Мар’яна та Дмитро прожили у шлюбі п’ять років. Здавалося, у них все нормально, як у всіх. Тільки от дітей не встигли завести, не виходило. Мар’яна …
Галина була вдома сама. Жінка вирішила зробити маску для обличчя, як раптом пролунав дзвінок у двері. Дзвонили дуже наполегливо… – Мабуть сусідка, тітка Тамара прийшла побалакати, – вирішила Галина. Вона відкрила двері. На порозі стояла якась незнайома, гарна дівчина. – Здрастуйте, – здивовано привіталась Галина. – А ви до кого? – Здрастуйте, а я до вас! – раптом відповіла незнайомка. – Ви ж Галина, дружина Миколи? – Саме так, – здивувалась ще більше Галина. – У мене до вас особиста справа, – сказала дівчина. – Я – Олеся. Коханка вашого чоловіка. І я маю вам дещо сказати! Галина не розуміла, що відбувається
Микола не знав що йому робити. Удома була нелюба йому дружина Галина, мати його сина. Розлучитися – совість не дозволяла, і перед сином він не …
Іван зробив Тетяні пропозицію. Дівчина спочатку задумалася, але все ж таки погодилася. Батьки Івана, Наталія Львівна й Петро Григорович, прийняли дівчину дуже привітно. Квартира у них була величезна. А щастя сина для них було найголовніше! З того часу свекруха завжди була на боці невістки. Це було приємно. Тані дуже подобалося, що вони так дружно живуть. Але одного разу вона йшла по коридору на кухню, як раптом почула якісь голоси з кімнати. Таня зупинилася. Наталія Львівна говорила із сином. І говорили явно про неї! Таня прислухалася й застигла від почутого
При розміні Тетяні та Полінці дісталася маленька квартирка в передмісті, але Таня була дуже щаслива. Ну і нехай на першому поверсі, і кут будинку виходить …
– Віро, у нас проблема, – схвильовано сказав Сашко. – Моя мама збирається приїхати. – Коли? – спокійно запитала Віра, сідаючи на диван. – Нууу…, вона… ніби… вже їде, – нерішуче відповів Сашко. Віра глянула на нього і суворо запитала: – Чому ти мені раніше не сказав? – Я сам не знав, – приречено відповів Сашко. – Вона мені щойно подзвонила. Із поїзда. – Отже, так, – вирішила Віра. – Ти сьогодні залишаєшся вдома. Зустріти маму. А ввечері я приготую святкову вечерю і разом посидимо, відзначимо її приїзд, – сказала Віра і побігла на роботу. Але жінка навіть уявити не могла, чим закінчиться приїзд свекрухи
– Вірочка, у нас проблема, – схвильовано сказав Сашко. – Моя мама збирається приїхати. – Коли? – спокійно запитала Віра, сідаючи на диван. – Нууу…, …
Наталя виписалася з лікарні. Вона викликала таксі і поїхала до себе на роботу. Дівчина була власницею фірми. Її Наталя отримала у спадок від свого батька. Тепер усім на фірмі керував її наречений – Ігор… Ігоря на робочому місці не було, а колеги якось дивно дивилися на Наталю. Нічого не розуміючи, дівчина поїхала додому. Вдома стояла тиша, от тільки в повітрі чувся ледь помітний аромат… Жіночих парфумів! – Невже поки я була в лікарні Ігор загуляв?! – ахнула Наталя. Вона підійшла до спальні. Дівчина відкрила двері в кімнату й оторопіла від побаченого
З самого ранку на душі в Наталі було неспокійно, ніби щось мало статися. Щось недобре, що надалі повністю змінить її життя. І хоча останнім часом …
Оля приїхала до рідного міста. Вчора зателефонувала сестра по батькові, і сказала, що мачухи скоро не стане і вона хоче побачити Олю. – Навіщо я їй знадобилася? – не розуміла Оля. Ольга переступила поріг, колись рідної квартири. Мачуха лежала із заплющеними очима. – Мамо, вона приїхала, – звернулася до мачухи її дочка. – Думаєш, прощення буду просити? Не дочекаєшся. Ось-ось мене не стане, а твій батько доручив мені одну справу, яку я так і не виконала. Ось цю скриньку батько тобі передав! – мачуха передала Олі якусь шкатулку. Ольга взяла її, відкрила і застигла від побаченого
