Оксані в особистому житті ніколи не щастило. Наче наврочили… Ще в молодості, коли почали хлопці заглядатися на дівчат, Оксану на посиденьки ніколи ніхто не кликав. …
Оля відкрила весільний салон. Їй знадобилися великі фотографії для вітрини. Довелося найняти фотографа. Незабаром на порозі з’явився хлопець із фотоапаратом та великою сумкою. – Отже, що зніматимемо? – звернувся він до Олі. – Я хотіла б дівчат у білих сукнях показати на фото, – попросила Оля. – Ну, спробуємо, – сказав хлопець. Прошу вас, Олю, зробимо перші проби. – А що я позуватиму в сукнях?! – оторопіла дівчина. – Ви, як ніхто підходите на роль нареченої! Невдовзі фото були готові. Дмитро приніс зразки і поклав їх на стіл. Усі оторопіли від побаченого
Оля змалку вміла шити. До цього ремесла залучила її бабуся, навчила і кроїти, обробляти шви, і навіть вишивати. Усіх своїх ляльок Оля вбирала сама, вигадуючи …
Марина готувала на кухні пиріг. Її чоловік Ігор був у відрядженні. Раптом почувся звук ключа у дверях. На порозі стояв Ігор! Він глянув на диван і так і застиг в коридорі від побаченого з сумкою в руках… Там лежав якийсь мужик і спокійно собі переглядав газету! – А мама моя була права! – вигукнув Ігор. – Не встиг чоловік за поріг, а ти вже мужика додому привела. І ще одяг мій дала! – Ти чого рознервувався? – раптом сказав мужик з дивана. – Ти що?! Не впізнаєш?! Ігор не розумів, що відбувається
Марина проводжала чоловіка у відрядження, і передчувала, яким насиченим буде її життя весь цей тиждень. Ні, вона дуже любила чоловіка, але було в неї одне …
Степан вирішив зайти додому, забрати осінню куртку. Хлопець відкрив двері своїм ключем. – Мамо, ти вдома? — спитав Степан з коридору, почувши якісь шарудіння в її кімнаті. – Привіт, а ти що? Повернувся? – мама вискочила до сина. – За курткою прийшов, де моя синя, така зі смужками, – запитав Степан, як раптом згадав. – Вона ж у твоїй шафі. Степан пройшов коридором до кімнати матері, відкрив двері і застиг на місці. Хлопець обернувся і глянув на матір. Вона стояла схвильована, немов школярка на іспиті. – Мамо, це що таке? – здивовано вигукнув Степан, нічого не розуміючи
– Я переїжджаю до батька, з ним краще, – спокійно сказав син. Ольга застигла. – Як до батька? Чому? Чому краще? – вона підвищувала голос, …
Михайло повертався додому. Чоловік відкрив квартиру своїм ключем, зайшов в коридор. – Кохана, я вдома! – одразу гукнув він. – Я такий голодний! Є щось перекусити? У відповідь була тиша. – Дивно, невже пішла кудись? – подумав чоловік, роззувся і пройшовся по квартирі. Олени ніде не було. Михайло набрав номер дружини – телефон не відповідав. – Та що ж це таке! – захвилювався він. Чоловік зайшов на кухню, щоб випити води, як раптом на кухонному столі він помітив якусь записку. Михайло прочитав її, і застиг від прочитаного
Михайла покинула дружина, про це він дізнався, коли повернувся додому з нічної зміни. Речей Олени немає, на столі записка: – Михайло, не можу більше тобе …
Наталя Дмитрівна якраз пекла пиріжки, коли пролунав дзвінок у двері. Нашвидкуруч обтрусивши від муки руки, жінка поспішила відкривати. – Христино, чого не попередила. Хоча саме вчасно, зараз чай питимемо з пиріжками. Як знала, твоїх улюблених спекла, – зраділа Наталя, коли на порозі побачила свою доньку. – Та ніколи нам чаї розпивати, – Христина, не роззуваючись, так і тупцювала на порозі. – Я взагалі у справі. – Що вже сталося? – захвилювалася Наталя Дмитрівна. – Мамо, тільки вислухай мене спокійно, – тихо сказала Христина і все розповіла матері. Наталя Дмитрівна вислухала доньку і застигла від почутого
