Віка як усі дівчата мріяла знайти того єдиного, з ким буде щасливе все життя. Кавалерів було достатньо. І не дивно: струнка, симпатична, весела. Вона з …
Троє дорослих дітей втратили батька, а за пів року не стало і їхньої матері… Прожили батьки довге життя, важке, але щасливе. Діти, онуки, і навіть правнуки приїхали попрощатися! Були племінники, сусіди, друзі… Валентина була старшою з дітей. Далі була сестра Ольга і молодший брат Роман. Спадщина залишилася не аби яка, тільки будинок батьків. Валентина з Ольгою вже збирали речі на переїзд, коли приїхав молодший брат Роман. – Олю, мені треба з тобою серйозно поговорити, – раптом сказав він. – Справа дуже термінова! Ольга здивовано дивилася на брата, не розуміючи, що таке відбувається
Троє дорослих дітей втратили батька, а за пів року не стало і їхньої матері. Прожили батьки довге життя, важке, але щасливе. Діти, онуки, і навіть …
– Мамо! Як ти могла так вчинити зі мною! – вигукнула Настя, тільки-но зайшла в квартиру. Вона якраз повернулася із зустрічі з батьком, з яким Наталка була в розлученні вже близько десяти років. – Доню ти про що? – Наталка відволіклася від ноутбука, і вийшла до доньки. – Не прикидайся, тато мені все розповів! – мало не плачучи сказала Настя. – Розповів, як ти мене обманюєш! – Доню, та про що ти? Про який обман ти говориш? – округлила очі Наталя. Настя хвилинку помовчала, зібралася з думками і все розповіла матері. Наталя вислухала доньку і аж присіла від почутого
– Мама! – ще з коридору пролунав роздратований голос Наталки п’ятнадцятирічної дочки. – Чому ти даєш мені так мало грошей на кишенькові витрати? Тато сказав, …
Таїсія зайшла в свою квартиру, голосно гримнувши дверима. – Микольцю, чого не зустрічаєш?! – гукнула вона коханого. І тут дівчина побачила в коридорі гумові чоботи. Вона зрозуміла, що в квартирі є її свекруха Надія Василівна… Таїсія зайшла на кухню. – Нічого не хочеш сказати? – одразу запитала Надія Василівна. – Та ні, – відповіла дівчина. – Зате я маю, що тобі сказати! – сказала жінка. – Я знайшла твої штучки! – Які ще штучки? – запитала дівчина. – Можеш уже не брехати нам, – Надія Василівна стала навколішки перед шафою і щось зібрала рукою. – Що це по-твоєму? Таїсія не розуміла, що відбувається
– Як це ти мені не даси ключа від квартири? – узялася в боки мати, дивлячись на свого сина Миколу пильним поглядом. – Не дам! …
Андрій та Ірина збиралися одружитися. Ніч перед весіллям молоді вирішили провести у квартирах своїх батьків. – Ти вже спиш? – зателефонував Андрій Ірині. – Майже сплю, завтра вставати рано, о восьмій прийде перукар, – відповіла Ірина. – А в мене для тебе неймовірна новина! – сказав загадково Андрій. – Мені сьогодні батьки сказали, що вони подарують на весілля! – І що? Бабусин сервіз? – пожартувала Ірина. – Ні. Ти ніколи не здогадаєшся! – відповів Андрій. – Ну кажи, не тягни! – зацікавилася дівчина. Андрій помовчав з хвилину, а потім все розповів нареченій. Ірина вислухала його і аж рота відкрила від почутого
Завтра Андрій та Ірина стануть чоловіком та дружиною. І хоч вони вже півроку жили разом, але ніч перед весіллям вирішили провести у квартирах своїх батьків. …
Таня чистила червоний бурячок на борщ. Раптом пролунав телефонний дзвінок, номер був не знайомий. – Слухаю, – сказала Таня, піднявши слухавку. – Таню, а ми до вас у гості збираємось! Вже й квитки взяли! – почула Таня, незнайомий жіночий голос. – Хто це? В які гості? – здивувалася вона. – Таню, – жіночий голос хихикнув. – Ну що ти?! Це ж я Віра! Таня, як не напружувалася, ніяк не змогла згадати, ніяку Віру. – Одним словом в пʼятницю чекайте! – сказала жінка і закінчила виклик. Через декілька днів у двері будинку постукали. Таня відкрила, глянула на гостей і застигла від здивування
