Показує: 771 - 780 з 910 РЕЗУЛЬТАТІВ
Життєві історії

Іван дивився телевізор, захотілося перекусити. Чоловік підвівся і вийшов в коридор, щоб піти на кухню. Раптом він почув, що дружина з кимось розмовляє по телефону. – Невже Іван зрадив? Як він міг? – перепитала Юля у співрозмовника і отримавши стверджувальну відповідь закінчила виклик. Іван так і застиг почувши цю розмову. – Іване, йди сюди! – гукнула Юля чоловіка. – Поговорити треба. Іван зайшов на кухню. – Ну що будемо робити? – раптом сказала Юля. – Це все неправда! Хтось наговорює на мене! – несподівано вигукнув чоловік. – Ти про що? – Юля здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи про що він

поновлено
Життєві історії

Іван дивився телевізор, захотілося перекусити. Чоловік підвівся і вийшов в коридор, щоб піти на кухню. Раптом він почув, що дружина з кимось розмовляє по телефону. – Невже Іван зрадив? Як він міг? – перепитала Юля у співрозмовника і отримавши стверджувальну відповідь закінчила виклик. Іван так і застиг почувши цю розмову. – Іване, йди сюди! – гукнула Юля чоловіка. – Поговорити треба. Іван зайшов на кухню. – Ну що будемо робити? – раптом сказала Юля. – Це все неправда! Хтось наговорює на мене! – несподівано вигукнув чоловік. – Ти про що? – Юля здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи про що він

поновлено

Іван зрадив дружині. Ну добре б зараз зрадив. А минуло вже чотири роки, майже п’ять. Вони тоді ще й одружені не були. Навіть і зрадою …

Читати
Життєві історії

Марія одягла красиву сукню, зробила зачіску та легкий макіяж. Аякже ж!? Сьогодні у неї побачення. Вона йшла на побачення, хвилюючись, – вперше за кілька років самотності мала зустрітися з чоловіком. І ось Марія вже майже прийшла на місце зустрічі. Ще здалеку помітила чоловічу постать із букетом. На душі розлилося тепло. – Молодець, прийшов не з порожніми руками, – подумала жінка. Марія наблизилася ще ближче, чоловік помахав рукою. Вона придивилася до нього і застигла від несподіванки, а потім голосно розсміялася так, що аж перехожі оберталися

поновлено

Марія розлучилася, коли їй було 30. Працювала, виховувала сина. Колишній чоловік допомагав, іноді забирав дитину до себе. Особливих претензій до нього не було. Подруги все …

Читати
Історії жінок

Олена вийшла на вулицю. Від її роботи від’їжджали машини. Хтось ще прогрівав авто. – Олено! – раптом почула вона, як її хтось гукнув. Олена обернулася й застигла від здивування. Це ж Сергійко, їхній програміст! Прогріває свою машину… А ще у нього колесо спустило, підкачує… Шапка на очі зʼїхала – смішний хлопчина. – Олено, привіт, давай я тебе підвезу, хочеш? – сказав хлопець. – Мороз же ж, а я тебе прямо до будинку довезу! Олена погодилась, а Сергій ще більше заметушився. – Сідай, Олено… – вигляд у нього був смішний. І тут Олена раптом усе зрозуміла

поновлено

Надія пройшлася туди–сюди. – Ось такі чобітки вчора мені мій купив, а ще ось це, – і вона покрутила рукою. На її зап’ясті, блиснувши синіми …

Читати
Життєві історії

Галина сиділа вдома, в’язала шкарпетки. Раптом хтось постукав у вікно. –  Хто б це міг бути? – подумала жінка. Галина визирнула, на вулиці стоїть зовсім молоденька дівчина. – Чия ж це? – не впізнала дівчинку Галина. Вийшла надвір. – Ти до кого? – запитала вона у гості. – Тітка Галина тут живе? – запитала дівчина. – Так, це я. А ти з якого питання? – запитала Галя. – Я ваша внучка! – тихо промовила дівчина. – Як внучка? У мене немає дітей! – Галина здивовано дивилася на дівчину, нічого не розуміючи

поновлено

Галина Миколаївна живе одна у невеликому селі. Начебто зовсім недавно була в неї дружна сім’я. Чоловік-тракторист, синочок Толік поїхав у місто вчитися, мріяв повернутися, працювати …

Читати
Життєві історії

Христина забігла в кафе, де її вже чекав Ігор. – Як у вас там все пройшло? – одразу запитала вона, сідаючи за столик. – Нормально. Я ж казав, що все буде добре, – відповів Ігор. – Ну, і добре, – зупинила його Христина. – А я сьогодні меблі у спальню вибрала! Христина помітила, що обличчя Ігоря стало напруженим. – Що сталося? – схвильовано запитала жінка. – Розумієш, Христино, нам не потрібні меблі для спальні, у нас не буде спальні, – Ігор глянув Христині прямо в очі. – Я хотів тобі розповісти. – Що розповісти? – Христина здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

