Життєві історії

Олена готувала на кухні вечерю, Вадим сидів поряд та читав на телефоні новини. Раптом пролунав дзвінок телефону. – Мама дзвонить, – сказав чоловік, глянувши на екран і вийшов у іншу кімнату порозмовляти. Повернувся Вадим за хвилин пʼять. – Ну, що там хотіла Марія Ігорівна? – з усмішкою запитала Олена. Вадим мовчки сів за стіл, важко видихнув. – Олено, як ти могла так вчинити з моєю сестрою? – тихо запитав Вадим. – Що вона тобі тако зробила, щоб так себе поводити?! – Ти про що? – Олена здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

– Я замовила на сьогодні столик у ресторані, – із захопленням повідомила Олені зовиця. – Зустрічаємось о сьомій.

Дівчина з небажанням сприйняла слова родички, але відмовляти їй не стала, переживаючи образити.

Зовиця Катерина останнім часом дуже часто навідувалася до міста, де жив брат із дружиною.

Приїжджала родичка без попередження та зупинялася у квартирі Олени та Вадима.

Крім цього, вона вважала своїм обов’язком за тиждень, що гостювала у брата, обійти парочку дорогих ресторанів.

Спочатку зовиця сама оплачувала за себе рахунок, але поступово стала нахабніти.

Як тільки офіціант приносив чек, вона лізла в сумочку і через пару хвилин починала охати і ахати, говорячи про те, що випадково залишила у квартирі свій гаманець із картами.

Олена дуже швидко зрозуміла, що Катерина вирішила, що братова дружина повинна оплачувати посиденьки в ресторані.

Якось вона навіть проговорилася за столом, що заздрить дівчині і тому, що багато заробляє.

Олена справді працювала на непоганій посаді і отримала пристойну зарплату.

Однак це зовсім не означало, що вона тепер зобов’язана була витрачати ці гроші на розваги зовиці.

У першу забудькуватість дівчина повірила, але коли вона почала з’являтися щоразу після приїзду Катерини, Олена зрозуміла, що родичка вирішила сісти їй на шию.

Кілька разів вона намагалася порозумітися. Соромила її, після оплати нагадувала, що непогано було б повернути частину суми, але Катя щоразу годувала обіцянками.

Якось Олена навіть попросила в ресторані окремий рахунок, але сестра чоловіка відразу запротестувала, пообіцявши, що цього разу точно все віддасть.

Але, як з’ясувалося, дівчина знову обманула родичку. Причому своїми махінаціями вона потім без сором’язливості хвалилася матері, а та дзвонила Вадиму та засуджувала за те, що його дружина просить з його сестри гроші.

– Олена ж головний бухгалтер. У вас грошей купа. Невже шкода раз на місяць порадувати Катю? – сварила сина Марія Ігорівна.

Чоловік, який звик, що сестра і мати з дитинства на ньому їздять, вибачався перед ріднею.

Потім він розповідав про все дружині і каявся, що не зміг відстояти свою думку.

– Я сама провчу цю хамку! – рішуче заявила Олена, терпінню якої нарешті настав кінець.

Ось і сьогодні прямо з вокзалу вона зателефонувала і повідомила, що вже замовила столик у ресторані.

Дівчина важко зітхнула, розуміючи, що доведеться провчити зовицю і отримати прочухана від свекрухи.

Катерина з’явилася у квартирі до п’ятої вечора. Сухо привітавшись із братом та Оленою, побігла у ванну.

Наплескавшись там досхочу, вона стала приводити себе в порядок для відвідування ресторану.

До шостої вечора дівчина в коктейльній сукні чекала, поки збереться Олена.

– Давай швидше, якщо запізнимося, наш столик віддадуть комусь іншому! – підганяла вона невістку.

– Іди поки що в машину, – Олена простягла зовиці ключі.

Катя взяла їх і побігла надвір. Як тільки вона зникла з виду, Олена попрямувала до кімнати, яку зайняла зовиця.

Знайшовши там те, що їй було потрібно, дівчина покинула квартиру та сіла в машину.

– Давай швидше! — поспішала Катерина, переживаючи втратити заброньований столик.

Однак, незважаючи на хвилювання зовиці, дівчата прибули вчасно і сіли нк своє місце.

Катя робила замовлення в офіціанта з особливим розмахом. Олена з цікавістю спостерігала, як жує родичка.

Три години дівчата просиділи в ресторані, поки, нарешті, Каті не набридло і вона не покликала Олену додому.

– Можна рахунок! – Покликала офіціанта дівчина.

