Життєві історії

Світлана повернулася додому раніше і вирішила приготувати романтичну вечерю для Віктора. Жінка запекла курочку, приготувала улюблений салат чоловіка, накрила стіл. До повернення Віктора залишалося менше години. Раптом у двері подзвонили. Стаілана відчинила і побачила на порозі молоду жінку. – Вибачте, а ви до кого? – запитала Світлана незнайомку. – А Віктор Сергійович вдома? – запитала гостя. – Зараз має повернутися з роботи. А ви по якій справі? – Світлана відчула щось недобре. – Взагалі, то я дружина Віктора Сергійовича, – заявила незнайомка. – Дівчино, ви про що? Яка дружина?! – Світлана здивовано дивилася на «гостю», не розуміючи, що відбувається

Віктор вирішив одружитися, коли йому вже було за тридцять. На той час він твердо встав на ноги. Своя квартира, своя машина та високооплачувана посада. Христина, дівчина, якій він зробив пропозицію, щойно з’явилася в офісі компанії після закінчення університету.

Збоку було помітно, що це зовсім непідходяща пара, аж надто різними вони були. Віктор – серйозна, відповідальна людина. Христина, яка з горем навпіл закінчила університет, не ставила за мету присвячувати життя роботі. Їй ні до чого були трудові успіхи. “Головне, – міркувала вона – вдало вийти заміж”. І, хоча Віктор був не такого вже високого польоту птах (лише начальник відділу), зате з перспективою кар’єрного зростання.

Коли Христина відповіла Віктору згодою на його пропозицію, то він відчув себе найщасливішою людиною на світі. А ось Христина, усвідомивши, з яким захопленням дивиться на неї чоловік, зробила висновок, що з нього можна отримати все, що вона хоче. І невдовзі вона заявила Віктору, що робота в офісі її зовсім не цікавить.

Віктор не заперечував проти відходу дружини з роботи. У той час він сподівався, що у них у сім’ї незабаром з’явиться поповнення, і Христина присвятить себе цілком домівці. Але тільки вона не поспішала з народженням дітей. Тепер у неї з’явилися кишенькові гроші, на які вона могла розважатися.

Віктору доводилося часто затримуватися на роботі. Та й у вихідні начальство про нього не забувало. Тож у себе вдома Віктор був рідкісним гостем. Але, схоже, такий порядок роботи чоловіка цілком влаштовував Христину. Незабаром у Христини з’явилося багато подруг друзів, з якими вона проводила весь свій вільний час.

У компанії, де авідпочивала Христина, її поважали. Ну, по-перше, за те, що вона завжди мала гроші, а по-друге, за її дотепність.

Якось Христина вирушила на кастинг, де набирали масовку для зйомок фільму. Режисер цього фільму відразу помітив її і спочатку запропонував їй роль другого плану. Так почалася її кар’єра у кіномистецтві. Зі своєю першою роллю Христина, за словами режисера, впоралася чудово. І після цього він пообіцяв їй участь у наступній картині.

Режисер був одруженою людиною, але розлучення, за його словами, було справою часу. Незабаром Христина вирушила разом із ним на зйомки нового фільму. Тепер вона вже не сумнівалася, що їй уготовано долю зірки екрану. Тому перед від’їздом вона повідомила свого чоловіка, що йде від нього.

Для Віктора це було справжньою несподіванкою. Він чомусь вірив у щирість їхніх стосунків. Коли настав термін чергової відпустки, то Віктор вирішив відвідати свою матір, яка проживала у селі. Віктор і там, перебуваючи у відпустці, не сидів склавши руки. Він підремонтував дах будинку. Поправив паркан і переробив ще багато справ.

А одного разу, прямуючи до колодязя за водою, він зустрів там, біля криниці свою колишню однокласницю Світлану. Колись Віктор намагався залицятися до неї. Так вже склалася доля Світлани, що в той час, коли вона закінчила школу, злягла її мати. Майже вся молодь поїхала із села, а дівчина залишитися там. Працювала вона на місцевій фермі, де була важка праця та мізерна зарплатня.

Мати Світлани пішла в інший світ кілька років тому, а ось Світлана так і залишилася в рідному селі. Віктор зі Світланою мав багато спільних тем. І за першою зустріччю були наступні. Спілкуючись із дівчиною, Віктор раптом зробив висновок, що ось вона та єдина, яку йому послано долею.

