Історії жінок

-Пробач, люба, у вихідні мене викликали на роботу, – сказав Михайло в п’ятницю ввечері, коли повернувся додому. – Знову? – зітхнула Віра. – Ну, не ображайся, скоро дачний сезон почнеться, грошей багато знадобиться, – пояснив чоловік. – Усіх грошей не заробиш, – сказала дружина. – Нічого, зараз попрацюю, потім буде легше, – підсумував Михайло. – Добре я у душ. Чоловік поцілував Віру у щічку і пішов у ванну. – Кохана, принеси рушник, – гукнув через декілька хвилин Михайло. Віра пішла у спальню, дістала з шафи рушник, і зайшла у ванну. Вона глянула на Михайла і застигла від побаченого

-Пробач, люба, у вихідні мене викликали на роботу, – чоловік усім своїм виглядом показував, як він шкодує. – Ну, не ображайся, скоро дачний сезон почнеться, грошей багато знадобиться.

Віра зітхнула. Усіх грошей не заробиш, а чоловік останнім часом став дуже економним. На розсаду відкладає, ага. Як він не розуміє, що дітям потрібен батько …. Щось останнім часом він надто захопився зароблянням грошей, і сім’я його практично перестала бачити. Як і його заробітну плату. …А може … Та ні, навряд. Вона впевнена у своєму чоловікові. Звичайно, він не стане навіть дивитися на сторонніх жінок, вже не кажучи про те, щоб ходити на сторону.

-Що це? – Прошепотіла Віра, дивлячись на спину чоловіка. На ній ясно виднілися сліди від нігтів.

Михайло спритно натяг сорочку.

-А ти не підглядай, коли я переодягаюся, – обурився він.

Віра звалилася на диван. Стояти вона не могла. Перед очима затанцювали різні картинки, і вона зробила глибокий вдих. Стало легше.

-Хто вона? Втім, не має значення. Речі свої зібрав.

Чоловік сів поруч із нею і ніжно обійняв.

-Кохана, спина свербіла, я її виделкою.

-Що?

-Виделкою почухав, дуже вже свербіла, – кришталево чесний погляд чоловіка міг би зайняти перше місце на конкурсі кришталево чесних поглядів. З великим відривом.

-Ти ще більше по жінкам шастай, у тебе не тільки спина зачешиться. За наївну дівчинку мене тримаєш?

-Моя ти ревнива, – захопився чоловік. – Я люблю тільки тебе, і на інших жінок навіть не дивлюся. – Ну, не дуйся…

Михайло пішов на роботу, залишивши дружину в засмучених почуттях. Мабуть, вона, справді, надто ревнива… До того ж чоловік був зовсім звичайним чоловіком. Хіба такі подобаються жінкам? Ну ось їй свого часу сподобався … Може, порадитися з матір’ю? Але батьки обожнюють Михайла, і стануть на його бік…

Чоловік прийшов пізно ввечері, і довго хлюпався у ванній. Адже раніше його треба було заганяти під душ.

-Мамо, скажи татові, щоб вилазив,- говорили близнюки,- ми в туалет хочемо. – Чому він так довго миється?

-Брудний тато, от і миється (Змиває запахи чужої жінки). -Віра постукала у двері, – Ти довго ще?

-Вже йду. І нема чого так гукати. – Чоловік вийшов, пахнучи її гелем для душу, який коштував недешево, але й аромат був дивовижний. Скільки він його на себе вилив?

-Дорога, а у тебе коли зарплата? Не даси мені з неї трошки? Мені премію не дали, копійки отримав, – почервонів чоловік.

-Щооооо! Ти ще й свою зарплату їй віддаєш?

-Кохана, ну не треба так, перед дітьми ніяково. Наступного місяця заплатять більше. Давай вже спати.

Спати не хотілося. Хотілося посваритися з чоловіком …. А може, вона не права?

Віра зателефонувала приятельці, яка була одружена з колегою Михайла.

-Куди витратиш премію? – говорила жінка. – Ми й не очікували, що вона цього місяця буде підвищеною. Твій, мабуть, радий?

-Дуже, – здивувалася Віра.

Подзвонив чоловік і  повідомив, що “сьогодні затримається”. І їй стало зрозуміло. Чоловіки дуже не люблять змін. А ще вони як діти. Впевнені, що якщо затято заперечувати непривабливий факт зради, то її ніби й немає.

