Життєві історії

Від Ані пішов чоловік. Прийшов, зібрав речі і сказав, що йде. Жінка не могла прийти до тями. Аня вирішила написати подрузі, про те що з нею відбулося. Раптом жінка помітили, що до неї в друзі попросився якийсь незнайомий чоловік. Після цього від нього надійшло повідомлення: – Аня, привіт! Це Сергій! Ти не пам’ятаєш мене? Нарешті я знайшов тебе! А наступного дня у двері подзвонили

Через десять років подружнього життя шлюб Ані з Олегом розпався. Вони не сварилися, просто одного дня чоловік зібрав свої речі та оголосив, що йде і вийшов з квартири. Назавжди. Дітей у них не було, можливо, через це він і пішов?

Але Аня все одно не чекала такої, як їй здавалося, зради.

***

Кілька днів вона не могла прийти до тями. І саме на піку цієї так би мовити “сімейної драми” у одній з соціальних мереж до неї у друзі попросився незнайомий чоловік. Після цього від нього надійшло повідомлення:

– Аня, привіт! Це Сергій! Ти не пам’ятаєш мене? Нарешті я знайшов тебе! Ти не уявляєш, який я щасливий! Минуло вже багато років, але я не втрачав надії знайти тебе. Єдина зустріч на випускному, а я все пам’ятаю, все! Як ми могли загубитися? Я не знаю, чи ти заміжня? Якщо так, то просто будемо друзями.

Аня почала згадувати. Сергій, Сергій… Майнула здогадка: випускний! Як давно це було! Цього вечора вона познайомилася з молодим чоловіком, так, його звали Сергієм. Вони прогуляли всю ніч. Єдиний поцілунок на прощання і більше нічого. Ні адресами, ані телефонами вони не обмінялися. Наступного дня треба було терміново їхати. Але вона ще довго пам’ятала цю зустріч.

Аня вдивлялася в обличчя. Він не він? Стільки років минуло.

Спочатку вони переписувалися, зідзвонювалися, почали приїжджати один до одного і зрештою одружилися. Через рік народився синочок, щастю не було меж!

А ще через якийсь час, спілкуючись у фейсбуці з родичами, увагу Сергія привернула одна фотографія зі стрічки “можливих друзів”. Він якось довго і уважно її розглядав.

Аня підійшла до нього, обійняла за шию:

– Що це ти на Аню задивився?

– Аню?

– Так, Микитенко Аню, навчалися разом, із паралельної групи. Ми з нею схожі були тоді і нас весь час плутали.

– Аню, не знаю, як і сказати тобі …. До мене тільки що дійшло – адже це ж я з нею зустрічався тоді на випускному, а не з тобою!

Відкрили сторінку цієї Ані, переглянули фото.

– Ну що чоловік, пиши листа Ані, що нарешті знайшов її, – посміялася над чоловіком Аня. Вона вже давно все зрозуміла.

– Та нізащо на світі! Дякувати Богу, що я тоді помилився! Ні на що не проміняю своє щастя.

Вам також має сподобатись...

Віра накришила салатів, запекла рум’яні курячі стегенця з картоплею, наробила бутерброді. Сьогодні до них приїде сестра чоловіка Галина зі своєю сімʼєю. Коли Андрій та гості, яких він зустрів, піднялися до квартири, у Віри все було готове. Жінка вийшла в коридор, зустріла родичів чоловіка. – Ну що, з дороги зголодніли? – усміхнулася господиня. – Ходімо за стіл! Зовиця увійшла на кухню і ахнула від побаченого. – Боже! Це як треба не любити рідню, щоб так вчинити! – вигукнула Галина. – Галю, а що не так? – Віра з чоловіком здивовано дивилися на родичку, не розуміючи, що відбувається

Катя крутилася перед дзеркалом і милувалася своєю весільною сукнею. – Катя, до тебе Роман прийшов, – гукнула з коридору мама. – Хай зачекає! Не можна, щоб він бачив мою сукню до весілля, – гукнула Катя, швидко зняла сукню, одягнула домашній халатик і вийшла в коридор. – Привіт, коханий! – усміхнулася вона Роману. – Привіт, – сухо промовив хлопець. – Щось сталося? – захвилювалася дівчина, помітивши, що Роман дивно поводиться. – Знаєш, Катю, я передумав. Весілля не буде! – раптом сказав чоловік. – Роман, що ти таке говориш? Як не буде? Чому? – Катя здивовано дивилася на свого нареченого, не розуміючи, що відбувається

Олексій повернувся додому з роботи, і одразу зайшов до дружини на кухню. Алла якраз готувала вечерю. – Привіт, – усміхнулася жінка. – Йди мий руки, переодягайся, зараз будемо вечеряти. – Чудово, я так зголоднів, – відповів Олексій. Чоловік швидко вимив руки, переодягнувся і повернувся на кухню. – Ну, що у нас сьогодні на вечерю? – запитав він, сідаючи за стіл. – Сьогодні у нас сюрприз, – з легкою усмішкою заявила Алла, ставлячи перед Олексієм тарілку, накриту кришкою. – Який ще сюрприз? – здивувався він. Олексій обережно підняв кришку, глянув на тарілку і застиг від побаченого

– Олено! Бабуся приїхала! – гукнула мама з коридору. Олена неохоче встала з ліжка і попленталася на кухню. Галина Петрівна викладала на стіл з сумки гостинці – ароматну буженину, домашнє сальце, неймовірні ковбаски та домашні закрутки. – Люба моя, а це тобі! – з любов’ю сказала бабуся і вручила Олені якусь скриньку. – Дякую, – байдуже усміхнулася внучка і поставила скриньку на стіл. Коли бабуся пішла, Олена забрала скриньку в свою кімнату, відкрила кришечку, заглянула всередину і застигла від побаченого