Раїса поховала чоловіка десять років тому, залишившись вдовою у сорок п’ять років. Доньки вже дорослі були, жили своїми сім’ями, але матір не залишали, підтримували. Перші …
Мар’яна радісно поспішала додому. Сьогодні у них з чоловіком була перша річниця весілля. Вона тільки-но переступила поріг, як подзвонив телефон. – Мар’яно, мене не чекай, – трохи схвильовано говорив чоловік. – Бабусю швидка забрала. Ми в неї. – Я зрозуміла, – відповіла дружина. Чоловік прийшов ближче до ранку в пригніченому стані і одразу пішов на кухню, щоб випити кави та збиратися на роботу. – Бабусі не стало, – тихо сказав Ігор, коли дружина зайшла на кухню. Але тоді Мар’яна навіть уявити не могла, як ця новина змінить її життя
Мар’яна радісно поспішала додому. Сьогодні у них з чоловіком була перша річниця весілля. Незважаючи на те, що це була середа, молода дружина вирішила влаштувати невелике …
Наталя прибирала в квартирі, коли у двері подзвонили. На порозі стояла свекруха Надія Михайлівна. – Привіт, Наталю, а Сергій вдома? – одразу почала жінка. – Мені терміново потрібно з ним поговорити. – Він ще на роботі, – сухо відповіла Наталя. – Можете на кухні зачекати. Невістка провела свекруху на кухню, а сама пішла закінчувати з прибиранням. Надія Михайлівна вирішила подивитися, що невістка приготувала на вечерю, заглянула в каструлю, яка стояла на плиті – пусто. Свекруха відкрила холодильник, заглянула в середину і застигла від побаченого. – Ти що надумала дівчино! Я все розповім синові! – тільки й вигукнула вона
– Ти чим мого сина годуєш, – сварилася свекруха до Наталки. – А що вам не подобається? Все є – перше, друге, навіть компот. І …
Ярослав сів дивитися мультики, а його мама Тетяна почала займатися прибиранням. – Треба терміново в когось позичити тисячу гривень, – сумно думала жінка. – Може до батьків з’їздити? Ні, вже краще самій всі проблеми вирішувати! Синові сандалі потрібні. Доведеться по сусідах пройтися. Соромно ж як… З такими думками непомітно настав вечір. Тетяна вклала Ярослава спати, а от самій їй не спалося. Наче відчувало серце – щось має статися. Раптом пролунав короткий звук на телефоні. Тетяна аж стрепенулася. – Знову якесь повідомлення, – подумала жінка. Вона взяла телефон, глянула на екран, і застигла від побаченого
Тетяна зайшла в магазин, купила пакет молока і батон, і попрямувала у бік дитячого садка по свого п’ятирічного сина. День був теплий, діти гралися на …
У Ганни та Ігоря народився синочок. – Кохана, мені брат телефонував, хочуть приїхати, привітати з народженням сина, – сказав якось до Ганни чоловік. – Звісно, нехай приїжджають, – усміхнулася Ганна. В суботу Ганна накрила стіл, і ближче вечора у двері подзвонили. На порозі стояв усміхнений брат Ігоря Олег з дружиною Катею. – Ну, де мій племінник! – одразу сказав з порога Олег. – Він ще спить, – відповіла Ганна. – Тоді тримайте, передайте йому подарунок від дядька з тіткою, – гордо сказав Олег і передав Ганні якийсь пакет. Ганна зазирнула всередину і застигла від побаченого
– Ігоре, це твій молодший брат і ти маєш поставити його на місце разом із непередбачуваною дружиною, – вимовляла Ганна чоловікові, коли вже стало неможливо …
Олена поїхала за кордон, а повернулася через пів року. Жінка одразу подзвонила своїй подрузі Ніні. – Ніно, привіт! – радісно сказала вона. – Я повернулася. – Ой, як добре! – зраділа Ніна. – Приходь в гості, – запросила Олена. – Я привезла тобі подарунків. – Добре, зараз буду! – сказала Ніна… Невдовзі пролунав дзвінок у двері. Олена відкрила двері. – Ти чудово виглядаєш! – сказала вона Ніні. – А як у тебе з твоїм Ігорем? Ніна раптом насупилася. – З Ігорем? – перепитала вона. – Та ніяк. – Не зрозуміла?! – ахнула Олена. – Він знову пішов?! – Сталося дещо інше, – відповіла Ніна. Олена не знала, що й думати