Оля їхала до рідного міста. Вона не була у ньому вже шість років. Раніше, коли ще батько був, приїжджала раз на рік. Зустрічалися з батьком …
Марія прокинулася рано і одразу взялася готувати сніданок. – Ммм…, як смачно пахне, – сказав Сергій, зайшовши на кухню. – Ще трохи і будемо снідати, – усміхнулася дружина. Раптом у двері подзвонили. – Я відкрию, – сказав чоловік і вийшов в коридор. – Хто там Сергію? – спитала ніжним голосом Марія. Сергій не відповідав. Марія витерла руки, вийшла в коридор і побачила там незнайому жінку. – Привіт Марія, – раптом сказала вона. – Привіт. А ми знайомі? – здивувалася Марія. – Ні. Але нам давно пора познайомитися, – сказала гостя. Марія здивовано дивилася то на чоловіка, то на незнайомку, не розуміючи, що відбувається
Вечоріло. Сонце спустилося за обрій. Марія стояла біля вікна – чекала чоловіка. Ось майже чотири роки, як вона стала домогосподаркою. Після закінчення університету вийшла заміж …
Микола прийшов додому пізно. Він відкрив двері й застиг від несподіванки. На порозі його чекала дружина Тетяна. – Значить, так, Микольцю, мені все це набридло! – заявила вона. Тетяна повела Миколу на кухню. – Давай поговоримо відверто, – сказала жінка. – Тільки одразу кажу – я все знаю! – Ну що ти знаєш? – єхидно посміхнувся чоловік. – На мене наговорюють. Я тобі не зраджував! – Тоді я зараз тобі дещо покажу, але ти тільки не дивуйся, – сказала дружина. Таня полізла в шафу, дістала аркуш паперу, і поклала перед чоловіком. Микола дивився на аркуш, і не розумів, що відбувається
Микола прийшов додому пізно. Він відкрив двері своїм ключем і застиг від несподіванки. На порозі його вже чекала дружина Тетяна. – Значить, так, Микольцю, мені …
– Ігорівно! – Тетяна Петрівна стала навшпиньки біля паркану. – Ніно-о-о! Ніхто не відповів… Жінка прислухалася. За сараєм чувся голос її сусідки, Ніни Ігорівни. Відповідав їй чоловік – Віктор Максимович. – Знову сваряться, доведеться дзвонити! – вирішила Тетяна Петрівна. Вона пішла додому і взяла телефон. – Ой, Петрівно, а ти чого дзвониш? – відповіла Ніна Ігорівна. – Гукнути не могла? – А тебе догукаєшся?! – ахнула Тетяна Петрівна. – Я чого дзвоню. Справа у мене важлива… Почула я недавно розмову доньки з подругою. Так все про нас з тобою говорили! – І що ж вони там казали?! – Ігорівна не розуміла, що відбувається
– Ігорівно-о! Агов, не чуєш, чи що?! – Тетяна Петрівна встала навшпиньки біля паркану, і гукнула ще раз: – Ніно-о-о! Ніхто їй не відповів. Тетяна …
Оля повернулася додому раніше за чоловіка. Поки чекала ліфт, зазирнула до поштової скриньки — прийшов лист. Покрутила дивний конверт у руках і поклала до своєї сумки. За хвилину жінка була вже у квартирі. Сіла за кухонний стіл, відкрила конверт і почала розглядати лист. – Привіт! Я вдома! – Олю відволік голос чоловік, який пролунав з коридору. Віктор зайшов на кухню. – Що там дивишся? – усміхнувся він. – Та ось, твої фото розглядаю, – намагаючись посміхнутися, сказала Оля. – Про тебе пишуть. Оля повернула аркуш та показала чоловікові фото. Віктор глянув на них і застиг на місці
Оля повернулася додому раніше за чоловіка. На мить, поки чекала ліфт, зазирнула до поштової скриньки — прийшов лист. Покрутила дивний конверт у руках і поклала …