Життєві історії

Від Ані пішов чоловік. Прийшов, зібрав речі і сказав, що йде. Жінка не могла прийти до тями. Аня вирішила написати подрузі, про те що з нею відбулося. Раптом жінка помітили, що до неї в друзі попросився якийсь незнайомий чоловік. Після цього від нього надійшло повідомлення: – Аня, привіт! Це Сергій! Ти не пам’ятаєш мене? Нарешті я знайшов тебе! А наступного дня у двері подзвонили

Через десять років подружнього життя шлюб Ані з Олегом розпався. Вони не сварилися, просто одного дня чоловік зібрав свої речі та оголосив, що йде і вийшов з квартири. Назавжди. Дітей у них не було, можливо, через це він і пішов?

Але Аня все одно не чекала такої, як їй здавалося, зради.

***

Кілька днів вона не могла прийти до тями. І саме на піку цієї так би мовити “сімейної драми” у одній з соціальних мереж до неї у друзі попросився незнайомий чоловік. Після цього від нього надійшло повідомлення:

– Аня, привіт! Це Сергій! Ти не пам’ятаєш мене? Нарешті я знайшов тебе! Ти не уявляєш, який я щасливий! Минуло вже багато років, але я не втрачав надії знайти тебе. Єдина зустріч на випускному, а я все пам’ятаю, все! Як ми могли загубитися? Я не знаю, чи ти заміжня? Якщо так, то просто будемо друзями.

Аня почала згадувати. Сергій, Сергій… Майнула здогадка: випускний! Як давно це було! Цього вечора вона познайомилася з молодим чоловіком, так, його звали Сергієм. Вони прогуляли всю ніч. Єдиний поцілунок на прощання і більше нічого. Ні адресами, ані телефонами вони не обмінялися. Наступного дня треба було терміново їхати. Але вона ще довго пам’ятала цю зустріч.

Аня вдивлялася в обличчя. Він не він? Стільки років минуло.

Спочатку вони переписувалися, зідзвонювалися, почали приїжджати один до одного і зрештою одружилися. Через рік народився синочок, щастю не було меж!

А ще через якийсь час, спілкуючись у фейсбуці з родичами, увагу Сергія привернула одна фотографія зі стрічки “можливих друзів”. Він якось довго і уважно її розглядав.

Аня підійшла до нього, обійняла за шию:

– Що це ти на Аню задивився?

– Аню?

– Так, Микитенко Аню, навчалися разом, із паралельної групи. Ми з нею схожі були тоді і нас весь час плутали.

– Аню, не знаю, як і сказати тобі …. До мене тільки що дійшло – адже це ж я з нею зустрічався тоді на випускному, а не з тобою!

Відкрили сторінку цієї Ані, переглянули фото.

– Ну що чоловік, пиши листа Ані, що нарешті знайшов її, – посміялася над чоловіком Аня. Вона вже давно все зрозуміла.

– Та нізащо на світі! Дякувати Богу, що я тоді помилився! Ні на що не проміняю своє щастя.

Вам також має сподобатись...

Ольга прокинулася від дивного шуму. Вона прислухалася, звідкись знизу лунав сильний гуркіт. – Євген, ти чуєш? – сказала вона до чоловіка. Чоловік протер очі і теж прислухався – знизу справді долинали якісь звуки. – Подивися, хто там, – пошепки промовила Ольга. Євген схопився з ліжка і, накинувши на себе халат, вийшов за двері. Жінка з трепетом почала прислухатися до кроків чоловіка, які невдовзі стихли. Кілька хвилин жінка чекала на чоловіка і, не дочекавшись, вирішила сама сходити і глянути, що там відбувається. Ольга обережно спустилася на перший поверх, зайшла на кухню і застигла від побаченого

Ганна була на роботі, коли пролунав дзвінок її телефону. Жінка глянула на екран і здивувалася, бо дзвонила її колишня свекруха. – Доброго дня, Ірина Анатоліївна? Щось сталося? – одразу запитала невістка. – Привіт, Ганно! Я дзвоню, щоб запросити тебе на свій ювілей! – сказала свекру. – Святкування відбуджеться в суботу, у мене вдома! Ти обов’язково маєш бути там! – Добре, я прийду, – погодилася невістка. Але Ганна навіть уявити не могла, який “сюрпирз” їй приготувала її колишня свекруха

Андрій повернувся додому з відрядження. – Кохана, я вдома! – гукнув він з коридору. – Привіт, Андрію! Вечеря на столі, сідай вечеряти, я зараз підійду, – гукнула йому Олена зі спальні. – Олено, все в порядку? – запитав Андрій, підійшовши до дверей спальні, але двері були закриті зсередини. – Так, все добре! Я підготувала для тебе сюрприз! Ти йди вечеряй, я зараз вийду, – наполягла дружина. Андрій пішов на кухню і взявся за вечерю. Через декілька хвилин він почув як двері спальні відкрилися і невдовзі на кухні з’явилася Олена. Андрій глянув на дружину і застиг від побаченого

– Олено! Бабуся приїхала! – гукнула мама з коридору. Олена неохоче встала з ліжка і попленталася на кухню. Галина Петрівна викладала на стіл з сумки гостинці – ароматну буженину, домашнє сальце, неймовірні ковбаски та домашні закрутки. – Люба моя, а це тобі! – з любов’ю сказала бабуся і вручила Олені якусь скриньку. – Дякую, – байдуже усміхнулася внучка і поставила скриньку на стіл. Коли бабуся пішла, Олена забрала скриньку в свою кімнату, відкрила кришечку, заглянула всередину і застигла від побаченого