І що тепер робити? Стежити, щоб самій переконатися у всьому? Ні …. Образа і ревнощі не давали їй спокою, і Віра зрозуміла, що треба щось зробити! А що вона зробить. Кажуть, клин клином.

Віра створила сторінку на сайті знайомств. І ні, вона не приховуватиме це від чоловіка. Побачить, значить, побачить …. Так, подивимося …. Вибір, начебто, є …

За півгодини вона переконалася, що це ілюзія вибору. Їй писали, сподіваючись на одноразові зустрічі. “Дружина у відрядженні, приходь”. “Пришли своє фото у купальнику.”. Так, їй хотілося «віддячити» чоловіку … Але не так само! Або, може, не варто квапитися.

“Дорога Віра! Можливо, ви не прочитаєте мого листа. Втім, сподіваюся, що все-таки доля буде до мене прихильна… Я можу дізнатися, що така дівчина як ви робить на цьому сайті? Я вже хотів видалити свій профіль, але в останній момент побачив вашу фотографію, і не міг не написати. Мене зачепив ваш погляд…

У довгому листі не було жодної помилки. Віра зазирнула у профіль, і відчула, що її стало не по собі від такої порції солодких слів. Ось чоловік у квартирі обіймає розкішного кота. Ось цілує песика. Гладить кошенят.

Віра більше не роздумувала … Ну як такому не відповісти!

Любитель котиків повідомив, що вільний наче птах у небесах. Він домосід, не любить галасливих компаній, обожнює природу. Захоплюється старими фільмами та любовними романами. Так, любить любовні романи. У них він переживає емоції та почуття, яких йому так не дістає у житті. На жаль, обговорити їх нема з ким, а дуже хочеться. Консервативний і старомоденний. Можливо, Віра поділяє його переконання та інтереси. А якщо ні нічого страшного. Щоб дізнатися один одного краще (у хорошому сенсі) він запрошує милу даму в ресторан.

І Віра наважилася. Спілкування з чоловіком підняло самооцінку, вона перестала відчувати образу і злість …. Чому б і не зустрітися з чоловіком?

“Дякую, Віро. Я прямо зараз забронюю столик у ресторані “. Чекаю на вас завтра.

От і прекрасно!

Чоловік прийшов близько опівночі. Віра, стиснувши кулаки, слухала, як довго приймає ванну. Потім стукає дверцятами холодильника. Довго вечеря (Зрозуміло, що до коханок не борщі сьорбати ходять). А потім,  вирушає спати у вітальню на диван. Цікаво чому? 

Віра уважно розглядала себе в дзеркалі …. Так, фігура вже не точена, але це поки легко виправити джинсами , які підкреслили її довгі ніжки. Подовжена футболка приховала животик. А вона ще зовсім нічого!

Чоловік виявився не зовсім схожим на свою фотографію …. Правда, не можна не визнати, що харизми і чарівності у нього вистачило б на двох. Віра незабаром перестала відчувати незручність, і із задоволенням слухала чоловіка, який виявився чудовим оповідачем.

Едуард замовив ще ігристого та ніжно взяв співрозмовницю за руку. Віра зітхнула. І на що вона розраховувала? Зрозуміло, чоловік не просто так запросив її в кафе …. Добре, що вона повідомила офіціанту, що рахунок буде навпіл, так що можна спокійно піти, не виправдавши очікування чоловіка. Не хочеться їй зараз стрибати до іншого в ліжко. Погано це. Як це ввічливо сформулювати?

-Едуард, мені треба тобі щось сказати.

-Ага, скажи, я із задоволенням теж послухаю, – Віра з подивом дивилася на Михайла, який увійшов в кафе.

-Отже, вирішила мені зрадити, – прошепотів чоловік.

-Сидіти, підеш, коли я дозволю, – вигукнув на Едуарда, який намагався розчинитися в повітрі.

Віра відчула, що починає закипати. Ображати чоловіка, який на свою біду зв’язався з жінкою, у якої такий чоловік, вона не дозволить.

– Дай спокій порядній людині!

-Альфонси порядними не бувають. Я все про нього дізнався. Він зараз пройдисвіт ще той., жінок обманює. Думаєш, його особу важко було встановити? Я програміст, не забувай!