Молодий хлопець швидко приніс чек і простягнув його Олені. Та похитала головою, побачивши значну суму.

– Ділимо навпіл, – сказала вона, піднявши очі на Катерину.

– Звичайно, – дівчина награно полізла в сумочку і сплеснула руками. – Здається, я знову забула гаманець. Геть пам’яті немає. Поклала ж його на видне місце. Олено, заплати ти. Я потім переведу.

Катя вирішила, що їй вдасться провернути свою стару схему та поїсти на халяву за рахунок невістки.

Проте цього разу дівчина помилилась. Вона зрозуміла це, коли побачила в руках Олени свій гаманець.

– Ти не це шукаєш?

– Ой, а де ти його знайшла? – награно захихотіла Катерина.

– Вдома. На підлозі валявся, – обманула Олена, бажаючи показати зовиці, що вона в курсі її обману.

Каті довелося змиритися і поділити рахунок із невісткою. Вона скрипучи зубами сплатила свою частину.

Наступного дня дівчина зібрала свої речі і без попередження з’їхала, незважаючи на те, що мала пробути у місті тиждень.

Її дуже сильно зачепив той факт, що Олена викрила її в обмані та їй довелося сплатити рахунок.

Звісно, потреба у ній одразу ж відпала. Проте Катя зателефонувала матері і розповіла про жадібність невістки.

Та одразу почала надзвонювати синові і в ультимативній формі просити, щоб Олена повернула гроші.

– Нехай твоя дружина поверне Каті гроші! Як тільки не соромно рідну людину оббирати? – обурилася Марія Ігорівна. – Від тебе, синку, я такого не чекала. Невже ти не можеш поставити свою дружину на місце?

– Ні, мамо, повертати ми нічого не будемо, – ледве видавив із себе чоловік.

– Ось як? Тоді Катя більше не приїде до вас! – сказала жінка і кинула слухавку.

Зовиця справді хоч і бувала в місті, але більше до брата і невістки не заїжджала.

Однак вони не особливо засмучувалися, бо без викидонів сестри були не тільки цілі гроші, а й набагато спокійніше.

Вам також має сподобатись...

Наталя прибирала в кімнаті, як раптом з коридору почувся якийсь шум. – Хтось прийшов, чи що? – пробурмотіла дівчина і відставила швабру в сторону. – О, люди! Дивіться-но – зʼявилася! – несподівано почула Наталя невдоволений голос своєї бабусі. – Це ж де тебе три роки носило? Хоч би листа написала, дізналася, як ми тут – чи живі, чи здорові? А це ще хто з тобою? Наталя вибігла з кімнати. У коридорі стояла якась жінка з дитиною на руках. Наталя придивилась до неї і не повірила своїм очам

Микола вже майже місяць сидів без роботи. І чоловік вже вирішив на заробітки їхати, як раптом до нього додому зайшов його дядько Андрій. – Привіт, Микола! Мені потрібна допомога. Ти зараз без роботи сидиш, от  і допоможеш. Погоджуйся. Не ображу, – сказав з порога дядько. – Я подумаю, – відповів Микола. Порадившись з дружуною він погодився на пропозицію дядька Андрія, а там може якась постійна робота підвернеться і на заробітки їхати не доведеться. Наступного дня Микола почав працювати у дядька. Але він навіть уявити не міг, чим закінчаться такі «заробітки»

Людмила готувала святковий стіл до свого ювілею. Зрозумівши, що вона не встигає, вона викликала на допомогу свою подругу. – Ось надумалося ж тобі святкувати, – засудила її Віра. – Зараз прийнято або у ресторані справляти, або взагалі не справляти. – Ну, вибачте, у мене немає грошей не ресторан, а святкувати обов’язково треба! – підозріло сказала іменинниця. – Навіщо? – здивувалася подруга. – Свекруха повинна зробити мені шикарний подарунок, – усміхнулася Людмила. – І який це подарунок? – здивувалася жінка. Людмила нахилилася до подруги і щось прошепотіла їй на вушко. Віра вислухала її і аж рота відкрила від почутого

Олена крутилася на кухні, наспівуючи веселу пісеньку. Настрій у жінки був просто чудовий. Аякже ж?! Сьогодні вона дізналася, що невдовзі стане мамою. Раптом у двері подзвонили. Олена витерла руки об фартух, вийшла в коридор, відкрила двері. На порозі стояв її чоловік Іван. – Що сталося? – захвилювалася Олена, побачвши, що в Івана на очах сльози. – Олено, Каті не стало? – тихо сказав він. – Каті? Якої Каті? – Олена здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи