Життєві історії

Катя посмажила картоплю, відкрила баночку квашених огірочків. – Коханий, іди вечеряти, – гукнула вона до чоловіка. Григорій швидко прийшов на кухню, і подружжя сіло за стіл. Тільки-но Григорій взяв виделку до рук, як раптом подзвонив його телефон. – О, мама дзвонить. А я все не міг до неї додзвонитися, – сказав чоловік і підняв слухавку. Григорій привітався з мамою, і не встигши нічого більше сказати, почав уважно слухати Ніну Степанівну. Катя сиділа біля чоловіка, і випадково почула, про що так активно говорить свекруха. Жінка прислухалася до розмови і застигла від почутого

Катя вважала, що їй дуже не пощастило зі свекрухою, хоч її знайомі і навіть мати з нею не погоджувалися.

– Ти все вигадуєш, – казала їй мама. – Ніна Степанівна чудова жінка. Я взагалі хочу з неї брати приклад. Ми ровесниці, а вона така енергійна! Вірші читає напам’ять, капелюшки носить. Я навіть заздрю.

Катя хотіла сказати матері – це ти все вигадуєш, яка вона енергійна, вона вперта, взагалі не хоче змінюватися і нікого не слухає. Ніна Степанівна виглядала трохи театрально, але, виявляється, комусь це могло сподобатися. Катерина могла розповідати нескінченно про дивацтва свекрухи.

Коли вона вийшла заміж за Григорія, то приблизно місяць вони жили у їхній квартирі. Квартира у старому будинку, стелі три метри. Каті відразу здалося, що штори на цих вікнах, мабуть, жодного разу не прали. Посунеш таку штору, і одразу хмара пилу стоїть. Їй це не подобалося, вона ходила по квартирі та чхала, а свекруха їй робила зауваження.

Там було дві кімнати. Одну виділили Каті та Григорію. Крім запилених фіранок ще там були серветки, подушки, плюшеві іграшки. Поки Катерина там жила, вона жодного разу не бачила, щоб свекруха взяла ганчірку до рук. Сама Катя кілька разів вимила підлогу, але на більше вона не погоджувалася і зайвий раз старатися для дивакуватої свекрухи не збиралася.

Вони збиралися переїхати на орендовану квартиру. Заробляли вони поки що небагато, і плата за оренду давалася їм нелегко. Каті так хотілося дитину! Григорій був із нею згоден. За рік народилася дівчинка. Минув ще рік і тут свекруха втішила Катерину та свого сина. Вона зібралася поїхати на тривалий час до своїх знайомих, які мали будиночок на морі.

Катерині довелося побачити збори Ніни Степанівни. У неї самої не було стільки сарафанів, суконь та капелюхів! Свекруха набрала три валізи. Катерині іноді хотілося сміятися, але вона стримувалася. Може, сама така в її роки стану, умовляла вона себе і знову тікала в кухню, щоб просміятися.

Свекруха надала свою квартиру молодій родині. Доньці було вже півтора роки. Григорій швидко приготував квартиру. Зняв усі штори, склав дивані подушки в комору, все вимив. Катерина спочатку з переживанням ходила великою квартирою, але потім трохи освоїлася і навіть стала подумки дякувати Ніні Степанівні.

Тільки до кінця так і не було зрозуміло, на який час вона поїхала. Раптом раптово заявиться, вона ж так може. Але неприємності виявилися зовсім інші, і то були сусіди. Все як на підбір. Квартиру згори здавали і там постійно мінялися люди. Постійно шуміли, голосно розмовляли на балконі до пізньої ночі всією компанією. Довелося Катерині зачиняти вікна, а так хотілося подихати свіжим повітрям!

Сусід ліворуч, самотній пенсіонер теж не злюбив Катю і навіть із Григорієм не вітався, хоча той жив тут майже все своє життя. Тепер цей сусід пред’являв претензії, мовляв, колискою йому двері подряпали, килимок біля дверей постійно зрушений, малеча голосно плаче. Катерина мовчала та посміхалася. Але, коли ще й знизу сусідка встала обурюватися, говорила, що її залили, меблі рухаються, дитина вранці бігає по підлозі, Катерина вже не витримала.

