– І в кого ти тільки така, Валю? Як батька твого не стало, так я більше на жодного мужика і не глянула. А ти? – …
Ірина готувала вечерю, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила її подруга Алла. – Навіть не знаю, що робити, – вигукнула в слухавку Алла. – Тридцять років прожили, довіряли одне одному і раптом таке… – Що сталося? – схвильовано запитала Ірина. – Ти сама не своя! – Навіть не знаю, як розповісти. Соромно, – схлипнула Алла. – Алло, – подруга явно втрачала терпець. – Годі тягнути. Розповідай. Алла ще з хвилину збиралася з думками, а потім наважилася і все розповіла подрузі. Ірина вислухала її і застигла від почутого
– Навіть не знаю, що робити, – ділилася з подругою Алла.– Тридцять років прожили, довіряли одне одному і раптом таке… – Що сталося? – схвильовано …
Ольга розлучилася з чоловіком Марком. Через рік вона вирішила поїхати у відпустку в село. Там у неї була хатина, яка залишилась від бабусі. Будинок бабусі стояв пустий і закритий. – Кілька днів на природі мені піде на користь, – вирішила жінка й вирушила в дорогу. Погода була дощова. Ґрунтову дорогу розмило. Машина Ольги застрягла. – Допомоги чекати немає звідки! – махнула рукою Ольга. – Доведеться йти пішки. Аж раптом неподалік з’явився чорний джип… З машини вийшов якийсь чоловік. Ольга глянула на нього і ахнула від побаченого
Ольга була пізньою дитиною. Мама вийшла заміж у 30 років, а батькові було вже за сорок. Особливої любові до батька не було, як після вона …
Марія тільки-но прокинулася, як раптом пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила сестра. – Марійка. Приїжджай. Занедужала я. Справа в мене до тебе, – слабким голосом повідомила Тамара. Зрозуміла Марія, що сестрі потрібна допомога. Швидко необхідні речі зібрала і поїхала. Одразу в палату пішла. Тамарі вже важко було, але вона трималася, на сестру чекала. – Ключ візьми в тумбочці. – показуючи поглядом, сказала Тамара. – Вдома на столі записка. Не дивуйся. Марія приїхала до будинку сестри, зайшла в кімнату, на столі знайшла ту записку про яку говорила Тамара. Прочитала її і застигла від прочитаного
Марія вийшла на пенсію. Діти виросли, кожен має свою сім’ю. Дві дочки та син. Матір’ю перестали цікавитися. Раз чи два на тиждень дзвонили, дізнатися як …
Наталя Федорівна навшпиньки підійшла до кімнати доньки й прислухалася. Жінка зітхнула і вирушила на кухню. Почувши якесь шарудіння, Наталя Федорівна гукнула: – Оксаночко, доню, що трапилося?! Може, чайку попʼємо, поговоримо? – Валерій завтра одружується! – сумно сказала Оксана. – Ця Світлана, фото виклала. З дівич-вечора. То вона з обручкою, то з подарунками! А я ж так сподівалася, що вони розлучаться… – Так буває, – Наталя Федорівна з жалем подивилася на доньку. – Тут слова не допоможуть. – Я все вирішила! – раптом сказала Оксана. – Я заміж вийду! – За кого вийдеш? – ахнула Наталя Федорівна. Вона не розуміла, що відбувається
Наталя Федорівна навшпиньки підійшла до кімнати доньки й прислухалася. Жінка тяжко зітхнула і вирушила на кухню… Почувши шарудіння десь у ванні, Наталя Федорівна підійшла до …
Настя вирішила пообідати у кафе. Раптом біля дверей, вона помітила якусь дівчинку. – Що ти тут робиш одна? – запитала вона. – Тітонько, у мене бабуся вдома занедужала, – промовила дівчина. Настя вирішила допомогти, купивши продуктів вони вирушили до дівчинки додому. – Бабуся! У нас гості! Це моя знайома, тітка Настя, – вигукнула дівчинка,. – Лілю, принеси Насті стілець, – сказала старенька. Поки дівчинка бігала за стільцем, старенька покликала Настю. – Ось, коли мене не стане, відвези Настю сюди. Там живе її батько, – жінка простягла якийсь листочок. Настя взяла листок, розгорула його, глянула на адрес і застигла від побаченого
Настя була забезпеченою дівчиною, до її тридцяти років у неї була простора квартира, яку їй подарували батьки і машина, на яку вона накопичила сама. Здавалося, …
Ірина Петрівна жила з чоловіком в селі. Її єдина донька Людмила вийшла заміж у місті. Того дня Ірина Петрівна прокинулась рано. – Треба було б води піти набрати, – подумала жінка. Ірина Петрівна взяла відра і попрямувала до колонки. Раптом вона почула, що біля її воріт зупинилася якась машина. Ірина Петрівна поставила відра й поволі пішла до хвіртки. За мить вона відчинилася і на подвірʼя зайшли якісь троє… Ірина Петрівна придивилась до гостей і очам своїм не повірила
– Я не залишусь тут, мамо! Я не хочу працювати в селі, а іншої роботи у нас тут немає і не передбачається! – Ви подивіться …
Андрій повертався додому з роботи. Чоловік зайшов в під’їзд, піднявся на свій поверх, тихо відкрив квартиру своїм ключем, зайшов в коридор. Раптом Андрій почув, що на кухні дружина розмовляє з тещею. – Мамо, припини. Андрій може повернутися будь-якої миті і все почує, – почув він голос дружини. Він прислухався до розмови і застиг на місці. – І що я не повинен був чути? Повторіть! – тільки й сказав Андрій, зайшовши на кухню
– Наталю, ну що за життя у вас. Вічно бракує грошей. – Мамо, нам вистачає. З чого ти це взяла? – Ну, як же? У …
У Насті не стало батька… Дівчинка була ще зовсім маленька. Мати дуже любила її. Коли Настя підросла, то стала запитувати: – А де мій тато? – Він дуже любив тебе, маленька моя красунечко, але так вийшло – він пішов назавжди, – казала мати. – Тепер я любитиму тебе! За нас двох! Насті було п’ять років, коли сталося найгірше
– Ох і вигадниця ти, Настусю, – цього разу Марина Аркадіївна засмутилася по-справжньому. – Така родина хороша, і тітка Олена добра дуже жінка. Тобі було …
Антоніна мила посуд на кухні, коли в двері подзвонили. На порозі стояла сусідка Галя. – Ніно, можеш цибулину позичити? – запитала вона. – Звісно, – відповіла Ніна, пішла на кухню і швидко повернулася з цибулиною в руках. – Бачила твій син Ігор якусь кралю собі знайшов, – раптом сказала Галя. – Ти що, її бачила? Де бачила? – здивувалася Ніна. – Та ось щойно, біля будинку, – пояснила сусідка. – І яка вона? – запитала Ніна. – А ти сама подивись! Вони біля підʼїзду стоять, – єхидно посміхнулася Галина. Ніна швидко підбігла до вікна на кухні, глянула вниз і застигла від побаченого
– Ось мамо, тут аванс мені дали, я собі трохи залишив, мало що, – Ігор простяг матері гроші. Антоніна посміхнулася. Вона здогадувалась, що в її …