Життєві історії

Олена готувала на кухні вечерю, Вадим сидів поряд та читав на телефоні новини. Раптом пролунав дзвінок телефону. – Мама дзвонить, – сказав чоловік, глянувши на екран і вийшов у іншу кімнату порозмовляти. Повернувся Вадим за хвилин пʼять. – Ну, що там хотіла Марія Ігорівна? – з усмішкою запитала Олена. Вадим мовчки сів за стіл, важко видихнув. – Олено, як ти могла так вчинити з моєю сестрою? – тихо запитав Вадим. – Що вона тобі тако зробила, щоб так себе поводити?! – Ти про що? – Олена здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

– Я замовила на сьогодні столик у ресторані, – із захопленням повідомила Олені зовиця. – Зустрічаємось о сьомій.

Дівчина з небажанням сприйняла слова родички, але відмовляти їй не стала, переживаючи образити.

Зовиця Катерина останнім часом дуже часто навідувалася до міста, де жив брат із дружиною.

Приїжджала родичка без попередження та зупинялася у квартирі Олени та Вадима.

Крім цього, вона вважала своїм обов’язком за тиждень, що гостювала у брата, обійти парочку дорогих ресторанів.

Спочатку зовиця сама оплачувала за себе рахунок, але поступово стала нахабніти.

Як тільки офіціант приносив чек, вона лізла в сумочку і через пару хвилин починала охати і ахати, говорячи про те, що випадково залишила у квартирі свій гаманець із картами.

Олена дуже швидко зрозуміла, що Катерина вирішила, що братова дружина повинна оплачувати посиденьки в ресторані.

Якось вона навіть проговорилася за столом, що заздрить дівчині і тому, що багато заробляє.

Олена справді працювала на непоганій посаді і отримала пристойну зарплату.

Однак це зовсім не означало, що вона тепер зобов’язана була витрачати ці гроші на розваги зовиці.

У першу забудькуватість дівчина повірила, але коли вона почала з’являтися щоразу після приїзду Катерини, Олена зрозуміла, що родичка вирішила сісти їй на шию.

Кілька разів вона намагалася порозумітися. Соромила її, після оплати нагадувала, що непогано було б повернути частину суми, але Катя щоразу годувала обіцянками.

Якось Олена навіть попросила в ресторані окремий рахунок, але сестра чоловіка відразу запротестувала, пообіцявши, що цього разу точно все віддасть.

Але, як з’ясувалося, дівчина знову обманула родичку. Причому своїми махінаціями вона потім без сором’язливості хвалилася матері, а та дзвонила Вадиму та засуджувала за те, що його дружина просить з його сестри гроші.

– Олена ж головний бухгалтер. У вас грошей купа. Невже шкода раз на місяць порадувати Катю? – сварила сина Марія Ігорівна.

Чоловік, який звик, що сестра і мати з дитинства на ньому їздять, вибачався перед ріднею.

Потім він розповідав про все дружині і каявся, що не зміг відстояти свою думку.

– Я сама провчу цю хамку! – рішуче заявила Олена, терпінню якої нарешті настав кінець.

Ось і сьогодні прямо з вокзалу вона зателефонувала і повідомила, що вже замовила столик у ресторані.

Дівчина важко зітхнула, розуміючи, що доведеться провчити зовицю і отримати прочухана від свекрухи.

Катерина з’явилася у квартирі до п’ятої вечора. Сухо привітавшись із братом та Оленою, побігла у ванну.

Наплескавшись там досхочу, вона стала приводити себе в порядок для відвідування ресторану.

До шостої вечора дівчина в коктейльній сукні чекала, поки збереться Олена.

– Давай швидше, якщо запізнимося, наш столик віддадуть комусь іншому! – підганяла вона невістку.

– Іди поки що в машину, – Олена простягла зовиці ключі.

Катя взяла їх і побігла надвір. Як тільки вона зникла з виду, Олена попрямувала до кімнати, яку зайняла зовиця.

Знайшовши там те, що їй було потрібно, дівчина покинула квартиру та сіла в машину.

– Давай швидше! — поспішала Катерина, переживаючи втратити заброньований столик.

Однак, незважаючи на хвилювання зовиці, дівчата прибули вчасно і сіли нк своє місце.

Катя робила замовлення в офіціанта з особливим розмахом. Олена з цікавістю спостерігала, як жує родичка.

Три години дівчата просиділи в ресторані, поки, нарешті, Каті не набридло і вона не покликала Олену додому.

– Можна рахунок! – Покликала офіціанта дівчина.

Молодий хлопець швидко приніс чек і простягнув його Олені. Та похитала головою, побачивши значну суму.