– Ви не мали права! -обурився Едуард.

-Ну, йди напиши заяву, – запропонував Михайло.

-Можна, я просто піду? Прошу!!!, – Едуард на очах втрачав харизму та чарівність. На нього важко було дивитись.

-Можна, – дозволив Михайло. Але врахуй: знайти тебе не важко….- Ні, за себе будь ласкавий заплати.

Подружжя мирно сиділо на лавці …. У ресторані вирішили не затримуватися, так як офіціанти хвилювалися, дивлячись на них.

-Прийшов сьогодні раніше, ти ж мене сварила, що став затримуватися, а комп’ютер не вимкнений … І твоє листування з цим прямо напрошувалася, щоб її прочитали ……. – Ледве стримувався від ревнощів!

-Сам винен, – Вірі не було шкода ревнивця.

-У чому я винен? У тому, що збирався зробити тобі сюрприз і зробити ремонт на дачі? З твоїм батьком працювали після роботи і у вихідні. Скоро закінчимо, якраз до дачного сезону. Ти ж так мріяла про ремонт.

-Чудовий сюрприз. – погодилася Віра. -Ти ж не вмієш руками працювати! Спину чим подряпав?

-Хіба довго навчитися? Твій батько чудово вміє пояснювати…

Увечері подружжя дивилося телевізор, уклавши близнюків спати.

-Я сьогодні багато чого зрозумів. Сюрпризи потрібні, коли вмієш їх робити. Якщо не вмієш, то, мабуть, краще не треба. А чого це ти так на мене дивишся?

-Ти якось інакше став виглядати. М’язи наростив.

-Фізична робота цьому сприяє. – Шкода, що вона скоро закінчиться.

-Ну так у спальні також можна займатися фізичною роботою, – натякнула Віра, наливаючи собі ігристе. Діти вже заснули?

Вам також має сподобатись...

– На Великдень поїдемо у село, познайомлю тебе з моїми батьками! – сказав Олексій своїй коханій Валентині. Сина Мишка із собою брати Валентина не стала. Валя вирішила, що не варто везти дитину в незнайоме місце до незнайомих людей. Хто зна, яка там ситуація? Згодом вона зрозуміла, що зробила абсолютно правильно! В будинку батьків Олексія їй не сподобалося. Його мати запросила Валю пройти до хати, але більше на гостю уваги не звертала. А після вечері, коли Олексій із матір’ю були на кухні, Валентина випадково почула їхню розмову. Жінка прислухалася й застигла від почутого

Марія чекала, що Ігор з дня на день покличе її заміж. Якось ввечері жінка готувала вечерю, коли Ігор повернувся з роботи. Чоловік одразу зайшов на кухню. – Нам потрібно поговорити, – раптом заявив він. – Я тебе слухаю, – відповіла Марія. – Ти помітила, що ми віддалилися один від одного, – сказав він. – Ти про що? – не розуміла його Марія. – Я веду до того, що нам треба розлучитися, – несподівано закінчив Ігор. Марія застигла на місці, незрозуміло дивлячись на Ігора

Олег встав, налив у склянку води і поставив її перед своєю дружиною Оленою. – Ти тільки не хвилюйся, – винувато попросив він. – Все одно це колись би сталося… Олена скрушно похитала головою. – Олеже, чому ти йдеш?! – нарешті сказала вона. – Що трапилося? Ти що, маєш іншу?! Чоловік скривився. – Причому тут це?! – відповів він. – Олено, чому ти не хочеш мене зрозуміти? – Що саме я маю зрозуміти? – схлипнула жінка. Вона не могла розібратися, чому її коханий Олег, після стількох років щасливого життя, кидає її! Та виявилось, що все дуже просто

Ірина з Ольгою зустрілися випадково. Вони дуже давно не бачилися. Подруги сіли за столик у літньому кафе. Ольга почала хвалитися своїми досягненнями в житті, яка вона багата. – А як твої справи, подружко? – єхидно запитала вона Ірину. Ірина замислилась. У її житті не було курортів і дорогих ресторанів. – Бабусю! – раптом почула вони дитячі голоси. Ольга здивовано обернулася. До Ірини крокували два хлопчики років трьох