поновлено

Ігор подивився на годинник та відправив Христині смс зі словами: «Ти де?».  Вони з Христиною домовилися сьогодні зустрітися і пообідати в кафе, оскільки у Христини …

Читати
Історії жінок

Марія прокинулася в хорошому настрої. Аякже ж?! Сьогодні у неї ювілей. Жінка приготувала сніданок, і стала чекати, коли чоловік привітає її. Але Олег поснідав і пішов на роботу. – Мабуть у вечері привітає! – вирішила жінка і зайнялася домашніми клопотами. Ввечері Олег прислав повідомлення: «Буду пізно». – Ось і відсвяткувала, – подумала Марія і лягла спати. Прокинулася вона від того, що чоловік шумно лягав поруч. -Дякую за вітання! – єхидно сказала Марія. – Кохана, заспокойся. У холодильнику твій подарунок, – спокійно сказав чоловік. – В холодильнику? – здивувалася Марія, пішла на кухню, відкрила холодильник і застигла від несподіванки

поновлено

На свій тридцять п’ятий день народження Марія чекала з нетерпінням десятирічної дівчинки. Чоловік обіцяв, що зробить хороший подарунок. -Наскільки хороший? – Поцікавилася дружина в нього. …

Читати
Життєві історії

Надія Миколаївна мила на кухні посуд, коли відкрилися вхідні двері і на порозі з’явилася невістка. Світлана зайшла у квартиру свекрухи, нахабно пройшла до центру спальні, не роззуваючись. – Світлано, що з тобою? Що сталося? – розгублено бурмотіла Надія, побачивши сльози та розмазану туш. – Ану сідай, розповідай. – Я розлучаюся з вашим Славком. Погано Ви його виховали! – крізь сльози сказала Світлана. – Та що ж сталося, поясни? – Надія Миколаївна здивовано дивилася на невістку, нічого не розуміючи

поновлено

Світла дістала з духовки запашну курочку з картоплею. Ось-ось мають привезти торт та капкейки для свята. Треба встигнути впорядкувати себе, а часу залишається зовсім небагато. …

Читати
Життєві історії

Баба Валя прийшла додому і виклала з пакета продукти. Вона трішечки перекусила канапками з сиром і ковбасою і сіла на диван. На дивані лежав старий фотоальбом. Баба Валя відкрила його і задумалася… Ось вона виходить заміж. Ось її коханий Петро, міцний, роботящий. За ним, як за кам’яною стіною! Син народився, жили дружно, щасливо. А потім зненацька не стало її коханого чоловіка… Син одружився і поїхав за кордон. Внука тільки на фото бачила. – Ех, і коли життя пролетіло? – зітхнула баба Валя. А наступного дня вона вирішила діяти

поновлено

Вийшовши з магазину, баба Валя заглянула в пакет, щоб перевірити, чи все вона купила. – Наче все, – пробурмотіла вона. Вона присіла на лавку, перепочити. …

Читати
Життєві історії

Ліля прибирала в квартирі, коли пролунав дзвінок у двері. На порозі стояв її колишній чоловік Денис. – Ти тільки зараз за речами з’явився? – здивувалася вона. – Привіт! Чудово виглядаєш! – пробурмотів він. – Дякую. Речі на балконі, – сказала жінка. Денис пройшов на балкон та забрав речі. – Ти допоможеш мені вниз знести?, – запитав чоловік. Ліля швидко накинула пальто, і вони вийшли надвір. – Ну де твоя машина? – запитала Ліля. – Машина на парковці, – відповів Денис. Вони підійшли ближче до автомобіля, Ліля глянула на заднє сидіння і застигла на місці. – Це що таке!? – тільки й вигукнула вона

поновлено

– Привіт! Ти прекрасна! Чудово виглядаєш! – Дякую! Чого прийшов? – Як ти змінилася… – Життя внесло свої корективи. – У тебе хтось з’явився? – …

Читати
Життєві історії

Віра повернулася додому. – Коханий, я вдома! – гукнула вона з коридору. Відповіді не було. Раптом жінка почула дивний шум із спальні і побігла туди. – Ти чому не відповідаєш? А що це ти, ремонт затіяв? – здивувалася жінка, побачивши, як Ігор знімає карниз. Ігор мовчки зняв карниз, поклав його в коридорі. – Ти зі мною не розмовляєш? – здивувалася Віра. Ігор дістав пакет, підійшов до холодильника вигріб: сир, молоко, йогурт. – Віро, я йду від тебе! І це все я забираю з собою, – раптом сказав Ігор. Віра здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

поновлено

– І карниз заберу! Я його сам купував, між іншим, і почепив! – вигукував Ігор, збираючи речі. – Та забирай! – байдуже відповідала Віра. – …

Читати