– Ділимо навпіл, – сказала вона, піднявши очі на Катерину.

– Звичайно, – дівчина награно полізла в сумочку і сплеснула руками. – Здається, я знову забула гаманець. Геть пам’яті немає. Поклала ж його на видне місце. Олено, заплати ти. Я потім переведу.

Катя вирішила, що їй вдасться провернути свою стару схему та поїсти на халяву за рахунок невістки.

Проте цього разу дівчина помилилась. Вона зрозуміла це, коли побачила в руках Олени свій гаманець.

– Ти не це шукаєш?

– Ой, а де ти його знайшла? – награно захихотіла Катерина.

– Вдома. На підлозі валявся, – обманула Олена, бажаючи показати зовиці, що вона в курсі її обману.

Каті довелося змиритися і поділити рахунок із невісткою. Вона скрипучи зубами сплатила свою частину.

Наступного дня дівчина зібрала свої речі і без попередження з’їхала, незважаючи на те, що мала пробути у місті тиждень.

Її дуже сильно зачепив той факт, що Олена викрила її в обмані та їй довелося сплатити рахунок.

Звісно, потреба у ній одразу ж відпала. Проте Катя зателефонувала матері і розповіла про жадібність невістки.

Та одразу почала надзвонювати синові і в ультимативній формі просити, щоб Олена повернула гроші.

– Нехай твоя дружина поверне Каті гроші! Як тільки не соромно рідну людину оббирати? – обурилася Марія Ігорівна. – Від тебе, синку, я такого не чекала. Невже ти не можеш поставити свою дружину на місце?

– Ні, мамо, повертати ми нічого не будемо, – ледве видавив із себе чоловік.

– Ось як? Тоді Катя більше не приїде до вас! – сказала жінка і кинула слухавку.

Зовиця справді хоч і бувала в місті, але більше до брата і невістки не заїжджала.

Однак вони не особливо засмучувалися, бо без викидонів сестри були не тільки цілі гроші, а й набагато спокійніше.

Вам також має сподобатись...

Тетяна Вікторівна весь день клопотала на кухні. Аякже ж?! Сьогодні її син Олег, приведе свою наречену, знайомитися. Жінка накришила різних салатів, накрутила голубців, запекла курочку. Ближче вечора, все було готово. Тетяна Вікторівна привела себе в порядок і стала чекати на гостей. Відкрилися вхідні двері. – Мамо! Це ми! – вигукнув сина. Жінка вибігла в коридор, зустріла гостей, познайомилася з майбутньою невісткою, запросила за стіл. Загалом все проходило чудово. Настя сподобалася майбутній свекрусі. Але Тетяна Вікторівна навіть уявити не могла, що «викине» майбутня невістка під завершення вечора

Ольга прокинулася пізно. Жінка глянула на іншу частину ліжка, Миколи поряд не було. Вона підвелася, накинула халат і хотіла піти на кухню, випити кави. Тільки-но Оля відкрила двері у спальню, як раптом почула розмову, яка долинала з кухні. Розмовляв її чоловік Микола з своїм батьком. Олег Ігорович, щось активно пояснював сину. Ольга тихенько підійшла до дверей кухні і зрозуміла, розмовлять вони про неї. – А це вже цікаво, – подумала вона. Оля прислухалася до слів чоловіка та свекра і…застигла від почутого. Ось чого-чого, а такого жінка, аж ніяк не очікувала почути

Соня одягла свою найкращу сукню, зробила красиву зачіску, і вирушила до своєї сестри на день народження. Рівно в шостій годині вечора, Соня подзвонила у двері квартири сестри. – Вітаю тебе з днем народження! – вигукнула вона, як тільки Олена відкрила двері і вручила їй красивий конвертик. – Ой, дякую! – усміхнулася Олена. – Проходь! Тільки й на тебе чекаємо. Соня зайшла в коридор, роззулася, і попрямувала у вітальню, де мав бути накритий святковий стіл. Соня відкрила двері у вітальню і остовпіла від побаченого. Ось чого-чого, а такого вчинку від сестри вона аж ніяк не очікувала

Лариса повернула додому з роботи втомлена. – Зараз прийму ванну, приготую вечерю і у ліжко, – мрійливо подумала вона. – Доню, я вдома! – гукнула вона до дочку, як тільки зайшла в коридор. Дочка не відповідала. Лариса пройшлася по квартирі, дочки ніде не було. – І куди її понесло?! – невдоволено подумала жінка. Лариса переодягнулася, пішла на кухню готувати вечерю. Раптом, на столі, вона помітила якийсь аркуш паперу. Лариса підняла його, прочитала і аж рота відкрила від прочитаного