Життєві історії

Від Ані пішов чоловік. Прийшов, зібрав речі і сказав, що йде. Жінка не могла прийти до тями. Аня вирішила написати подрузі, про те що з нею відбулося. Раптом жінка помітили, що до неї в друзі попросився якийсь незнайомий чоловік. Після цього від нього надійшло повідомлення: – Аня, привіт! Це Сергій! Ти не пам’ятаєш мене? Нарешті я знайшов тебе! А наступного дня у двері подзвонили

Через десять років подружнього життя шлюб Ані з Олегом розпався. Вони не сварилися, просто одного дня чоловік зібрав свої речі та оголосив, що йде і вийшов з квартири. Назавжди. Дітей у них не було, можливо, через це він і пішов?

Але Аня все одно не чекала такої, як їй здавалося, зради.

***

Кілька днів вона не могла прийти до тями. І саме на піку цієї так би мовити “сімейної драми” у одній з соціальних мереж до неї у друзі попросився незнайомий чоловік. Після цього від нього надійшло повідомлення:

– Аня, привіт! Це Сергій! Ти не пам’ятаєш мене? Нарешті я знайшов тебе! Ти не уявляєш, який я щасливий! Минуло вже багато років, але я не втрачав надії знайти тебе. Єдина зустріч на випускному, а я все пам’ятаю, все! Як ми могли загубитися? Я не знаю, чи ти заміжня? Якщо так, то просто будемо друзями.

Аня почала згадувати. Сергій, Сергій… Майнула здогадка: випускний! Як давно це було! Цього вечора вона познайомилася з молодим чоловіком, так, його звали Сергієм. Вони прогуляли всю ніч. Єдиний поцілунок на прощання і більше нічого. Ні адресами, ані телефонами вони не обмінялися. Наступного дня треба було терміново їхати. Але вона ще довго пам’ятала цю зустріч.

Аня вдивлялася в обличчя. Він не він? Стільки років минуло.

Спочатку вони переписувалися, зідзвонювалися, почали приїжджати один до одного і зрештою одружилися. Через рік народився синочок, щастю не було меж!

А ще через якийсь час, спілкуючись у фейсбуці з родичами, увагу Сергія привернула одна фотографія зі стрічки “можливих друзів”. Він якось довго і уважно її розглядав.

Аня підійшла до нього, обійняла за шию:

– Що це ти на Аню задивився?

– Аню?

– Так, Микитенко Аню, навчалися разом, із паралельної групи. Ми з нею схожі були тоді і нас весь час плутали.

– Аню, не знаю, як і сказати тобі …. До мене тільки що дійшло – адже це ж я з нею зустрічався тоді на випускному, а не з тобою!

Відкрили сторінку цієї Ані, переглянули фото.

– Ну що чоловік, пиши листа Ані, що нарешті знайшов її, – посміялася над чоловіком Аня. Вона вже давно все зрозуміла.

– Та нізащо на світі! Дякувати Богу, що я тоді помилився! Ні на що не проміняю своє щастя.

Вам також має сподобатись...

Христина подзвонила своєму коханому Сергію. Вона призначила йому зустріч в кафе. Жінка сказала, що готує сюрприз. Сергій здивувався, але сказав, що прийде… – Ого! Ти таке місце вибрала, – сказав Сергій, оглядаючи окрему кабінку в кафе, де на нього чекала Христина. – Ну, кажи, що за сюрприз? – Ти присядь поки що, – сказала жінка. – А чого на столі пусто? Ти ж мої уподобання знаєш, – весело продовжував Сергій. – Не дуже добре я знаю твої вподобання, як з’ясувалося… – раптом сказала Христина. – А ось і сюрприз! Сергій глянув хто зайшов до них, і аж побілів від побаченого

Сергій вийшов з дверей пологового будинку з маленьким пакунучком на руках. За ним вийшла його дружина Олена, та теща Марина Юріївна. – Ой, а це ж твоя мама! – сказала Олена до чоловіка, побачивши на горизонті свекруху, яка біжить до них. – Сергію! Дівчинка не наша! – вигукнула Лариса Вікторівна, підбігши до сина. – Мамо! Заспокойся! – сказав Сергій, закликаючи жінку замовкнути. – Я все знаю! – з торжеством у голосі промовила жінка. – Сваха мені все розповіла! – Що знаєш? Що розповіла? – Сергій здивовано дивився то на тещу, то на матір, не розуміючи, що відбувається

В Ігоря не стало діда. Тітка Валя, сестра покійного, схлипувала у слухавку: – Ось так, Ігорчику. Вчора ще гриби закривав, а сьогодні вранці – все. Серце. Поминки післязавтра… Ігор приїхав на поминки з дружиною Катею. У дідовій хаті нічого не змінилося. Ті ж самі старі фотографії на стінах, той самий запах груш і чомусь полину, той самий скрип підлоги. Тільки самого діда вже немає… Тітка Валя метушилася, пропонувала всім чай. Катя намагалася допомогти з приготуванням, але її чемно випроваджували. А вночі Ігор не міг заснути. Все ходив по хаті. У кутку стояв старий сервант. Ігор відкрив його і застиг від побаченого

Катя з Олегом приїхали на новий рік у гості до друзів. Вони зайшли в квартиру з пакетами продуктів у руках. Друзів вдома не було – вони пішли в магазин. – Слухай, я ікру в машині забула, – сказала Катя. – Давай я збігаю? – запропонував Олег. – Не треба, я сама! – Катя вже прямувала до виходу. – Заодно подзвоню до Маринки, дізнаюся, де вони там. А ти поки що салати розклади… Залишившись на самоті Олег почав розкладати їжу й задумався… Від роздумів його відволік звук дверей у ванну. На порозі кухні з’явився незнайомий чоловік у домашніх штанях і футболці. Побачивши Олега, він застиг, як укопаний