– Григорій, ти все-таки з’ясуй у своєї матері, вона повертатиметься чи ні. А якщо повернеться, то колись. І давай продамо цю квартиру.

Григорій не додзвонився до матері. У неї телефон був вимкнений, то мережі не було. І тут Ніна Степанівна сама зателефонувала. І це було вперше, про онучку вона взагалі не згадувала. Свекруха просто повідомила, що вийшла заміж. Катя смикала чоловіка в нетерпінні – спитай, там жити буде чи де.

Ніна Степанівна наче її почула і сказала, – у мого чоловіка тут гарний будинок, я до нього переїжджаю. 

– Ура, – вигукнула Катя. – Спитай, чи можемо ми цю квартиру продати і купити в іншому місці? Але Григорій тільки привітав матір, запитав про її здоров’я і закінчив розмову.

– Ну, ти що, – Григорій дорікнув дружині. – Навіщо так відразу, почекаємо трохи. Я все з’ясую.

Катя вже мріяла продати цю квартиру та купити в іншому місці. Вибрати таку, яка їх влаштувала б. Адже, напевно, свекруха не повернеться вже сюди. Їй хотілося так думати, і вона не витримала, сама зателефонувала Ніні Степанівні.

Після кількох загальних слів Катя розповіла матері чоловіка про свою пропозицію. Свекруха довго мовчала, а потім якимось чужим відстороненим голосом промовила:

– Катю, а ти що, мене вже ховаєш? Цю квартиру ще мої батьки купили. Потім вона перейде до мого сина. І я хотіла б, щоб і він її ніколи не продавав, а передав у спадок. Так йому й скажи, хоч він і сам все знає.

– Але Ніно Степанівно, якщо ми продамо цю квартиру, то нову купимо обов’язково на ваше ім’я, ви не турбуйтеся, – говорила Катерина, але свекруха вже поклала слухавку.

Вам також має сподобатись...

Іван приїхав у гості до свого брата Руслана. Він обійшов будинок, оглянув все довкола. Тиша, тільки птахів і чути… – Тихо так у вас, – сказав Іван. – Ніби й нема нікого навкруги. – Це тобі так здається, – відповів Руслан. – Життя тут вирує! Ти відпочивай, а нам з дружиною пора працювати… – А ви ще й працюєте?! – ахнув Іван. – Я думав ви візьмете відпустку… Я ж у гості приїхав! – Ну, а як же ж?! – сказав Руслан. – Зараз сезон, відпочивати ніяк не можна. Іван здивовано дивився на брата. Але побачене ввечері здивувало його ще більше

Олег прокинувся рано, і здивувався, коли не побачив біля себе у ліжку Марії. – Може вже сніданок готує, – подумав він, швидко одягнувся і пішов на кухню. Марії там не було. Чоловік обійшов будинок, вийшов на подвір’я. – Та що ж це таке? – захвилювався Олег. Він набрав номер телефону Марії – телефон не відповідав. Чоловік повернувся на кухню, сів за стіл, як раптом помітив на столі якусь записку. Олег прочитав її і застиг від прочитаного

Раїса з чоловіком Дмитром приїхали на дачу. Вони зайшли на подвірʼя й оторопіли від побаченого. На кущі улюблених троянд Раїси не було жодного бутону! – Ох, як так можна? – заплакала Раїса. Дмитро як міг заспокоював дружину. – Так, Раїсо, давай-но, переодягайся, і ми з тобою підемо гуляти, – нарешті сказав він. Вони вийшли з дому, і пішли повз місцевий цвинтар у бік лісу. Раптом Раїса глянула на цвинтар і застигла. – Дмитрику, а що це там таке?! Дивись! – дружина побігла до паркану і хвацько перелізла через нього. Дмитро не розумів, що відбувається

Наталя йшла по вулиці до свого будинку. Вона була в декреті і чекала на появу доньки. Від її коханого Миколи не було жодних звісток… Лише один раз його друг Петро приніс Наталі гроші, сказав, що це від Миколи. Наталя не повірила, але гроші взяла. – Бог йому суддя! – вирішила Наталя. – Він сам зробив свій вибір! Вже підходячи додому, вона раптом помітила якогось чоловіка. Той стояв біля під’їзду з коробкою в руках і озирався на всі боки… Наталя підійшла ближче, придивилась до того мужика й застигла від побаченого