Ніна Володимирівна зателефонувала своїй найближчій подрузі Олені. – Олено, привіт! Ти вільна зараз? Можеш прийти до мене? Мені дуже треба з тобою поговорити. Порадитись хочу. …
Василь прийшов додому пізно. Він відкрив двері своїм ключем й увімкнув світло у коридорі. – Юлю, Вірочко, я вже вдома! – гукнув він дружину і доньку. – Я тут зайшов по дорозі в магазин, купив продуктів, смачненького… – Василю, нам треба поговорити, – раптом зупинила його Юля, яка вийшла з кімнати. – Ходімо на кухню, Вірочка спить… Василь здивовано пішов за дружиною. – Ну, говори, що сталося? – сказав він Юлі. – Сталося дещо незвичайне, – якось дивно промовила дружина. – Ось дививсь сам… Юля простягнула чоловікові якийсь аркуш паперу. Василь швидко прочитав, що там написано і оторопів від несподіванки
Василю не любив ходити кудись зі своєю дружиною, Юлією. Він не любив свята, коли за одним столом збиралася численна рідня. Чоловік не любив дні народження …
Олена зі своїми колегами, Жанною Андріївною та Марічкою, були на роботі. Настав час пообідати. Жінки нагріли в мікрохвильовці свої обіди, які принесли з дому. Вони нарізали огірочки й помідорчики, розклали їх на тарілці, і вже хотіли було зачинятися, як раптом у двері їх кабінету хтось постукав, але не зайшов. Жінки здивовано перезирнулися. Постукали ще раз. Ніхто знову так і не заходив… – І хто ж це, цікаво, у нас такий несміливий?! – нарешті не витримала Олена. Вона рішуче встала з-за столу і пішла відкривати. Олена прочинила двері й застигла від несподіванки
– Дівчатка, досить вже працювати, ану-но ходімо на чай! – Жанна Андріївна вийняла з мікрохвильовки бутерброди з ковбаскою і сиром. Жінка дістала з холодильника коробку …
Світлана лежала на дивані і дивилася турецький серіал. Раптом у коридорі почувся звук ключа в замку і чиїсь кроки. Світлана здивовано встала з ліжка. – Оленка, донька приїхала, чи що? – пробурмотіла вона. Жінка накинула домашній халатик і пішла в коридор. На порозі стояла її донька Олена і якийсь літній чоловік. Примружуючись Світлана подивилася на незнайомця. – Мамо, а до тебе тут гість! – сказала Олена. Жінка дістала окуляри. Її погляд зупинився на обличчі гостя. І раптом… Вона від здивування приклала долоню до рота! – Це ти?! – ахнула вона. Світлана не вірила своїм очам
Микола Іванович мав свою власну ювелірну крамничку. Колись вона належала його батькові, а потім у спадок перейшла до нього. Ну а невдовзі вона належатиме сину …
– Мамо, я виходжу заміж! Мені Сергій пропозицію зробив, – вигукнула Віра, повернувшись додому. – Це чудово. Але коли ж ти нас познайомиш? – Ліля глянула на доньку. – За тиждень, я покличу його на бабусин ювілей! – пояснила дівчина. У суботу вся родина зібралася за столом. – А ось і ми! – Віра тримала за руку симпатичного хлопця. – Це мій наречений, Сергій! – Приємно познайомитись, я…, – почав представлятися Сергій, але не встиг. – Геть звідси! Пішов геть! – Ліля схопилася з місця і кинулася до зятя. – Мамо, ти чого? Що сталося? – Віра здивовано дивилася на матір, не розуміючи, що відбувається
Лілія неспішно йшла порожнім коридором. Сьогодні їй довелося затриматися на роботі майже на дві години, але почуття глибокого задоволення від виконаної роботи компенсувало всі незручності. …