Життєві історії

Анатолій повернувся додому з відрядження. В коридорі його радісно зустріли доньки та дружина Таїса. – Тату, а ти що нам купив? – одразу запитала старша донька Поліна. – Дивіться! – він ніби фокусник дістав із пакета планшет. – Це моїй маленькій Олесі. Вона дивитиметься мультики. – А мені? – ображено вигукнула старша дочка. – Ти вже велика, – батько знову запустив руку до пакета. – Тобі смартфон. – Дякую! – вигукнула Поліна і побігла з сестричкою у сою кімнату. – Коханий, звідки у тебе на все це гроші? – здивувалася дружина. Але Таїса навіть уявити не могла, чим займається її чоловік

Машина легко йшла шосе. За кермом модно одягнений чоловік тридцяти років. Він повертався додому, де на нього чекала дружина і дві маленькі дочки. Вони чекали на тата. Адже він повернеться привезе грошики. Так воно й буде. Ось тільки думки у чоловіка важкі.

Колись давно, років сім-вісім тому, Анатолій був звичайним випускником інституту. Шукав роботу грошову і до душі, але щось робота до душі не знаходилася, грошова теж.

Потім одружився з простою дівчиною з ім’ям Таїсія. Всі друзі та подруги дивувалися цьому: такий красень, а одружився з простушкою. Але тоді в його душі ще було таке почуття, як кохання.

Батьки допомогли справити весілля та придбати молодим однокімнатну квартиру. Ось тільки з постійною роботою у молодого чоловіка так і залишалися проблеми. Поки жили вдвох, було терпимо, але народилася дочка. Грошей стало бракувати, місця у квартирі – теж. У сім’ї почалися сварки.

***

Якось він опинився в обласному центрі та зустрів свого друга-однокласника. У того був якийсь свій клуб, і він був успішною людиною. Ось вони в цьому клубі сиділи за столиком і згадували своє дитинство, потім розмова зайшла про життя, і Анатолій розповів про своє тяжке становище:

– Хочеш заробити? – усміхнувся друг, уважно його оглянувши.

– Олег, ти ще питаєш! Згоден на будь-яку роботу, аби гроші платили.

– Робота легка грошова. Правда, – друг спробував знайти відповідне слово. – Не зовсім порядна.

– А в чому вона полягає?

– Літні самотні жінки хочуть кохання…

– Олег, я щось не зрозумів?

– Вони багаті жінки, – друг подивився в очі Анатолія. – Залишайся в моєму клубі до вечора!

***

Вечір він провів у друга в клубі, а ніч у багатому заміському будинку.

Додому повернувся наступного дня. Поклав перед дружиною гроші, і щаслива дружина навіть не почала розпитувати, яким чином вони зароблені.

Анатолій розповів їй, що знайшов хорошу роботу, не посвячував дружину в подробиці цієї самої роботи, лише додав, що будуть відрядження.

***

Незабаром вони з Таїсією змінили однокімнатну квартиру на трикімнатну. Народилася ще одна дочка. Анатолій продовжував їздити у «відрядження». Жінки на його роботі змінювалися.

***

Нещодавно він зустрівся з Уляною Федорівною, вдовою місцевого олігарха. Чоловіка її не стало, коли йому йшов восьмий десяток років, а її нещодавно виповнилося п’ятдесят.

Після двох зустрічей з Анатолієм, Уляна Федорівна закохалася, при третій зустрічі між ними відбулася серйозна розмова:

– Анатолію, я хочу, щоб ми офіційно зареєстрували наші стосунки.

– Але…

– Вислухай мене уважно! – зупинила його жінка.

Вона трохи почекала, коли чоловік прийде в себе.

– Ти стаєш моїм офіційним чоловіком, я вводжу тебе до ради директорів моєї компанії, – вона глянула на його обличчя. – Анатолію, ти хотів щось сказати?

– В мене сім’я.

– Ми… вірніше ти виплачуєш своїм щороку кругленьку суму. Твоя зарплата буде дуже пристойною. Проти подарунків твоїм дочкам я також не заперечую. Це твоя особиста справа.

– Уляно, я можу подумати?

– Так, але не дуже довго! Завтра я представлю тебе раді директорів компанії. Післязавтра їдеш до своєї дружини, і ви подаєте заяву на розлучення. Я надішлю туди адвоката, він прискорить процес. Можеш відвезти своїм подарункам або гроші, сам вирішуй!

***

І ось Анатолій приїхав до своєї дружини та доньок…

– Тату!!! – підбігла до нього старша шестирічна дочка Поліна.

– Тату!!! – слідом вже бігла молодша, Олеся, якій лише три роки.

– Тату, а ти що нам купив? – одразу запитала Поліна.

– Дивіться! – він ніби фокусник дістав із пакета планшет. – Це моїй маленькій Олесі. Вона дивитиметься мультики.

– А мені? – Ображено вигукнула старша дочка.

– Ти вже велика, – батько знову запустив руку до пакета. – Тобі смартфон.

– А-а-а! Ура-а-а!

Таїса дивилася на чоловіка, який радісно роздає подарунки дочкам і відчувала, що сьогодні станеться щось таке, що переверне все її життя і життя дочок.

«Він навіть переживає підняти на мене очі. У нього завжди гарна шкіра та нігті, модна зачіска і відчувається запах дуже дорогих парфумів, жіночих» – думала Таїса.

Дочки побігли до своєї кімнати, а Анатолій нарешті підняв очі на свою дружину:

– Доброго дня, Таїсо! – поцілував її у щоку і знову запах дорогих парфумів.

