Історії жінок

Настя їхала з сином на море, коли зустріла Ігоря. Високий, гарний. Познайомились вони на пероні. Син попросив у Насті купити морозиво, а Ігор, почувши прохання малюка тут же купив ласощі йому та Насті. – А де батько дитини? – запитав він. – Працює. А ваша дружина? – Ми якраз розлучаємось. Миритись вона не хоче. Настя ще не знала, як зміниться її життя

Знайомство Ігоря з Настею сталося в поїзді. Вони їхали в одному вагоні. Точніше, коли ще сідали у вагон, вони одночасно звернули один на одного увагу.

Він високий, гарний, спортивний. Вона гарненька мініатюрна блондинка з блакитними очима.

А вже познайомилися вони на пероні, під час довгої стоянки потяга.

Син попросив у Насті морозиво, яке продавалося неподалік від їхнього вагона.

Ігор теж прогулювався і почувши прохання малюка тут же купив ласощі йому та Насті. Вона відмовлялася брати, почервоніла, але він був наполегливий, та й синочок уже наминав частування. Жінка подякувала.

Він назвав своє імʼя, запитав, куди вони їдуть, якщо не секрет.

-Їдемо до брата чоловіка в гості, він давно нас запрошував, має великий будинок біля моря.

-А де батько дитини?

-Працює, відпустки не дали. А де ваша дружина?

-Ми якраз в процесі розлучення, ось повернуся з відрядження і все оформимо, а дітей немає.

-Може, ще помиритеся.

-Я намагався, вона не хоче. А тепер і я не хочу…

Виявилося, що й Ігор їхав у те саме місто, у відрядження. Вони спілкувалися всю дорогу і під кінець шляху обмінялися номерами телефонів.

Вони часто зіздзвонювалися і навіть кілька разів зустрічалися.

Любов у них почалася неймовірна, всепоглинаюча.

Обоє знали, що роблять погано, але нічого не могли з собою вдіяти. Ігореві запропонували підвищення, дали квартиру.

Він зателефонував Насті і запропонував залишитися тут із ним і вийти за нього заміж.

Але жінка одразу не погодилася, швидко зібралася та поїхала до чоловіка. Але там, на місці, зрозуміла, що не зможе жити, як і раніше, з Валерієм, бо любить Ігоря.

Вона вирішила з ним розлучитися та прийняти пропозицію Ігоря.

Чоловік дуже переживав їхнє розлучення, але вдіяти нічого не міг, Настя не погоджувалася залишитися, вона чесно сказала, що любить іншого і жити, як раніше, вони не зможуть.

Ігор якраз приїхав на розлучення з дружиною, за речами та забрав із собою Настю із сином.

Вони, звичайно ж, були дуже гарною і помітною парою і жили душа в душу. У них народилася донька, Оленка.

Ігор працював, Настя виховувала дітей, вони були щасливі. Прожили вони рівно чотири роки, коли прийшла раптово Ігоря не стало…

Настя дуже важко і довго це переживала. Добре, що після поминок її з дітьми батьки забрали назад у своє місто.

А приблизно через місяць Валерій дізнався від знайомих, що Настя з дітьми в місті і яке у неї сталося нещастя.

Він не став одразу лізти на очі. З сином він бачився, а з нею поки що ні.

Через рік Валерій ніби випадково зустрів Настю на вулиці, поговорили і колишній чоловік зробив їй повторну пропозицію – зійтися знову.

Жінці було соромно перед ним, адже вона його залишила, і тому довго вагалася.

Але Валерій був наполегливий, бо він не переставав любити Настю та свого сина.

Зрештою, вона погодилася, і вони зійшлися. Пройшло достатньо часу, все у них було добре, дочка Ігоря прийняла нового тата, і він полюбив дівчинку.

Валерій запропонував знову одружитися. Настя сміялася, що вдруге за нього заміж виходитиме, але погодилася і вони розписалися…

Через рік у них народився син і жили вони довго та щасливо.

Валерій, як справжній чоловік, протягом усього їхнього спільного життя жодного разу не дорікнув їй за колишнього чоловіка.

Просто він розумів, що це таке – безоглядне кохання.

Так само він любив і свою Настю…

Вам також має сподобатись...

Олег поїхав до батьків Наталки в село, знайомитися. Батьки стіл накрили, сусідів покликали. Прямо оглядини! – Ну що діти, коли весілля, – раптом спитав батько. Олег не знав, що відповісти. Він і не збирався одружуватися на Наталі, але відповів: – Ми ще збираємо гроші на весілля! Це ж не дешеве задоволення! Всі за столом зраділи, а Олег і не здогадувався, що він наробив

Катя вийшла з роботи раніше, щоб зробити сюрприз чоловікові. Вона зайшла в магазин, купила всіляких смаколиків і поспішила з пакетами додому. – От Ігорчик мій зрадіє, – посміхалась вона. Катя тихенько відкрила двері своїм ключем і зайшла в квартиру. Жінка застигла від здивування! В коридорі стояли чужі жіночі туфлі, а на тумбочці лежала жіноча сумочка. Раптом у спальні почулася якась метушня

– Ну, давай, візьми слухавку, – шепотіла Олена, вслухаючись у гудки. Вона вже хотіла скинути виклик, коли почула такий знайомий голос! Голос її коханого Сергія… – Привіт, – сказав він. – Доброго дня, нам треба поговорити, – сухо відповіла Олена. – Де ми можемо зустрітися? Вже за пів години Олена вирушила в парк. Її пальці нервово тримали згорнутий трубочкою папір. – Я триматимуся гідно, – думала вона. – Просто віддам це й піду. Скажу, що на мене чекають… Вона зустріла Сергія і віддала йому пакунок. Сергій з цікавістю розгорнув його і йому на очі навернулися сльози

Олена прибрала у квартирі, випрала одяг, помила вікна. Ближче вечора жінка вирушила у супермаркет. Вийшовши з магазину, вирішила піти додому через парк. Пакет із продуктами був важкий, присіла на лавку відпочити. – Ходить за тобою, щось сказати хоче, напевно, – раптом почула вона якийсь голос. – Що перепрошую? Це ви мені? – Олена повернулася на звук голосу, на сусідню лаву. Там сиділа жінка похилого віку. – Ви мені вибачте, що лізу… Але я бачу, що за вами ходить жінка, – сказала старенька. – Не бачу нікого. Про що ви? – Олена здивовано дивилася на бабусю, нічого не розуміючи