– Таню, а ми до вас у гості збираємось! Вже й квитки взяли! – так оригінально розпочала розмову далека родичка Тані. Мабуть, дуже далека… Бо …
Був ще самий початок робочого дня, як раптом у Ганни задзвенів телефон. Номер був незнайомий, але могли дзвонити й по роботі. Не роздумуючи, жінка взяла слухавку. – Це Ганна Дмитрівна? – почувся у слухавці жіночий голос. – Не стало вашого батька… Ганна застигла від несподіванки. – Ви помиляєтесь, у мене немає батька, – тільки й пробурмотіла вона. – Адресу я вам надішлю у повідомленні, – сказала незнайомка. – Прощання й поминки післязавтра. Ви повинні встигнути, якщо поспішите. Це дуже важливо… В телефоні почулися короткі гудки. Ганна сиділа дивлячись в одну точку. Вона не знала, що й думати
На самому початку робочого дня у Ганни задзвенів телефон. Номер був незнайомий, але могли дзвонити клієнти. Не роздумуючи, жінка взяла слухавку. – Це Ганна Дмитрівна? …
Олексій запропонував дружині Ользі покликати на дачу гостей – своїх сестру та брата. – Посмажимо шашлики, приготуємо салати, – сказав він. – Давай, – погодилася Ольга. – Тільки я й батька свого покличу. – Я зараз сам подзвоню Степану Володимировичу й запрошу його, – пообіцяв Олексій! Наступного дня першим приїхав батько Ольги. Він уважно оглянув грядки й будиночок. – Добре тут у вас, – зауважив чоловік. – Тільки не зрозумію, де ви зібралися таку купу гостей розмістити? – Лавки у сусідів візьмемо, – сказав Олексій. Під’їхала його рідня. Брат Ілля з дружиною Катериною. Катерина вийшла на город і ахнула від побаченого
Ольга завжди мріяла мати дачу. І ось їй дуже пощастило. Її чоловікові Олексію у спадок від бабусі дісталася дача на околиці їхнього міста. Вони могли …
Марина смажила чебуреки на кухні. Раптом, на телефоні, висвітився майже забутий номер – дзвонила колишня свекруха! – Я вас слухаю! – сказала Марина, піднявши слухавку. – Марино, приїдь, мені дуже зле. У мене до тебе важлива розмова. І візьми з собою Олю також, – несподівано сказала Ганна Сергіївна. – А що з вами? І де Генадій з своєю новою дружиною? – поцікавилася Марина. – Приїжджай! Все розповім! – скомандувала свекруха і закінчила виклик. Ближче вечора Марина зібралася, взяла з собою доньку і поїхала до колишньої свекрухи. Але жінка навіть уявити не могла, навіщо Ганна Сергіївна викликала її до себе
На телефоні раптом висвітлився майже забутий номер. Ну це ж треба – дзвонила колишня свекруха! – Марино, приїдь, мені дуже зле, а мій Віктор Іванович …
Рита дуже любила збирати гриби. Вона знала в лісі кожен кущик, кожне дерево, усі грибні місця. Ось і її улюблена галявина. За ліском галявина – там можна відпочити. – Сяду на пеньок, з’їм пиріжок! – казав їй завжди дідусь. Пеньок і справді був, вони часто відпочивали там, їли пиріжки. Тільки зараз у Рити з собою були не пиріжки, а канапки. Вона вже виходила з проліска до галявини, як раптом побачила, що пеньок зайнятий. Хтось сидів до неї спиною. – Ти що робиш? Що трапилося?! – тільки й вигукнула дівчина, не розуміючи, що відбувається
Рита дуже любила збирати гриби. Погода в той мала бути гарною. Нарешті після дощів визирнуло сонце. Дощ припинився ще ввечері, а рано-вранці вона вирушила в …