Дзвінок у двері пролунав несподівано. Наталя Дмитрівна якраз пекла пиріжки. Нашвидкуруч обтрусивши від муки руки, поспішила відкривати. – Христино, чого не попередила. Хоча саме вчасно, …
Антон прийшов додому, посмажив собі яєчню і закип’ятив чайник. Він вже сів за стіл повечеряти, коли раптом задзвонив його телефон. Антон глянув на екран і здивовано взяв слухавку. Дзвонив його колишній однокласник Юрко. – Привіт, Антоне! – привітався той. – Не зайнятий? – Та ні, – здивувався Антон. – А що таке? Щось сталося, чи що? Ми ж рідко зідзвонюємося. – Ой, Антоне, я навіть не знаю, як тобі і сказати! Це стосується твоєї сім’ї… – Та що ж там таке сталося?! – хлопець застиг з телефоном в руках, не розуміючи, що відбувається
Антон прийшов додому, посмажив собі яєчню і закип’ятив чайник. Він заварив чашечку чаю і вже сів за стіл повечеряти, коли раптом задзвонив його телефон. Антон …
Наталя Петрівна накрила стіл і почала чакати гостей. У двері подзвонил. – Ну нарешті! – зраділа жінка, побачивши на порозі сина Вадима з невісткою та синочком Андрійком. Всі сіли за стіл. – Сину, глянь на Андрійка, як він мружиться, ну копія тебе! – сказала Наталя, граючись з онуком. – Всі це помічають, – відповів Вадим. – А ще, Яно, дякую тобі за той договір, – раптом сказала свекруха. – Що за договір? Перший раз чую! – не зрозумів чоловік. – Та це наш з Яною секрет, – єхидно посміхнулася Наталя. Вадим здивовано дивився на маму та дружину, не розуміючи, що відбувається
– Наталя Петрівно, привіт. Це Яна, ваша майбутня невістка. Хочу зустрітись, поговорити. Коли і де вам буде зручно? Наталя Петрівна напружилася, особливо після слів – …
Настя закрутила роман з Анатолієм. Мова пішла вже про весілля. – Познайомила б ти мене зі своїм нареченим, – казала мама Насті. – Я б стіл накрила, смачненьке б щось приготувала. – Ага, мабуть оту шоколадну ковбаску, як раніше готували! – посміхнулась Настя. – У тебе ж он все яке старомодне навкруги… І все ж таки Настя розповіла Анатолію про мамине запрошення. – Але хочу тебе попередити, обстановка у нас там в квартирі дивна, – сказала вона нареченому. Анатолій застиг від здивування
Настя жила удвох із мамою в маленькій суміжній двокімнатній квартирці. Кімната Насті була дальньою, і щоб у неї потрапити, треба було проходити через мамину кімнату …
Юля поверталася додому на таксі. З роботи вона взяла два важкі пакети з паперами. Водій зупинив машину біля її під’їзду. – Господи, який дощ на вулиці! – промовив чоловік. – А ви бачу ще й з пакетами важкими. Зараз допоможу… Юля не встигла нічого відповісти, як чоловік вийшов з машини і, відкривши дверцята, взяв пакети. – Нужбо, ходімо! – гукнув він. – Ллє, як з відра! Я, до речі, Славко… Водій допоміг Юлі дотягнути пакети до квартири. Вони стали перед дверима. Юля глянула на Славка і раптом розсміялася! Чоловік не розумів, що відбувається
Андрій впізнав Юлю одразу, хоча не бачилися вони давно, років із десять. Вона була так само гарна, тільки в очах сум. Одягнена як завжди з …