Наближався час від’їзду. І Віктор запропонував Світлані вирушити до міста разом із ним. Хоча Віктор перебував поки що в офіційному шлюбі з Христиною, але по суті він вважав себе вільною людиною. І, будучи невпевненим у тому, що Світлана прийме його пропозицію, вирішив поки що нічого їй не говорити про своє минуле життя. Світлана несподівано прийняла пропозицію Віктора, адже для неї це також був шанс розпочати нове життя.

Незабаром між ними виникло справжнє кохання. Віктор подав заяву на розлучення з Христиною і з нетерпінням чекав на той день, коли він зможе зробити пропозицію Світлані. Але одного разу, коли Світлана готувала вечерю на порозі квартири Віктору з’явилася Христина.

– Вибачте, а ви до кого? – Запитала Світлана незнайому їй жінку.

– Взагалі, то я дружина Віктора Сергійовича.

– Але хіба він одружений? – Здивувалася Світлана.

– Може вам паспорт показати? – Усміхнулася Христина.

Після цих слів Світлана швидко зібрала речі та вирушила на вокзал. Коли вона йшла до залізничних кас по її щоках стікали сльози. Такого вчинку від Віктора вона не чекала.

Коли Віктор повернувся додому і не виявив там Світлани, то зажадав пояснень від Христини.

– Любий, давай забудемо це непорозуміння. Так і бути, я прощаю тобі цю інтрижку. Адже ми любимо одне одного.

– Пішла геть, – вигукнув до неї Віктор.

Відразу після розлучення Віктор вирушив у рідне село.

Йому було дуже складно вкотре отримати прихильність Світлани. Але на цей раз йому допомогло свідоцтво про розлучення. І коли Віктор, ставши на коліно, простяг Світлані заповітну обручку, вона відповіла згодою.

Вам також має сподобатись...

Андрій повернувся з роботи пізно. Він зайшов у квартиру і застиг. З його дітьми сиділа подруга дружини Тамара. Він здивовано глянув на неї. – А де Марина? – запитав Андрій. – У неї якісь справи, – сказала Тамара. – Ну я пішла, якщо ти вже вдома. Тамара взулася і вийшла з квартири. Андрій сів і почав чекати повернення дружини. Та Марини все не було, а на його дзвінки вона не відповідала. Андрій не розумів, що відбувається

Євген помив руки й сів за стіл. Тарілка борщу вже стояла перед ним. Його дружина Ірина збирала внукам продукти в пакет. Наївшись, Євген подався в кімнату. Ірина залишилася на кухні сама… Раптом з кімнати пролунав дзвінок її телефону. – Євгене, ти не чуєш, чи що?! – гукнула Ірина чоловіка. – Візьми там мій телефон! Дзвінки припинилися і… Почувся стривожений голос Євгена. Поспіхом витерши руки рушником, Ірина кинулася в кімнату. – Євгене, що там таке сталося?! – ахнула жінка. Чоловік дивився на неї й мовчки стояв із телефоном в руках. Ірина не розуміла, що відбувається

Ганна з друзями приїхала на озеро, відпочити. – Шкода, що тобі не вийшло поїхати з нами, – говорила вона по телефону з чоловіком. – Нічого, іншим разом обов’язково вийде, – відповідав Толік. Йшов вже третій день відпочинку, Ганна лежала на пляжі, як раптом у воді вона помітила свого чоловіка Анатолія. – Анатолій? Ти як тут? – здивувалася Ганна. – Я сюрприз тобі хотів зробити, приїхав, – розгублено відповів чоловік. Але всю правду розкрив несподіваний вигук, який Ганна досі не може забути

Ліда приїхала в село до сестри Тетяни. Сама сестра саме лежала в лікарні. Жінка підійшла до хвіртки і побачила, що на ґанку її вже чекає сусід Василь Миколайович. – Привіт, Миколайовичу, – привіталася Ліда. – Ти наче мене чекаєш? – Так я щодня тут на вас чекаю після приходу автобуса, – сказав старий. – Бо ж мало що… Ось, приймай господарство. Як там Тетяна наша? Одужує? – Так, скоро повернеться, – сказала Ліда. – От тільки я її тут не залишу! Старий раптом змінився на обличчі. – Що ти таке говориш, Лідо?! – ахнув він. Ліда не зрозуміла, що відбувається