийсь незнайомий чоловік. Після цього від нього надійшло повідомлення: – Аня, привіт! Це Сергій! Ти не пам’ятаєш мене? Нарешті я знайшов тебе! А наступного дня у двері подзвонили

Через десять років подружнього життя шлюб Ані з Олегом розпався. Вони не сварилися, просто одного дня чоловік зібрав свої речі та оголосив, що йде і вийшов з квартири. Назавжди. Дітей у них не було, можливо, через це він і пішов?

Але Аня все одно не чекала такої, як їй здавалося, зради.

***

Кілька днів вона не могла прийти до тями. І саме на піку цієї так би мовити “сімейної драми” у одній з соціальних мереж до неї у друзі попросився незнайомий чоловік. Після цього від нього надійшло повідомлення:

– Аня, привіт! Це Сергій! Ти не пам’ятаєш мене? Нарешті я знайшов тебе! Ти не уявляєш, який я щасливий! Минуло вже багато років, але я не втрачав надії знайти тебе. Єдина зустріч на випускному, а я все пам’ятаю, все! Як ми могли загубитися? Я не знаю, чи ти заміжня? Якщо так, то просто будемо друзями.

Аня почала згадувати. Сергій, Сергій… Майнула здогадка: випускний! Як давно це було! Цього вечора вона познайомилася з молодим чоловіком, так, його звали Сергієм. Вони прогуляли всю ніч. Єдиний поцілунок на прощання і більше нічого. Ні адресами, ані телефонами вони не обмінялися. Наступного дня треба було терміново їхати. Але вона ще довго пам’ятала цю зустріч.

Аня вдивлялася в обличчя. Він не він? Стільки років минуло.

Спочатку вони переписувалися, зідзвонювалися, почали приїжджати один до одного і зрештою одружилися. Через рік народився синочок, щастю не було меж!

А ще через якийсь час, спілкуючись у фейсбуці з родичами, увагу Сергія привернула одна фотографія зі стрічки “можливих друзів”. Він якось довго і уважно її розглядав.

Аня підійшла до нього, обійняла за шию:

– Що це ти на Аню задивився?

– Аню?

– Так, Микитенко Аню, навчалися разом, із паралельної групи. Ми з нею схожі були тоді і нас весь час плутали.

– Аню, не знаю, як і сказати тобі …. До мене тільки що дійшло – адже це ж я з нею зустрічався тоді на випускному, а не з тобою!

Відкрили сторінку цієї Ані, переглянули фото.

– Ну що чоловік, пиши листа Ані, що нарешті знайшов її, – посміялася над чоловіком Аня. Вона вже давно все зрозуміла.

– Та нізащо на світі! Дякувати Богу, що я тоді помилився! Ні на що не проміняю своє щастя.

Вам також має сподобатись...

Андрій приїхав на роботу до дружини і став чекати, поки вийде Людмила. Люда вискочила з офісу останньою, підійшла до машини, сіла всередину. – Люда? Щось сталося? На тобі обличчя нема, – захвилювався чоловік. – Їдемо швидко додому! Скоро мама має зателефонувати,  – сказала жінка. – Мама? А до чого тут мама? – Андрій уважно подивився на дружину. – Вона сьогодні подзвонила до мене! І вона таке сказала…, – Людмила ледве стримала сльози, але трохи заспокоївшись, жінка зібралася з думками і все розповіла чоловіку. Андрій вислухав дружину і застиг від почутого

Віра готувала на кухні вечерю, щось наспівуючи собі під ніс. На кухню зайшов її чоловік Ігор. – І як це розуміти! – невдоволено вигукнув він. – Що розуміти? – не зрозуміла дружина. – Так…не чекав я від тебе такого! Це підло з твоєї сторони! – не заспокоювався Ігор. – Ігоре, я тебе не розумію! Ти можеш нормально пояснити, що сталося? – попросила Віра. – Що сталося? Ось що сталося! – чоловік кинув на стіл якусь папку. – А я ж тобі довіряв! – Що це? – здивувалася Віра, взяла папку в руки, переглянула документи які були в ній і…розсміялася від побаченого

Наталя цілий день крутилася на кухні, накрила стіл. Аякже ж?! Сьогодні її син Денис приведе свою наречену, знайомитися. Все вже було готово, коли у двері подзвонили. – Павло! Відкрий, прийшли! – гукнула до чоловіка Наталка. Павло зустрів молодих. – Мамо, тату, знайомтеся! Це Оля, – представив він дівчину. – Дуже приємно. Ходімо за стіл, – сказала Наталя. Сіли за стіл, перекусили, порозмовляли. І Денис пішов проводжати Олю. – Гарна дівчина, – сказав потім Павло до дружини. – Нехай одружуються. А ввечері він випадково почув, як Наталка  з кимось розмовляє телефоном. Чоловік прислухався до розмови і застиг від почутого

Марина йшла додому і з цікавістю дивилася у вікна будинків. Там вирувало життя, а на неї вдома ніхто не чекає… Марина завернула в провулок, де був її будинок, і аж зупинилася від подиву! У всіх вікнах світилося світло! І це було дуже дивно… – Що робити?! – подумала вона. – Напевно, треба комусь подзвонити! Нікого до себе в гості Марина не чекала. Підійшовши ближче, жінка побачила, як в одному з вікон промайнув якийсь силует. Вона придивилася і ахнула від побаченого. – Цього просто не може бути! – тільки й подумала Марина. – Яка ж ганьба! Вона не вірила своїм очам