– Привіт, Толік!

І пауза, довга.

– Пішли чай поп’ємо та поговоримо! – І дружина попрямувала на кухню.

Сіли за стіл і знову мовчання.

– Толік, ти щось хочеш мені сказати? – Таїса першою зупинила мовчання.

– Не знаю як сказати…

– Скажи, як є! Я зрозумію.

– Таїсо, я покохав іншу жінку, нам треба розлучитися, – скоромовкою промовив він.

– Приблизно, на це я й чекала, – спробувала посміхнутися Таїса. – А про дочок ти подумав? Як я їх одна виховуватиму?

– Усі грошові питання я беру на себе.

– Навіть так?

– Ось, – він поклав на стіл конверт. – Там картка на ній сто тисяч гривень. – Щомісяця перекидатиму на неї стільки ж.

– О! – Здивовано вигукнула дружина.

– І ось ще, – він поклав на стіл пачку купюр. – Так… відступні.

Таїса дивилася на гроші і згадувала їхнє спільне життя, якого, по суті, і не було:

«Може, так і краще буде? Дочки не зрозуміють… Хоча тато з ними ніколи не був. Вони більше не на тата чекали, а на подарунки, які він їм привезе. Не буду їм нічого говорити. Підростуть трохи, все самі зрозуміють. А на такі гроші ми проживемо».

– Коли заяву на розлучення збираєшся подавати? – твердо спитала вона.

– Сьогодні.

– Тоді давай відвеземо дочок до бабусі і поїдемо, подамо заяву, – і одразу гукнула. – Поліна, Олесю, збирайтеся, до бабусі поїдемо!

– А телефон та планшет можна взяти? – першою прибігла старша дочка.

– Беріть! Дідусь із роботи повернеться, вам все налаштує.

***

Анатолій зупинив машину біля будинку свекра. Поцілував дочок і, не відволікаючись, дивився на них, поки ті не зникли в під’їзді.

Дружина вийшла дуже швидко, мабуть, зовсім не заходила до квартири. Сіла у машину, і вони поїхали. Хіба вісім років тому вони могли подумати, що колись поїдуть до ЗАГСу ще раз, подавати заяву на розлучення.

У ЗАГСі на них вже чекав адвокат. Анатолій та Таїса, щось писали під його диктування, так до кінця і не усвідомивши, що відбувається. Чому так вийшло?

Довіз дружину до будинку. Востаннє відкрив для неї дверцята автомобіля. Холодно поцілував у щоку. Проводив поглядом до дверей.

Заплющив очі і раптом ясно побачив ваги з двома величезними чашами. На правій чаші сиділа дружина та дочки і з надією дивилися на нього. На іншій чаші стіл ради директорів та гроші, багато грошей. Ці чаші були у рівновазі. Але ось підійшла Уляна Федорівна, поклала руку на ліву чашу, і та різко пішла вниз.

Анатолій повернув ключ, глянув на рідне вікно на другому поверсі і машина плавно рушила з місця.

Вам також має сподобатись...

Марина прибирала в будинку, коли у двері постукали. На порозі стояла її сестра. – Привіт, пригостиш чаєм? Розмова є, – одразу сказала Наталка. – Привіт. Звісно, проходь, – запросила сестра. Марина швидко накрила стіл, і сіли з Наталкою пити чай. – Я ось навіщо приїхала, – почала та. – Ти коли мені борг віддаси? – Який борг? Я не позичала у тебе нічого? – здивувалася Марина. – Так, не позичала. Але ти винна мені кругленьку суму! Знаєш за що? – Наталка єхидно подивилася на сестру. – За що? – запитала Марина. І Наталка все розповіла їй. Марина вислухала сестру і застигла від почутого

Настя прокинулася рано, посмажила млинці на сніданок. – Мамо, йди снідати! – гукнула жінка до матері, яка гостювала в них. Жінки поснідали. – Доню, може з`їздиш сьогодні до мене, квіти підлєш? – запитала мама. – Так, звісно. Зараз помию посуд і поїду. За годину Настя вже була біля квартири матері. Жінка відкрила двері своїм ключем, зайшла в коридор. Раптом вона почула якісь звуки, які долинали з кухні. Настя зайшла на кухню і застигла від побаченого

Ольга прокинулася від дивного шуму. Вона прислухалася, звідкись знизу лунав сильний гуркіт. – Євген, ти чуєш? – сказала вона до чоловіка. Чоловік протер очі і теж прислухався – знизу справді долинали якісь звуки. – Подивися, хто там, – пошепки промовила Ольга. Євген схопився з ліжка і, накинувши на себе халат, вийшов за двері. Жінка з трепетом почала прислухатися до кроків чоловіка, які невдовзі стихли. Кілька хвилин жінка чекала на чоловіка і, не дочекавшись, вирішила сама сходити і глянути, що там відбувається. Ольга обережно спустилася на перший поверх, зайшла на кухню і застигла від побаченого

Оля вийшла на обідню перерву у кафе, пообідати. – О, Марія, привіт! Біля тебе не зайнято, – підійшла вона до столика за яким сиділа її подруга. – Не зайнято, – кивнула у відповідь Марія. – А ти чому така сумна? Щось сталося? – запитала Оля у Марії, сідаючи поряд. – Сталося, Олю! Ще й як сталося! – сказала Марія і гірко заплакала. – Ну, розповідай! – скомандумала Оля, дочекавшись коли подруга трохи заспокоїться. Марія зробила ковток води і все розвоаіла Ользі. Оля вислухала подругу і аж рота відкрила від почутого